Ваврик Євген Петрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ваврик.

Євген Петрович Ваврик (24 серпня 1949, с. Костянтинівка, Великоборківський район, нині Тернопільського району Тернопільської області — 3 вересня 2014, м. Тернопіль) — український режисер, заслужений діяч мистецтв України (2004), орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2009). Дипломант 1-го міжнародного фестивалю телефільмів (1999, м. Ужгород). Член Творчої спілки «Асоціація діячів естрадного мистецтва України». Лауреат та дипломант всеукраїнських конкурсів мистецтв.

Євген Петрович Ваврик
Народився	24 серпня 1949(1949-08-24) с. Костянтинівка, Великоборківський (нині Тернопільський) район, Тернопільська область
Помер	3 вересня 2014(2014-09-03) (65 років) м. Тернопіль
Громадянство	СРСР →  Україна
Національність	українець
Діяльність	кінорежисер
Alma mater	Тернопільська загальноосвітня школа № 6 імені Назарія Яремчука
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
У Херсонському театрі ім. М. Куліша — «Ой Морозе-Морозенку» Л. Крупи; «Наймичка» І. Карпенка-Карого; у Львівському обласному театрі імені Юрія Дрогобича (м. Дрогобич) — «Яничари» Р. Іваничука і Б. Антківа; «Різдвяна ніч» за М. Гоголем (музика І. Поклада); «Витівки шинкарки Феськи» В. Канівця. У Львівському драматичному театрі Західного оперативного командування (нині — Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки) — «Василько — князь Теребовельський» Л. Крупи; «Курортні забави» В. Буравського; У Івано-Франківському драматичному театрі імені Т. Г. Шевченка — «Шлюб за оголошенням» В. Канівця; У Київському академічному драматичному театрі імені І. Франка — «Даринка, Гриць і нечиста сила» В. Бойка, «Санаторійна зона» М. Хвильового (разом з С. Данченком) та ін.; у ПК «Березіль» — опера «Прапороносці» О. Гончара, Б. Олійника і О. Білаша. Режисер телефільмів «І України син», «Шлях до Ісуса», «Л. Кравчук: людина і політик», «Придніпровські обрії», «Один день, як все життя». Автор сценаріїв і головний режисер-постановник масових дійств та видовищ, зокрема, творчих звітів Тернопільщини в НП «Україна» (м. Київ) «Горнусь до тебе, Україно» (2000), «Україна — єдина» (2003), «Осанна Україні» (2009), духовно-мистецького дійства «Хай святиться» (1998—1999), в Міжнародному центрі мистецтв (колишній «Жовтневий палац») духовно-мистецьких дійств «А вже весна, а вже красна»; «Різдвяна радість»; «Козацькому роду нема переводу». Головний режисер-постановник всеукраїнських фестивалів-конкурсів мистецтв, які проводить Творча спілка «Асоціація діячів естрадного мистецтва України»: «Пісенний вернісаж», «Дитячій пісенний вернісаж», «Київська студентська весна», «Українська родина» (м. Київ), «Кришталевий Трускавець», «Джерела Моршина», «Хотинський піснецвіт», «Азовські вітрила», «Боромля», «Пісенні Медобори» (м. Гусятин), «Червона калина» (м. Тернопіль), «Ялтинське літо», «Мелодії Підкаменя», «Ліра Гіппократа». Доцент Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Джерела Медведик П. Ваврик Євген Петрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 216. — . Театральна Тернопільщина : бібліографічний покажчик / уклад.: П. К. Медведик, В. Я. Миськів, Н. К. Іванко. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. Література Климчук Б. Митці Тернополя — у «Прапороносцях»: [Прем'єра опери] // Культура і життя. — 1986. — 1 черв. Корнієнко О. Про виставу Левка Крупи «Ой Морозе, Морозенку» // Свобода. — 1999. — 30 квіт. Мельничук Б. Євгену Ваврику — 50 // Тернопіль вечірній. — 1999. — 8 верес. Романова К. «Сотниківна» [Сценічний варіант вистави, написаний Є. Вавриком і Б. Мельничуком за повістю Б. Лепкого] // Тернопіль вечірній. — 1997. — 14 листоп.