Іван Панфілович Бєлов (нар. 27 червня 1893, село Калінніково Череповецького повіту Новгородської губернії, тепер Кадуйського району Вологодської області, Російська Федерація — розстріляний 29 червня 1938, Москва) — радянський військовий діяч, командарм 1-го рангу, командувач військ Північно-Кавказького, Ленінградського, Московського, Білоруського військових округів. Член ЦВК СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання (1937—1938).
Бєлов Іван Панфілович | |
---|---|
Народився | 15 (27) червня 1893 d, d, Новгородська губернія, Російська імперія |
Помер | 29 липня 1938 (45 років) Москва, СРСР |
Країна | Російська імперія СРСР |
Національність | росіянин |
Діяльність | революціонер, політик, військовослужбовець |
Alma mater | d |
Учасник | Перша світова війна і Громадянська війна в Росії |
Членство | Центральний виконавчий комітет СРСР |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
Військове звання | командарм першого рангу і сержантський склад |
Партія | ВКП(б) |
Нагороди | |
|
Біографія
Народився 15 (27) червня 1893 року в селянській родині. Працював робітником на лісозаготівлях. Займався самоосвітою, склав екзамен на звання вчителя.
У 1913 році призваний в російську армію. Служив у 13-му Сибірському стрілецькому полку. Закінчив навчальну команду і одержав звання унтер-офіцера. Брав участь в Першій світовій війні. Після контузії і лікування в госпіталі направления в 1-й Сибірський запасний полк у місті Ташкенті. У 1916 році за образу офіцера був засуджений до 4,5 років дисциплінарного батальйону.
Після Лютневої революції 1917 року звільнений з ув'язнення та обраний членом Ташкентської ради робітничих і солдатських депутатів. З лютого 1917 року — член Партії лівих соціалістів-революціонерів (есерів).
У вересні 1917 року обраний головою солдатського комітету, а у жовтні 1917 року — командиром 1-го Сибірського запасного стрілецького полку в Ташкенті, яким командував під час збройного повстання в Ташкенті в жовтні 1917 року і в ліквідації автономного уряду Коканду в 1918 році. Член Ташкентської Ради в 1917—1919 роках, член Туркестанського ЦВК у 1918—1921 роках.
У 1918 році — комендант фортеці і начальник гарнізону Ташкента. У січні 1919 року брав активну участь в придушенні антирадянського повстання на чолі з Осиповим в Ташкенті. Після придушення повстання вийшов з партії лівих есерів і вступив в партію більшовиків.
З квітня по жовтень 1919 року — головнокомандувач військ Туркестанської республіки. У січні — липні 1920 року — начальник 3-ї Туркестанської стрілецької дивізії в Семиріччі, де брав участь в придушенні . З серпня 1920 року по вересень 1921 року — командувач . Провів військову операцію проти Бухарського емірату, захопив Стару Бухару.
Після Громадянської війни командував 2-ю Донською і 22-ю Краснодарською стрілецькими дивізіями.
У 1923 році закінчив Вищі академічні курси вищого командного складу РСЧА при Військовій академії РСЧА. З 1923 по 1925 рік послідовно командував , 9-м і 2-м стрілецькими корпусами. З липня 1925 року — помічник командувача військ Московського військового округу, з червня 1927 року — помічник командувача військ Північно-Кавказького військового округу.
З листопада 1927 року по червень 1931 року — командувач військ Північно-Кавказького військового округу.
З червня 1931 року по вересень 1935 року — командувач військ Ленінградського військового округу.
З вересня 1935 (за іншими даними, з червня 1936) по червень 1937 року — командувач військ Московського військового округу.
З червня по грудень 1937 року — командувач військ Білоруського військового округу.
7 січня 1938 року заарештований. Військовою колегією Верховного суду СРСР 29 червня 1938 року засуджений до страти. Розстріляний цього ж дня.
Реабілітований 26 листопада 1955 року.
Звання
- командарм 1-го рангу (1935)
Нагороди та звання
- два ордени Червоного Прапора (16.09.1920, 16.04.1921)
Джерела
- Черушев Н.С., Черушев Ю.Н. Расстрелянная элита РККА (командармы 1-го и 2-го рангов, комкоры, комдивы и им равные): 1937—1941. Биографический словарь. — М.: Кучково поле; Мегаполис, 2012. (рос.)
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Panfilovich Byelov nar 27 chervnya 1893 18930627 selo Kalinnikovo Cherepoveckogo povitu Novgorodskoyi guberniyi teper Kadujskogo rajonu Vologodskoyi oblasti Rosijska Federaciya rozstrilyanij 29 chervnya 1938 Moskva radyanskij vijskovij diyach komandarm 1 go rangu komanduvach vijsk Pivnichno Kavkazkogo Leningradskogo Moskovskogo Biloruskogo vijskovih okrugiv Chlen CVK SRSR Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 go sklikannya 1937 1938 Byelov Ivan PanfilovichNarodivsya15 27 chervnya 1893 d d Novgorodska guberniya Rosijska imperiyaPomer29 lipnya 1938 1938 07 29 45 rokiv Moskva SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRNacionalnistrosiyaninDiyalnistrevolyucioner politik vijskovosluzhbovecAlma materdUchasnikPersha svitova vijna i Gromadyanska vijna v RosiyiChlenstvoCentralnij vikonavchij komitet SRSRPosadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d Vijskove zvannyakomandarm pershogo rangu i serzhantskij skladPartiyaVKP b Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Byelov BiografiyaNarodivsya 15 27 chervnya 1893 roku v selyanskij rodini Pracyuvav robitnikom na lisozagotivlyah Zajmavsya samoosvitoyu sklav ekzamen na zvannya vchitelya U 1913 roci prizvanij v rosijsku armiyu Sluzhiv u 13 mu Sibirskomu strileckomu polku Zakinchiv navchalnu komandu i oderzhav zvannya unter oficera Brav uchast v Pershij svitovij vijni Pislya kontuziyi i likuvannya v gospitali napravleniya v 1 j Sibirskij zapasnij polk u misti Tashkenti U 1916 roci za obrazu oficera buv zasudzhenij do 4 5 rokiv disciplinarnogo bataljonu Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku zvilnenij z uv yaznennya ta obranij chlenom Tashkentskoyi radi robitnichih i soldatskih deputativ Z lyutogo 1917 roku chlen Partiyi livih socialistiv revolyucioneriv eseriv U veresni 1917 roku obranij golovoyu soldatskogo komitetu a u zhovtni 1917 roku komandirom 1 go Sibirskogo zapasnogo strileckogo polku v Tashkenti yakim komanduvav pid chas zbrojnogo povstannya v Tashkenti v zhovtni 1917 roku i v likvidaciyi avtonomnogo uryadu Kokandu v 1918 roci Chlen Tashkentskoyi Radi v 1917 1919 rokah chlen Turkestanskogo CVK u 1918 1921 rokah U 1918 roci komendant forteci i nachalnik garnizonu Tashkenta U sichni 1919 roku brav aktivnu uchast v pridushenni antiradyanskogo povstannya na choli z Osipovim v Tashkenti Pislya pridushennya povstannya vijshov z partiyi livih eseriv i vstupiv v partiyu bilshovikiv Chlen RKP b z 1919 roku Z kvitnya po zhovten 1919 roku golovnokomanduvach vijsk Turkestanskoyi respubliki U sichni lipni 1920 roku nachalnik 3 yi Turkestanskoyi strileckoyi diviziyi v Semirichchi de brav uchast v pridushenni Z serpnya 1920 roku po veresen 1921 roku komanduvach Proviv vijskovu operaciyu proti Buharskogo emiratu zahopiv Staru Buharu Pislya Gromadyanskoyi vijni komanduvav 2 yu Donskoyu i 22 yu Krasnodarskoyu strileckimi diviziyami U 1923 roci zakinchiv Vishi akademichni kursi vishogo komandnogo skladu RSChA pri Vijskovij akademiyi RSChA Z 1923 po 1925 rik poslidovno komanduvav 9 m i 2 m strileckimi korpusami Z lipnya 1925 roku pomichnik komanduvacha vijsk Moskovskogo vijskovogo okrugu z chervnya 1927 roku pomichnik komanduvacha vijsk Pivnichno Kavkazkogo vijskovogo okrugu Z listopada 1927 roku po cherven 1931 roku komanduvach vijsk Pivnichno Kavkazkogo vijskovogo okrugu Z chervnya 1931 roku po veresen 1935 roku komanduvach vijsk Leningradskogo vijskovogo okrugu Z veresnya 1935 za inshimi danimi z chervnya 1936 po cherven 1937 roku komanduvach vijsk Moskovskogo vijskovogo okrugu Z chervnya po gruden 1937 roku komanduvach vijsk Biloruskogo vijskovogo okrugu 7 sichnya 1938 roku zaareshtovanij Vijskovoyu kolegiyeyu Verhovnogo sudu SRSR 29 chervnya 1938 roku zasudzhenij do strati Rozstrilyanij cogo zh dnya Reabilitovanij 26 listopada 1955 roku Zvannyakomandarm 1 go rangu 1935 Nagorodi ta zvannyadva ordeni Chervonogo Prapora 16 09 1920 16 04 1921 DzherelaCherushev N S Cherushev Yu N Rasstrelyannaya elita RKKA komandarmy 1 go i 2 go rangov komkory komdivy i im ravnye 1937 1941 Biograficheskij slovar M Kuchkovo pole Megapolis 2012 ros Primitki