Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Вайнштейн Осип Львович Вайнштейн 6 грудня 1894 Бендери Бессарабсь

Вайнштейн Осип Львович

Вайнштейн Осип Львович
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Вайнштейн.

Осип Львович Вайнштейн(6 грудня 1894, Бендери Бессарабської губернії — 27 липня 1980, Ленінград) — радянський історик-медієвіст, історіограф

Вайнштейн Осип Львович
Народився 24 листопада (6 грудня) 1894
Бендери, Російська імперія[1]
Помер 27 липня 1980(1980-07-27)[2][3][4] (85 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна image Російська імперія, image СРСР
Діяльність історик
Alma mater ОНУ ім. І. І. Мечникова
Галузь історіографія і медієвістика
Заклад Санкт-Петербурзький державний університет
Киргизький національний університет імені Жусупа Баласаґина
d
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Науковий керівник Щепкін Євген Миколайович
Відомі учні Гумільов Лев Миколайович
d
Аспіранти, докторанти d
Нагороди image
image
Медаль «За оборону Ленінграда»
image

Біографія

Народився 6 грудня 1894 року в Бендерах Бессарабської губернії. у родині дрібного службовця банку.

В 1900 році його сім'я переїхала до Одеси, де у 1915 році закінчив із золотою медаллю гімназію та вступив на історико-філологічний факультет Імператорського Новоросійського університету. Під впливом відомих вчених Є. Щепкіна, М. Біциллі, В. Крусмана почав приділяти увагу науковій роботі. Наслідком чого на третьому курсі була написана робота «Початок розколу у францісканському ордені», яка була відзначена золотою медаллю. По закінченні Новоросійського університету в 1919 році за пропозицією Є. Щепкіна, залишений на кафедрі загальної історії для підготовки до професорського звання.

Після расформування у 1920 році Новоросійського університету магістерську програму продовжував опрацьовувати в ОГСІ (1920–1921) та Одеськоиму інституті народної освіти (1921–1922).

Одночасно з навчанням в аспірантурі розпочав педагогічну діяльність. У гімназіях, школах та курсах викладав історію, політекономію та латинську мову. в 1921 році працював лектором при губкомі політичної освіти.

У 1922 році приступив до роботи в Одеському інституті народної освіти, в якому спочатку рік працював завідувачем історичним кабінетом, а в 1923 році приступив до викладання курсу лекцій з історії середньовіччя на факультеті професійної освіти та курсу лекцій з нової історії на факультеті соціального виховання. У 1925/26 н. р. як професор розпочав читати курс лекцій з історії Західної Європи, але вже з наступного року і включно до 1930 року займав посаду позаштатного викладача.

Після реорганізації 1930 ОІНО його викладацька діяльність була продовжена на посаді доцента в Одеському інституті соціального виховання (1930—1933 рр.) та Одеському державному університеті. (1934–1935 рр.). В 1934 - 1935 роках завідував кафедрою історії Одеського німецького педагогічного інституту.

З 1923 року працював у Центральній науковій бібліотеці міста, де займав посади завідувача бібліографічним відділом, вченого секретаря, заступника директора та директора (1931–1933 рр.).

Проводив активну громадську роботу: голова правління Одеського будинку вчених (1932—1934 рр.), член обласної секції наукових працівників (1933—1935 рр.), член обласного комітету союзу працівників вищої школи (1934—1935 рр.).

В 1934 році атестаційною комісією Народного комісаріату освіти УСРР був затверджений у званні професора.

У липні 1935 року переїхав до Ленінграду і став працювати в університеті. Був керівником одного з відділів Інституту історії матеріальної культури АН СРСР.

В 1938 році без захисту кандидатської дисертації присуджено науковий ступінь кандидата історичних наук. У 1940 році як докторську дисертацію захистив працю «Історіографія історії середніх віків у зв'язку з розвитком історичної думки від початку середніх віків до наших днів». Під час захисту опонентами були: Є. Тарле, Е. Космінський, С. Валк, які високо оцінили дослідження вченого.

В 1935—1951 роках був професором, завідувачем кафедри середніх віків Ленінградського державного університету.

Під час компанії по боротьбі з космополітизмом був звільнений з посади професора ЛДУ. Після цього очолив кафедру історії Киргизького державного університету в м. Фрунзе.

У 1955 році як старший науковий співробітник увійшов до групи всесвітньої історії Ленінградського відділення Інституту історії АН СРСР, в якому працював до останніх днів свого життя.

Помер 27 липня 1980 року в Ленінграді.

Наукова діяльність

Робота в науковій бібліотеці Одеси сприяла плідній науковій діяльності. Використовуючи матеріали її Воронцовського та Строганівського фондів, бібліотек Парижу, які відвідав у серпні-листопаді 1927 р. під час наукового відрядження. Опублікував низку статей за результатами цієї роботи. Публікації були присвячені аналізу творчості Вольтера, Ш. Фур'є, аспектів соціально-економічної історії Франції часів Великої революції і Паризької комуни, історії середньовічної Флоренції.

За матеріалами цих фондів опублікував «Нариси з історії французької еміграції в епоху Великої французької революції», які були створені автором на базі ретельного вивчення першоджерел. Широта діапазону його наукових інтересів охоплювала загальну історію Західної Європи, методологічні питання історичної науки, її взаємозв'язки з історією філософії та громадської думки. Активну участь брав у роботі наукових товариств: член соціально-історичної секції Одеської комісії краєзнавства при Всеукраїнській академії наук (1923—1930 рр.), дійсний член історично-етнологічного відділу одеської філії ВНАС (1926—1930 рр.), член Товариства істориків-марксистів (1926—1935 рр.), член Комісії з історії історичних знань при АН СРСР (до 1947 р.). Був одним із засновників Товариства істориків-марксистів, учасником його першого Всесоюзного з'їзду (1928—1929.рр.), де виступив з доповіддю «Французькі купецькі колонії у Леванті».

Про інтерес до медієвістики свідчать статті з історії середньовіччя Німеччині, Італії, Франції, фундаментальна монографія «Росія й 30-річна війна».

Багаторічні наукові розробки вченого у галузі історіографії були відображені у фундаментальних монографіях: «Западноевропейская средневековая историография», «Історія радянської медієвістики», «Нариси розвитку буржуазної філософії та методології історії у ХІХ-ХХ ст.». Був автором підручників та навчально-методичних посібників з історії середніх віків для студентів історичних факультетів.

Наукові публікації

  • Fragment inedit sur Voltair // Журнал научно-исследовательских кафедр в Одессе. — 1924. — Т. І. — № 7.
  • Очерки по истории французской эмиграции в эпоху Великой французской революции (1789—1796). — Харьков, 1924.
  • Парижская коммуна и Французский банк // ИМ. — 1926. — Т. І.
  • К вопросу о научной разработке истории Коммуны 1871 г. (Библиографические заметки) // ИМ. — 1926. — Т. І.
  • Научно-исследовательская работа по истории Западной Европы в советских вузах в 1924—1926 гг. по их публикациям (Библиографическая заметка) // ИМ. — 1926. — Т. ІІІ..
  • Тенденційність флорентійських хроністів в освітленні гвельфівського перевороту 1267 р. [ 23 лютого 2017 у Wayback Machine.]// Ювілейний збірник на пошану акад. М. С. Грушевського. Т. 1. — К., 1928;
  • Строганов у Франції 1842—1845 рр. // Збірник заходознавства. — К., 1930. — Вип. 2.
  • Етюди й розвідки з історії Паризької комуни. — Одеса, 1931. — 209 с..
  • История Парижской коммуны. — М., 1932. — 205 с.
  • Феодализм в западной Европе. В 2 ч. — М., 1932 (у спів.).
  • История средних веков (учебник). В 2-х т. — М., 1938—1939 (у спів.).
  • Историография истории средних веков в связи с развитием исторической мысли от начала средних веков до наших дней (учебник для исторических факультетов государственных университетов и педагогических институтов). — М.-Л., 1940. — 372 с.
  • Россия и 30-летняя война 1618—1648 гг. Очерки по истории внешней политики Московского государства в первой половине XVII века. — Л., 1947.
  • Западноевропейская средневековая историография. — М.-Л., 1964. — 483 с.
  • История советской медиевистики. 1917—1966. — Л., 1968. — 424 с.
  • Очерки развития буржуазной философии и методологии истории в ХІХ-ХХ вв. — Л., 1979. — 270 с.

Нагороди

Джерела та література

  • Дякин В. С. К 70-летию О. Л. Вайнштейна // Новая и новейшая история. — 1965. — № 1.
  • К 70-летию О. Л. Вайнштейна // Средние века. — 1965. — Вып. 22.
  • Калуцька Л. П., Фрідман Г. В. З історії радянської медієвістики // Вісник Харківського університету. Серія історія. — 1975. — Вип. 4, № 75. — С. 18-22.
  • Осип Львович Вайнштейн: (Некролог) // Вопросі истории. — 1980. — № 12. — С 181.
  • Алексеев-Попов В. С. Осип Львович Вайнштейн: (Некролог) // Французский ежегодник, 1980. — М., 1981. — С. 238—239.
  • Осип Львович Вайнштейн: (Некролог) // ННИ. — 1981. — № 2. — С. 56-57.
  • Рамм Б. Я. Научная и общественная деятельность О. Л. Вайнштейна (1894—1980) // История и историки: Историографический ежегодник, 1983. — М., 1987. — С. 258—270.
  • Тоцький П. М. Вайнштейн Осип Львович // Праці ОНУ.  — Одеса, 2005.— Т. 2.  — С. 196—200.
  • Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. — Т. 2: А — І. — 2-ге вид., доп./ Відп. ред. В. А. Сминтина. —   Одеса: Астропринт, 2005. — С. 197—201. http://liber.onu.edu.ua/pdf/profonu/t2.pdf [ 23 лютого 2017 у Wayback Machine.]
  • Полевщикова Е. В. О. Л. Вайнштейн и изучение именных фондов Научной библиотеки ОНУ им. И. И. Мечникова в 1920-е гг. // Вісник ОНУ. — Одеса, 2007.  — Т. 12. Вип. 4. — С. 119—133.
  • Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; відп. ред. Л. А. Дубровіна ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — К.: НБУВ, 2017. — С. 16–17. http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/EIF0000083.pdf
  • Науковці Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: Біографічний словник/ В. М. Букач. — Вип. 1. — Одеса: ПНПУ, 2019. — С. 16 — 17. http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/3475/1/Науковці%20ПНПУ%20-%201.doc.pdf [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.]

Посилання

Примітки

  1. Вайнштейн Осип Львович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. ідентифікатор VIAF
    d:Track:Q54919d:Track:Q19832964
  3. Bibliografie dějin Českých zemí — 1905.
    d:Track:Q63411600
  4. MAK
    d:Track:Q105192847

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Vajnshtejn Osip Lvovich Vajnshtejn 6 grudnya 1894 Benderi Bessarabskoyi guberniyi 27 lipnya 1980 Leningrad radyanskij istorik mediyevist istoriografVajnshtejn Osip LvovichNarodivsya 24 listopada 6 grudnya 1894 Benderi Rosijska imperiya 1 Pomer 27 lipnya 1980 1980 07 27 2 3 4 85 rokiv Leningrad RRFSR SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist istorikAlma mater ONU im I I MechnikovaGaluz istoriografiya i mediyevistikaZaklad Sankt Peterburzkij derzhavnij universitet Kirgizkij nacionalnij universitet imeni Zhusupa Balasagina dVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor istorichnih naukNaukovij kerivnik Shepkin Yevgen MikolajovichVidomi uchni Gumilov Lev Mikolajovich dAspiranti doktoranti dNagorodi Medal Za oboronu Leningrada BiografiyaNarodivsya 6 grudnya 1894 roku v Benderah Bessarabskoyi guberniyi u rodini dribnogo sluzhbovcya banku V 1900 roci jogo sim ya pereyihala do Odesi de u 1915 roci zakinchiv iz zolotoyu medallyu gimnaziyu ta vstupiv na istoriko filologichnij fakultet Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu Pid vplivom vidomih vchenih Ye Shepkina M Bicilli V Krusmana pochav pridilyati uvagu naukovij roboti Naslidkom chogo na tretomu kursi bula napisana robota Pochatok rozkolu u franciskanskomu ordeni yaka bula vidznachena zolotoyu medallyu Po zakinchenni Novorosijskogo universitetu v 1919 roci za propoziciyeyu Ye Shepkina zalishenij na kafedri zagalnoyi istoriyi dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya Pislya rasformuvannya u 1920 roci Novorosijskogo universitetu magistersku programu prodovzhuvav opracovuvati v OGSI 1920 1921 ta Odeskoimu instituti narodnoyi osviti 1921 1922 Odnochasno z navchannyam v aspiranturi rozpochav pedagogichnu diyalnist U gimnaziyah shkolah ta kursah vikladav istoriyu politekonomiyu ta latinsku movu v 1921 roci pracyuvav lektorom pri gubkomi politichnoyi osviti U 1922 roci pristupiv do roboti v Odeskomu instituti narodnoyi osviti v yakomu spochatku rik pracyuvav zaviduvachem istorichnim kabinetom a v 1923 roci pristupiv do vikladannya kursu lekcij z istoriyi serednovichchya na fakulteti profesijnoyi osviti ta kursu lekcij z novoyi istoriyi na fakulteti socialnogo vihovannya U 1925 26 n r yak profesor rozpochav chitati kurs lekcij z istoriyi Zahidnoyi Yevropi ale vzhe z nastupnogo roku i vklyuchno do 1930 roku zajmav posadu pozashtatnogo vikladacha Pislya reorganizaciyi 1930 OINO jogo vikladacka diyalnist bula prodovzhena na posadi docenta v Odeskomu instituti socialnogo vihovannya 1930 1933 rr ta Odeskomu derzhavnomu universiteti 1934 1935 rr V 1934 1935 rokah zaviduvav kafedroyu istoriyi Odeskogo nimeckogo pedagogichnogo institutu Z 1923 roku pracyuvav u Centralnij naukovij biblioteci mista de zajmav posadi zaviduvacha bibliografichnim viddilom vchenogo sekretarya zastupnika direktora ta direktora 1931 1933 rr Provodiv aktivnu gromadsku robotu golova pravlinnya Odeskogo budinku vchenih 1932 1934 rr chlen oblasnoyi sekciyi naukovih pracivnikiv 1933 1935 rr chlen oblasnogo komitetu soyuzu pracivnikiv vishoyi shkoli 1934 1935 rr V 1934 roci atestacijnoyu komisiyeyu Narodnogo komisariatu osviti USRR buv zatverdzhenij u zvanni profesora U lipni 1935 roku pereyihav do Leningradu i stav pracyuvati v universiteti Buv kerivnikom odnogo z viddiliv Institutu istoriyi materialnoyi kulturi AN SRSR V 1938 roci bez zahistu kandidatskoyi disertaciyi prisudzheno naukovij stupin kandidata istorichnih nauk U 1940 roci yak doktorsku disertaciyu zahistiv pracyu Istoriografiya istoriyi serednih vikiv u zv yazku z rozvitkom istorichnoyi dumki vid pochatku serednih vikiv do nashih dniv Pid chas zahistu oponentami buli Ye Tarle E Kosminskij S Valk yaki visoko ocinili doslidzhennya vchenogo V 1935 1951 rokah buv profesorom zaviduvachem kafedri serednih vikiv Leningradskogo derzhavnogo universitetu Pid chas kompaniyi po borotbi z kosmopolitizmom buv zvilnenij z posadi profesora LDU Pislya cogo ocholiv kafedru istoriyi Kirgizkogo derzhavnogo universitetu v m Frunze U 1955 roci yak starshij naukovij spivrobitnik uvijshov do grupi vsesvitnoyi istoriyi Leningradskogo viddilennya Institutu istoriyi AN SRSR v yakomu pracyuvav do ostannih dniv svogo zhittya Pomer 27 lipnya 1980 roku v Leningradi Naukova diyalnistRobota v naukovij biblioteci Odesi spriyala plidnij naukovij diyalnosti Vikoristovuyuchi materiali yiyi Voroncovskogo ta Stroganivskogo fondiv bibliotek Parizhu yaki vidvidav u serpni listopadi 1927 r pid chas naukovogo vidryadzhennya Opublikuvav nizku statej za rezultatami ciyeyi roboti Publikaciyi buli prisvyacheni analizu tvorchosti Voltera Sh Fur ye aspektiv socialno ekonomichnoyi istoriyi Franciyi chasiv Velikoyi revolyuciyi i Parizkoyi komuni istoriyi serednovichnoyi Florenciyi Za materialami cih fondiv opublikuvav Narisi z istoriyi francuzkoyi emigraciyi v epohu Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi yaki buli stvoreni avtorom na bazi retelnogo vivchennya pershodzherel Shirota diapazonu jogo naukovih interesiv ohoplyuvala zagalnu istoriyu Zahidnoyi Yevropi metodologichni pitannya istorichnoyi nauki yiyi vzayemozv yazki z istoriyeyu filosofiyi ta gromadskoyi dumki Aktivnu uchast brav u roboti naukovih tovaristv chlen socialno istorichnoyi sekciyi Odeskoyi komisiyi krayeznavstva pri Vseukrayinskij akademiyi nauk 1923 1930 rr dijsnij chlen istorichno etnologichnogo viddilu odeskoyi filiyi VNAS 1926 1930 rr chlen Tovaristva istorikiv marksistiv 1926 1935 rr chlen Komisiyi z istoriyi istorichnih znan pri AN SRSR do 1947 r Buv odnim iz zasnovnikiv Tovaristva istorikiv marksistiv uchasnikom jogo pershogo Vsesoyuznogo z yizdu 1928 1929 rr de vistupiv z dopoviddyu Francuzki kupecki koloniyi u Levanti Pro interes do mediyevistiki svidchat statti z istoriyi serednovichchya Nimechchini Italiyi Franciyi fundamentalna monografiya Rosiya j 30 richna vijna Bagatorichni naukovi rozrobki vchenogo u galuzi istoriografiyi buli vidobrazheni u fundamentalnih monografiyah Zapadnoevropejskaya srednevekovaya istoriografiya Istoriya radyanskoyi mediyevistiki Narisi rozvitku burzhuaznoyi filosofiyi ta metodologiyi istoriyi u HIH HH st Buv avtorom pidruchnikiv ta navchalno metodichnih posibnikiv z istoriyi serednih vikiv dlya studentiv istorichnih fakultetiv Naukovi publikaciyi Fragment inedit sur Voltair Zhurnal nauchno issledovatelskih kafedr v Odesse 1924 T I 7 Ocherki po istorii francuzskoj emigracii v epohu Velikoj francuzskoj revolyucii 1789 1796 Harkov 1924 Parizhskaya kommuna i Francuzskij bank IM 1926 T I K voprosu o nauchnoj razrabotke istorii Kommuny 1871 g Bibliograficheskie zametki IM 1926 T I Nauchno issledovatelskaya rabota po istorii Zapadnoj Evropy v sovetskih vuzah v 1924 1926 gg po ih publikaciyam Bibliograficheskaya zametka IM 1926 T III Tendencijnist florentijskih hronistiv v osvitlenni gvelfivskogo perevorotu 1267 r 23 lyutogo 2017 u Wayback Machine Yuvilejnij zbirnik na poshanu akad M S Grushevskogo T 1 K 1928 Stroganov u Franciyi 1842 1845 rr Zbirnik zahodoznavstva K 1930 Vip 2 Etyudi j rozvidki z istoriyi Parizkoyi komuni Odesa 1931 209 s Istoriya Parizhskoj kommuny M 1932 205 s Feodalizm v zapadnoj Evrope V 2 ch M 1932 u spiv Istoriya srednih vekov uchebnik V 2 h t M 1938 1939 u spiv Istoriografiya istorii srednih vekov v svyazi s razvitiem istoricheskoj mysli ot nachala srednih vekov do nashih dnej uchebnik dlya istoricheskih fakultetov gosudarstvennyh universitetov i pedagogicheskih institutov M L 1940 372 s Rossiya i 30 letnyaya vojna 1618 1648 gg Ocherki po istorii vneshnej politiki Moskovskogo gosudarstva v pervoj polovine XVII veka L 1947 Zapadnoevropejskaya srednevekovaya istoriografiya M L 1964 483 s Istoriya sovetskoj medievistiki 1917 1966 L 1968 424 s Ocherki razvitiya burzhuaznoj filosofii i metodologii istorii v HIH HH vv L 1979 270 s NagorodiOrden Znak Poshani Medali Za oboronu Leningrada Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Dzherela ta literaturaDyakin V S K 70 letiyu O L Vajnshtejna Novaya i novejshaya istoriya 1965 1 K 70 letiyu O L Vajnshtejna Srednie veka 1965 Vyp 22 Kalucka L P Fridman G V Z istoriyi radyanskoyi mediyevistiki Visnik Harkivskogo universitetu Seriya istoriya 1975 Vip 4 75 S 18 22 Osip Lvovich Vajnshtejn Nekrolog Voprosi istorii 1980 12 S 181 Alekseev Popov V S Osip Lvovich Vajnshtejn Nekrolog Francuzskij ezhegodnik 1980 M 1981 S 238 239 Osip Lvovich Vajnshtejn Nekrolog NNI 1981 2 S 56 57 Ramm B Ya Nauchnaya i obshestvennaya deyatelnost O L Vajnshtejna 1894 1980 Istoriya i istoriki Istoriograficheskij ezhegodnik 1983 M 1987 S 258 270 Tockij P M Vajnshtejn Osip Lvovich Praci ONU Odesa 2005 T 2 S 196 200 Profesori Odeskogo Novorosijskogo universitetu Biografichnij slovnik T 2 A I 2 ge vid dop Vidp red V A Smintina Odesa Astroprint 2005 S 197 201 http liber onu edu ua pdf profonu t2 pdf 23 lyutogo 2017 u Wayback Machine Polevshikova E V O L Vajnshtejn i izuchenie imennyh fondov Nauchnoj biblioteki ONU im I I Mechnikova v 1920 e gg Visnik ONU Odesa 2007 T 12 Vip 4 S 119 133 Istoriya ukrayinskoyi bibliotechnoyi spravi v imenah kinec HIH st 1941 r materiali do biobibliografichnogo slovnika avt uklad L V Garbar vidp red L A Dubrovina NAN Ukrayini Nac b ka Ukrayini im V I Vernadskogo In t rukopisu K NBUV 2017 S 16 17 ISBN 978 966 02 8536 1 http irbis nbuv gov ua E LIB PDF EIF0000083 pdf Naukovci Pivdennoukrayinskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni K D Ushinskogo Biografichnij slovnik V M Bukach Vip 1 Odesa PNPU 2019 S 16 17 http dspace pdpu edu ua bitstream 123456789 3475 1 Naukovci 20PNPU 20 201 doc pdf 23 sichnya 2022 u Wayback Machine Posilannya Vajnshtejn O L http fs onu edu ua clients client11 web11 litopis Vaynshteyn pdf 1 lipnya 2019 u Wayback Machine Vajnshtejn O L Istoriya suchasnoyi Ukrayini http esu com ua search articles php id 32881 22 sichnya 2021 u Wayback Machine PrimitkiVajnshtejn Osip Lvovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 identifikator VIAF d Track Q54919d Track Q19832964 Bibliografie dejin Ceskych zemi 1905 d Track Q63411600 MAK d Track Q105192847

Дата публікації:
Топ