Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ва́ля Кузьмина́ (рум. Valea Cosminului) — село в Україні, у Волоківській сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області. Місце масового відпочинку мешканців Чернівців.
| село Валя Кузьмина | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Чернівецька область | ||||
| Район | Чернівецький район | ||||
| Громада | Волоківська сільська громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 1864 | ||||
| Поштовий індекс | 60411 | ||||
| Телефонний код | +380 03734 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°11′01″ пн. ш. 26°01′06″ сх. д. / 48.18361° пн. ш. 26.01833° сх. д.Координати: 48°11′01″ пн. ш. 26°01′06″ сх. д. / 48.18361° пн. ш. 26.01833° сх. д. | ||||
| Водойми | річка Невільниця | ||||
| Відстань до обласного центру | 10 км | ||||
| Відстань до районного центру | 13 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Валя Кузьмина | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 60411, Чернівецька обл., Глибоцький район, с. Валя Кузьмина | ||||
| Карта | |||||
  Валя Кузьмина | |||||
 Валя Кузьмина | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Буровими свердловинами відкрито підземні горизонти мінеральної столово-лікувальної води «Валя Кузьминська»: , , .
Географія
Розташоване в долині річки Невільниці (назва села в перекладі з румунської — «долина Кузьмина»). У верхів'ї річки створено штучне озеро. На його березі розташовані туристична база «Буковина» (тепер не діє) та розважально-відпочинковий комплекс «Зелений Гай».
Історія
Спадщина літописного Козмина
Назва Валя Кузьмина відображає історичний зв'язок села з поселенням Козмин, що засвідчене в історичних джерелах XIV – XVIII століть. Найчастіше Козмин згадується у численних літописах і хроніках у зв’язку із битвою 1497 року між військами польського короля Яна Ольбрахта і молдавського господаря Штефана Великого.
Деякі дослідники битви вважали, що Козмин розміщувався на правому березі річки Дереглуй, неподалік впадіння у неї Невільниці, тобто на території нинішнього села Валя Кузьмина. За свідченням місцевих мешканців, про давній Козмин нагадувало однойменне поля, що знаходилося неподалік злиття Невільниці з Дереглуєм.
Згідно з новітніми краєзнавчими дослідженнями, що ґрунтуються на аналізі межового опису Козмина від 1488 року, історичний Козмин розміщувався між селами Кучур (Великий Кучурів), Чернівці і Луковиця. Його територія була окреслена зовнішніми межами сіл Коровія, Чагор і Молодія і не поширювалася на долину Невільниці.
Серед межових знаків 1488 року згадується поле, через яке пролягала південно-східна межа Козмина. Воно було розміщене на правому березі Дереглую, між руслом річки і лісом, який названий «Буковиною». Можливо, що понад століття тому саме це поле вважали місцеві мешканці «Козминським» (Cosminului).
Власне населений пункт під назвою Козмин був розміщений поблизу міжнародного торговою шляху, що відомий як Старий Берладський шлях, Цілком ймовірно, що з історичним Козмином пов’язана назва урочище «Селеще», що локалізується між нинішніми Чагром і Коровією, неподалік потоку Коровія, У давні часи «селищами» часто називали запустілі поселення, місця, де колись було село.
Історична територія
Історичні документи свідчать, що нинішня територія Валі Кузьмина до 1774 року належала трьом сусіднім поселенням – Новоселиці (суч. Круп'янське), Поляні Грабовій (зникле поселення, що розміщувалося неподалік Новоселиці), і Трестяні (суч. Димка). У зв’язку з тим, що після входження Буковини до складу Австрійської імперії населені пункти Новоселиця і Поляна Грабова опинилися по той бік австрійсько-турецького кордону, землі по обох берегах річки Невільниці і в районі її витоків були приєднані до села (громади) Молодія.
Над річкою Невільницею постала німецька колонія Францталь (Franzthal = Долина Франца), названа так на честь австрійського імператора Франца ІІ, який мандрував цією місцевістю . А біля впадіння Невільниці у річку Дереглуй розвинувся присілок Дереглуй. Згідно з австрійським переписом населення від 1890 року, у цих присілках мешкало відповідно 106 і 184 особи.
У період входження краю до складу королівської Румунії (1918-1940) Францталь і Дереглуй були об’єднані в одну громаду (комуну) під назвою «Valea Cosminului» (Долина Козмина). У радянський період назва трансформувалася у «Валя Кузьмина».
Розвитку поселень Францталь і Дереглуй в австрійську добу сприяло спорудження нового загальнодержавного шляху, що проліг долиною Невільниці, сполучаючи Чернівці з Серетом. Давніший торговельний шлях, що відомий також як «велика дорога» від Чернівців, обходив долину Невільниці із заходу. Він вів від устя Невільниці через Кузьминський ліс до села Михучани (Михайлівки), а далі через Димку і Глибоку до бродів на річках Серет і Малий Серет.
Цим давнім маршрутом, але в зворотному напрямку, відступало військо польського короля Яна Ольбрахта після невдалої спроби захопити Сучавську фортецю. 26 жовтня 1497 року молдавський господар Штефан Великий влаштував засідку у лісі поблизу села Козмин і завдав противникові нищівної поразки.
Ця битва ввійшла в історію як «Битва біля Козмінського лісу» або «Битва у Козминському лісі». Проте найдавніші молдавські літописи, укладені ченцями Бистрицького і Путнянського монастирів, називаються цей ліс Козминською Буковиною («Козминова Буковина»).
Переказ про битву у Козминському лісі
| Цей розділ не містить . (Жовтень 2018) |
26 жовтня 1497 року у лісі біля села відбулась битва, у якій зійшлися польські та молдавські війська. Передісторія битви така. Польський король Ян I Ольбрахт мав намір посадити на молдовський престол свого брата Сигізмунда: Молдавія розглядалася як зручний плацдарм для майбутніх воєн з Османською імперією. Польська армія нараховувала близько 60 тисяч чоловік (за іншими даними, навіть 80 тис.), з них від 5 до 10 тисяч були шляхтичі Речі Посполитої і Великого князівства Литовського. Спочатку все ніби йшло добре: війська Яна Ольбрахта взяли в облогу фортецю в Сучаві, де заховався Штефан III Великий. Облога тривала чотири місяці — але не принесла результатів. В таборі поляків почалися хвороби. Коли військо Яна Ольбрахта пішло через гори в напрямку своїх домів, Стефан зі своїми людьми (близько 22 тисяч вояків) напав на них біля лісу боярина Козьмина. 5000 гарно озброєних шляхтичів відразу потрапило в пастку: їхні лати і коні були гарними помічниками на полі битви, але не у лісі. За переказами, молдавани, більшість з яких не мала не те що лат — зброї, почали вирубувати дерева у лісі, кидаючи їх на супротивників, розділивши польське військо на невеликі, не поєднані між собою загони — і добиваючи його польськими ж мечами, які губили шляхтичі. Ті з поляків і литвинів, хто вижив, втекли за Прут, у напрямку Львова. Інші ж або полягли, або потрапили в полон. Пізніше поле битви Стефан наказав розчистити і засадити дібровою. З посаджених молдованами дубів начебто залишився лише один — той, який зараз і носить ім'я господаря Молдови Стефана.
Сучасний розвиток
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Глибоцького району, село увійшло до складу Чернівецького району.
Населення
Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румуни | 709 | 51,15 % |
| німці | 491 | 35,43 % |
| українці | 142 | 10,25 % |
| євреї | 19 | 1,37 % |
| росіяни | 11 | 0,79 % |
| поляки | 11 | 0,79 % |
| вірмени | 2 | 0,14 % |
| чехи, словаки | 1 | 0,07 % |
Мовний склад населення за даними перепису 1930 року:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румунська | 700 | 50,51 % |
| німецька | 496 | 35,79 % |
| українська | 146 | 10,53 % |
| їдиш | 19 | 1,37 % |
| польська | 12 | 0,87 % |
| російська | 11 | 0,79 % |
| вірменська | 2 | 0,14 % |
Більшість населення села — українці (54,18 %), потім румуни (35,14 %), молдовани (8,05 %) та росіяни (2,15 %).[]
Історичні пам'ятки
Вздовж колишнього австрійсько-румунського кордону збереглися окопи та укріплення. У селі є цвинтар-меморіал полеглим під час Першої світової війни, костел XVII століття.
Пам'ятки природи
В околицях села — бл. 10 ботанічних та лісових пам'яток природи:
- Джерело (лісовий заказник)
- Віковий дуб (Дуб Штефана Третього)
- Вікова діброва (пам'ятка природи)
- Вісім берек (заповідне урочище)
- Вісім горіхів гікорі (пам'ятка природи)
- Ділянка дуба звичайного (пам'ятка природи)
- Ділянка лікарських рослин (пам'ятка природи)
- Насадження дуба звичайного (пам'ятка природи)
- Праліс дуба скельного (пам'ятка природи)
- Францталь (пам'ятка природи)
Примітки
- Fischer E. Kozmin. Zur Geschichte des polnisch-moldauischen Krieges… — S. 44
- Старий Берладський шлях, 2023.
- Die Bukowina. Eine allgemeine Heimatkunde = Буковина. Загальне краєзнавство. — C. 254
- Special Orts-Repertorien der im österreichischen Reichsrathe vertretenen Konigreiche und Lander. — Tth.13: Special-Orts-Repertorium der Bukowina. — Wien 1894. — S. 3.
- Recensământul general al populației României din 1930. – P. 430(рум.)(фр.)
- Fischer E. Kozmin. Zur Geschichte des polnisch-moldauischen Krieges… — S. 37-45
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 18 жовтня 2018. (рум.)(фр.)
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР. Чернівецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 706 с.
- Квасецький А. Старий Берладський шлях: Краєзнавчі нариси з історії Буковини. — Чернівці : Місто, 2023. — 252 с.
- Масан О. М. Буковина як об’єкт міжнародних відносин з давніх часів до 1774 р. // Буковина в контексті міжнародних відносин (з давніх часів до середини XX ст.). — Чернівці: Рута, 2005. — С. 9-168.
- Die Bukowina. Eine allgemeine Heimatkunde = Буковина. Загальне краєзнавство. / Переклад з нім. Ф.С. Андрійця, А.Т. Квасецького; наук. редактори В. М. Ботушанський, О.М. Масан, В.Ю. Іванюк]. — Чернівці: Зелена Буковина, 2004. — 488 с.
- Fischer E. Kozmin. Zur Geschichte des polnisch-moldauischen Krieges im Jahre 1497 = Фішер Е. Козмин. До питання про історію польсько-молдавської війни 1497 року / пер. з нім. В. Іванюка // Зелена Буковина. — 2003. — № 1–2. — С. 2–77.[1] [ 28 липня 2021 у Wayback Machine.]
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Валя Кузьмина |
- Замки та храми України [ 7 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Старі фото Валя Кузьмина [ 11 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Гусар Ю. «Зелена дубрава» у Валі Кузьмина / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2013. — 12 грудня (№ 50). — С. 4.
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Va lya Kuzmina rum Valea Cosminului selo v Ukrayini u Volokivskij silskij gromadi Cherniveckogo rajonu Cherniveckoyi oblasti Misce masovogo vidpochinku meshkanciv Chernivciv selo Valya KuzminaGerb PraporPanorama selaPanorama selaKrayina UkrayinaOblast Chernivecka oblastRajon Cherniveckij rajonGromada Volokivska silska gromadaOsnovni daniNaselennya 1864Poshtovij indeks 60411Telefonnij kod 380 03734Geografichni daniGeografichni koordinati 48 11 01 pn sh 26 01 06 sh d 48 18361 pn sh 26 01833 sh d 48 18361 26 01833 Koordinati 48 11 01 pn sh 26 01 06 sh d 48 18361 pn sh 26 01833 sh d 48 18361 26 01833Vodojmi richka NevilnicyaVidstan do oblasnogo centru 10 kmVidstan do rajonnogo centru 13 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya Valya KuzminaMisceva vladaAdresa radi 60411 Chernivecka obl Glibockij rajon s Valya KuzminaKartaValya KuzminaValya KuzminaMapa Valya Kuzmina u Vikishovishi Burovimi sverdlovinami vidkrito pidzemni gorizonti mineralnoyi stolovo likuvalnoyi vodi Valya Kuzminska GeografiyaRoztashovane v dolini richki Nevilnici nazva sela v perekladi z rumunskoyi dolina Kuzmina U verhiv yi richki stvoreno shtuchne ozero Na jogo berezi roztashovani turistichna baza Bukovina teper ne diye ta rozvazhalno vidpochinkovij kompleks Zelenij Gaj IstoriyaSpadshina litopisnogo Kozmina Nazva Valya Kuzmina vidobrazhaye istorichnij zv yazok sela z poselennyam Kozmin sho zasvidchene v istorichnih dzherelah XIV XVIII stolit Najchastishe Kozmin zgaduyetsya u chislennih litopisah i hronikah u zv yazku iz bitvoyu 1497 roku mizh vijskami polskogo korolya Yana Olbrahta i moldavskogo gospodarya Shtefana Velikogo Deyaki doslidniki bitvi vvazhali sho Kozmin rozmishuvavsya na pravomu berezi richki Deregluj nepodalik vpadinnya u neyi Nevilnici tobto na teritoriyi ninishnogo sela Valya Kuzmina Za svidchennyam miscevih meshkanciv pro davnij Kozmin nagaduvalo odnojmenne polya sho znahodilosya nepodalik zlittya Nevilnici z Deregluyem Zgidno z novitnimi krayeznavchimi doslidzhennyami sho gruntuyutsya na analizi mezhovogo opisu Kozmina vid 1488 roku istorichnij Kozmin rozmishuvavsya mizh selami Kuchur Velikij Kuchuriv Chernivci i Lukovicya Jogo teritoriya bula okreslena zovnishnimi mezhami sil Koroviya Chagor i Molodiya i ne poshiryuvalasya na dolinu Nevilnici Sered mezhovih znakiv 1488 roku zgaduyetsya pole cherez yake prolyagala pivdenno shidna mezha Kozmina Vono bulo rozmishene na pravomu berezi Deregluyu mizh ruslom richki i lisom yakij nazvanij Bukovinoyu Mozhlivo sho ponad stolittya tomu same ce pole vvazhali miscevi meshkanci Kozminskim Cosminului Vlasne naselenij punkt pid nazvoyu Kozmin buv rozmishenij poblizu mizhnarodnogo torgovoyu shlyahu sho vidomij yak Starij Berladskij shlyah Cilkom jmovirno sho z istorichnim Kozminom pov yazana nazva urochishe Seleshe sho lokalizuyetsya mizh ninishnimi Chagrom i Koroviyeyu nepodalik potoku Koroviya U davni chasi selishami chasto nazivali zapustili poselennya miscya de kolis bulo selo Istorichna teritoriya Istorichni dokumenti svidchat sho ninishnya teritoriya Vali Kuzmina do 1774 roku nalezhala trom susidnim poselennyam Novoselici such Krup yanske Polyani Grabovij znikle poselennya sho rozmishuvalosya nepodalik Novoselici i Trestyani such Dimka U zv yazku z tim sho pislya vhodzhennya Bukovini do skladu Avstrijskoyi imperiyi naseleni punkti Novoselicya i Polyana Grabova opinilisya po toj bik avstrijsko tureckogo kordonu zemli po oboh beregah richki Nevilnici i v rajoni yiyi vitokiv buli priyednani do sela gromadi Molodiya Nad richkoyu Nevilniceyu postala nimecka koloniya Franctal Franzthal Dolina Franca nazvana tak na chest avstrijskogo imperatora Franca II yakij mandruvav ciyeyu miscevistyu A bilya vpadinnya Nevilnici u richku Deregluj rozvinuvsya prisilok Deregluj Zgidno z avstrijskim perepisom naselennya vid 1890 roku u cih prisilkah meshkalo vidpovidno 106 i 184 osobi U period vhodzhennya krayu do skladu korolivskoyi Rumuniyi 1918 1940 Franctal i Deregluj buli ob yednani v odnu gromadu komunu pid nazvoyu Valea Cosminului Dolina Kozmina U radyanskij period nazva transformuvalasya u Valya Kuzmina Rozvitku poselen Franctal i Deregluj v avstrijsku dobu spriyalo sporudzhennya novogo zagalnoderzhavnogo shlyahu sho prolig dolinoyu Nevilnici spoluchayuchi Chernivci z Seretom Davnishij torgovelnij shlyah sho vidomij takozh yak velika doroga vid Chernivciv obhodiv dolinu Nevilnici iz zahodu Vin viv vid ustya Nevilnici cherez Kuzminskij lis do sela Mihuchani Mihajlivki a dali cherez Dimku i Gliboku do brodiv na richkah Seret i Malij Seret Cim davnim marshrutom ale v zvorotnomu napryamku vidstupalo vijsko polskogo korolya Yana Olbrahta pislya nevdaloyi sprobi zahopiti Suchavsku fortecyu 26 zhovtnya 1497 roku moldavskij gospodar Shtefan Velikij vlashtuvav zasidku u lisi poblizu sela Kozmin i zavdav protivnikovi nishivnoyi porazki Cya bitva vvijshla v istoriyu yak Bitva bilya Kozminskogo lisu abo Bitva u Kozminskomu lisi Prote najdavnishi moldavski litopisi ukladeni chencyami Bistrickogo i Putnyanskogo monastiriv nazivayutsya cej lis Kozminskoyu Bukovinoyu Kozminova Bukovina Perekaz pro bitvu u Kozminskomu lisi Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Zhovten 2018 26 zhovtnya 1497 roku u lisi bilya sela vidbulas bitva u yakij zijshlisya polski ta moldavski vijska Peredistoriya bitvi taka Polskij korol Yan I Olbraht mav namir posaditi na moldovskij prestol svogo brata Sigizmunda Moldaviya rozglyadalasya yak zruchnij placdarm dlya majbutnih voyen z Osmanskoyu imperiyeyu Polska armiya narahovuvala blizko 60 tisyach cholovik za inshimi danimi navit 80 tis z nih vid 5 do 10 tisyach buli shlyahtichi Rechi Pospolitoyi i Velikogo knyazivstva Litovskogo Spochatku vse nibi jshlo dobre vijska Yana Olbrahta vzyali v oblogu fortecyu v Suchavi de zahovavsya Shtefan III Velikij Obloga trivala chotiri misyaci ale ne prinesla rezultativ V tabori polyakiv pochalisya hvorobi Koli vijsko Yana Olbrahta pishlo cherez gori v napryamku svoyih domiv Stefan zi svoyimi lyudmi blizko 22 tisyach voyakiv napav na nih bilya lisu boyarina Kozmina 5000 garno ozbroyenih shlyahtichiv vidrazu potrapilo v pastku yihni lati i koni buli garnimi pomichnikami na poli bitvi ale ne u lisi Za perekazami moldavani bilshist z yakih ne mala ne te sho lat zbroyi pochali virubuvati dereva u lisi kidayuchi yih na suprotivnikiv rozdilivshi polske vijsko na neveliki ne poyednani mizh soboyu zagoni i dobivayuchi jogo polskimi zh mechami yaki gubili shlyahtichi Ti z polyakiv i litviniv hto vizhiv vtekli za Prut u napryamku Lvova Inshi zh abo polyagli abo potrapili v polon Piznishe pole bitvi Stefan nakazav rozchistiti i zasaditi dibrovoyu Z posadzhenih moldovanami dubiv nachebto zalishivsya lishe odin toj yakij zaraz i nosit im ya gospodarya Moldovi Stefana Suchasnij rozvitok Z 24 serpnya 1991 roku selo vhodit do skladu nezalezhnoyi Ukrayini 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Glibockogo rajonu selo uvijshlo do skladu Cherniveckogo rajonu NaselennyaNacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 1930 roku u Rumuniyi Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokrumuni 709 51 15 nimci 491 35 43 ukrayinci 142 10 25 yevreyi 19 1 37 rosiyani 11 0 79 polyaki 11 0 79 virmeni 2 0 14 chehi slovaki 1 0 07 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 1930 roku Mova Kilkist osib Vidsotokrumunska 700 50 51 nimecka 496 35 79 ukrayinska 146 10 53 yidish 19 1 37 polska 12 0 87 rosijska 11 0 79 virmenska 2 0 14 Bilshist naselennya sela ukrayinci 54 18 potim rumuni 35 14 moldovani 8 05 ta rosiyani 2 15 dzherelo Istorichni pam yatkiVzdovzh kolishnogo avstrijsko rumunskogo kordonu zbereglisya okopi ta ukriplennya U seli ye cvintar memorial poleglim pid chas Pershoyi svitovoyi vijni kostel XVII stolittya Pam yatki prirodiV okolicyah sela bl 10 botanichnih ta lisovih pam yatok prirodi Dzherelo lisovij zakaznik Vikovij dub Dub Shtefana Tretogo Vikova dibrova pam yatka prirodi Visim berek zapovidne urochishe Visim gorihiv gikori pam yatka prirodi Dilyanka duba zvichajnogo pam yatka prirodi Dilyanka likarskih roslin pam yatka prirodi Nasadzhennya duba zvichajnogo pam yatka prirodi Pralis duba skelnogo pam yatka prirodi Franctal pam yatka prirodi PrimitkiFischer E Kozmin Zur Geschichte des polnisch moldauischen Krieges S 44 Starij Berladskij shlyah 2023 Die Bukowina Eine allgemeine Heimatkunde Bukovina Zagalne krayeznavstvo C 254 Special Orts Repertorien der im osterreichischen Reichsrathe vertretenen Konigreiche und Lander Tth 13 Special Orts Repertorium der Bukowina Wien 1894 S 3 Recensămantul general al populației Romaniei din 1930 P 430 rum fr Fischer E Kozmin Zur Geschichte des polnisch moldauischen Krieges S 37 45 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Recensămantul general al populației Romaniei din 1930 Procitovano 18 zhovtnya 2018 rum fr DzherelaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Chernivecka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 706 s Kvaseckij A Starij Berladskij shlyah Krayeznavchi narisi z istoriyi Bukovini Chernivci Misto 2023 252 s Masan O M Bukovina yak ob yekt mizhnarodnih vidnosin z davnih chasiv do 1774 r Bukovina v konteksti mizhnarodnih vidnosin z davnih chasiv do seredini XX st Chernivci Ruta 2005 S 9 168 Die Bukowina Eine allgemeine Heimatkunde Bukovina Zagalne krayeznavstvo Pereklad z nim F S Andrijcya A T Kvaseckogo nauk redaktori V M Botushanskij O M Masan V Yu Ivanyuk Chernivci Zelena Bukovina 2004 488 s Fischer E Kozmin Zur Geschichte des polnisch moldauischen Krieges im Jahre 1497 Fisher E Kozmin Do pitannya pro istoriyu polsko moldavskoyi vijni 1497 roku per z nim V Ivanyuka Zelena Bukovina 2003 1 2 S 2 77 1 28 lipnya 2021 u Wayback Machine PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Valya KuzminaZamki ta hrami Ukrayini 7 veresnya 2007 u Wayback Machine Stari foto Valya Kuzmina 11 listopada 2013 u Wayback Machine Gusar Yu Zelena dubrava u Vali Kuzmina Yuhim Gusar Bukovinske viche 2013 12 grudnya 50 S 4 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi