Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Біла Куманія — конфедерація половецьких орд на чолі з ханами з клану , династії Бонякидів. Відома як Придніпровська конфедерація половців.
| Біла Куманія | ||||
| ||||
| Столиця | ||||
| Мови | Половецька мова Аланська мова (в Криму) | |||
| Релігії | Тенгріанство християнство | |||
| Форма правління | Монархія | |||
| Хан конфедерації орд Білої Куманії | перший Боняк | |||
| останній Тегак? | ||||
| Історія | ||||
| - Засновано | 1097 | |||
| - Анексія Золотою Ордою | 1242 | |||
Історія
Вперше назва Біла Куманія згадується арабським істориком Абу Абдаллах аль Ідрісі, який у своїх працях писав, користуючися тюрського традицію позначення сторін світу кольорами, що країна Куманія ділитися на дві великі частини: Чорну й Білу Куманію. Це відповідає давній кочівницькій традиції політичного поділу на два крила — західне й східне.
У 1060-х роках половці декількох орд увійшли до Наддніпрянщини. У 1070 році вперше нападають на Угорщину. Вони пройшли через гірський перехід Мезеш і розорили провінцію Пір, включаючи місто Біхора. У 1080-х роках Боняк спільно з Тугорканом чотири рази вдералися до Візантії, підтримуючи Болгарію. Водночас 1080 року половецьке військо на чолі з ханом Копульхом вторглося на територію Угорського королівства, але зрештою зазнало поразки.
До середини 1090-х років відбувається об'єднання половецьких орд у своєрідну конфедерацію, яка в арабських хроністах отримала назву Біла Куманія. Чинником цього також стало протистояння з Київською Руссю. Водночас половецькі хани підтримували претендента на візантійський трон Псевдо-Діогена. В цей період Біла Куманія стає провідною поруч з Чорною куманією.
Наприкінці ХІ ст. — початку ХІІ ст. складаються умови до переходу на напівкочовий спосіб ведення господарства, починають розвиватися міста й торгівля, встановлюється чітка межа кочувань. Водночас після загибелі Боняка і Тааза відбувається переорієнтація зовнішньої політики Білої Куманії з Русі (тут першість переходить до ханів Чорної Куманії) до Балкан і Угорщини. Сфера впливу тепер поширюється до річки Олт і Добруджи. Провідником її став Гзак Белюкович. що почав війни проти Візантійської імперії.
Нове посилення відбувається за часів хана Кобяка та його сина Данила. Втім загибель останнього 1223 року у війні з монголами призвела до встановлення влади в Білій Куманії кланом тертер-оба на чолі із Котяном. Той у 1237—1240 роках боровся проти нового монгольського вторгнення, проте зазнав поразку й відкочував до Угорщини. Біла Куманія скоротилася до Дніпра і втратила кримські землі.
Втім Біла Куманія зберегла більшу частину земель та війська, її союзником було Друге Болгарське царство. У 1242 року половці цього союзу виступили проти монголів Бату, що поверталися з західного походу. Можливо союз очолював Тегак, який після поразки близько 1243 року відкочував до Угорщини або Галицько-Волинського князівства. Біла Куманія припинила своє існування. Її територія увійшла до Крила Мувала. Лише половецька орда в Буджаку зберегла до 1260-х років незалежність. Нащадки останніх її ханів заснували 1280 року болгарську царську династію Тертеровичів.
Територія
Охоплювала землі Північнозахідного Причорномор'я і Західного Приазов'я — в межах сучасних Одеської, Миколаївської, Херсонської, Кіровоградської, Запорізької областей. Також підпорядковувалася північнозахідна частина Кримського півострова. Кордонами з руськими князівствами слугували області міст Вир, Канів, Баруч.
Столицею було місто Матлука (інша назва БілоїКуманії в арабських джерелах). За деякими припущеннями розташовувалося на річці Молочна.
Устрій
Складалася з декількох орд, але через брак точних відомостей визначити їх складно. Кожна орда, як і входили в неї більш дрібні підрозділи-курені, мали власні ділянки землі з входили туди зимника, літниками і маршрутами кочівлі між ними. Курені являє собою об'єднання кількох споріднених сімей. Курені за етнічним складом могли належати не тільки половцям, але і сусіднім народам.
Збереглася вервична система успадкування влади, коли сама передача здійснювалася лише від дядька до племінника. Це забезпечувало утримувати владу в межах одного роду, але унеможливлювало її централізацію в межах сім'ї. Основною формою суспільної організації у половців були племена. Хан орди виконував функцію розподілу багатства, проте, на відміну від арабів чи європейців, він мусив рахуватися з простолюдом. Над усім об'єднанням стояв хан найпотужнішого роду. Хани племен та конфедерації організовували з'їзди знаті.
Хани
Вірування
У більшості своїй половці сповідували тенгріанство з верховним божеством Тенгрі (високе синє небо) і Умай (його дружина-земля). Так само вони поклонялися тваринам, особливо вовку (подібне вірування існувало і у торків), якого кипчаки вважали своїм пращуром-тотемом. Згодом серед знаті стало поширюватися православ'я.
Примітки
- Добродомов И. Г. О половецких этнонимах в древнерусской литературе. — ТС. 1975. — С. 122
Джерела
- Пріцак Омелян. Половці // Український історик. — № 37–38 (1977). — С. 112—118. — «Ukrainian Historical Library».
- Бейліс В. Країна ал-Куманія у «Географічному творі» ал-Ідрісі та Половецька земля Іпатіївського літопису // Mappa Mundi. Збірник наукових праць на пошану Ярослава Дашкевича з нагоди його 70-річчя. Львів — Київ — Нью-Йорк, 1996
- Пилипчук Я. В. Етнополітичний розвиток Дашт-і Кипчак у ІХ — ХІІІ ст. : монография / Я. В. Пилипчук, 2013. — 288 с.
- Дешт-и-Кыпчак — прародина Украины (с картой обеих Куманий) [ 10 січня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bila Kumaniya konfederaciya poloveckih ord na choli z hanami z klanu dinastiyi Bonyakidiv Vidoma yak Pridniprovska konfederaciya polovciv Bila Kumaniya1097 1242StolicyaMovi Polovecka mova Alanska mova v Krimu Religiyi Tengrianstvo hristiyanstvoForma pravlinnya MonarhiyaHan konfederaciyi ord Biloyi Kumaniyi pershij Bonyakostannij Tegak Istoriya Zasnovano 1097 Aneksiya Zolotoyu Ordoyu 1242IstoriyaVpershe nazva Bila Kumaniya zgaduyetsya arabskim istorikom Abu Abdallah al Idrisi yakij u svoyih pracyah pisav koristuyuchisya tyurskogo tradiciyu poznachennya storin svitu kolorami sho krayina Kumaniya dilitisya na dvi veliki chastini Chornu j Bilu Kumaniyu Ce vidpovidaye davnij kochivnickij tradiciyi politichnogo podilu na dva krila zahidne j shidne U 1060 h rokah polovci dekilkoh ord uvijshli do Naddnipryanshini U 1070 roci vpershe napadayut na Ugorshinu Voni projshli cherez girskij perehid Mezesh i rozorili provinciyu Pir vklyuchayuchi misto Bihora U 1080 h rokah Bonyak spilno z Tugorkanom chotiri razi vderalisya do Vizantiyi pidtrimuyuchi Bolgariyu Vodnochas 1080 roku polovecke vijsko na choli z hanom Kopulhom vtorglosya na teritoriyu Ugorskogo korolivstva ale zreshtoyu zaznalo porazki Do seredini 1090 h rokiv vidbuvayetsya ob yednannya poloveckih ord u svoyeridnu konfederaciyu yaka v arabskih hronistah otrimala nazvu Bila Kumaniya Chinnikom cogo takozh stalo protistoyannya z Kiyivskoyu Russyu Vodnochas polovecki hani pidtrimuvali pretendenta na vizantijskij tron Psevdo Diogena V cej period Bila Kumaniya staye providnoyu poruch z Chornoyu kumaniyeyu Naprikinci HI st pochatku HII st skladayutsya umovi do perehodu na napivkochovij sposib vedennya gospodarstva pochinayut rozvivatisya mista j torgivlya vstanovlyuyetsya chitka mezha kochuvan Vodnochas pislya zagibeli Bonyaka i Taaza vidbuvayetsya pereoriyentaciya zovnishnoyi politiki Biloyi Kumaniyi z Rusi tut pershist perehodit do haniv Chornoyi Kumaniyi do Balkan i Ugorshini Sfera vplivu teper poshiryuyetsya do richki Olt i Dobrudzhi Providnikom yiyi stav Gzak Belyukovich sho pochav vijni proti Vizantijskoyi imperiyi Nove posilennya vidbuvayetsya za chasiv hana Kobyaka ta jogo sina Danila Vtim zagibel ostannogo 1223 roku u vijni z mongolami prizvela do vstanovlennya vladi v Bilij Kumaniyi klanom terter oba na choli iz Kotyanom Toj u 1237 1240 rokah borovsya proti novogo mongolskogo vtorgnennya prote zaznav porazku j vidkochuvav do Ugorshini Bila Kumaniya skorotilasya do Dnipra i vtratila krimski zemli Vtim Bila Kumaniya zberegla bilshu chastinu zemel ta vijska yiyi soyuznikom bulo Druge Bolgarske carstvo U 1242 roku polovci cogo soyuzu vistupili proti mongoliv Batu sho povertalisya z zahidnogo pohodu Mozhlivo soyuz ocholyuvav Tegak yakij pislya porazki blizko 1243 roku vidkochuvav do Ugorshini abo Galicko Volinskogo knyazivstva Bila Kumaniya pripinila svoye isnuvannya Yiyi teritoriya uvijshla do Krila Muvala Lishe polovecka orda v Budzhaku zberegla do 1260 h rokiv nezalezhnist Nashadki ostannih yiyi haniv zasnuvali 1280 roku bolgarsku carsku dinastiyu Terterovichiv TeritoriyaOhoplyuvala zemli Pivnichnozahidnogo Prichornomor ya i Zahidnogo Priazov ya v mezhah suchasnih Odeskoyi Mikolayivskoyi Hersonskoyi Kirovogradskoyi Zaporizkoyi oblastej Takozh pidporyadkovuvalasya pivnichnozahidna chastina Krimskogo pivostrova Kordonami z ruskimi knyazivstvami sluguvali oblasti mist Vir Kaniv Baruch Stoliceyu bulo misto Matluka insha nazva BiloyiKumaniyi v arabskih dzherelah Za deyakimi pripushennyami roztashovuvalosya na richci Molochna UstrijSkladalasya z dekilkoh ord ale cherez brak tochnih vidomostej viznachiti yih skladno Kozhna orda yak i vhodili v neyi bilsh dribni pidrozdili kureni mali vlasni dilyanki zemli z vhodili tudi zimnika litnikami i marshrutami kochivli mizh nimi Kureni yavlyaye soboyu ob yednannya kilkoh sporidnenih simej Kureni za etnichnim skladom mogli nalezhati ne tilki polovcyam ale i susidnim narodam Zbereglasya vervichna sistema uspadkuvannya vladi koli sama peredacha zdijsnyuvalasya lishe vid dyadka do pleminnika Ce zabezpechuvalo utrimuvati vladu v mezhah odnogo rodu ale unemozhlivlyuvalo yiyi centralizaciyu v mezhah sim yi Osnovnoyu formoyu suspilnoyi organizaciyi u polovciv buli plemena Han ordi vikonuvav funkciyu rozpodilu bagatstva prote na vidminu vid arabiv chi yevropejciv vin musiv rahuvatisya z prostolyudom Nad usim ob yednannyam stoyav han najpotuzhnishogo rodu Hani plemen ta konfederaciyi organizovuvali z yizdi znati Hani Bonyak Taaz Sevench Bashkord Kobyak Danilo Kobyakovich Kotyan TegakViruvannyaU bilshosti svoyij polovci spoviduvali tengrianstvo z verhovnim bozhestvom Tengri visoke sinye nebo i Umaj jogo druzhina zemlya Tak samo voni poklonyalisya tvarinam osoblivo vovku podibne viruvannya isnuvalo i u torkiv yakogo kipchaki vvazhali svoyim prashurom totemom Zgodom sered znati stalo poshiryuvatisya pravoslav ya PrimitkiDobrodomov I G O poloveckih etnonimah v drevnerusskoj literature TS 1975 S 122DzherelaPricak Omelyan Polovci Ukrayinskij istorik 37 38 1977 S 112 118 Ukrainian Historical Library Bejlis V Krayina al Kumaniya u Geografichnomu tvori al Idrisi ta Polovecka zemlya Ipatiyivskogo litopisu Mappa Mundi Zbirnik naukovih prac na poshanu Yaroslava Dashkevicha z nagodi jogo 70 richchya Lviv Kiyiv Nyu Jork 1996 Pilipchuk Ya V Etnopolitichnij rozvitok Dasht i Kipchak u IH HIII st monografiya Ya V Pilipchuk 2013 288 s Desht i Kypchak prarodina Ukrainy s kartoj obeih Kumanij 10 sichnya 2022 u Wayback Machine