Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Беля ни пол Bielany район дільниця Варшави що знаходиться на північному заході міста на лівому березі Вісли Площа дільни

Бєляни

Бєляни

Беля́ни (пол. Bielany) — район (дільниця) Варшави, що знаходиться на північному заході міста на лівому березі Вісли. Площа дільниці становить 32,33 км2. Є однією з найбільших дільниць Варшави за кількістю населення. Відрізняється значними площами лісів та інших зелених насаджень, серед яких найбільшим є Белянський ліс (пол. Las Bielański), що має також статус ландшафтного заповідника. Загалом зелені насадження займають 28% території дільниці Беляни.

Беляни
—  Дільниця Варшави  —
image
Белянський ліс
Белянський ліс
image
Герб
Координати: 52°17′20″ пн. ш. 20°56′02″ сх. д. / 52.28889° пн. ш. 20.93389° сх. д. / 52.28889; 20.93389
Country image
Воєводство Мазовецьке
Повіт/Місто Варшава
Уряд
 - Мер Збіґнєв Дубель
Площа
 - Повна 32,33 км²
Населення (2014)
 - Усього 126 319
 - Густота 3907,2/км²
Часовий пояс CET ()
 - Літній час CEST ()
Телефонний код(и) +48 22
Вебсайт: bielany.waw.pl
image
Беляни на карті Варшави
Беляни на карті Варшави

Межує з дільницями Бялоленка (адміністративна межа проходить по р. Вісла), Жолібож, Бемово та Прага-Пулноц (частково).

Історія

image
Палац Брюля на Млочінах
image
Млочінський парк навесні
image
Комунальний цвинтар на Вульці Веньґльовій
image
Цвинтар італійських солдатів
image
Ансамбль монастиря камальдулів у Белянах
image
Казарми форту Вавжишев

Перші мешканці на території сучасних Белян з'явилися в епоху кам'яної та бронзової доби — про це свідчать артефакти, знайдені на території Вульки Веньґльової (пол. Wólka Węglowa) та Пляцувки (пол. Placówka).

В епоху Середньовіччя територія дільниці була повністю вкрита лісами, що відносилися до Мазовецької пущі (пол. Puszcza Mazowiecka). По території Белян також протікала значна кількість струмків та ріка Рудавка (пол. Rudawka). У XVI столітті у тутешніх лісах для польських королів були обладнані місця для полювання.

У XIII — XV століттях відбувалося активне освоєння території Мазовецької пущі, чому сприяло розташування Старої та Нової Варшави.

У XVIII столітті більша частина лісів була знищена, невеликий масив старої пущі залишився біля Полькової Гури (пол. Polkowa Góra). В цілому ж ландшафт Белян зазнав кардинальних змін. З'явилися луки та пасовища. Більша частина звільнених ґрунтів була непридатною для ведення сільського господарства.

У 1639 королем Владиславом IV на Польковій Гурі була заснована пустинь, яка отримала назву Беляни через білий колір форми (хабіту) її служителів. Від цієї пустині й походить сучасна назва дільниці.

З XIX століття у Белянах почала активно розвиватися дорожня мережа.

У 1916, через рік після зайняття російськими військами, частина Белян була включена до складу Варшави. До столиці Польщі були приєднані Каскада (пол. Kaskada), Слодовєц (пол. Słodowiec), Буракув (пол. Buraków) та Пяски (пол. Piaski). У 1918 було складено загальний, а у 1925 — детальний план новоприєднаних територій.

Протягом наступних років за проектом 1898 року була побудована радіально-концентрична мережа вулиць та площ.

Тривалий час на території Белян домінував приватний сектор з одноповерховими будинками. Незадовго до початку Другої світової війни була зведена значна кількість багатоповерхових будинків з каменю — кам'яниць (пол. kamienica). Протягом 1920—30-х років були побудовані також недорогі будинки, розраховані на одну родину, великий спортивний комплекс Центрального інституту фізичного виховання (пол. Centralny Instytut Wychowania Fizycznego), притулок для сиріт, ряд міських шкіл та жіноча гімназія товариства кравців «Наука і праця».

У 1930 до Варшави було приєднано ряд територій Белян до вулиці Реймонта, які були частково забудовані ще до приєднання.

21 вересня 1939 між Млочінами (пол. Młociny) та селом Пляцувка відбувся бій між 30-м стрілецьким полком майора Станіслава Камінського та німецькими військами, наслідком якого стало затримання просування ворога вглиб території Варшави ціною втрати половини особового складу полку, включаючи командира, та підсилення оборони польської столиці підрозділами армій «Познань» і «Помор'я». Під час Варшавського повстання у північній частині сучасної території Белян діяла група Армії Крайової «Кампінос» (пол. Kampinos). Після придушення повстання відбулося примусове виселення всіх жителів варшавських Белян, яке, однак, не стосувалося жителів сусідніх Белян, які на той час не входили до складу польської столиці. На відміну від інших варшавських дільниць, Беляни не зазнали суттєвих руйнувань — переважна більшість будівель вціліла.

У 1951 до Белян було приєднано Вавжишев (пол. Wawrzyszew), Хомічувку (пол. Chomiczówka), Радьово (пол. Radiowo), Вульку Веньґльову, Пляцувку та Млочіни; з цього ж року територія Белян почала масово забудовуватися. У деяких випадках (як із мікрорайоном Вавжишев) це призводило до негативних змін в історичному ландшафті Белян (історична забудова Вавжишева була повністю знищена). Починаючи з 1990 польські архітектори й проектувальники повернулися до традиційних форм забудови.

З 1951 по 1994 Беляни адміністративно належали до дільниці Жолібож (пол. Żoliborz); з 16 червня 1994 по грудень 2002 були окремою ґміною. Нині має статус дільниці.

Природа

Значну частину території Белян займають зелені насадження — 28% від усієї території дільниці. Через таку велику кількість зелені Беляни називають «зеленими легенями» Варшави.

Серед лісових масивів найбільшим є Белянський ліс, який на сьогоднішній день має статус заповідника та, крім цього, є туристичним об'єктом. Відрізняється багатою флорою (майже півтисячі видів рослин та більше тридцяти видів дерев) і фауною (десятки видів ссавців і птахів). Ліс цікавий також тим, що є частиною Мазовецької пущі, яка збереглася до наших днів.

Значну площу займають також Млочінський ліс і парк, що має таку саму назву, та ліс Бемово (пол. Las Bemowo). Природно-ландшафтний ансамбль «Ольшина» (пол. Zespół Przyrodniczo-Krajobrazowy «Olszyna») займає набагато меншу площу, ніж попередні зелені масиви. Інші цікаві з точки зору ландшафту та рекреації зелені масиви — ліс Лінде (пол. Las Lindego), парк Кемпа Потоцька (пол. Park Kępa Potocka) та парк «Стави Келлера» (пол. Park Stawy Kellera).

Населення

Станом на серпень 2014 на території Белян проживає 126 319 чоловік. За кількістю населення посідає п'яте місце серед варшавських дільниць. 60% мешканців — особи працездатного віку, 20% — віку, молодшого за працездатний.

По́діл

Беляни діляться на 14 районів:

  • Млоціни
  • Вулька Веньґльова
  • Радійово
  • Пляцувка
  • Гута
  • Хомічувка
  • Вавжишев
  • Вжеціоно (пол. Wrzeciono)
  • Лясек Беланський
  • Старе Белани
  • Пяски
  • Слодовєц
  • Маримонт Каскада
  • Маримонт Руда

Туристичні об'єкти

  • Белянський ліс
  • Ансамбль будівель монастиря камальдулів у Белянах — розташований на Польковій Гурі, поруч знаходиться оглядальний майданчик, з якого відкривається вид на Віслу, та могила Станіслава Сташиця
  • Цвинтар італійських солдатів
  • Форт I «Беляни» (залишки) та Форт II «Вавжишев» — частини Варшавської фортеці другої половини XIX століття
  • Палац Брюля на Млочінах

Освіта і наука

Вищі навчальні заклади

  • Академія фізичного виховання Юзефа Пілсудського у Варшаві
  • Папський теологічний факультет
  • Університет кардинала Стефана Вишинського
  • Медичний центр післядипломної освіти
  • Вища школа туризму та відпочинку

Інститути

  • Інститут технології електронних матеріалів
  • Інститут метеорології та водного господарства
  • Інститут спорту
  • Інститут фізіології та патології слуху

Інше

  • Загін польського гарцерства Варшава—Жолібож

Культура та мистецтво

  • Белянський осередок культури (вул. Гольдоні, 1)
  • Філія Белянського центра культури (вул. Естради, 112)
  • Центр культури «Добре місце» (вул. Девайтіс, 3)
  • Камальдульське підземелля (вул. Девайтіс, 3)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бєляни

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Belya ni pol Bielany rajon dilnicya Varshavi sho znahoditsya na pivnichnomu zahodi mista na livomu berezi Visli Plosha dilnici stanovit 32 33 km2 Ye odniyeyu z najbilshih dilnic Varshavi za kilkistyu naselennya Vidriznyayetsya znachnimi ploshami lisiv ta inshih zelenih nasadzhen sered yakih najbilshim ye Belyanskij lis pol Las Bielanski sho maye takozh status landshaftnogo zapovidnika Zagalom zeleni nasadzhennya zajmayut 28 teritoriyi dilnici Belyani Belyani Dilnicya Varshavi Belyanskij lisBelyanskij lisGerbKoordinati 52 17 20 pn sh 20 56 02 sh d 52 28889 pn sh 20 93389 sh d 52 28889 20 93389CountryVoyevodstvoMazoveckePovit MistoVarshavaUryad MerZbignyev DubelPlosha Povna 32 33 km Naselennya 2014 Usogo 126 319 Gustota 3907 2 km Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Telefonnij kod i 48 22Vebsajt bielany waw plBelyani na karti VarshaviBelyani na karti Varshavi Mezhuye z dilnicyami Byalolenka administrativna mezha prohodit po r Visla Zholibozh Bemovo ta Praga Pulnoc chastkovo IstoriyaPalac Bryulya na MlochinahMlochinskij park navesniKomunalnij cvintar na Vulci VenglovijCvintar italijskih soldativAnsambl monastirya kamalduliv u BelyanahKazarmi fortu Vavzhishev Pershi meshkanci na teritoriyi suchasnih Belyan z yavilisya v epohu kam yanoyi ta bronzovoyi dobi pro ce svidchat artefakti znajdeni na teritoriyi Vulki Venglovoyi pol Wolka Weglowa ta Plyacuvki pol Placowka V epohu Serednovichchya teritoriya dilnici bula povnistyu vkrita lisami sho vidnosilisya do Mazoveckoyi pushi pol Puszcza Mazowiecka Po teritoriyi Belyan takozh protikala znachna kilkist strumkiv ta rika Rudavka pol Rudawka U XVI stolitti u tuteshnih lisah dlya polskih koroliv buli obladnani miscya dlya polyuvannya U XIII XV stolittyah vidbuvalosya aktivne osvoyennya teritoriyi Mazoveckoyi pushi chomu spriyalo roztashuvannya Staroyi ta Novoyi Varshavi U XVIII stolitti bilsha chastina lisiv bula znishena nevelikij masiv staroyi pushi zalishivsya bilya Polkovoyi Guri pol Polkowa Gora V cilomu zh landshaft Belyan zaznav kardinalnih zmin Z yavilisya luki ta pasovisha Bilsha chastina zvilnenih gruntiv bula nepridatnoyu dlya vedennya silskogo gospodarstva U 1639 korolem Vladislavom IV na Polkovij Guri bula zasnovana pustin yaka otrimala nazvu Belyani cherez bilij kolir formi habitu yiyi sluzhiteliv Vid ciyeyi pustini j pohodit suchasna nazva dilnici Z XIX stolittya u Belyanah pochala aktivno rozvivatisya dorozhnya merezha U 1916 cherez rik pislya zajnyattya rosijskimi vijskami chastina Belyan bula vklyuchena do skladu Varshavi Do stolici Polshi buli priyednani Kaskada pol Kaskada Slodovyec pol Slodowiec Burakuv pol Burakow ta Pyaski pol Piaski U 1918 bulo skladeno zagalnij a u 1925 detalnij plan novopriyednanih teritorij Protyagom nastupnih rokiv za proektom 1898 roku bula pobudovana radialno koncentrichna merezha vulic ta plosh Trivalij chas na teritoriyi Belyan dominuvav privatnij sektor z odnopoverhovimi budinkami Nezadovgo do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni bula zvedena znachna kilkist bagatopoverhovih budinkiv z kamenyu kam yanic pol kamienica Protyagom 1920 30 h rokiv buli pobudovani takozh nedorogi budinki rozrahovani na odnu rodinu velikij sportivnij kompleks Centralnogo institutu fizichnogo vihovannya pol Centralny Instytut Wychowania Fizycznego pritulok dlya sirit ryad miskih shkil ta zhinocha gimnaziya tovaristva kravciv Nauka i pracya U 1930 do Varshavi bulo priyednano ryad teritorij Belyan do vulici Rejmonta yaki buli chastkovo zabudovani she do priyednannya 21 veresnya 1939 mizh Mlochinami pol Mlociny ta selom Plyacuvka vidbuvsya bij mizh 30 m strileckim polkom majora Stanislava Kaminskogo ta nimeckimi vijskami naslidkom yakogo stalo zatrimannya prosuvannya voroga vglib teritoriyi Varshavi cinoyu vtrati polovini osobovogo skladu polku vklyuchayuchi komandira ta pidsilennya oboroni polskoyi stolici pidrozdilami armij Poznan i Pomor ya Pid chas Varshavskogo povstannya u pivnichnij chastini suchasnoyi teritoriyi Belyan diyala grupa Armiyi Krajovoyi Kampinos pol Kampinos Pislya pridushennya povstannya vidbulosya primusove viselennya vsih zhiteliv varshavskih Belyan yake odnak ne stosuvalosya zhiteliv susidnih Belyan yaki na toj chas ne vhodili do skladu polskoyi stolici Na vidminu vid inshih varshavskih dilnic Belyani ne zaznali suttyevih rujnuvan perevazhna bilshist budivel vcilila U 1951 do Belyan bulo priyednano Vavzhishev pol Wawrzyszew Homichuvku pol Chomiczowka Radovo pol Radiowo Vulku Venglovu Plyacuvku ta Mlochini z cogo zh roku teritoriya Belyan pochala masovo zabudovuvatisya U deyakih vipadkah yak iz mikrorajonom Vavzhishev ce prizvodilo do negativnih zmin v istorichnomu landshafti Belyan istorichna zabudova Vavzhisheva bula povnistyu znishena Pochinayuchi z 1990 polski arhitektori j proektuvalniki povernulisya do tradicijnih form zabudovi Z 1951 po 1994 Belyani administrativno nalezhali do dilnici Zholibozh pol Zoliborz z 16 chervnya 1994 po gruden 2002 buli okremoyu gminoyu Nini maye status dilnici PrirodaZnachnu chastinu teritoriyi Belyan zajmayut zeleni nasadzhennya 28 vid usiyeyi teritoriyi dilnici Cherez taku veliku kilkist zeleni Belyani nazivayut zelenimi legenyami Varshavi Sered lisovih masiviv najbilshim ye Belyanskij lis yakij na sogodnishnij den maye status zapovidnika ta krim cogo ye turistichnim ob yektom Vidriznyayetsya bagatoyu floroyu majzhe pivtisyachi vidiv roslin ta bilshe tridcyati vidiv derev i faunoyu desyatki vidiv ssavciv i ptahiv Lis cikavij takozh tim sho ye chastinoyu Mazoveckoyi pushi yaka zbereglasya do nashih dniv Znachnu ploshu zajmayut takozh Mlochinskij lis i park sho maye taku samu nazvu ta lis Bemovo pol Las Bemowo Prirodno landshaftnij ansambl Olshina pol Zespol Przyrodniczo Krajobrazowy Olszyna zajmaye nabagato menshu ploshu nizh poperedni zeleni masivi Inshi cikavi z tochki zoru landshaftu ta rekreaciyi zeleni masivi lis Linde pol Las Lindego park Kempa Potocka pol Park Kepa Potocka ta park Stavi Kellera pol Park Stawy Kellera NaselennyaStanom na serpen 2014 na teritoriyi Belyan prozhivaye 126 319 cholovik Za kilkistyu naselennya posidaye p yate misce sered varshavskih dilnic 60 meshkanciv osobi pracezdatnogo viku 20 viku molodshogo za pracezdatnij Po dilBelyani dilyatsya na 14 rajoniv Mlocini Vulka Venglova Radijovo Plyacuvka Guta Homichuvka Vavzhishev Vzheciono pol Wrzeciono Lyasek Belanskij Stare Belani Pyaski Slodovyec Marimont Kaskada Marimont RudaTuristichni ob yektiBelyanskij lis Ansambl budivel monastirya kamalduliv u Belyanah roztashovanij na Polkovij Guri poruch znahoditsya oglyadalnij majdanchik z yakogo vidkrivayetsya vid na Vislu ta mogila Stanislava Stashicya Cvintar italijskih soldativ Fort I Belyani zalishki ta Fort II Vavzhishev chastini Varshavskoyi forteci drugoyi polovini XIX stolittya Palac Bryulya na MlochinahOsvita i naukaVishi navchalni zakladi Akademiya fizichnogo vihovannya Yuzefa Pilsudskogo u Varshavi Papskij teologichnij fakultet Universitet kardinala Stefana Vishinskogo Medichnij centr pislyadiplomnoyi osviti Visha shkola turizmu ta vidpochinkuInstituti Institut tehnologiyi elektronnih materialiv Institut meteorologiyi ta vodnogo gospodarstva Institut sportu Institut fiziologiyi ta patologiyi sluhuInshe Zagin polskogo garcerstva Varshava ZholibozhKultura ta mistectvoBelyanskij oseredok kulturi vul Goldoni 1 Filiya Belyanskogo centra kulturi vul Estradi 112 Centr kulturi Dobre misce vul Devajtis 3 Kamaldulske pidzemellya vul Devajtis 3 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ByelyaniO Bielanach 19 travnya 2016 u Wayback Machine pol Las Bielanski 15 chervnya 2016 u Wayback Machine pol

Дата публікації:
Топ