У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Васильєв Ukrcenter Примітки Володимир Миколайович ВасильєвВлади мир Ни

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Васильєв.

~~|Ukrcenter=~~ ~~|Примітки=~~

Володимир Миколайович Васильєв
Влади́мир Никола́евич Васи́льев
Володимир Васильєв у 2006 році
Псевдонім	Воха
Народився	8 серпня 1967(1967-08-08) (56 років) Миколаїв, Українська РСР, СРСР
Країна	Росія
Діяльність	прозаїк
Мова творів	російська
Роки активності	з 1991
Напрямок	фантастика
Жанр
Magnum opus	Відьмак Великого Києва
Нагороди	Аеліта
Сайт: rusf.ru/boxa/



Васильєв Володимир Миколайович у Вікісховищі

Не плутати з Васильєвим Володимиром Германовичем — узбецьким російськомовним письменником-фантастом.

Володи́мир Микола́йович Васи́льєв іноді використовує псевдо «Воха» (рос. Влади́мир Никола́евич Васи́льев, 8 серпня 1967, Миколаїв, УРСР) — російський письменник-фантаст українського походження. Найвідоміший твір автора: цикл під назвою «Відьмак Великого Києва».

Біографія

Володимор Васильєв народився 8 серпня 1967 року в місті Миколаєві. Батько — росіянин, мати — українка. Спроба вступу в Київський інститут інженерів цивільної авіації закінчилась невдало, тому поступив на навчання у Миколаївський СПТУ 21 за спеціальністю «регулювальник радіоапаратури і приладів». Два роки проходив строкову службу прикордонником на південному кордоні в Туркменії, поки у 1988 не був демобілізований. Деякий час працював на залізничній АТС. З літа 1990 по осінь 1997 року жив у різних містах, як Миколаїв, Київ, Москва, Санкт-Петербург, Рига, Євпаторія, Ялта, Вінниця, Харків, Магнітогорськ, Волгоград, Свердловськ, Южно-Сахалінськ, Новосибірськ, Іваново, Тирасполь, Одеса, Керч, Мінськ та інші.

Першу його книгу в 1991 році видав Борис Завгородній. Перша закордонна публікація відбулася 1992 року в Болгарії за сприяння Івайла Рунева. З 1996 року є професійним письменником. Вже довгий час співпрацює з московським видавництвом АСТ.

У 2001 році перебирається з Миколаєва у Москву.

У липні 2002 року вийшла ювілейна, двадцять п'ята книга і кілька публікацій у колективних збірниках. Станом на сьогодні вийшло понад сто книг (у тому числі за кордоном) і ряд публікацій в колективних збірниках. Крім того випущені мультимедійні компакт-диски з текстами, фотографіями та аудіотреки непрофесійно записаних пісень, диски з аудіокнигами.

На 2014 рік вийшло понад сто п'ятдесят книжок (зокрема й за кордоном) і низка публікацій у колективних збірках; крім того, випущено мультимедійні компакт-диски з текстами, фотографіями та аудіотреками аматорськи записаних пісень, диски з аудіокнигами.

У другій половині 2014 року спільно з миколаївською рок-групою "Проспект Миру", учасником якої Володимир був ще наприкінці 1980-х років, записано напівпрофесійний альбом "Запізніла сповідь", що містить 14 оригінальних треків.

Сім'я

Одружений та має двох дітей.

Захоплення

У письменника такі захоплення, як музика, футбол, собаки, яхта, гітара. Вболіває за київське «Динамо» та «Манчестер Юнайтед». Улюблені фантасти — Сергій Лук'яненко та Олександр Громов, із західних — Тім Пауерс і Анджей Сапковський. Улюблені нефантасти — Себастьян Жапрізо, Дональд Вестлейк, і Фарлі Моует.

Політичні погляди

У 2007 Васильєв заявляв, що «ніякої України немає» та зазначив, що Донецьку і Львову не жити разом далі; Васильєв підкреслив, що сходу та півдню України слід приєднатися до Росії або, у разі відмови від приєднання до Росії, стати Малоросією.

Після Євромайдану у 2014 році, Васильєв заявив, що не бачить іншого виходу для себе, окрім як покинути Україну.

Внесений у базу даних «Миротворця» за антиукраїнську пропаганду, участь у пропагандистських заходах країни-агресора (Росії) і участь у спробах легалізації анексії АР Крим. Згідно сайту «Миротворець» (сам письменник це заперечує, наголошуючи, що на жодній фотографії з фестивалів 2015—2017 років його немає), письменник-фантаст брав участь у фестивалі «Летючий фрегат» в окупованому Криму в 2015—2017 рр.

Бібліографія

Романи

Назва (мовою оригіналу)	Рік	Примітки
«Клинки»	1996
«Враг неизвестен»	1997	новелізація комп'ютерної гри X-Com: UFO Defense
«Охота на дикие грузовики»	1998	«Техник Большого Киева»
«Смерть или слава»	1998
«Идущие в Ночь»	1999	в співавторстві з Анною Китаєвою III місце на фестивалі «Зоряний міст» (1999) в номінації «За найкращий роман»
«Волчья натура»	1999
«Чёрная эстафета»	1999
«Зверь в каждом из нас»	2000	дилогія до книги «Волчья натура»
«Дневной дозор»	2000	в співавторстві з Сергієм Лук'яненко I місце на фестивалі «Зоряний міст» (2000) в номінації «Цикли, серіали і романи з продовженням». I місце («Золотий РосКон») на російській конференції фантастики «РосКон» (2001)
«Три шага на Данкартен»	2001
«Сердца и Моторы» «Горячий старт»	2002	дилогія, натяками пов'язана з «Лабиринтом Отражений» Лук'яненко
«Наследие исполинов»	2002	I місце на фестивалі «Зоряний міст» (2002) в номінації «Цикли, серіали і романи з продовженням» + «Никто, кроме нас» (2005) — дилогія
«Лик Чёрной Пальмиры»	2003	III місце на фестивалі «Зоряний міст» (2004) в номінації «Цикли, серіали і романи з продовженням»
«Антарктида online»	2004	II місце на фестивалі «Зоряний міст» (2004) в номінації «За найкращий роман»
«Никто, кроме нас»	2005	продовження «Наследие исполинов»
«Бронзовая улитка»	2005
«Сокровище „Капудании“»	2007	III місце на фестивалі «Зоряний міст» (2007) в номінації «За найкращий роман»; «Фіолетовий Кристал» ім. Л. П. Козинець на фестивалі «Сузір'я Аю-Даг» (2008) за найкращий твір, який стосується історії, культури, сучасного становища і майбутньої долі Криму.
«Прятки на осевой»	2010	в рамках проекту S.T.A.L.K.E.R.
«Дети дупликатора»	2011	в рамках проекту S.T.A.L.K.E.R.
«Два заповедника»	2012	+ "Phasis imago" (2017) - II місце ("Срібний РосКон") на російській конференції фантастики "РосКон" (2020).
«Рекрут»	2013
«Время инверсий»	2014
«Шуруп»	2014	I место («Золотой РосКон») на российской конференции фантастики «РосКон» (2018).
«Шурупы»	2023

Збірки

Назва (мовою оригіналу)	Рік
«Знак воина»	1996
«Абордаж в киберспейсе»	1997
«Звезды над Шандаларом»	1999
«Веселый Роджер на подводных крыльях»	2002
«Забытая дорога»	2003
«Джентльмены непрухи»	2006
«Чужие миры»	2006
«Гений подземки»	2007
«Незнакомка Земля»	2008

«Ведьмак из Большого Киева»

Цикл «Ведьмак из Большого Киева» (1999 — …) — I місце на фестивалі «Зоряний міст» (2003) в номінації «Цикли, серіали і романи з продовженням».

«Ведьмак из Большого Киева» («Грем из Большого Киева») (1999)
«Долг, честь и taimas» (2000)
«Вопрос цены» (2001)
«Родина безразличия» (2002)
«Нянька» (2004)
«Искусственный отбор» (2004)
«No past» (2006)
«Матадор» (2007)
«Ведьмачье слово» (2008)
«Поезд вне расписания» (2009)
«Цвета перемирия» (2012)

Аудіокниги

Назва (мовою оригіналу)	Рік	Формат
«Наследие исполинов»	2003, 2005	CD, mp3
«Ведьмак из Большого Киева»	2003	CD, mp3
«Дневной Дозор»	2004	2 CD, mp3
«Лик Чёрной Пальмиры»	2005	CD, mp3
«Дневной Дозор» (перевидано)	2006	2 CD, mp3
«Волчья натура»	2006	CD, mp3
«Зверь в каждом из нас»	2006	2 CD, mp3
«Горячий старт»	2006	CD, mp3
«Никто, кроме нас»	2007	mp3
«Смерть или слава»	2007	CD, mp3
«Чёрная эстафета»	2007	CD, mp3
«Ведьмак из Большого Киева»	2007	CD, mp3
«Сокровище Капудании»	2009	CD, mp3
«Ведьмачье слово»	2009	CD, mp3
«Время инверсий»	2014	CD, mp3
«Рекрут»	2015	CD, mp3

Переклади українською

Володимир Васильєв та інші. «Право на пиво» (антологія). Переклад з російської: не вказано. Київ: Зелений Пес. 2004. 288 стор. (Алфізика)
Володимир Васильєв. «Технік Великого Києва»: роман у новелах. Перекладач з російської: не вказано. Київ: Зелений пес. 2005. 512 стор. (Алфізика)
Володимир Васильєв. «Відьмак Великого Києва»: роман у новелах. Перекладач з російської: не вказано. Київ: Зелений пес. 2006. 480 стор. (Алфізика)
Володимир Васильєв та інші. «Миколаївське небо» (антологія). Перекладач з російської: не вказано. Київ: Зелений пес / Гамазин. 2006. 228 стор. (Алфізика)

Нагороди

Рік	Премія	Примітки
1999	«Зоряний міст»	«Бронзовий кадуцей» за Идущие в Ночь
2000	«Зоряний міст»	«Золотий кадуцей» за Дневной дозор
2001	«Роскон»	«Золотий Роскон» за Дневной дозор
2002	«Зоряний міст»	«Золотий кадуцей» за Наследие исполинов
2003	«Зоряний міст»	«Золотий кадуцей» за Ведьмак из Большого Киева
2004	«Зоряний міст»	«Срібний кадуцей» за Антарктида-online
2004	«Зоряний міст»	«Бронзовий кадуцей» за Лик Черной Пальмиры
2005	«Роскон»	«Бронзовий Роскон» за Антарктида-online
2005	«Премія Бориса Стругацкого»	«Бронзовая улитка» за Антарктида-online
2007	«Зоряний міст»	«Бронзовий кадукей» за Сокровище «Капудании»
2007	«Зоряний міст»	«Харківський Дракон» — «Зоряний міст» Hall of Fame
2008	«Сузір'я Аю-Даг»	«Фіолетовий кристал» за Сокровище «Капудании»
2009	«Аеліта»	Нагороджений за внесок у фантастику
2010	«Роскон»	«Бронзовий Роскон» за Ведьмачье слово
2018	«Роскон»	«Золотой Роскон» за Шуруп

Примітки

Владимир Николаевич Васильев (Воха) [ 26 квітня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
— Особистий блог Васильєва Володимира в LiveJournal, 15 жовтня 2007 (рос.)
Особистий блог Васильєва Володимира в LiveJournal, 2014-05-03 (рос.)
. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
Премия «РосКон» (рос.).

Посилання

Офіційна строрінка В. М. Васильєва на сайті «Русская Фантастика» [ 21 березня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Офіційний фан-сайт [ 18 травня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Васильєв Володимир Миколайович (рос.) — бібліографія на сайті Лабораторія фантастики
Блог «Кубрик аутсайдера» _boxa_ — блог у LiveJournal, який веде Владимир Васильев. (рос.)
Фантасты современной Украины. Энциклопедический справочник / под редакцией доктора филологических наук, профессора И. В. Чёрного. — Харьков : Издательский дом «Инвестор», 2007. (рос.)
Васильєв Володимир Миколайович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .

[lib.rus.ec-1] Владимир Николаевич Васильев (Воха) [ 26 квітня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)

[2] — Особистий блог Васильєва Володимира в LiveJournal, 15 жовтня 2007 (рос.)

[3] Особистий блог Васильєва Володимира в LiveJournal, 2014-05-03 (рос.)

[4] . Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.

[5] Премия «РосКон» (рос.).