Біомаса (від біо … і маса), загальна маса особин одного виду, групи видів чи спільноти в цілому, яка припадає на одиницю поверхні або об'єму місцеперебування; один з найважливіших екологічних термінів. Біомаса найчастіше висловлюють в масі сирої або сухої речовини (г/м², кг/га, г/м³ і т. д.) або в пропорційних їй одиницях (маса вуглецю або азоту органічних речовин тіла та ін.).
Біомаса | |
Розмірність | |
---|---|
Загальний опис
Біомаса рослин називається фітомасою, тварин — зоомасою. За біомасою окремих компонентів біоценозу, її розподілом в просторі (наприклад, по вертикальних ярусах лісових біоценозів, по глибинах або з різних ґрунтів у водоймах) і за її сезонними змінами судять про кількісні співвідношення мас організмів з різним типом харчування, про домінування окремих видів і т. д. У наземних екосистемах (ліс, степ, тундра тощо) біомаса рослин значно перевищує біомасу рослиноїдних тварин, яка, в свою чергу, більша від біомаси хижаків (т. зв. Піраміда біомас).
У водному середовищі рослинні організми представлені головним чином одноклітинними водоростями фітопланктону. Біомаса фітопланктону мала, нерідко менше біомаси тварин, що харчуються за її рахунок. Це можливе завдяки інтенсивному обміну речовин і фотосинтезу одноклітинних водоростей, що забезпечує високу швидкість приросту фітопланктону. фітопланктону в найпродуктивніших водах не поступається річній продукції лісів, біомаса яких, віднесена до тієї ж одиниці поверхні, в тисячі разів більша. дають більший річний приріст біомаси, ніж хвойні ліси: при середній фітомасі 23 т/га річна продукція їх 10 т/га, а у хвойних лісів при фітомасі 200 т/га річна продукція 6 т/га. Популяції дрібних ссавців, яким притаманна висока швидкість росту і розмноження, при рівній біомасі дають більш високу продукцію, ніж великі ссавці. Таким чином, щоб оцінити значення виду або групи видів для кругообігу речовин і біологічної продуктивності спільноти чи екосистеми, потрібно знати не тільки біомасу даного компонента, а й відносну швидкість її приросту або час повного відновлення, який коливається у різних організмів від багатьох років (у деревних рослин) до декількох годин або навіть часток години (у бактерій і деяких найпростіших при сприятливих умовах зростання).
Найбільша біомаса лісів (500 т/га і вище зареєстрована в тропічних лісах, близько 300 т/га — в широколистяних лісах зон помірного клімату). Серед гетеротрофних організмів, які харчуються за рахунок рослин, найбільшу біомасу мають мікроорганізми — бактерії, гриби, актиноміцети та ін.; їх біомаса в продуктивних лісах досягає декількох т/га. Велика частина загальної біомаси тварин в поясі помірного клімату припадає на ґрунтову фауну (дощові черв'яки, , нематоди, багатоніжки, кліщі та ін.). У лісовій зоні вона становить сотні кг/га, головним чином за рахунок дощових черв'яків (300—900 кг/га). Середня біомаса хребетних тварин досягає значень 20 кг/га і вище, але частіше залишається в межах 3-10 кг/га.
У водному середовищі найвища біомаса великих прикріплених водоростей і донних тварин (бентосу) на літоралі і в субліторалі морів. Наприклад, біомаса заростей морських водоростей досягає декількох кг/м², на окремих ділянках (на вустричних і мідієвих банках) біомаса донних тварин також велика. Зі збільшенням глибини біомаса бентосу, як і планктону, швидко знижується. На більшій частині площі дна океану середня біомаса бентосу обчислюється десятими і навіть сотими частками г/м². Біомаса фіто- і зоопланктону в малопродуктивних морських водах не перевищує небагатьох десятків мг/м² чи десятих долей г/м². У високопродуктивних районах, що займають, втім, малу частку загальної площі океану, біомаса зоопланктону досягає 10 г/м², а біомаса фітопланктону в періоди максимального його розвитку — 100 г/м² і вище. Озера дуже розрізняються по біомасі планктону і бентосу. В озерах середньої продуктивності біомаса як фіто-, так і зоопланктону зазвичай 1-2 г/м², або кілька десятків г/м². Біомаса зообентосу часто менша від біомаси зоопланктону. У продуктивніших озерах вона сягає 10-30 г/м², тобто 100—300 кг/га. Біомаса риб в озерах середньої і високої продуктивності — близько 75-150 кг/га.
Закономірності географічного розподілу і продукування біомаси інтенсивно вивчаються у зв'язку з вирішенням питань раціонального використання біологічної продуктивності та охорони біосфери Землі.
В. І. Вернадський у своєму вченні про біосферу та геологічну роль живої природи привернув увагу до визначення загальної біомаси всіх форм життя на Землі. Про величину загальної біомаси можна судити тільки за грубими оцінками, що підлягають подальшому уточненню. Найбільша біомаса лісів; так, загальний запас деревини обчислюють приблизно в 300 млрд т сухої речовини. Серед наземних тварин біомаса ґрунтових тварин близька до 0,5 млрд т сухої речовини, загальна біомаса всіх інших тварин суші на 1-2 порядки величин менша. Згідно з розрахунками гідробіолога В. Г. Богорова, загальна біомаса всіх рослинних організмів океану становить 1,7 млрд т, тварин — 32,5 млрд т сирої речовини, тобто в круглих цифрах 0,3 і 6 млрд т сухої речовини. Загальна біомаса бактерій та інших мікроорганізмів ще не піддається визначенню, але, безсумнівно, вона виражається значними величинами і в біоценозах суші перевершує біомасу тварин.
Ресурси біомаси в Україні
Ця стаття містить фрагменти іноземною мовою. |
Ukraine Biomass Resource Data | ||
---|---|---|
Biomass resource type | Total production | Production density |
Total land area covered by | (avg. 2006—2007, km2) | (avg. 2006—2007, %) |
Arable Land | 324,400 | 54 |
Permanent Crops | 8,990 | 1 |
Permanent Meadows and Pastures | 79,360 | 13 |
Forest Area | 95,945 | 16 |
Other Land | 70,650 | 12 |
Inland Water | 24,205 | 4 |
Primary crop production | (avg. 2006—2007, tonne) | (tonne /100 km2) |
Total primary crops (rank among COO) | 86,712,920 (26) | 14,366 (25) |
Top 10 primary crops | ||
Sugar beet | 19,699,350 | 3,254 |
Potatoes | 19,284,800 | 3,195 |
Wheat | 13,873,650 | 2,298 |
Barley | 8,670,660 | 1,436 |
Maize | 6,562,800 | 1,087 |
Sunflower seed | 4,749,000 | 787 |
Tomatoes | 1,635,500 | 271 |
Cabbages and other brassicas | 1,395,300 | 231 |
Vegetables fresh nes | 1,259,900 | 209 |
Soybeans | 862,800 | 143 |
Animal units, number | (avg. 2006—2007, number) | (number / 100 km2) |
Cattle | 6,344,750 | 1,051 |
Poultry | 16,397,500 | 27,166 |
Pigs | 7,553,900 | 1,251 |
Equivalent animal units | 11,006,060 | 1,823 |
Annual roundwood production | (2006—2007, m3) | (m3 / 100 km2) |
Total | 16,366,450 | 2,711 |
Fuel | 9,230,900 | 1,529 |
Industrial | 7,135,550 | 1,182 |
Wood-based panels | 1,852,000 | 307 |
(2006—2007, tonne) | (tonne / 100 km2) | |
Paper and paperboard | 870,501 | 144 |
Recovered paper | 339,000 | 56 |
Source: Food and Agriculture Organization of the United Nations |
Див. також
Література
- Гиляров М. С. Вид, популяция и биоценоз // Зоол. журн. — 1954. — Т. 33, в. 4;
- Арнольди К. В., Л. В. О биоценозе. — Там же. — 1963. — Т. 42, в. 2;
- Одум Е. Экология. — М., 1968;
- Дювиньо П., Танг М. Биосфера и место в ней человека. / Пер. с франц. — М., 1968;
- Корсак К. В., Плахотнік О. В. Основи сучасної екології: Навч. посіб. — 4-те вид., перероб. і допов. — К.: МАУП, 2004. — 340 с: іл.
- Кучерявий В. П. Екологія . — Львів: Світ, 2001—500 с: іл.
- Мусієнко М. М., Серебряков В. В., Брайон О. В. Екологія: Тлумачний словник. — К.: Либідь, 2004. — 376 с.
- Зенкевич Л. А., Биология морей СССР. — М., 1963.
- Родин Л. Е., Базилевич Н. И. Динамика органического вещества и биологический круговорот зольных элементов и азота в основных типах растительности земного шара. — М.;Л., 1965.
Посилання
- Біомаса // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 25.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Biomasa vid bio i masa zagalna masa osobin odnogo vidu grupi vidiv chi spilnoti v cilomu yaka pripadaye na odinicyu poverhni abo ob yemu misceperebuvannya odin z najvazhlivishih ekologichnih terminiv Biomasa najchastishe vislovlyuyut v masi siroyi abo suhoyi rechovini g m kg ga g m i t d abo v proporcijnih yij odinicyah masa vuglecyu abo azotu organichnih rechovin tila ta in BiomasaRozmirnistM displaystyle mathsf M Globalni nazemni i okeanichni biotopi yaki shorichno produkuyut odnakovi kilkosti novoyi biomasi 56 4 mlrd t C nazemni i 48 5 mlrd t C okeanichni Zagalnij opisBiomasa roslin nazivayetsya fitomasoyu tvarin zoomasoyu Za biomasoyu okremih komponentiv biocenozu yiyi rozpodilom v prostori napriklad po vertikalnih yarusah lisovih biocenoziv po glibinah abo z riznih gruntiv u vodojmah i za yiyi sezonnimi zminami sudyat pro kilkisni spivvidnoshennya mas organizmiv z riznim tipom harchuvannya pro dominuvannya okremih vidiv i t d U nazemnih ekosistemah lis step tundra tosho biomasa roslin znachno perevishuye biomasu roslinoyidnih tvarin yaka v svoyu chergu bilsha vid biomasi hizhakiv t zv Piramida biomas U vodnomu seredovishi roslinni organizmi predstavleni golovnim chinom odnoklitinnimi vodorostyami fitoplanktonu Biomasa fitoplanktonu mala neridko menshe biomasi tvarin sho harchuyutsya za yiyi rahunok Ce mozhlive zavdyaki intensivnomu obminu rechovin i fotosintezu odnoklitinnih vodorostej sho zabezpechuye visoku shvidkist prirostu fitoplanktonu fitoplanktonu v najproduktivnishih vodah ne postupayetsya richnij produkciyi lisiv biomasa yakih vidnesena do tiyeyi zh odinici poverhni v tisyachi raziv bilsha dayut bilshij richnij pririst biomasi nizh hvojni lisi pri serednij fitomasi 23 t ga richna produkciya yih 10 t ga a u hvojnih lisiv pri fitomasi 200 t ga richna produkciya 6 t ga Populyaciyi dribnih ssavciv yakim pritamanna visoka shvidkist rostu i rozmnozhennya pri rivnij biomasi dayut bilsh visoku produkciyu nizh veliki ssavci Takim chinom shob ociniti znachennya vidu abo grupi vidiv dlya krugoobigu rechovin i biologichnoyi produktivnosti spilnoti chi ekosistemi potribno znati ne tilki biomasu danogo komponenta a j vidnosnu shvidkist yiyi prirostu abo chas povnogo vidnovlennya yakij kolivayetsya u riznih organizmiv vid bagatoh rokiv u derevnih roslin do dekilkoh godin abo navit chastok godini u bakterij i deyakih najprostishih pri spriyatlivih umovah zrostannya Najbilsha biomasa lisiv 500 t ga i vishe zareyestrovana v tropichnih lisah blizko 300 t ga v shirokolistyanih lisah zon pomirnogo klimatu Sered geterotrofnih organizmiv yaki harchuyutsya za rahunok roslin najbilshu biomasu mayut mikroorganizmi bakteriyi gribi aktinomiceti ta in yih biomasa v produktivnih lisah dosyagaye dekilkoh t ga Velika chastina zagalnoyi biomasi tvarin v poyasi pomirnogo klimatu pripadaye na gruntovu faunu doshovi cherv yaki nematodi bagatonizhki klishi ta in U lisovij zoni vona stanovit sotni kg ga golovnim chinom za rahunok doshovih cherv yakiv 300 900 kg ga Serednya biomasa hrebetnih tvarin dosyagaye znachen 20 kg ga i vishe ale chastishe zalishayetsya v mezhah 3 10 kg ga U vodnomu seredovishi najvisha biomasa velikih prikriplenih vodorostej i donnih tvarin bentosu na litorali i v sublitorali moriv Napriklad biomasa zarostej morskih vodorostej dosyagaye dekilkoh kg m na okremih dilyankah na vustrichnih i midiyevih bankah biomasa donnih tvarin takozh velika Zi zbilshennyam glibini biomasa bentosu yak i planktonu shvidko znizhuyetsya Na bilshij chastini ploshi dna okeanu serednya biomasa bentosu obchislyuyetsya desyatimi i navit sotimi chastkami g m Biomasa fito i zooplanktonu v maloproduktivnih morskih vodah ne perevishuye nebagatoh desyatkiv mg m chi desyatih dolej g m U visokoproduktivnih rajonah sho zajmayut vtim malu chastku zagalnoyi ploshi okeanu biomasa zooplanktonu dosyagaye 10 g m a biomasa fitoplanktonu v periodi maksimalnogo jogo rozvitku 100 g m i vishe Ozera duzhe rozriznyayutsya po biomasi planktonu i bentosu V ozerah serednoyi produktivnosti biomasa yak fito tak i zooplanktonu zazvichaj 1 2 g m abo kilka desyatkiv g m Biomasa zoobentosu chasto mensha vid biomasi zooplanktonu U produktivnishih ozerah vona syagaye 10 30 g m tobto 100 300 kg ga Biomasa rib v ozerah serednoyi i visokoyi produktivnosti blizko 75 150 kg ga Zakonomirnosti geografichnogo rozpodilu i produkuvannya biomasi intensivno vivchayutsya u zv yazku z virishennyam pitan racionalnogo vikoristannya biologichnoyi produktivnosti ta ohoroni biosferi Zemli V I Vernadskij u svoyemu vchenni pro biosferu ta geologichnu rol zhivoyi prirodi privernuv uvagu do viznachennya zagalnoyi biomasi vsih form zhittya na Zemli Pro velichinu zagalnoyi biomasi mozhna suditi tilki za grubimi ocinkami sho pidlyagayut podalshomu utochnennyu Najbilsha biomasa lisiv tak zagalnij zapas derevini obchislyuyut priblizno v 300 mlrd t suhoyi rechovini Sered nazemnih tvarin biomasa gruntovih tvarin blizka do 0 5 mlrd t suhoyi rechovini zagalna biomasa vsih inshih tvarin sushi na 1 2 poryadki velichin mensha Zgidno z rozrahunkami gidrobiologa V G Bogorova zagalna biomasa vsih roslinnih organizmiv okeanu stanovit 1 7 mlrd t tvarin 32 5 mlrd t siroyi rechovini tobto v kruglih cifrah 0 3 i 6 mlrd t suhoyi rechovini Zagalna biomasa bakterij ta inshih mikroorganizmiv she ne piddayetsya viznachennyu ale bezsumnivno vona virazhayetsya znachnimi velichinami i v biocenozah sushi perevershuye biomasu tvarin Resursi biomasi v UkrayiniCya stattya mistit neperekladeni fragmenti inozemnoyu movoyu Vi mozhete dopomogti proyektu pereklavshi yih ukrayinskoyu Ukraine Biomass Resource DataBiomass resource type Total production Production densityTotal land area covered by avg 2006 2007 km2 avg 2006 2007 Arable Land 324 400 54Permanent Crops 8 990 1Permanent Meadows and Pastures 79 360 13Forest Area 95 945 16Other Land 70 650 12Inland Water 24 205 4Primary crop production avg 2006 2007 tonne tonne 100 km2 Total primary crops rank among COO 86 712 920 26 14 366 25 Top 10 primary cropsSugar beet 19 699 350 3 254Potatoes 19 284 800 3 195Wheat 13 873 650 2 298Barley 8 670 660 1 436Maize 6 562 800 1 087Sunflower seed 4 749 000 787Tomatoes 1 635 500 271Cabbages and other brassicas 1 395 300 231Vegetables fresh nes 1 259 900 209Soybeans 862 800 143Animal units number avg 2006 2007 number number 100 km2 Cattle 6 344 750 1 051Poultry 16 397 500 27 166Pigs 7 553 900 1 251Equivalent animal units 11 006 060 1 823Annual roundwood production 2006 2007 m3 m3 100 km2 Total 16 366 450 2 711Fuel 9 230 900 1 529Industrial 7 135 550 1 182Wood based panels 1 852 000 307 2006 2007 tonne tonne 100 km2 Paper and paperboard 870 501 144Recovered paper 339 000 56Source Food and Agriculture Organization of the United NationsDiv takozhBiomasa Fitomasa Produktivnist Zemelni resursi Svitova ekonomika Palivni briketi peletiLiteraturaGilyarov M S Vid populyaciya i biocenoz Zool zhurn 1954 T 33 v 4 Arnoldi K V L V O biocenoze Tam zhe 1963 T 42 v 2 Odum E Ekologiya M 1968 Dyuvino P Tang M Biosfera i mesto v nej cheloveka Per s franc M 1968 Korsak K V Plahotnik O V Osnovi suchasnoyi ekologiyi Navch posib 4 te vid pererob i dopov K MAUP 2004 340 s il Kucheryavij V P Ekologiya Lviv Svit 2001 500 s il Musiyenko M M Serebryakov V V Brajon O V Ekologiya Tlumachnij slovnik K Libid 2004 376 s Zenkevich L A Biologiya morej SSSR M 1963 Rodin L E Bazilevich N I Dinamika organicheskogo veshestva i biologicheskij krugovorot zolnyh elementov i azota v osnovnyh tipah rastitelnosti zemnogo shara M L 1965 PosilannyaBiomasa navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 25 Primitki