Бістабі́льність — явище існування у динамічній системі двох локально стабільних станів при однакових зовнішніх чинниках.
Загальний опис
При бістабільності здебільшого один із станів є глобально стабільним, тобто має найменше можливе значення відповідного термодинамічного потенціалу, наприклад, вільна енергія, а інший стан стабільний тільки локально. Локальна стабільність рівноважного стану або метастабільність означає те, що при виведенні системи із нього, виникають сили, які намагаються повернути її до точки рівноваги. Проте, при достатньо великому відхиленні система може перейти в глобально стабільний стан. Однак, існують системи, в яких два можливі стани симетричні.
На рисунку праворуч показані дві «ями» однакової глибини, в кожен з яких може упасти частинка. Очевидно, що в загальному випадку ями можуть бути неоднакові. Якщо частинка попадає в глибшу яму, для того, щоб вона перестрибнула в іншу, потрібно надати їй більшу енергію.
При бістабільності часто виникає явище гістерезису.
Бістабільність широко використовується в техніці. Наприклад, вона виникає у тригерах, що служать для зберігання нулів та одиниць в комп'ютерній пам'яті.
При існуванні більшого числа локально стабільних станів, вживають термін мультистабільність.
Приклади бістабільності
На зображенні праворуч показана вольт-амперна характеристика пристрою з від'ємною диференційною провідністю (n-подібна крива). Така залежність виникає, наприклад, у напівпровідникових приладах на основі арсеніда галію. Одному значенню струму на графіку відповідають три різні значення падіння напруги, а, отже, три різні значення опору пристрою. Середній із станів нестабільний, тож в цій системі існує бістабільність струму. Якщо збільшувати струм, починаючи від нуля, то падіння напруги зростатиме, доки не досягне максимуму. Далі струм може зрости лише при переключенні системи в стан із більшим падінням напруги. Якщо зменшувати струм після перемикання, то спадок напруги зменшуватиметься неперервно, доки не досягне мінімуму кривої. В цій точці відбувається перемикання у стан із малим падінням напруги. Виникає гістерезис.
Бістабільна молекула
Молекула, що може існувати в двох стабільних електронних станах, один з яких є метастабільним. Фізичні властивості кожного зі станів різні та чітко спостережувані. З кожним зі станів можна пов’язати біт інформації. Переходи між станами здійснюються під дією певних фізичних чинників, напр., світла чи дії магнітного поля. Такі молекули становлять двобітні логічні елементи і можуть використовуватися в пристроях для зберігання та обробки інформації.
Див. також
Література
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. —
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bistabi lnist yavishe isnuvannya u dinamichnij sistemi dvoh lokalno stabilnih staniv pri odnakovih zovnishnih chinnikah Shematichne zobrazhennya bistabilnosti Zagalnij opisPri bistabilnosti zdebilshogo odin iz staniv ye globalno stabilnim tobto maye najmenshe mozhlive znachennya vidpovidnogo termodinamichnogo potencialu napriklad vilna energiya a inshij stan stabilnij tilki lokalno Lokalna stabilnist rivnovazhnogo stanu abo metastabilnist oznachaye te sho pri vivedenni sistemi iz nogo vinikayut sili yaki namagayutsya povernuti yiyi do tochki rivnovagi Prote pri dostatno velikomu vidhilenni sistema mozhe perejti v globalno stabilnij stan Odnak isnuyut sistemi v yakih dva mozhlivi stani simetrichni Na risunku pravoruch pokazani dvi yami odnakovoyi glibini v kozhen z yakih mozhe upasti chastinka Ochevidno sho v zagalnomu vipadku yami mozhut buti neodnakovi Yaksho chastinka popadaye v glibshu yamu dlya togo shob vona perestribnula v inshu potribno nadati yij bilshu energiyu Pri bistabilnosti chasto vinikaye yavishe gisterezisu Bistabilnist shiroko vikoristovuyetsya v tehnici Napriklad vona vinikaye u trigerah sho sluzhat dlya zberigannya nuliv ta odinic v komp yuternij pam yati Pri isnuvanni bilshogo chisla lokalno stabilnih staniv vzhivayut termin multistabilnist Prikladi bistabilnosti Volt amperna harakteristika z dilyankoyu vid yemnoyi Na zobrazhenni pravoruch pokazana volt amperna harakteristika pristroyu z vid yemnoyu diferencijnoyu providnistyu n podibna kriva Taka zalezhnist vinikaye napriklad u napivprovidnikovih priladah na osnovi arsenida galiyu Odnomu znachennyu strumu na grafiku vidpovidayut tri rizni znachennya padinnya naprugi a otzhe tri rizni znachennya oporu pristroyu Serednij iz staniv nestabilnij tozh v cij sistemi isnuye bistabilnist strumu Yaksho zbilshuvati strum pochinayuchi vid nulya to padinnya naprugi zrostatime doki ne dosyagne maksimumu Dali strum mozhe zrosti lishe pri pereklyuchenni sistemi v stan iz bilshim padinnyam naprugi Yaksho zmenshuvati strum pislya peremikannya to spadok naprugi zmenshuvatimetsya neperervno doki ne dosyagne minimumu krivoyi V cij tochci vidbuvayetsya peremikannya u stan iz malim padinnyam naprugi Vinikaye gisterezis Bistabilna molekulaMolekula sho mozhe isnuvati v dvoh stabilnih elektronnih stanah odin z yakih ye metastabilnim Fizichni vlastivosti kozhnogo zi staniv rizni ta chitko sposterezhuvani Z kozhnim zi staniv mozhna pov yazati bit informaciyi Perehodi mizh stanami zdijsnyuyutsya pid diyeyu pevnih fizichnih chinnikiv napr svitla chi diyi magnitnogo polya Taki molekuli stanovlyat dvobitni logichni elementi i mozhut vikoristovuvatisya v pristroyah dlya zberigannya ta obrobki informaciyi Div takozhDinamichna sistema Sinergetika Kisneva katastrofaLiteraturaGlosarij terminiv z himiyi J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Doneck Veber 2008 758 s ISBN 978 966 335 206 0 Ce nezavershena stattya z himiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi