Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Василь Кирстюк (Кирсте), нім. Basil Kyrstiuk (1824 року, м. Бояни, Буковинський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія — 12 листопада 1871 року, м. Бояни, Чернівецький повіт, Герцогство Буковина, Австро-Угорщина) — селянин, політичний та громадський діяч Буковини середини XIX століття століття, посол до Австрійського парламенту 1848 року.
| Василь Кирстюк | |
|---|---|
| Посол до Австрійського парламенту | |
| 10.07.1848 — 10.10.1848 | |
| Народився | 1814 с. Бояни, Буковинський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія |
| Помер | 11 грудня 1871 с. Бояни, Чернівецький повіт, Герцогство Буковина, Австро-Угорщина |
| Виборчий округ | Садгірський |
| Відомий як | політик, громадський діяч |
| Громадянство |  Австрійська імперія →  Австро-Угорщина |
| Національність | українець |
| Професія | землероб |
| Релігія | православний |
Життєпис
Народився в селянській родині, і сам також став землеробом.
Був одним з п'яти українців-депутатів установчого Австрійського парламенту 1848 року. Обраний у Садгірському виборчому окрузі. В реєстрі депутатів позначений як Basilius (Vasile) Kirsti поміщик від Садгори з Королівства Галичини та Володимирії.
Перші парламентські вибори в Австрійській імперії відбувались на хвилі революційних подій (1848-1849). Один депутат обирався від 50 тис. населення. Не було жодних соціальних курій та майнового цензу. Завдяки цьому до парламенту було обрано дуже багато представників селян. Від Буковини було обрано 8 депутатів: 5 українських селян (Іван Доленчук, Василь Кирстюк, Лук'ян Кобилиця, Василь Моргоч, Юрій Тиміш), 2 румунських селян (Михайло Боднар), 1 німця — директора гімназії.
Василь, як і решта соратників, був неписьменний й не знав німецької мови, тому слабо орієнтувався в перипетіях парламентської боротьби. Тим не менше, в обговоренні двох питань та ухваленні рішень по них, він взяв активну участь. Першим було питання про умови скасування панщини, тобто, чи повинні селяни платити поміщикам за звільнення від панщини. Під час поіменного голосування 31 серпня 1848 р. всі селянські депутати від Буковини, разом із демократичним крилом парламенту, проголосували проти викупу феодальних повинностей. Але більшість проголосувала за викуп.
Друге питання, яке викликало жвавий інтерес українських депутатів, стосувалося статусу Буковини. Українці відстоювали думку, що Буковинський округ повинен залишитися у складі Галичини, на відміну від румунських бояр, які прагнули відділити край. Українці з Буковини розпочали активну кампанію подачі петицій від виборців, які прохали залишити Буковину у складі Галичини. У петиції сільських громад Серетського повіту на підтримку клопотання, яке подали депутати райхстаґу (в тому числі й Василь Кирстюк) від 15 грудня 1848 р. зазначалося:
 | ...вищеназвано запропонована [пропозиція] про неподільне об’єднання Буковини як 13 округи русинської Галичини є добре обдумана, глибоко осмислена національна і освітня потреба буковинської русинської майже в три рази перевищеної народної більшости православного та греко-католицького віросповідання... |  |
Ці слова показують, що малося на увазі залишити Буковину у нерозривній цілості саме з українською частиною Галичини (у Галичині на той час було 18 округів, із них 12 із переважно українським населенням), тобто створити окремий український коронний край у складі Австрійської імперії шляхом об'єднання 12 округів Східної Галичини та Північної Буковини як тринадцятого округу. Саме таку ідею відстоювала у цей час Головна Руська Рада у Львові. У результаті петиційної кампанії до конституційної парламентської комісії було подано 4 петиції проти відділення, однак румунські бояри організували 4 петиції за відділення Буковини. Більшістю голосів комісія ухвалила пропозицію румунських бояр.
Член рейхстагу з 10 липня по 10 жовтня 1848 р. (відставка в жовтні, повідомлення члену рейхстагу вручено 30 листопада 1848).
Примітки
- Franz Adlgasser Kurzbiografie Cârste (Kirsti, Kirstea), Vasile (Basilius) [Архівовано 22 Червня 2020 у Wayback Machine.] на сайті Parlament Österreich Republik. Parlamentarier 1848—1918.(нім.)
Джерела
- О.Добржанський. Українські депутати від Буковини у вищих представницьких органах влади Австрії (Австро-Угорщини) в 1848—1918 роках [Архівовано 24 Січня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasil Kirstyuk Kirste nim Basil Kyrstiuk 1824 1824 roku m Boyani Bukovinskij okrug Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiya 12 listopada 1871 roku m Boyani Cherniveckij povit Gercogstvo Bukovina Avstro Ugorshina selyanin politichnij ta gromadskij diyach Bukovini seredini XIX stolittya stolittya posol do Avstrijskogo parlamentu 1848 roku Vasil KirstyukPosol do Avstrijskogo parlamentu10 07 1848 10 10 1848Narodivsya1814 s Boyani Bukovinskij okrug Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiyaPomer11 grudnya 1871 s Boyani Cherniveckij povit Gercogstvo Bukovina Avstro UgorshinaViborchij okrugSadgirskijVidomij yakpolitik gromadskij diyachGromadyanstvo Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaNacionalnistukrayinecProfesiyazemlerobReligiyapravoslavnij U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kirstyuk ZhittyepisNarodivsya v selyanskij rodini i sam takozh stav zemlerobom Buv odnim z p yati ukrayinciv deputativ ustanovchogo Avstrijskogo parlamentu 1848 roku Obranij u Sadgirskomu viborchomu okruzi V reyestri deputativ poznachenij yak Basilius Vasile Kirsti pomishik vid Sadgori z Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Pershi parlamentski vibori v Avstrijskij imperiyi vidbuvalis na hvili revolyucijnih podij 1848 1849 Odin deputat obiravsya vid 50 tis naselennya Ne bulo zhodnih socialnih kurij ta majnovogo cenzu Zavdyaki comu do parlamentu bulo obrano duzhe bagato predstavnikiv selyan Vid Bukovini bulo obrano 8 deputativ 5 ukrayinskih selyan Ivan Dolenchuk Vasil Kirstyuk Luk yan Kobilicya Vasil Morgoch Yurij Timish 2 rumunskih selyan Mihajlo Bodnar 1 nimcya direktora gimnaziyi Vasil yak i reshta soratnikiv buv nepismennij j ne znav nimeckoyi movi tomu slabo oriyentuvavsya v peripetiyah parlamentskoyi borotbi Tim ne menshe v obgovorenni dvoh pitan ta uhvalenni rishen po nih vin vzyav aktivnu uchast Pershim bulo pitannya pro umovi skasuvannya panshini tobto chi povinni selyani platiti pomishikam za zvilnennya vid panshini Pid chas poimennogo golosuvannya 31 serpnya 1848 r vsi selyanski deputati vid Bukovini razom iz demokratichnim krilom parlamentu progolosuvali proti vikupu feodalnih povinnostej Ale bilshist progolosuvala za vikup Druge pitannya yake viklikalo zhvavij interes ukrayinskih deputativ stosuvalosya statusu Bukovini Ukrayinci vidstoyuvali dumku sho Bukovinskij okrug povinen zalishitisya u skladi Galichini na vidminu vid rumunskih boyar yaki pragnuli viddiliti kraj Ukrayinci z Bukovini rozpochali aktivnu kampaniyu podachi peticij vid viborciv yaki prohali zalishiti Bukovinu u skladi Galichini U peticiyi silskih gromad Seretskogo povitu na pidtrimku klopotannya yake podali deputati rajhstagu v tomu chisli j Vasil Kirstyuk vid 15 grudnya 1848 r zaznachalosya vishenazvano zaproponovana propoziciya pro nepodilne ob yednannya Bukovini yak 13 okrugi rusinskoyi Galichini ye dobre obdumana gliboko osmislena nacionalna i osvitnya potreba bukovinskoyi rusinskoyi majzhe v tri razi perevishenoyi narodnoyi bilshosti pravoslavnogo ta greko katolickogo virospovidannya Ci slova pokazuyut sho malosya na uvazi zalishiti Bukovinu u nerozrivnij cilosti same z ukrayinskoyu chastinoyu Galichini u Galichini na toj chas bulo 18 okrugiv iz nih 12 iz perevazhno ukrayinskim naselennyam tobto stvoriti okremij ukrayinskij koronnij kraj u skladi Avstrijskoyi imperiyi shlyahom ob yednannya 12 okrugiv Shidnoyi Galichini ta Pivnichnoyi Bukovini yak trinadcyatogo okrugu Same taku ideyu vidstoyuvala u cej chas Golovna Ruska Rada u Lvovi U rezultati peticijnoyi kampaniyi do konstitucijnoyi parlamentskoyi komisiyi bulo podano 4 peticiyi proti viddilennya odnak rumunski boyari organizuvali 4 peticiyi za viddilennya Bukovini Bilshistyu golosiv komisiya uhvalila propoziciyu rumunskih boyar Chlen rejhstagu z 10 lipnya po 10 zhovtnya 1848 r vidstavka v zhovtni povidomlennya chlenu rejhstagu vrucheno 30 listopada 1848 PrimitkiFranz Adlgasser Kurzbiografie Carste Kirsti Kirstea Vasile Basilius Arhivovano 22 Chervnya 2020 u Wayback Machine na sajti Parlament Osterreich Republik Parlamentarier 1848 1918 nim DzherelaO Dobrzhanskij Ukrayinski deputati vid Bukovini u vishih predstavnickih organah vladi Avstriyi Avstro Ugorshini v 1848 1918 rokah Arhivovano 24 Sichnya 2022 u Wayback Machine