Білокуракінська волость історична адміністративно територіальна одиниця Старобільського повіту Харківської губернії із ц

Білокуракінська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старобільського повіту Харківської губернії із центром у слободі Білокуракине.

Білокуракінська волость
Центр	Білокуракине
Площа	26 284 (1885)
Населення	10 524 осіб (1885)
Густота	36.6 осіб / км²
Наступники	Білокуракинський район

Станом на 1885 рік складалася з 6 поселень, 8 сільських громад. Населення — 10 524 особи (5205 чоловічої статі та 5319 — жіночої), 959 дворових господарств.

Земля волості
	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	25987	22321
Приватної власності	—	—
Казенної власності	—	—
Іншої власності	297	297
Загалом	26284	22618

Основні поселення волості станом на 1885:

Білокуракине — колишня державна слобода при річці Біла за 30 верст від повітового міста, 5431 особа, 834 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий двір, 9 лавок, базари по неділях.
Дем'янівка — колишня державна слобода, 773 особи, 272 дворових господарства, православна церква.
Єремин — колишній державний хутір, 541 особа, 76 дворових господарств.
Лизине — колишнє державне село, 1032 особи, 147 дворових господарств, православна церква.
Луб'янка — колишній державний хутір при річці Біла, 1102 особи, 150 дворових господарств.
Шапарське (Богородичне) — колишнє державне село, 844 особи, 126 дворових господарств, православна церква.

Найбільші поселення волості станом на 1914 рік:

слобода Перше Білокуракине — 7882 мешканці;
слобода Лизине — 1648 мешканців;
слобода Луб'янка — 1950 мешканців;
хутір Шапарський — 1238 мешканців.

Старшиною волості був Григорій Євтіфійович Токаренко, волосним писарем — Андрій Гавролович Ковтун, головою волосного суду — Юхим Григорович Лубенець.

Джерела

Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. IV + 234 с.
Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)

Примітки

Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)

Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

[2] Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)