Білолу цьк селище в Україні адміністративний центр однойменної селищної громади Старобільського району Луганської област

49°41′57″ пн. ш. 39°01′42″ сх. д. / 49.69917° пн. ш. 39.02833° сх. д.Координати: 49°41′57″ пн. ш. 39°01′42″ сх. д. / 49.69917° пн. ш. 39.02833° сх. д.

Висота над рівнем моря

68 м

Водойма

р. Біла, Айдар

Відстань

Найближча залізнична станція:

Солідарний

До станції:

36,1 км

До райцентру:

- автошляхами:

23,3 км

До обл. центру:

- автошляхами:

149 км

Селищна влада

Адреса

92322, Луганська обл., Новопсковський р-н, смт Білолуцьк, вул. 1 Травня, 4

Голова селищної ради

Полтенко Сергій Пилипович

Вебсторінка

Білолуцька селищна рада

Карта

Білолуцьк

Білолуцьк

Білолуцьк у Вікісховищі

Географічне розташування

Селище міського типу Білолуцьк лежить на річці Айдарі, при впаданні в неї річки Біла. За сорок кілометрів від Білолуцька знаходиться залізнична станція Солідарний.

Назва

Втікачі, які засновували цю слободу, називали її Біла Лука, яка з часом трансформувалась у Білолуцьк. Походить від слова «лука» і означала луг і ліс, які розташовані на річковому мисі і заливаються в повінь.

Історія

Засноване 1645 року переселенцями з Правобережної України. Під час придушення повстання на чолі з Кіндратом Булавіним у 1708 році його спалили царські карателі. Новими поселенцями у 1732 році стали острогозькі козаки. Білолуцька сотня в складі Острогозького слобідського полку проіснувала до 1765 року.

У 1828 році організовано військове поселення росіян. Прибули в Білолуцьк частини Псковського 1-го поселенського ескадрону другої кірасирської дивізії, і кількість їх господарств склала 486. Режим в цих поселеннях був надзвичайно жорстким — муштра, непосильна праця залишили по собі важкий слід. Дітей військових поселенців з 8 років віддавали до військового навчання, і звались вони кантоністами. Унтер-офіцери, що їх навчали, жорстко карали малих хлопчиків у військовій формі за будь-який дитячий непослух. У слободі з'явилися жінки легкої поведінки, було підірвано засади моралі, які споконвіку підтримувалися силою громадського осуду. Ще й донині в селищі є прізвисько кірасир, яке пройшло більше, ніж через півтора століття.

Брали білолучани участь у Кримській війні 1853—1855 рр. В 1857 р. військові поселення було ліквідовано і мешканці Білолуцька перейшли в розряд державних селян.

Раніше Білолуцьк адміністративно підпорядковувався Старобільському повіту Харківської губернії. У 1923—62 роках Білолуцьк був районним центром Білолуцького району.

27 липня 1918 року в Білолуцьк для несення прикордонної служби прибув 2-й Запорізький піхотний полк. Козак цього полку Зенон Стефанов залишив такі спогади про настрої у місцевого населення: «Населення в тому часі було національно дужо малосвідомлене, до нас віносилося з резервою — ще й до того недавно збаломучене большевиками рівняло нас з карними московсько-офіцерськими відділами, які перед нашим приходом гуляли по селах.»

Селище постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 34 жителі селища.

Статус селища міського типу був отриманий в 1960 році.

Сьогодення

Цегельня, млинокомбінат, маслозавод; середня, восьмирічна, 3 початкові школи, школа сільської молоді, Будинок культури, 2 бібліотеки. Основна с.-г. спеціалізація району — землеробство (зернові культури, соняшник) і м'ясо-молочне тваринництво. Поклади крейди.

У Білолуцьку побудовані Покровський, Преображенський і Троїцький храми.

Троїцький храм (2020 рік)
Троїцький храм (2006 рік)
Троїцький храм (2006 рік)

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
Українська	94,64 %
Російська	4,84 %
Інші	0,48 %

Персоналії

— український художник. Все життя прожив в селищі. Його пейзажі, що зображують рідні краєвиди, прикрашають нині гімназійну художню галерею.
— народний майстер, яка не лише сама створює вибиті гобелени, а й навчила цьому не один десяток школярів.
— майстер лозоплетіння.
Павло Біланов — український художник.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Луганська область

Примітки

Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
Журнал «Літопис Червоної Калини» Ч. 10 від жовтня 1932 року Стр 9
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 15 лютого 2016.
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
Банк даних — перепис 2001

Посилання

Облікова картка^{[недоступне посилання з березня 2019]}
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)

[2] Журнал «Літопис Червоної Калини» Ч. 10 від жовтня 1932 року Стр 9

[3] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 15 лютого 2016.

[ukr-socialdata-mova-2001-4] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[5] Банк даних — перепис 2001