Уолтер Філіп Ройтер (англ. Walter Philip Reuther; 1 вересня 1907, Вілінг — 9 травня 1970, Пеллсон) — був американським лідером організованої праці та громадянських правозахисників, який перетворив Об'єднану профспілку автомобудівників (UAW) в один з найбільш впливових профспілок в історії Америки. Робочі рухи він бачив не як вузькі групи спеціальних інтересів, а як інструменти просування соціальної справедливості, популізму та прав людини в демократичному суспільстві. Він використовує ресурси та вплив UAW для відстоювання прав працівників, громадянських прав, прав жінок, загальної охорони здоров'я, народної освіти, доступного житла, екологічного нагляду, нерозповсюдження ядерної зброї та демократичного профспілканізму у всьому світі. Він пережив два замахи на вбивство, в тому числі один вдома, де він отримав 12-ти калібрований рушничний постріл, що влетів через його кухонне вікно. Він був четвертим і найдовшим президентом UAW, який служив з 1946 року до своєї несвоєчасної смерті в 1970 році.
Вальтер Ройтер | |
---|---|
Народився | 1 вересня 1907[1][2][…] Вілінг, Західна Вірджинія, США |
Помер | 9 травня 1970[1][2][3](62 роки) Пеллстон, Еммет, Мічиган, США ·авіакатастрофа[4] |
Країна | США |
Діяльність | профспілковий діяч, політик |
Alma mater | d |
Знання мов | англійська |
Членство | Американська академія мистецтв і наук |
Партія | Демократична партія США і Соціалістична партія Америки |
Брати, сестри | d і d |
Нагороди | |
IMDb | ID 0720717 |
|
Потужний союзник Мартіна Лютера Кінга, молодшого та руху за громадянські права, Рейтер пішов з Кінгом у Сельму, Бірмінгем, Монтгомері, та Джексон. Коли Кінг та інші, включаючи дітей, були поміщені у в'язницю в Бірмінгемі, штат Алабама, і Кінг був автором свого відомого листа з Бірмінгемської в'язниці, Рейтер зібрав 160 000 доларів США за звільнення протестуючих. Він також допоміг організувати та фінансувати Марш у Вашингтоні 28 серпня 1963 року, висловивши зауваження зі сходів Лінкольнського меморіалу незадовго до того, як Кінг виголосив свою історичну промову «Я мрію» у Національному торговому центрі. Він був членом ради директорів Національної асоціації сприяння розвитку кольорових людей (NAACP) і був одним із засновників американців за демократичні дії. Перший прихильник Сезара Чавеса та Об'єднаних робітників ферми, він попросив Роберта Ф. Кеннеді відвідати Чавеса та підтримати його. Природоохоронник, що жив за все життя, відіграв вирішальну роль у фінансуванні та організації першого Дня Землі 22 квітня 1970 року. За словами Дениса Хейса, головного національного організатора першого Дня Землі, «Без ОАВ перший день Землі, швидше за все, провалився б!».
Будучи лідером п'яти мільйонів авторобітників, включаючи пенсіонерів та їхніх сімей, Рейтер був впливовим всередині Демократичної партії. Під час Другої світової війни президент Франклін Д. Рузвельт часто консультувався з Ройтером, називаючи його «моїм молодим червоношкірим інженером». Він вважався Джоном Ф. Кеннеді віце-президентом у 1960 році. Після затоки свиней у 1961 році, JFK відправив Рейтера на Кубу для проведення переговорів щодо обміну полоненими з Фіделем Кастро. Він сприяв створенню Корпусу Миру та підтримці закону про громадянські права 1964 року. Закону про права голосу 1965 року, Medicare та Medicaid, та Закон про справедливе житло. Він щотижня зустрічався в 1964 та 1965 роках з президентом Ліндоном Б. Джонсоном у Білому домі, щоб обговорити політику та законодавство для Великого суспільства та війни з бідністю. Республіканська партія з обережністю ставилася до Рейтера, провідного кандидата в президенти Річарда Ніксона, щоб сказати про Джона Ф. Кеннеді під час виборів 1960 року: «Я не можу думати ні про що так згубно для цієї нації, ніж будь-який президент, який зобов'язаний своїм виборам, і тому бути у полоні, політичного боса, як Вальтер Ройтер». Політик-консерватор Баррі Голдвотер заявив, що «[Рейтер] є більш небезпечним для нашої країни, ніж Sputnik або все, що може зробити Радянська Росія».
Президент Білл Клінтон (Reuther) посмертно був нагороджений президентською медаллю свободи в 1995 році, який на церемонії зауважив: «Уолтер Рейтер був американським візіонером настільки випереджаючи свої часи, що, хоча він помер чверть століття тому, наша нація ще наздогнати свої мрії». Рейтер був визнаний журналом «Тайм» одним із 100 найвпливовіших людей 20 століття. Мюррей Кемптон, журналіст, що отримав Пулітцерівську премію, писав: «Уолтер Ройтер — єдиний чоловік, якого я коли-небудь зустрічав, який міг згадати про майбутнє». А. Р. Раскін, трудовий редактор The New York Times, написав: «Якщо б швидкість розуму людини можна виміряти так само, як швидкість його ніг. Уолтер Ройтер був би олімпійським чемпіоном». Джордж Ромні, губернатор штату Мічиган, одного разу сказав: «Уолтер Рейтер — це найбільше небезпечна людина в Детройті, тому що ніхто не є більш майстерним у здійсненні революції, не здаючись, щоб порушити існуючі форми суспільства».
Примітки
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Енциклопедія Брокгауз
- West Virginia Encyclopedia
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uolter Filip Rojter angl Walter Philip Reuther 1 veresnya 1907 Viling 9 travnya 1970 Pellson buv amerikanskim liderom organizovanoyi praci ta gromadyanskih pravozahisnikiv yakij peretvoriv Ob yednanu profspilku avtomobudivnikiv UAW v odin z najbilsh vplivovih profspilok v istoriyi Ameriki Robochi ruhi vin bachiv ne yak vuzki grupi specialnih interesiv a yak instrumenti prosuvannya socialnoyi spravedlivosti populizmu ta prav lyudini v demokratichnomu suspilstvi Vin vikoristovuye resursi ta vpliv UAW dlya vidstoyuvannya prav pracivnikiv gromadyanskih prav prav zhinok zagalnoyi ohoroni zdorov ya narodnoyi osviti dostupnogo zhitla ekologichnogo naglyadu nerozpovsyudzhennya yadernoyi zbroyi ta demokratichnogo profspilkanizmu u vsomu sviti Vin perezhiv dva zamahi na vbivstvo v tomu chisli odin vdoma de vin otrimav 12 ti kalibrovanij rushnichnij postril sho vletiv cherez jogo kuhonne vikno Vin buv chetvertim i najdovshim prezidentom UAW yakij sluzhiv z 1946 roku do svoyeyi nesvoyechasnoyi smerti v 1970 roci Valter RojterNarodivsya1 veresnya 1907 1907 09 01 1 2 Viling Zahidna Virdzhiniya SShAPomer9 travnya 1970 1970 05 09 1 2 3 62 roki Pellston Emmet Michigan SShA aviakatastrofa 4 Krayina SShADiyalnistprofspilkovij diyach politikAlma materdZnannya movanglijskaChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i naukPartiyaDemokratichna partiya SShA i Socialistichna partiya AmerikiBrati sestrid i dNagorodid 1990 d 1968 IMDbID 0720717 Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rojter Valter Rojter Potuzhnij soyuznik Martina Lyutera Kinga molodshogo ta ruhu za gromadyanski prava Rejter pishov z Kingom u Selmu Birmingem Montgomeri ta Dzhekson Koli King ta inshi vklyuchayuchi ditej buli pomisheni u v yaznicyu v Birmingemi shtat Alabama i King buv avtorom svogo vidomogo lista z Birmingemskoyi v yaznici Rejter zibrav 160 000 dolariv SShA za zvilnennya protestuyuchih Vin takozh dopomig organizuvati ta finansuvati Marsh u Vashingtoni 28 serpnya 1963 roku vislovivshi zauvazhennya zi shodiv Linkolnskogo memorialu nezadovgo do togo yak King vigolosiv svoyu istorichnu promovu Ya mriyu u Nacionalnomu torgovomu centri Vin buv chlenom radi direktoriv Nacionalnoyi asociaciyi spriyannya rozvitku kolorovih lyudej NAACP i buv odnim iz zasnovnikiv amerikanciv za demokratichni diyi Pershij prihilnik Sezara Chavesa ta Ob yednanih robitnikiv fermi vin poprosiv Roberta F Kennedi vidvidati Chavesa ta pidtrimati jogo Prirodoohoronnik sho zhiv za vse zhittya vidigrav virishalnu rol u finansuvanni ta organizaciyi pershogo Dnya Zemli 22 kvitnya 1970 roku Za slovami Denisa Hejsa golovnogo nacionalnogo organizatora pershogo Dnya Zemli Bez OAV pershij den Zemli shvidshe za vse provalivsya b Buduchi liderom p yati miljoniv avtorobitnikiv vklyuchayuchi pensioneriv ta yihnih simej Rejter buv vplivovim vseredini Demokratichnoyi partiyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni prezident Franklin D Ruzvelt chasto konsultuvavsya z Rojterom nazivayuchi jogo moyim molodim chervonoshkirim inzhenerom Vin vvazhavsya Dzhonom F Kennedi vice prezidentom u 1960 roci Pislya zatoki svinej u 1961 roci JFK vidpraviv Rejtera na Kubu dlya provedennya peregovoriv shodo obminu polonenimi z Fidelem Kastro Vin spriyav stvorennyu Korpusu Miru ta pidtrimci zakonu pro gromadyanski prava 1964 roku Zakonu pro prava golosu 1965 roku Medicare ta Medicaid ta Zakon pro spravedlive zhitlo Vin shotizhnya zustrichavsya v 1964 ta 1965 rokah z prezidentom Lindonom B Dzhonsonom u Bilomu domi shob obgovoriti politiku ta zakonodavstvo dlya Velikogo suspilstva ta vijni z bidnistyu Respublikanska partiya z oberezhnistyu stavilasya do Rejtera providnogo kandidata v prezidenti Richarda Niksona shob skazati pro Dzhona F Kennedi pid chas viboriv 1960 roku Ya ne mozhu dumati ni pro sho tak zgubno dlya ciyeyi naciyi nizh bud yakij prezident yakij zobov yazanij svoyim viboram i tomu buti u poloni politichnogo bosa yak Valter Rojter Politik konservator Barri Goldvoter zayaviv sho Rejter ye bilsh nebezpechnim dlya nashoyi krayini nizh Sputnik abo vse sho mozhe zrobiti Radyanska Rosiya Prezident Bill Klinton Reuther posmertno buv nagorodzhenij prezidentskoyu medallyu svobodi v 1995 roci yakij na ceremoniyi zauvazhiv Uolter Rejter buv amerikanskim vizionerom nastilki viperedzhayuchi svoyi chasi sho hocha vin pomer chvert stolittya tomu nasha naciya she nazdognati svoyi mriyi Rejter buv viznanij zhurnalom Tajm odnim iz 100 najvplivovishih lyudej 20 stolittya Myurrej Kempton zhurnalist sho otrimav Pulitcerivsku premiyu pisav Uolter Rojter yedinij cholovik yakogo ya koli nebud zustrichav yakij mig zgadati pro majbutnye A R Raskin trudovij redaktor The New York Times napisav Yaksho b shvidkist rozumu lyudini mozhna vimiryati tak samo yak shvidkist jogo nig Uolter Rojter buv bi olimpijskim chempionom Dzhordzh Romni gubernator shtatu Michigan odnogo razu skazav Uolter Rejter ce najbilshe nebezpechna lyudina v Detrojti tomu sho nihto ne ye bilsh majsternim u zdijsnenni revolyuciyi ne zdayuchis shob porushiti isnuyuchi formi suspilstva PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 West Virginia Encyclopedia d Track Q77070708 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570