Білозубка мала (Crocidura suaveolens) — дрібний ссавець, вид роду білозубка (Crocidura) родини мідицеві (Soricidae) ряду мідицеподібні (Soriciformes). Вид є одним з найменших серед ссавців України і у той самий час найменшим хижим дрібним ссавцем.
Білозубка мала | |
---|---|
Білозубка мала (фото І. Загороднюка) | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Комахоїдні (Eulipotyphla) |
Родина: | Мідицеві (Soricidae) |
Рід: | Білозубка (Crocidura) |
Вид: | Білозубка мала (C. suaveolens) |
Біноміальна назва | |
Crocidura suaveolens (Pallas, 1811) | |
Синоніми | |
Crocidura gueldenstaedtii (Pallas, 1811) |
Типовою місцевістю опису цього таксона є Херсонес, біля Севастополя, Крим, тодішня Російська імперія.
Поширення
Поширений від Атлантичного узбережжя Іспанії та Португалії на схід по Європі та Азії до Сибіру. Найпівденніший край його поширення досягає Синаю (Єгипет), Малої Азії, Ізраїлю, Саудівської Аравії, Ірану та Китаю. Часто пов'язаний з людським житлом, прагнучи селитись в парках, садах і навіть хатах. Дуже поширене в скиртах соломи. Населяє широкий спектр місць проживання, включаючи виноградники, оливкові гаї, сільськогосподарські угіддя на пагорбах, сухі середземноморські чагарники, піщані дюни, скелясті ділянки в горах, і вологу щільну рослинність близько до води; уникає густі ліси.
Морфологічні ознаки
Носова частина малої білозубки витягнута з тупим кінцем. Мозкова частина плоска, багатокутної форми. Очі округлі і добре помітні, так само як і в інших представників цього роду. Хвіст тонкий і покритий короткими лусочками. Розміри: довжина тіла з хвостом становить 5—7 см. Довжина хвоста в основному дорівнює половині довжині всього тіла — 2,5—3,5 см. Верхня сторона тіла сіра, буро-сіра. Нижня сторона тіла біла, сіро-біла.
Особливості біології
Розмноження. Вагітні самиці зустрічаються в основному в травні — червні. Тривалість вагітності близько 1 місяця. Самиця може мати 10–12 приплодів. Кількість дитинчат — 5—9. Середня тривалість життя один рік.
Живиться в основному безхребетними тваринами — різними комахами і їх личинками (комарі, кімнатні мухи, коники та інші), черв'яками, молюсками та іншими дрібними тваринами.
Джерела
- Pallas, P. S. Zoographia Rosso-Asiatica, sistens omnium animalium in extenso Imperio Rossico et adjacentibus maribus observatorum recensionem, domicilia, mores et descriptiones, anatomen atque icones plurimorum. — officina Caes. Acadamiae Scientiarum Impress, 1811, edit. 1831. — Т. 1. — С. 133.
- Hutterer, R., Amori, G., Kryštufek, B., Yigit, N., Mitsain, G. & Palomo, L.J. 2008. Crocidura suaveolens [ 5 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Корнєєв О. П. Визначник звірів УРСР. — Київ, 1952.
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bilozubka mala Crocidura suaveolens dribnij ssavec vid rodu bilozubka Crocidura rodini midicevi Soricidae ryadu midicepodibni Soriciformes Vid ye odnim z najmenshih sered ssavciv Ukrayini i u toj samij chas najmenshim hizhim dribnim ssavcem Bilozubka malaBilozubka mala foto I Zagorodnyuka Ohoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Komahoyidni Eulipotyphla Rodina Midicevi Soricidae Rid Bilozubka Crocidura Vid Bilozubka mala C suaveolens Binomialna nazvaCrocidura suaveolens Pallas 1811 SinonimiCrocidura gueldenstaedtii Pallas 1811 Sorex suaveolens Pallas 1811 Tipovoyu miscevistyu opisu cogo taksona ye Hersones bilya Sevastopolya Krim todishnya Rosijska imperiya PoshirennyaPoshirenij vid Atlantichnogo uzberezhzhya Ispaniyi ta Portugaliyi na shid po Yevropi ta Aziyi do Sibiru Najpivdennishij kraj jogo poshirennya dosyagaye Sinayu Yegipet Maloyi Aziyi Izrayilyu Saudivskoyi Araviyi Iranu ta Kitayu Chasto pov yazanij z lyudskim zhitlom pragnuchi selitis v parkah sadah i navit hatah Duzhe poshirene v skirtah solomi Naselyaye shirokij spektr misc prozhivannya vklyuchayuchi vinogradniki olivkovi gayi silskogospodarski ugiddya na pagorbah suhi seredzemnomorski chagarniki pishani dyuni skelyasti dilyanki v gorah i vologu shilnu roslinnist blizko do vodi unikaye gusti lisi Morfologichni oznakiNosova chastina maloyi bilozubki vityagnuta z tupim kincem Mozkova chastina ploska bagatokutnoyi formi Ochi okrugli i dobre pomitni tak samo yak i v inshih predstavnikiv cogo rodu Hvist tonkij i pokritij korotkimi lusochkami Rozmiri dovzhina tila z hvostom stanovit 5 7 sm Dovzhina hvosta v osnovnomu dorivnyuye polovini dovzhini vsogo tila 2 5 3 5 sm Verhnya storona tila sira buro sira Nizhnya storona tila bila siro bila Osoblivosti biologiyiRozmnozhennya Vagitni samici zustrichayutsya v osnovnomu v travni chervni Trivalist vagitnosti blizko 1 misyacya Samicya mozhe mati 10 12 priplodiv Kilkist ditinchat 5 9 Serednya trivalist zhittya odin rik Zhivitsya v osnovnomu bezhrebetnimi tvarinami riznimi komahami i yih lichinkami komari kimnatni muhi koniki ta inshi cherv yakami molyuskami ta inshimi dribnimi tvarinami DzherelaPallas P S Zoographia Rosso Asiatica sistens omnium animalium in extenso Imperio Rossico et adjacentibus maribus observatorum recensionem domicilia mores et descriptiones anatomen atque icones plurimorum officina Caes Acadamiae Scientiarum Impress 1811 edit 1831 T 1 S 133 Hutterer R Amori G Krystufek B Yigit N Mitsain G amp Palomo L J 2008 Crocidura suaveolens 5 listopada 2013 u Wayback Machine Kornyeyev O P Viznachnik zviriv URSR Kiyiv 1952 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi