Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Wallabia bicolor Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Царство Тварини Animalia Тип Хребетні

Валабі двоколірний

Валабі двоколірний
Wallabia bicolor
image
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хребетні (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Сумчасті (Marsupialia)
Ряд: Кускусоподібні (Diprotodontia)
Підряд: Кенгуровиді (Macropodiformes)
Родина: Кенгурові (Macropodidae)
Рід: Валабі (Wallabia)
Trouessart, 1905
Вид: W. bicolor
Біноміальна назва
Wallabia bicolor
(Desmarest, 1804)
image
Поширення сучасного виду
Посилання
image Вікісховище: Wallabia bicolor
image Віківиди: Wallabia bicolor
image EOL: 310755
image ITIS: 552759
image МСОП: 40575
image NCBI: 9330
Fossilworks: 234860

Вала́бі двоко́лірний (Wallabia bicolor) — малий сумчастий родини кенгурових, єдиний сучасний вид роду валабі (ще відомо про двох вимерлих).

Систематика

Валабі двоколірний — один з трьох видів роду валабі. Деякі з видів "кенгуроподібних" ссавців, що зараз належать до роду кенгуру (Macropus), раніше включали до складу роду валабі (Wallabia), але каріотип, репродуктивна фізіологія, поведінка й зубна морфологія показали, що W. bicolor повинен знаходитись в окремому від Macropus роді (Calaby, 1966).

Поширення

Мешкає на сході Австралії від Кейп-Йорку, Квінсленд на півночі країни до Вікторії і південного сходу Південної Австралії. Є популяції цього виду на островах Фрейзер, Брібі, Мортон, Північний та Південний Стредброук (Квінсленд). Діапазон проживання за висотою: 0-1800 м над рівнем моря. Всупереч англійській загальній назві, (англ. Swamp Wallaby) W. bicolor живе як у болотистих місцевостях так і в сухих, головне для нього — густа рослинність. Цей, як правило, поодинокий вид, пов'язаний з густою рослинністю різних видів лісу, рідколісся, пустищ, і чагарникових середовищ проживання. Може бути знайдений на пасовищах, плантаціях екзотичних дерев і сільськогосподарських культур.

Опис

Морфометрія. Довжина голови й тіла: 665–847 мм, довжина хвоста: 640–862 мм, вага самців: 12.3–20.5, вага самиць: 10.3–15.4 кг.

Зовнішність. Хутро довге, товсте, грубе. На півночі спина й голова червонувато-коричневі, шия оранжева, на півдні забарвлення загалом коричнювато чи сірувато чорне з сіруватими боками й іноді коричнювато-червоними нижніми частинами тіла. Така географічна варіація в кольорі дала назву виду, лат. bicolor. Від верхньої губи до вуха може простягатись світла смуга. Самиці мають чотири молочні залози й добре розвинуту сумку, що відкривається наперед.

Генетика. Диплоїдний набір хромосом у самців: 2n=11, у самиць: 2n=10.

Поведінка

Нічний, стрибає важко, тіло при стрибках нахилене й голова знаходиться низько. Живе поодинці але непов'язані особини можуть збиратися разом притягнуті джерелом їжі. Вживає різноманітний рослинний матеріал. Домашній діапазон близько 16 гектарів для обох статей, але здається свою територію вони ніяк не захищають.

Життєвий цикл

Сезон парування розподілений протягом усього року. Зазвичай народжується єдине маля після періоду вагітності від 33 до 38 днів. Були зафіксовані випадки народження двох малят. Життя у сумці триває від восьми до дев'яти місяців. Максимальна тривалість життя у природі може бути 15 років. Одна особина в неволі досягла віку 12 років і 5 місяців.

Галерея

  • image
  • image
  • image
  • image
  • image

Примітки

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.

Джерела

  • вебсайт МСОП
  • Ronald M. Nowak. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 117. — .
  • Stephen J. O'Brien, Joan C. Menninger, William G. Nash. Atlas of mammalian chromosomes. — John Wiley and Sons, 2006. — С. 50. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Wallabia bicolor Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hrebetni Chordata Klas Ssavci Mammalia Infraklas Sumchasti Marsupialia Ryad Kuskusopodibni Diprotodontia Pidryad Kengurovidi Macropodiformes Rodina Kengurovi Macropodidae Rid Valabi Wallabia Trouessart 1905 Vid W bicolor Binomialna nazva Wallabia bicolor Desmarest 1804 Poshirennya suchasnogo vidu Posilannya Vikishovishe Wallabia bicolor Vikividi Wallabia bicolor EOL 310755 ITIS 552759 MSOP 40575 NCBI 9330 Fossilworks 234860 Vala bi dvoko lirnij Wallabia bicolor malij sumchastij rodini kengurovih yedinij suchasnij vid rodu valabi she vidomo pro dvoh vimerlih SistematikaValabi dvokolirnij odin z troh vidiv rodu valabi Deyaki z vidiv kenguropodibnih ssavciv sho zaraz nalezhat do rodu kenguru Macropus ranishe vklyuchali do skladu rodu valabi Wallabia ale kariotip reproduktivna fiziologiya povedinka j zubna morfologiya pokazali sho W bicolor povinen znahoditis v okremomu vid Macropus rodi Calaby 1966 PoshirennyaMeshkaye na shodi Avstraliyi vid Kejp Jorku Kvinslend na pivnochi krayini do Viktoriyi i pivdennogo shodu Pivdennoyi Avstraliyi Ye populyaciyi cogo vidu na ostrovah Frejzer Bribi Morton Pivnichnij ta Pivdennij Stredbrouk Kvinslend Diapazon prozhivannya za visotoyu 0 1800 m nad rivnem morya Vsuperech anglijskij zagalnij nazvi angl Swamp Wallaby W bicolor zhive yak u bolotistih miscevostyah tak i v suhih golovne dlya nogo gusta roslinnist Cej yak pravilo poodinokij vid pov yazanij z gustoyu roslinnistyu riznih vidiv lisu ridkolissya pustish i chagarnikovih seredovish prozhivannya Mozhe buti znajdenij na pasovishah plantaciyah ekzotichnih derev i silskogospodarskih kultur OpisMorfometriya Dovzhina golovi j tila 665 847 mm dovzhina hvosta 640 862 mm vaga samciv 12 3 20 5 vaga samic 10 3 15 4 kg Zovnishnist Hutro dovge tovste grube Na pivnochi spina j golova chervonuvato korichnevi shiya oranzheva na pivdni zabarvlennya zagalom korichnyuvato chi siruvato chorne z siruvatimi bokami j inodi korichnyuvato chervonimi nizhnimi chastinami tila Taka geografichna variaciya v kolori dala nazvu vidu lat bicolor Vid verhnoyi gubi do vuha mozhe prostyagatis svitla smuga Samici mayut chotiri molochni zalozi j dobre rozvinutu sumku sho vidkrivayetsya napered Genetika Diployidnij nabir hromosom u samciv 2n 11 u samic 2n 10 PovedinkaNichnij stribaye vazhko tilo pri stribkah nahilene j golova znahoditsya nizko Zhive poodinci ale nepov yazani osobini mozhut zbiratisya razom prityagnuti dzherelom yizhi Vzhivaye riznomanitnij roslinnij material Domashnij diapazon blizko 16 gektariv dlya oboh statej ale zdayetsya svoyu teritoriyu voni niyak ne zahishayut Zhittyevij ciklSezon paruvannya rozpodilenij protyagom usogo roku Zazvichaj narodzhuyetsya yedine malya pislya periodu vagitnosti vid 33 do 38 dniv Buli zafiksovani vipadki narodzhennya dvoh malyat Zhittya u sumci trivaye vid vosmi do dev yati misyaciv Maksimalna trivalist zhittya u prirodi mozhe buti 15 rokiv Odna osobina v nevoli dosyagla viku 12 rokiv i 5 misyaciv GalereyaPrimitkiUkrayinska nazva ye transkribuvannyam ta abo perekladom latinskoyi nazvi avtorami statti i v avtoritetnih ukrayinomovnih dzherelah ne znajdena DzherelavebsajtMSOP Ronald M Nowak Walker s mammals of the world JHU Press 1999 T 1 S 117 ISBN 0801857899 Stephen J O Brien Joan C Menninger William G Nash Atlas of mammalian chromosomes John Wiley and Sons 2006 S 50 ISBN 047135015X

Дата публікації:
Топ