Єпископ Варлаам в миру Величко Димитров Константинов 2 квітня 1851 Самоводене 30 травня 1937 Софія єпископ Болгарської п

Єпископ Варлаам (в миру Величко Димитров Константинов, 2 квітня 1851 Самоводене — 30 травня 1937 Софія) — єпископ Болгарської православної церкви, титулярний єпископ Левкійський.

Єпископ Варлаам
Величко Димитров Константинов

Єпископ Левкійський

5 липня 1909 — 30 травня 1937

Церква:

Болгарська православна церква

Попередник:

Гервасій Сливенський

Наступник:

Климент Старозагорський

Настоятель Рильського монастиря

29 вересня 1924 — 1 січня 1929

Попередник:

Аверкій Рильський

Наступник:

Кирил Рильський

Альма-матер:

Бухарестський університет

Діяльність:

священник

Народження:

2 квітня 1851
Самоводене

Смерть:

30 травня 1937 (86 років)
Софія

Автограф:

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Константинов.

Біографія

Народився 2 квітня 1851 у селі Самоводене, що в Тирново, зі світським ім'ям Величко Димитров Костянтинов. Навчався у початковій школі у рідному селі. Протягом навчального 1877—1878 років працював вчителем у селі Каранці в Горно-Оряховиці. Восени 1878 року вступив до Преображенського монастиря послушником. З 1883 по 1885 рік навчався в Софійській класичній середній школі. Після початку сербсько-болгарської війни, пішов добровольцем до болгарської армії і був нагороджений срібним хрестом «За Хоробрість».

19 листопада 1886 року постригся в ченці в Петропавлівському монастирі під ім'ям Варлаам. 24 грудня 1886 був висвячений на ієродиякона і призначений митрополитим дияконом. У 1888 році він виїхав до Бухареста, де служив дяком у болгарській церкві, тоді ж вступає до Бухарестської духовної семінарії «Митрополита Ніфонта». З 1895 — студент Петербурзької духовної академії, але після закінчення першого курсу, за станом здоров'я, перейшов на теологічний факультет Бухарестського університету, який закінчив у 1899.

Після повернення до Болгарії, 1 жовтня 1899 ієродиякон Варлаам був призначений протосингелом Тирновської єпархії. 21 листопада 1899 був висвячений в сан ієромонаха в Софії, а 21 березня 1904 рішенням Священного Синоду був зведений в сан архімандрита. З 4 січня 1908 року архімандрит Варлаам призначається протосингелом Софійської митрополії.

5 липня 1909 був висвячений в титулярного єпископа Левкійского, вікарія Софійської єпархії.

25 квітня 1913 року, після того, як єпископ Драговітійський Йосиф Тирновський за станом здоров'я отримав відпустку з посади Біломорсько-Родопської (або Гюмюрджійської) місію для болгарських мусульман, які переходили в православ'я після звільнення цих територій болгарською армією, на його місце заступив єпископ Варлаам Левкійскій. 16 вересня 1913 року в Константинополі було підписано мирний договір між Болгарією і Туреччиною. 12 червня 1914 року, вислухавши велику доповідь начальника Культурно-просвітницького відділу Стефана Цанкова про стан програми хрещення і про ставлення уряду до неї, отримавши переконливі докази, що «зараз немає ніяких умов для поліпшення початої справи», Священний Синод вирішив більше не звертатися до цивільної влади за сприянням і взагалі вважати питання про хрещення болгар-мусульман остаточно закритим.

З 29 вересня 1924 року по 1 січня 1929 року був настоятелем Рильського монастиря. У 1929 і 1930 роках здійснив паломництво до Єрусалиму та Афону.

У квітні 1931 року він був призначений вікарієм митрополита Філіпа Тирновського, залишався на посаді до початку 1934 року. У 1936 році єпископ Варлаам пішов у спочинок до Рильського монастиря.

Помер 30 травня 1937 у Софії. Похований поруч із столичною церквою Святого Миколи Софійського.

Література

Борис Цацов. Архиереите на Българската православна църква: Биографичен сборник. стр. 325
Борис Цацов Chronicle of the Bulgarian Orthodox Church: History & Personalities, Coronet Books Inc стр. 499

Примітки

Цацов, Борис (2003). Архиереите на Българската православна църква. София: Princeps. с. 325. ISBN .
. Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 12 лютого 2021.

[Цацов_325-1] Цацов, Борис (2003). Архиереите на Българската православна църква. София: Princeps. с. 325. ISBN .

[promacedonia-2] . Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 12 лютого 2021.