Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вайна Ка́пак (кеч. Wayna Qhapaq, ісп. Huayna Cápac; близько 1467 —1527) — Сапа Інка імперії Тавантінсую у 1493—1527 роках, здійснив численні походи на північ Південної Америки (до сучасної Колумбії).
| Вайна Капак | |
|---|---|
| кеч. Wayna Qhapaq | |
 | |
| Ім'я при народженні | Тітон Кусі Вальпа |
| Народився | 1467 Томебамба, Куенка |
| Помер | 1527 Кіто, Еквадор ·натуральна віспа |
| Підданство | імперія Тавантінсую |
| Діяльність | вождь |
| Знання мов | кечуа |
| Титул | Сапа Інка |
| Посада | Сапа Інка |
| Термін | 1493–1527 роки |
| Попередник | Тупак Юпанкі |
| Наступник | Васкар |
| Рід | династія Верхнього Куско |
| Батько | Тупак Юпанкі |
| Мати | Мама Окльо II |
| У шлюбі з | Койя Кусірімая Арайя Оклло |
| Діти | 50 синів |
| |
Життєпис
Молоді роки
Походив з династії Верхнього Куско. Син Сапа Інки Тупак Юпанкі. Народився у Куско, проте за іншою версією у м. Туміпамба. При народжені отримав ім'я Кусі Вальпа (або Кусівальпа). Замолоду супроводжував батька у численних походах. Після того, як у 1493 році Тупак Юпанкі захворів у м. Чинчеро, то частина знаті влаштувало змову з метою поставити на трон іншого сина імператора — Капак Варі. Втім Кусі Вальпу за допомоги низки військовиків придушив заколот, під час чого Тупак Юпанкі було отруєно. В смерті володаря звинуватили його молодшу дружину та мати Варі — Чукуї Окльо, яку зрештою було страчено за наказом Мами Окльо (матері Кусівальпи), а Капака Варі заслано у віддалену місцину. Також було вбито усіх їх родичів.
Новий Сапа Інка прийняв ім'я Вайна Капак. Регентом при малолітнього володарі став його родич Апо Вальпая, який зрештою став планувати повалити Вайна Капака, щоб поставити на трон свого сина, оскільки ще не відбулася церемонія сходження на трон. Планувалося захопити палац Кіспіканчу («Кришталевий палац»), де перебував Вайна Капак. Цю змову було викрито вуйком Сапа Інки — Вамою Ачачі, в результаті чого регента страчено. Владу перебрала мати Вайна, за наполяганням якої відбулася церемонія коронація. Тоді ж він оженився на сестрі Кусірімай.
Деякий час було витрачено на заспокоєння бунтівних провінцій, повстання васальної держави Чачапоя та встановлення суцільного контролю над військовими силами імперії.
Самостійна політика
Після цього продовжив політику свого батька з підкорення гірських земель на півночі своєї держави. У результаті були підкорені значні землі в долині річки Мараньйон та теперішнього Еквадору, зокрема м. Кіто. Це місто було перетворено на важливий адміністративний центр найпівнічніших володінь імператора.
Разом з походам значну увагу приділяв розбудові міст, де зводилися храми, облаштовувалися вулиці, квартали, забезпечення водою. Особливу багато робив Вайна Капак для облаштування храмового та священного для інків міста Пачакамак. Значні зусилля були докладені задля зміцнення влади інків в колишній державі Чиму.
Було здійснено низку походів на землі сучасної Болівії, що були приєднані до держави інків. тут Вайна Капак підкорив плем'я чарків. На їх землях в районі сучасної Кочабамби наказав оселити велику групу колоністів. Водночас було зміцнене кордони, зведено фортеці, які повинні були захищати колоністів від нападу племені чирігвано (з сучасного Парагваю).
У цей час повстав касік Тумбала, володар острова Пуна. Завдяки наявності флоту з великих плотів війська інків переправилися на острів, де після запеклої битви завдяки звитяжним діям Вайна Капакі бунтівники були подолані. Водночас спалахнуло повстання у чверті Чинчасую, але вмілими діями діями намісників Інки було придушено.
Слідом за перемогою над повсталими військами інків були приєднані землі на півдні сучасної Колумбії. Після цього Вайна Капак на чолі війська рушив на південь імперії, де повалив залежних касіків, підкорених за часи Тупак Юпанкі. Таким чином, до імперії інків остаточно були приєднані землі від річки Аконкагви до Чачапоаль (в сучасному центральному Чилі). По поверненню до Куско Сапа Інка отримав відомості про повстання у провінції Чинчаясую. Завдяки рішучим діям інкської армії ворохобники були розбиті.
Слідом за цим підготував війська до нового походу на північ. Перед походом призначив спадкоємцем трону сина Васкара. Вайна Капаку разом з синами Нінаном Куйочі та Атавальпою довелося знову придушувати повстання в області Кіто та народу патів (південна Колумбія). У подальшому намагався розширити володіння на північ, де проти інків виступило плем'я карангі. У битві при горі Котокачі інки зазнали суттєвої невдачі й вимушені були відступити. Новим апо кіспаєм (головним військовиком) Сапа Інка призначив Аукі Тома. Останній повністю переміг, після чого за наказом Вайна Капака усе плем'я карангів було знищено, а на їх землях поселили інкських колоністів.
На деякий час Вайна Капак зробив головною ставкою місто Туміпампа, де спорудив безліч чудових будівель в знак прихильності до цього північного міста, зокрема палац Мольєканча, Храм Мама Окльо та золотий сад на кшталт столичного. Згодом другою столицею стало місто Кіту, колишня столиця держави Кіту (сучасне Кіто в Еквадорі).
У 1527 році під час боротьби за оволодіння долиною річки Чинчипе Сапа Інка помер від натуральної віспи, яку занесли сюди іспанці. За деякими свідченнями від цієї епідемії померли близько 250 тисяч мешканців північних провінцій імперії інків. Ще у 1524 році заповів розділити імперію між синами Васкаром та Атавальпою. Втім незадовго до смерті призначив спадкоємцем іншого сина Нінана Куйочі.
Вайна Капак Н'ян
За наказом Сапа Інки було зведено прибережну магістраль «Вайна Капак Н'ян», будівництво якої завершено було напередодні смерті Вайни Капака. Деякі її ділянки були відновлені, інші — заново збудовані. Протяжність магістралі Вайна Капака становила 4000 км. Магістраль починалася у самого північного порту Тумбес, перетинала з півночі до крайньої південної частини напівпустельну територію Кости, тягнулася вздовж берега Тихого океану до Чилі, де у нинішнього міста Копьяпо поєднувалася з іншою магістраллю — Королівською (імператорською) дорогою — після чого йшла до річки Мауле.
Примітки
- Рубель В.А. Тавантінсую після завершення «великих завоювань» // Історія цивілізацій Доколумбової Америки. — Київ : Либідь, 2005. — С. 367-370.
Джерела
- María Rostworowski: Enciclopedia Temática del Perú. Bd. I, El Comercio, Lima 2004, , S. 67 (ісп.)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вайна Капак |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vajna Ka pak kech Wayna Qhapaq isp Huayna Capac blizko 1467 1527 Sapa Inka imperiyi Tavantinsuyu u 1493 1527 rokah zdijsniv chislenni pohodi na pivnich Pivdennoyi Ameriki do suchasnoyi Kolumbiyi Vajna Kapakkech Wayna QhapaqIm ya pri narodzhenni Titon Kusi ValpaNarodivsya 1467 1467 Tomebamba KuenkaPomer 1527 1527 Kito Ekvador naturalna vispaPiddanstvo imperiya TavantinsuyuDiyalnist vozhdZnannya mov kechuaTitul Sapa InkaPosada Sapa InkaTermin 1493 1527 rokiPoperednik Tupak YupankiNastupnik VaskarRid dinastiya Verhnogo KuskoBatko Tupak YupankiMati Mama Oklo IIU shlyubi z Kojya Kusirimaya Arajya OklloDiti 50 siniv Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Verhnogo Kusko Sin Sapa Inki Tupak Yupanki Narodivsya u Kusko prote za inshoyu versiyeyu u m Tumipamba Pri narodzheni otrimav im ya Kusi Valpa abo Kusivalpa Zamolodu suprovodzhuvav batka u chislennih pohodah Pislya togo yak u 1493 roci Tupak Yupanki zahvoriv u m Chinchero to chastina znati vlashtuvalo zmovu z metoyu postaviti na tron inshogo sina imperatora Kapak Vari Vtim Kusi Valpu za dopomogi nizki vijskovikiv pridushiv zakolot pid chas chogo Tupak Yupanki bulo otruyeno V smerti volodarya zvinuvatili jogo molodshu druzhinu ta mati Vari Chukuyi Oklo yaku zreshtoyu bulo stracheno za nakazom Mami Oklo materi Kusivalpi a Kapaka Vari zaslano u viddalenu miscinu Takozh bulo vbito usih yih rodichiv Novij Sapa Inka prijnyav im ya Vajna Kapak Regentom pri malolitnogo volodari stav jogo rodich Apo Valpaya yakij zreshtoyu stav planuvati povaliti Vajna Kapaka shob postaviti na tron svogo sina oskilki she ne vidbulasya ceremoniya shodzhennya na tron Planuvalosya zahopiti palac Kispikanchu Krishtalevij palac de perebuvav Vajna Kapak Cyu zmovu bulo vikrito vujkom Sapa Inki Vamoyu Achachi v rezultati chogo regenta stracheno Vladu perebrala mati Vajna za napolyagannyam yakoyi vidbulasya ceremoniya koronaciya Todi zh vin ozhenivsya na sestri Kusirimaj Deyakij chas bulo vitracheno na zaspokoyennya buntivnih provincij povstannya vasalnoyi derzhavi Chachapoya ta vstanovlennya sucilnogo kontrolyu nad vijskovimi silami imperiyi Samostijna politika Pislya cogo prodovzhiv politiku svogo batka z pidkorennya girskih zemel na pivnochi svoyeyi derzhavi U rezultati buli pidkoreni znachni zemli v dolini richki Maranjon ta teperishnogo Ekvadoru zokrema m Kito Ce misto bulo peretvoreno na vazhlivij administrativnij centr najpivnichnishih volodin imperatora Zemli priyednani Vajnoyu Kapakom poznacheno zelenim kolorom Razom z pohodam znachnu uvagu pridilyav rozbudovi mist de zvodilisya hrami oblashtovuvalisya vulici kvartali zabezpechennya vodoyu Osoblivu bagato robiv Vajna Kapak dlya oblashtuvannya hramovogo ta svyashennogo dlya inkiv mista Pachakamak Znachni zusillya buli dokladeni zadlya zmicnennya vladi inkiv v kolishnij derzhavi Chimu Bulo zdijsneno nizku pohodiv na zemli suchasnoyi Boliviyi sho buli priyednani do derzhavi inkiv tut Vajna Kapak pidkoriv plem ya charkiv Na yih zemlyah v rajoni suchasnoyi Kochabambi nakazav oseliti veliku grupu kolonistiv Vodnochas bulo zmicnene kordoni zvedeno forteci yaki povinni buli zahishati kolonistiv vid napadu plemeni chirigvano z suchasnogo Paragvayu U cej chas povstav kasik Tumbala volodar ostrova Puna Zavdyaki nayavnosti flotu z velikih plotiv vijska inkiv perepravilisya na ostriv de pislya zapekloyi bitvi zavdyaki zvityazhnim diyam Vajna Kapaki buntivniki buli podolani Vodnochas spalahnulo povstannya u chverti Chinchasuyu ale vmilimi diyami diyami namisnikiv Inki bulo pridusheno Slidom za peremogoyu nad povstalimi vijskami inkiv buli priyednani zemli na pivdni suchasnoyi Kolumbiyi Pislya cogo Vajna Kapak na choli vijska rushiv na pivden imperiyi de povaliv zalezhnih kasikiv pidkorenih za chasi Tupak Yupanki Takim chinom do imperiyi inkiv ostatochno buli priyednani zemli vid richki Akonkagvi do Chachapoal v suchasnomu centralnomu Chili Po povernennyu do Kusko Sapa Inka otrimav vidomosti pro povstannya u provinciyi Chinchayasuyu Zavdyaki rishuchim diyam inkskoyi armiyi vorohobniki buli rozbiti Slidom za cim pidgotuvav vijska do novogo pohodu na pivnich Pered pohodom priznachiv spadkoyemcem tronu sina Vaskara Vajna Kapaku razom z sinami Ninanom Kujochi ta Atavalpoyu dovelosya znovu pridushuvati povstannya v oblasti Kito ta narodu pativ pivdenna Kolumbiya U podalshomu namagavsya rozshiriti volodinnya na pivnich de proti inkiv vistupilo plem ya karangi U bitvi pri gori Kotokachi inki zaznali suttyevoyi nevdachi j vimusheni buli vidstupiti Novim apo kispayem golovnim vijskovikom Sapa Inka priznachiv Auki Toma Ostannij povnistyu peremig pislya chogo za nakazom Vajna Kapaka use plem ya karangiv bulo znisheno a na yih zemlyah poselili inkskih kolonistiv Na deyakij chas Vajna Kapak zrobiv golovnoyu stavkoyu misto Tumipampa de sporudiv bezlich chudovih budivel v znak prihilnosti do cogo pivnichnogo mista zokrema palac Molyekancha Hram Mama Oklo ta zolotij sad na kshtalt stolichnogo Zgodom drugoyu stoliceyu stalo misto Kitu kolishnya stolicya derzhavi Kitu suchasne Kito v Ekvadori U 1527 roci pid chas borotbi za ovolodinnya dolinoyu richki Chinchipe Sapa Inka pomer vid naturalnoyi vispi yaku zanesli syudi ispanci Za deyakimi svidchennyami vid ciyeyi epidemiyi pomerli blizko 250 tisyach meshkanciv pivnichnih provincij imperiyi inkiv She u 1524 roci zapoviv rozdiliti imperiyu mizh sinami Vaskarom ta Atavalpoyu Vtim nezadovgo do smerti priznachiv spadkoyemcem inshogo sina Ninana Kujochi Vajna Kapak N yanZa nakazom Sapa Inki bulo zvedeno priberezhnu magistral Vajna Kapak N yan budivnictvo yakoyi zaversheno bulo naperedodni smerti Vajni Kapaka Deyaki yiyi dilyanki buli vidnovleni inshi zanovo zbudovani Protyazhnist magistrali Vajna Kapaka stanovila 4000 km Magistral pochinalasya u samogo pivnichnogo portu Tumbes peretinala z pivnochi do krajnoyi pivdennoyi chastini napivpustelnu teritoriyu Kosti tyagnulasya vzdovzh berega Tihogo okeanu do Chili de u ninishnogo mista Kopyapo poyednuvalasya z inshoyu magistrallyu Korolivskoyu imperatorskoyu dorogoyu pislya chogo jshla do richki Maule PrimitkiRubel V A Tavantinsuyu pislya zavershennya velikih zavoyuvan Istoriya civilizacij Dokolumbovoyi Ameriki Kiyiv Libid 2005 S 367 370 DzherelaMaria Rostworowski Enciclopedia Tematica del Peru Bd I El Comercio Lima 2004 ISBN 9 9727 5201 1 S 67 isp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vajna Kapak