Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Біргер Нерман 6 жовтня 1888 1888жовтня06 22 серпня 1971 шведський археолог історик і філолог який спеціалізувався на іст

Біргер Нерман

Біргер Нерман

Біргер Нерман (6 жовтня 1888(1888жовтня06) – 22 серпня 1971) — шведський археолог, історик і філолог, який спеціалізувався на історії та культурі Швеції залізної доби.

Біргер Нерман
image
Народився6 жовтня 1888(1888-10-06)[1][2][3]
Норрчепінг, лен Естерйотланд, Швеція[4]
Помер22 серпня 1971(1971-08-22)[1][2][…] (82 роки)
Оскар[d], Швеція[1][3]
ПохованняПівнічний цвинтар (Стокгольм)[5][6]
Країнаimage Швеція
Діяльністьантрополог, археолог, дослідник доісторичної епохи, викладач університету, історик, філолог
Alma materУніверситет Уппсала (1913)
Галузьархеологія[7]
ЗакладТартуський університет
Науковий ступіньдокторський ступінь[1]
ЧленствоШведська королівська академія історії літератури і старожитностей[3]
Батькоd
Брати, сестриd
Туре Нерман[3]

Нерман здобув освіту в Упсальському університеті, де розпочав свою кар'єру як викладач скандинавської філології. Він брав участь в археологічних розкопках кам'яної та залізної діб у Швеції та став відомим своїми зусиллями поєднати археологічні та філологічні дані. Серед місцевостей, які досліджував Нерман, зокрема Стара-Уппсала та Готланд.

З 1923 до 1925 рік Нерман був професором археології у Дерптському університеті, у цей період він зробив внесок у розвиток археології в Естонії. У наступні роки він провів розкопки у Гробіні й інших місцях з метою дослідження відносин між Швецією та східною Балтією у залізну добу.

Нерман був директором Історичного музею з 1938 до 1954 рік, під час якого він організував кілька виставок з історії Швеції. Він був шведським націоналістом, який виступав як проти нацизму, так і проти комунізму, і відомим прихильником незалежності балтійських держав. Нерман був автором кількох наукових праць з археології залізної доби та популярних праць з культури й історії ранньої Швеції.

Молодість й освіта

Біргер Нерман народився у Норрчепінгу, Швеція, 6 жовтня 1888 року. Він був сином Янне Нермана, книготорговця, й Іди Нордберг.

У 1907 році Нерман став студентом філології в Уппсальському університеті, де у 1913 році захистив докторський ступінь, написавши дисертацію «Svärges hedna litteratur» («Язичницька література Швеції»), присвячену темі «Переліку Інглінгів». Серед його професорів в Уппсалі був Кнут Ст'єрна, який справив на нього сильний вплив. Вивчаючи давньоанглійську та давньоскандинавську літератури, Нерман стверджував, що такі твори, як «Беовульф», містять сліди шведської усної літератури періоду великого переселення народів. Кілька філологів розкритикували його дисертацію за використання археологічних доказів. Ця критика спонукала Нермана зосередитися більше на археології, а не на філології, хоча він протягом своєї кар'єри, що залишилася, продовжував виступати за співпрацю між двома дисциплінами.

Початок кар'єри

image
Королівські насипи у Старій Уппсалі, де Нерман проводив більшу частину своїх ранніх досліджень. У своїх дослідженнях ранньої Швеції Нерман намагався поєднати археологічні свідчення з Старої Уппсали з наявністю давньоанглійської та давньоскандинавської літератури.

Разом зі Ст'єрном, а пізніше Оскаром Альмгреном, Нерман дедалі активніше займався археологічними дослідженнями шведської кам'яної та залізної доби. Поєднуючи філологічні й археологічні дані, Нерман прагнув отримати глибше розуміння історії та культури Швеції залізної доби. Його робота в цьому відношенні була позитивно сприйнята багатьма шведськими археологами, зокрема Оскаром Монтеліусом, і філологами. Брав участь у розкопках у Старій Уппсалі, Венделі й Адельсе. Його розкопки у Старій Уппсалі проводилися разом із Суне Ліндквістом.

image
Стура-Хаммарський камінь I з Готланду. Нерман відомий своїми археологічними дослідженнями Готланду залізної доби.

З 1914 року Нерман все більше брав участь в археологічних розкопках на Готланді та у Балтійських країнах. Зв'язок між цими двома областями в період залізної доби став для нього предметом великого інтересу. Його публікації з археології Готланду того періоду, багато з яких були написані спільно з Альмгреном, стали стандартними роботами на цю тему.

В Уппсальському університеті Нерман отримав призначення асистента професора у 1917 році, а доцентом — у 1919 році. Протягом цього часу він читав лекції зі скандинавської філології, приділяючи особливу увагу сагам. Здобув ступінь ліценціата філософії з доісторичних часів у 1918 році.

Дослідження у східній Прибалтиці

З 1923 до 1925 рік Нерман був професором археології у Дерптському університеті, тоді він заклав основи сучасної археології в Естонії. Його роки в Дерпті виявилися важливими для його майбутніх досліджень. Він проводив археологічні дослідження в Ізборську, Естонія, у 1924 році.

Поєднуючи свої обов'язки в університеті, Нерман написав ряд праць з історії Швеції, призначених для масової аудиторії. У «En utvandring från Gotland och öns införlivande med Sveaväldet» (1923) і «Det svenska rikets uppkomst» (1925) він стверджував, що у шведів була могутня держава, вони брали участь у великих колонізаційних заходах у східній Балтії ще у Вендельський період. Нерман був шведським націоналістом, і деякі його праці слід розуміти не лише як науковий внесок, але і як вияв патріотизму автора.

У 1929—1930 роках Нерман керував розкопками у Гробіні, Латвія. Результати розкопок були опубліковані у «Die Verbindungen zwischen Skandinavien und dem Ostbaltikum in der jüngeren Eisenzeit» (1929). Він вважав, що Гробіню заснували як шведську/готландську колонію, і вона була ідентична місту Зеєбург, згаданому Рімбертом у «Vita Ansgarii». Скандинавські поховання, досліджені Нерманом у Гробіні, датовані ще 650 роком нашої ери, тобто передують епосі вікінгів. Знахідки у Гробіні спонукали Нермана до подальших досліджень в Апуолі та Віскіаутені у 1931 році.

Директор Історичного музею

Після повернення з Дерпта Нерман працював в Історичному музеї, з 1938 до 1954 рік очолював його. Керував ремонтом будівлі музею, організував ряд успішних виставок. Нерман докладав багато зусиль, щоб зробити колекції музею максимально доступними для публіки. Свої обов'язки в музеї він поєднував із написанням праць і виступами.

Нерман брав активну участь в організаціях, що працювали над збереженням національної спадщини Швеції, виконуючи обов'язки секретаря (1929—1939) і голови (1939—1969) Шведського антикварного товариства. З часів, коли він був професором університету в Естонії, він захоплювався країнами Балтії та її народами. Він відіграв провідну роль у створенні Балтійського інституту, і був головою-засновником Балтійського комітету. Нерман був прихильником незалежності країн Балтії та прав балтів й естонців. Під час Другої світової війни був членом антифашистських й антикомуністичних організацій.

Нерман звільнився з Історичного музею у 1954 році. Після виходу на пенсію він продовжував писати праці зі шведської археології.

Особисте життя

Нерман одружився з Зельмою Нерман 21 січня 1932 року. Помер у Стокгольмі 22 серпня 1971 року. У Нермана залишилися дві доньки та кілька онуків.

Вибрані твори

  • Studier över Svärges Hedna Litteratur. Uppsala: K. W. Appelbergs Boktryckeri. 1913.
  • Vilka konungar ligga i Uppsala Högar?. Uppsala: K. W. Appelbergs Boktryckeri. 1913.
  • Svärges älsta konungalängder som källa för svensk historia. Uppsala: K. W. Appelbergs Boktryckeri. 1914.
  • Det forntida Stockholm. Stockholm: V. Petterson. 1922.
  • (With Oscar Almgren) Die ältere Eisenzeit Gotlands. Т. 1—2. Stockholm: Ivar Haeggström. 1923.Vol. 1–2. Stockholm: Ivar Haeggström. 1923.
  • En utvandring från Gotland och öns införlivande med Sveaväldet. Stockholm: Almqvist & Wiksell. 1923.
  • Die Herkunft und die frühesten Auswanderungen der Germanen. Stockholm: Akademiens Förlag. 1924.
  • Det svenska rikets uppkomst. Stockholm: Ivar Haeggström. 1925.
  • Die verbindungen zwischen Skandinavien und dem Ostbaltikum in der jüngeren eisenzeit. Stockholm: Akademiens Förlag. 1929.
  • The Poetic Edda in the Light of Archæology. London: Viking Society for Northern Research. 1931.
  • Die Völkerwanderungszeit Gotlands. Stockholm: Verlag der Akademie. 1935.
  • Sveriges rikes uppkomst. Stockholm: Skoglunds Bokförlag. 1941.
  • Sveriges första storhetstid. Stockholm: Skoglunds Bokförlag. 1942.
  • Gamla Upsala: Svearikets hjärtpunkt. Stockholm: Skoglunds Bokförlag. 1943.
  • Tiotusen år i Sverige. Stockholm: Statens Historiska Museum. 1943.
  • När Sverige kristnades. Stockholm: Skoglunds Bokförlag. 1945.
  • Balticum skall leva!. Stockholm: Natur och Kultur. 1956.
  • För Balticums frihet. Stockholm: Baltiska kommittén. 1969.
  • Die Vendelzeit Gotlands: Text. Т. 1. Stockholm: Almqvist & Wiksell. 1975.
  • Die Vendelzeit Gotlands: Tafeln. Т. 2. Stockholm: Almqvist & Wiksell. 1969.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #1011348063 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Birger Nerman — 1917.
    d:Track:Q379406d:Track:Q1724971
  4. Svenskt biografiskt lexikon — 1917.
    d:Track:Q379406d:Track:Q1724971
  5. http://norrabegravningsplatsen.se/kandisarna/ — Norra begravningsplatsen.se.
    d:Track:Q28003261
  6. Nerman, BIRGER — Svenskagravar.se.
    d:Track:Q26699962
  7. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  8. Karling, Sten (24 серпня 1971). [Birger Nerman is dead] (швед.). Svenska Dagbladet. с. 13. Архів оригіналу за 14 листопада 2022. Процитовано 16 грудня 2022.
  9. Stjernquist, Berta (1987). Birger Nerman. Svenskt biografiskt lexikon (швед.). Т. 26. с. 528.
  10. Baudou, Evert (2002). Nerman. Reallexikon der Germanischen Altertumskunde (нім.). Т. 21. . с. 81—82. ISBN .
  11. (1984). A History of the Vikings (вид. 2). Oxford University Press. с. 241—243. ISBN .
  12. (24 серпня 1971). [Birger Nerman is dead] (швед.). Dagens Nyheter. с. 27. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 16 грудня 2022.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Birger Nerman 6 zhovtnya 1888 1888zhovtnya06 22 serpnya 1971 shvedskij arheolog istorik i filolog yakij specializuvavsya na istoriyi ta kulturi Shveciyi zaliznoyi dobi Birger NermanNarodivsya6 zhovtnya 1888 1888 10 06 1 2 3 Norrcheping len Esterjotland Shveciya 4 Pomer22 serpnya 1971 1971 08 22 1 2 82 roki Oskar d Shveciya 1 3 PohovannyaPivnichnij cvintar Stokgolm 5 6 Krayina ShveciyaDiyalnistantropolog arheolog doslidnik doistorichnoyi epohi vikladach universitetu istorik filologAlma materUniversitet Uppsala 1913 Galuzarheologiya 7 ZakladTartuskij universitetNaukovij stupindoktorskij stupin 1 ChlenstvoShvedska korolivska akademiya istoriyi literaturi i starozhitnostej 3 BatkodBrati sestrid Ture Nerman 3 Nerman zdobuv osvitu v Upsalskomu universiteti de rozpochav svoyu kar yeru yak vikladach skandinavskoyi filologiyi Vin brav uchast v arheologichnih rozkopkah kam yanoyi ta zaliznoyi dib u Shveciyi ta stav vidomim svoyimi zusillyami poyednati arheologichni ta filologichni dani Sered miscevostej yaki doslidzhuvav Nerman zokrema Stara Uppsala ta Gotland Z 1923 do 1925 rik Nerman buv profesorom arheologiyi u Derptskomu universiteti u cej period vin zrobiv vnesok u rozvitok arheologiyi v Estoniyi U nastupni roki vin proviv rozkopki u Grobini j inshih miscyah z metoyu doslidzhennya vidnosin mizh Shveciyeyu ta shidnoyu Baltiyeyu u zaliznu dobu Nerman buv direktorom Istorichnogo muzeyu z 1938 do 1954 rik pid chas yakogo vin organizuvav kilka vistavok z istoriyi Shveciyi Vin buv shvedskim nacionalistom yakij vistupav yak proti nacizmu tak i proti komunizmu i vidomim prihilnikom nezalezhnosti baltijskih derzhav Nerman buv avtorom kilkoh naukovih prac z arheologiyi zaliznoyi dobi ta populyarnih prac z kulturi j istoriyi rannoyi Shveciyi Molodist j osvitaBirger Nerman narodivsya u Norrchepingu Shveciya 6 zhovtnya 1888 roku Vin buv sinom Yanne Nermana knigotorgovcya j Idi Nordberg U 1907 roci Nerman stav studentom filologiyi v Uppsalskomu universiteti de u 1913 roci zahistiv doktorskij stupin napisavshi disertaciyu Svarges hedna litteratur Yazichnicka literatura Shveciyi prisvyachenu temi Pereliku Inglingiv Sered jogo profesoriv v Uppsali buv Knut St yerna yakij spraviv na nogo silnij vpliv Vivchayuchi davnoanglijsku ta davnoskandinavsku literaturi Nerman stverdzhuvav sho taki tvori yak Beovulf mistyat slidi shvedskoyi usnoyi literaturi periodu velikogo pereselennya narodiv Kilka filologiv rozkritikuvali jogo disertaciyu za vikoristannya arheologichnih dokaziv Cya kritika sponukala Nermana zosereditisya bilshe na arheologiyi a ne na filologiyi hocha vin protyagom svoyeyi kar yeri sho zalishilasya prodovzhuvav vistupati za spivpracyu mizh dvoma disciplinami Pochatok kar yeriKorolivski nasipi u Starij Uppsali de Nerman provodiv bilshu chastinu svoyih rannih doslidzhen U svoyih doslidzhennyah rannoyi Shveciyi Nerman namagavsya poyednati arheologichni svidchennya z Staroyi Uppsali z nayavnistyu davnoanglijskoyi ta davnoskandinavskoyi literaturi Razom zi St yernom a piznishe Oskarom Almgrenom Nerman dedali aktivnishe zajmavsya arheologichnimi doslidzhennyami shvedskoyi kam yanoyi ta zaliznoyi dobi Poyednuyuchi filologichni j arheologichni dani Nerman pragnuv otrimati glibshe rozuminnya istoriyi ta kulturi Shveciyi zaliznoyi dobi Jogo robota v comu vidnoshenni bula pozitivno sprijnyata bagatma shvedskimi arheologami zokrema Oskarom Monteliusom i filologami Brav uchast u rozkopkah u Starij Uppsali Vendeli j Adelse Jogo rozkopki u Starij Uppsali provodilisya razom iz Sune Lindkvistom Stura Hammarskij kamin I z Gotlandu Nerman vidomij svoyimi arheologichnimi doslidzhennyami Gotlandu zaliznoyi dobi Z 1914 roku Nerman vse bilshe brav uchast v arheologichnih rozkopkah na Gotlandi ta u Baltijskih krayinah Zv yazok mizh cimi dvoma oblastyami v period zaliznoyi dobi stav dlya nogo predmetom velikogo interesu Jogo publikaciyi z arheologiyi Gotlandu togo periodu bagato z yakih buli napisani spilno z Almgrenom stali standartnimi robotami na cyu temu V Uppsalskomu universiteti Nerman otrimav priznachennya asistenta profesora u 1917 roci a docentom u 1919 roci Protyagom cogo chasu vin chitav lekciyi zi skandinavskoyi filologiyi pridilyayuchi osoblivu uvagu sagam Zdobuv stupin licenciata filosofiyi z doistorichnih chasiv u 1918 roci Doslidzhennya u shidnij PribalticiZ 1923 do 1925 rik Nerman buv profesorom arheologiyi u Derptskomu universiteti todi vin zaklav osnovi suchasnoyi arheologiyi v Estoniyi Jogo roki v Derpti viyavilisya vazhlivimi dlya jogo majbutnih doslidzhen Vin provodiv arheologichni doslidzhennya v Izborsku Estoniya u 1924 roci Poyednuyuchi svoyi obov yazki v universiteti Nerman napisav ryad prac z istoriyi Shveciyi priznachenih dlya masovoyi auditoriyi U En utvandring fran Gotland och ons inforlivande med Sveavaldet 1923 i Det svenska rikets uppkomst 1925 vin stverdzhuvav sho u shvediv bula mogutnya derzhava voni brali uchast u velikih kolonizacijnih zahodah u shidnij Baltiyi she u Vendelskij period Nerman buv shvedskim nacionalistom i deyaki jogo praci slid rozumiti ne lishe yak naukovij vnesok ale i yak viyav patriotizmu avtora U 1929 1930 rokah Nerman keruvav rozkopkami u Grobini Latviya Rezultati rozkopok buli opublikovani u Die Verbindungen zwischen Skandinavien und dem Ostbaltikum in der jungeren Eisenzeit 1929 Vin vvazhav sho Grobinyu zasnuvali yak shvedsku gotlandsku koloniyu i vona bula identichna mistu Zeyeburg zgadanomu Rimbertom u Vita Ansgarii Skandinavski pohovannya doslidzheni Nermanom u Grobini datovani she 650 rokom nashoyi eri tobto pereduyut eposi vikingiv Znahidki u Grobini sponukali Nermana do podalshih doslidzhen v Apuoli ta Viskiauteni u 1931 roci Direktor Istorichnogo muzeyuPislya povernennya z Derpta Nerman pracyuvav v Istorichnomu muzeyi z 1938 do 1954 rik ocholyuvav jogo Keruvav remontom budivli muzeyu organizuvav ryad uspishnih vistavok Nerman dokladav bagato zusil shob zrobiti kolekciyi muzeyu maksimalno dostupnimi dlya publiki Svoyi obov yazki v muzeyi vin poyednuvav iz napisannyam prac i vistupami Nerman brav aktivnu uchast v organizaciyah sho pracyuvali nad zberezhennyam nacionalnoyi spadshini Shveciyi vikonuyuchi obov yazki sekretarya 1929 1939 i golovi 1939 1969 Shvedskogo antikvarnogo tovaristva Z chasiv koli vin buv profesorom universitetu v Estoniyi vin zahoplyuvavsya krayinami Baltiyi ta yiyi narodami Vin vidigrav providnu rol u stvorenni Baltijskogo institutu i buv golovoyu zasnovnikom Baltijskogo komitetu Nerman buv prihilnikom nezalezhnosti krayin Baltiyi ta prav baltiv j estonciv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni buv chlenom antifashistskih j antikomunistichnih organizacij Nerman zvilnivsya z Istorichnogo muzeyu u 1954 roci Pislya vihodu na pensiyu vin prodovzhuvav pisati praci zi shvedskoyi arheologiyi Osobiste zhittyaNerman odruzhivsya z Zelmoyu Nerman 21 sichnya 1932 roku Pomer u Stokgolmi 22 serpnya 1971 roku U Nermana zalishilisya dvi donki ta kilka onukiv Vibrani tvoriStudier over Svarges Hedna Litteratur Uppsala K W Appelbergs Boktryckeri 1913 Vilka konungar ligga i Uppsala Hogar Uppsala K W Appelbergs Boktryckeri 1913 Svarges alsta konungalangder som kalla for svensk historia Uppsala K W Appelbergs Boktryckeri 1914 Det forntida Stockholm Stockholm V Petterson 1922 With Oscar Almgren Die altere Eisenzeit Gotlands T 1 2 Stockholm Ivar Haeggstrom 1923 Vol 1 2 Stockholm Ivar Haeggstrom 1923 En utvandring fran Gotland och ons inforlivande med Sveavaldet Stockholm Almqvist amp Wiksell 1923 Die Herkunft und die fruhesten Auswanderungen der Germanen Stockholm Akademiens Forlag 1924 Det svenska rikets uppkomst Stockholm Ivar Haeggstrom 1925 Die verbindungen zwischen Skandinavien und dem Ostbaltikum in der jungeren eisenzeit Stockholm Akademiens Forlag 1929 The Poetic Edda in the Light of Archaeology London Viking Society for Northern Research 1931 Die Volkerwanderungszeit Gotlands Stockholm Verlag der Akademie 1935 Sveriges rikes uppkomst Stockholm Skoglunds Bokforlag 1941 Sveriges forsta storhetstid Stockholm Skoglunds Bokforlag 1942 Gamla Upsala Svearikets hjartpunkt Stockholm Skoglunds Bokforlag 1943 Tiotusen ar i Sverige Stockholm Statens Historiska Museum 1943 Nar Sverige kristnades Stockholm Skoglunds Bokforlag 1945 Balticum skall leva Stockholm Natur och Kultur 1956 For Balticums frihet Stockholm Baltiska kommitten 1969 Die Vendelzeit Gotlands Text T 1 Stockholm Almqvist amp Wiksell 1975 Die Vendelzeit Gotlands Tafeln T 2 Stockholm Almqvist amp Wiksell 1969 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1011348063 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Birger Nerman 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Svenskt biografiskt lexikon 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 http norrabegravningsplatsen se kandisarna Norra begravningsplatsen se d Track Q28003261 Nerman BIRGER Svenskagravar se d Track Q26699962 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Karling Sten 24 serpnya 1971 Birger Nerman is dead shved Svenska Dagbladet s 13 Arhiv originalu za 14 listopada 2022 Procitovano 16 grudnya 2022 Stjernquist Berta 1987 Birger Nerman Svenskt biografiskt lexikon shved T 26 s 528 Baudou Evert 2002 Nerman Reallexikon der Germanischen Altertumskunde nim T 21 s 81 82 ISBN 3 11 01 7272 0 1984 A History of the Vikings vid 2 Oxford University Press s 241 243 ISBN 0 19 280134 1 24 serpnya 1971 Birger Nerman is dead shved Dagens Nyheter s 27 Arhiv originalu za 25 veresnya 2017 Procitovano 16 grudnya 2022 Posilannya

Дата публікації:
Топ