Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
White Pass and Yukon Railway (WP&Y, WP&YR) — канадсько-американська вузькоколійна залізниця другого класу між населеними пунктами Вайтхорс (Юкон, Канада) і Скагвай (Аляска, США). Загальна довжина — 175 км.
Роботи з будівництва залізниці почалися у 1898. Головним її призначенням була доставка пасажирів та вантажів до місць Клондайкської золотої лихоманки. Траса проходила складним гірським перевалом Вайт, що сильно ускладнювало її будівництво, яке було закінчено у 1900.
Після завершення золотої лихоманки залізниця закрилася, але її знову відкрили під час чергового буму видобутку корисних копалин в околицях Фаро, і . 1982 року залізниця знову припинила діяльність. Однак, діяльність частково відновили 1988 року, як туристичний маршрут.
Це ізольована лінія, не з'єднується з будь-якою іншою залізницею. Обладнання, вантажі і пасажирів спочатку переправляють морським шляхом у Скагвай, а потім залізницею доставляються за призначенням. Лінія є підрозділом компанії Tri-White Corporation, а обслуговується компаніями Pacific and Arctic Railway and Navigation Company (на Алясці), British Columbia Yukon Railway Company (в Британській Колумбії) і British Yukon Railway Company, спочатку відомої як British Yukon Mining, Trading and Transportation Company (Юкон), яка володіє правами на торгову марку «White Pass and Yukon Route».
Будівництво
Залізниця з'явилася у результаті золотої лихоманки на Алясці у 1897 році. Найпопулярнішим маршрутом золотошукачів до золотих копалень у Доусоні була ненадійна стежка до канадського кордону зі Скагвея або Дайї, через перевали Чилкут або Вайт. Там старателі мали отримати дозвіл канадської влади на перетин кордону, який надавали за умови, що в них був запас продовольства. Для більшості старателів це вимагало кількох рейсів туди й назад для транспортування своїх припасів. Потрібна була система транспорту краща, ніж коні, що використовувалися на перевалі Вайт або люди на перевалі Чилкут. Ця потреба призвела до появи перших залізничних проектів. У 1897 році канадський уряд отримав 32 пропозиції про будівництво залізниць на Юконі, але більшість із них не було реалізовано.
У 1897 було засновано три окремі компанії для будівництва лінії довжиною 325 миль, що мала з'єднати Скагвей і Форт-Селкерк. Велика частина будівництва фінансувалася британськими інвесторами, і цю ділянку було невдовзі закінчено. Для залізниці обрали вузьку колію шириною 3 фути (914 мм); вузька колія вимагала меншого радіусу поворотів, дозволяла слідувати за рельєфом місцевості, а не розчищати весь шлях вибухами, що дозволяло спростити прокладку лінії й зекономити значні кошти. Але навіть за таких умов знадобилося 450 тонн вибухівки.
Будівництво почалося в травні 1898, але незабаром у будівельників виникли труднощі в переговорах з адміністрацією міста і місцевим кримінальним авторитетом — Мильним Смітом. Президента Самуеля Х. Грейвса (1852-1911) обрали головою комітету пильності, метою якого було вигнання Сміта і його банди. Увечері 8 липня 1898 року Мильного Сміта вбили в перестрілці з охоронцями комітету пильності[]. Самуель Грейвс був свідком перестрілки. Залізниця допомогла відрізати шляхи відступу банди.
21 липня 1898 року екскурсійний поїзд перевіз пасажирів на відстань 6,4 км від Скагвея, це був перший потяг на Алясці. 30 липня 1898 року права та концесії трьох компаній придбала новоутворена компанія White Pass & Yukon Railway Company Limited з Лондона. До середини лютого 1899 року будівництво досягло найвищої точки перевалу Вайт (879,3 м) на відстані 32 км від Скагвея. 6 липня 1899 року залізниця дісталась до селища у Британській Колумбії. Влітку 1899 будівництво продовжили на північ, на ділянці — Вайтхорс. Вайтхорс розташований на відстані 110 миль (177 км) на північ від Скагвея. Будівельні бригади, які працювали на складній ділянці узбережжя озера Беннета, досягли Каркросса наступного року, а останній костиль забили в полотно залізниці 29 липня 1900 року. Рух поїздів розпочався 1 серпня 1900 року. Проте до того часу золота лихоманка вже пішла на спад.
Див. також
| Ця стаття не містить . (травень 2016) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Syudi perenapravlyayetsya zapit Vajt pereval Na cyu temu potribna okrema stattya White Pass and Yukon Railway WP amp Y WP amp YR kanadsko amerikanska vuzkokolijna zaliznicya drugogo klasu mizh naselenimi punktami Vajthors Yukon Kanada i Skagvaj Alyaska SShA Zagalna dovzhina 175 km Shema marshrutuWhite Pass Railway Potyag na uzberezhzhiKlondajk kinceva stanciya 1900 Roboti z budivnictva zaliznici pochalisya u 1898 Golovnim yiyi priznachennyam bula dostavka pasazhiriv ta vantazhiv do misc Klondajkskoyi zolotoyi lihomanki Trasa prohodila skladnim girskim perevalom Vajt sho silno uskladnyuvalo yiyi budivnictvo yake bulo zakincheno u 1900 Pislya zavershennya zolotoyi lihomanki zaliznicya zakrilasya ale yiyi znovu vidkrili pid chas chergovogo bumu vidobutku korisnih kopalin v okolicyah Faro i 1982 roku zaliznicya znovu pripinila diyalnist Odnak diyalnist chastkovo vidnovili 1988 roku yak turistichnij marshrut Ce izolovana liniya ne z yednuyetsya z bud yakoyu inshoyu zalizniceyu Obladnannya vantazhi i pasazhiriv spochatku perepravlyayut morskim shlyahom u Skagvaj a potim zalizniceyu dostavlyayutsya za priznachennyam Liniya ye pidrozdilom kompaniyi Tri White Corporation a obslugovuyetsya kompaniyami Pacific and Arctic Railway and Navigation Company na Alyasci British Columbia Yukon Railway Company v Britanskij Kolumbiyi i British Yukon Railway Company spochatku vidomoyi yak British Yukon Mining Trading and Transportation Company Yukon yaka volodiye pravami na torgovu marku White Pass and Yukon Route BudivnictvoBudivlya upravlinnya zalizniceyu White Pass and Yukon Route Zaraz tut roztashovani muzej i administraciya Nacionalno istorichnogo parku Klondajkskoyi zolotoyi lihomanki Zaliznicya z yavilasya u rezultati zolotoyi lihomanki na Alyasci u 1897 roci Najpopulyarnishim marshrutom zolotoshukachiv do zolotih kopalen u Dousoni bula nenadijna stezhka do kanadskogo kordonu zi Skagveya abo Dajyi cherez perevali Chilkut abo Vajt Tam starateli mali otrimati dozvil kanadskoyi vladi na peretin kordonu yakij nadavali za umovi sho v nih buv zapas prodovolstva Dlya bilshosti starateliv ce vimagalo kilkoh rejsiv tudi j nazad dlya transportuvannya svoyih pripasiv Potribna bula sistema transportu krasha nizh koni sho vikoristovuvalisya na perevali Vajt abo lyudi na perevali Chilkut Cya potreba prizvela do poyavi pershih zaliznichnih proektiv U 1897 roci kanadskij uryad otrimav 32 propoziciyi pro budivnictvo zaliznic na Yukoni ale bilshist iz nih ne bulo realizovano U 1897 bulo zasnovano tri okremi kompaniyi dlya budivnictva liniyi dovzhinoyu 325 mil sho mala z yednati Skagvej i Fort Selkerk Velika chastina budivnictva finansuvalasya britanskimi investorami i cyu dilyanku bulo nevdovzi zakincheno Dlya zaliznici obrali vuzku koliyu shirinoyu 3 futi 914 mm vuzka koliya vimagala menshogo radiusu povorotiv dozvolyala sliduvati za relyefom miscevosti a ne rozchishati ves shlyah vibuhami sho dozvolyalo sprostiti prokladku liniyi j zekonomiti znachni koshti Ale navit za takih umov znadobilosya 450 tonn vibuhivki Budivnictvo pochalosya v travni 1898 ale nezabarom u budivelnikiv vinikli trudnoshi v peregovorah z administraciyeyu mista i miscevim kriminalnim avtoritetom Milnim Smitom Prezidenta Samuelya H Grejvsa 1852 1911 obrali golovoyu komitetu pilnosti metoyu yakogo bulo vignannya Smita i jogo bandi Uvecheri 8 lipnya 1898 roku Milnogo Smita vbili v perestrilci z ohoroncyami komitetu pilnosti dzherelo Samuel Grejvs buv svidkom perestrilki Zaliznicya dopomogla vidrizati shlyahi vidstupu bandi 21 lipnya 1898 roku ekskursijnij poyizd pereviz pasazhiriv na vidstan 6 4 km vid Skagveya ce buv pershij potyag na Alyasci 30 lipnya 1898 roku prava ta koncesiyi troh kompanij pridbala novoutvorena kompaniya White Pass amp Yukon Railway Company Limited z Londona Do seredini lyutogo 1899 roku budivnictvo dosyaglo najvishoyi tochki perevalu Vajt 879 3 m na vidstani 32 km vid Skagveya 6 lipnya 1899 roku zaliznicya distalas do selisha u Britanskij Kolumbiyi Vlitku 1899 budivnictvo prodovzhili na pivnich na dilyanci Vajthors Vajthors roztashovanij na vidstani 110 mil 177 km na pivnich vid Skagveya Budivelni brigadi yaki pracyuvali na skladnij dilyanci uzberezhzhya ozera Benneta dosyagli Karkrossa nastupnogo roku a ostannij kostil zabili v polotno zaliznici 29 lipnya 1900 roku Ruh poyizdiv rozpochavsya 1 serpnya 1900 roku Prote do togo chasu zolota lihomanka vzhe pishla na spad Div takozhAlyaskinska zaliznicya Transalyaskinskij naftoprovidCya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2016