Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Буссенго Жан Батіст (фр. Jean Baptiste Dieudonné Boussingault; 2 лютого 1802 — 11 травня 1887) — французький учений, один із засновників агрохімії, член Паризької академії наук (з 1839 р.).
| Жан Батіст Буссенго | |
|---|---|
| фр. Jean-Baptiste Boussingault | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Jean-Baptiste Joseph Dieudonné Boussingault[1] |
| Народився | 1 лютого 1801[2][3][4] d, Париж, Франція[5][1] |
| Помер | 11 травня 1887[6][2][…] (86 років) Париж, Франція[5] |
| Поховання | Пер-Лашез[8][9] і d |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | хімік, політик, науково-педагогічний працівник, викладач університету, фермер, агроном, військовослужбовець |
| Alma mater | École nationale supérieure des mines de Saint-Étienne |
| Галузь | хімія, агрономія, геологія і метеорологія |
| Заклад | Ліонський університет |
| Посада | депутат Національної асамблеї Франції, d і президент |
| Відомі учні | Тимірязєв Климент Аркадійович d |
| Членство | d Шведська королівська академія наук Французька академія наук Прусська академія наук Національна академія наук США |
| Діти | d |
| Нагороди |    |
 Роботи у Вікіджерелах Жан Батіст Буссенго у Вікісховищі | |
Досліджував живлення рослин. Першим почав вивчати колообіг речовин (у землеробстві). Довів, що всі рослини (крім бобових) беруть Нітроген із ґрунту, а бобові самі здатні нагромаджувати його. Довів, що вміст Карбону в урожаї не пов'язаний з вмістом його в гної і що джерелом Карбону для зелених рослин є вуглекислий газ повітря.
Вивчав газообмін у рослин і тварин, вплив нітратів та фосфатів на розвиток рослин.
Біографія
Народився в Парижі. Його батько був солдатом в відставці, мати — дочкою бургомістра Вецлара. Сім'я не могла собі позволити дати сину ліцейську освіту, і Буссенго займався самоосвітою, відвідуючи публічні лекції Коледжу де Франс і Національного музею. В 1818 році поступив в школу Сант-Етьєн В Школі познайомився з Б. Фурнероном. Декан школи Л. А. Боньє, захоплений здібностями, скоро став доручати йому проведення експериментів, і молодий Буссенго доказав, що сталь містить кремінь. В 1820, через півтора року навчання, він дістав диплом з відзнакою.
В 1822 році після доручення англійського гірського товариства з рекомендацією А. Гумбольдта поїхав в Південну Америку, де протягом кількох років вивчав метеорологію і геологічні особливості Анд, подорожуючи по Венесуелі, Колумбії, Перу, Чилі, Еквадорі в складі армії генерала Саймона Болівара. Буссенго виконував функції гірського інженера.
В числі інших досліджень, в цей період Ж. Б. Буссенго вивчав землетруси, тропічні дощі, родовища чилійської селітри, визначав склад газів в кратерах вулканів, був першим європейцем, що піднявся на вулкан Чимборасо (Еквадор, 6267 м). Провадив золотодобуванням для англійської компанії.
Після повернення в Францію в 1839, Буссенго потрапляє в Академію наук, потім стає професором хімії в Ліонеі, потім — в Версальскій агрохімічному інституті. В 1841 році, дістав місце професора на кафедрі сільського хазяйства і кафедрі аналітичної хімії в, переїжджає в Париж. Свої дослідні роботи Буссенго проводив в лабораторії в Бехельброні.
В 1848 році Ж. Б. Буссенго обирається в Національне зібрання від департаменту Нижнього Рейну, де виступає за республіканські позиції. За три роки його звільняють з посади професора за політичні переконання, але під тиском наукового світу (колеги Буссенго погрозили звільнитися повним складом) поновлюють на посаді. В 1849—1851 роках Буссенго стає членом Державної ради, але з утворенням Другої імперії він відходить від політики.
Буссенго дістав ордена Почесного легіону. В 1878 дістав медаль Коплі (вищі нагороду Королівського товариства).
Наукові праці
Перші роки Ж. Б. Буссенго писав мемуари на геологічні и метеорологічні теми зі матеріалами, зібраними під час перебування в Північній Америці. З 1836 року Буссенго присвячує себе переважно агрохімії и фізіології рослин.
Роботи Буссенго в області агрохімії настільки просунули молоду науку, що вчений вважається одним з її основоположників, а також одним з засновників наукового рослинництва. Також праці Буссенго мали великий вплив на ґрунтознавство.
Зроблена Ж. Б. Буссенго в 1835 році наукова сільськогосподарська станція «Бехельбронн» — перша в Західній Європі. В дослідах Буссенго використовував точний хімічний аналіз складу ґрунту і органічних продуктів.
Серед наукових досягнень Ж. Б. Буссенго можна назвати:
- введення в науку уявлення про кругообіг елементів і його наслідки (разом з Лібіхом);
- доведення присутності азоту не тільки в тваринах, як думали раніше, але і в рослинах;
- гіпотеза про те, що рослинам необхідний азот з ґрунту, і експериментальна перевірка її. Дослідним шляхом Буссенго заперечив представлення Лібіха про те, що рослини отримують азот листям з повітря і доказав необхідність для більшості рослин внесення в ґрунт азотних добрив. В 1840 році показав, що рослини отримують азот з нітратів ґрунту також вивчав вплив фосфатів;
- відкриття азотофіксації бобових рослин (разом з Г. Гельрігелем). В 1830-х роках Буссенго виявив, що бобові не тільки не поглинають азот ґрунту, але і викидають в нього азот.;
- проведення дослідів з годуванням тварин різними продуктами, показавши, що багаті азотом корми дають ліпші результати;
- вивчення складів сталей і розробка перших хромистих сталей;
- вивчення точного складу повітря;
- дослідження харчової цінності деяких продуктів;
- вивчення хімічного складу природного асфальту;
- роботи над пошуком миш'яку.
Примітки
- Archives de Paris — С. 34.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Sycomore / Assemblée nationale
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- Буссенго Жан Батист // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #101165250 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Jouin H. La sculpture dans les cimetières de Paris // Nouvelles archives de l’art français — 1897. — Vol. 3e série, tome 13. — P. 126. — ISSN 0994-8066; 2419-2465
- Moiroux J. Le cimetière du Père-Lachaise — Paris: 1908. — P. 83.
- Gabrielli D. Dictionnaire historique du Père-Lachaise — 2002. — P. 73. —
| Ця стаття не містить . (жовтень 2012) |
 | Це незавершена стаття про хіміка. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bussengo Zhan Batist fr Jean Baptiste Dieudonne Boussingault 2 lyutogo 1802 11 travnya 1887 francuzkij uchenij odin iz zasnovnikiv agrohimiyi chlen Parizkoyi akademiyi nauk z 1839 r Zhan Batist Bussengofr Jean Baptiste BoussingaultIm ya pri narodzhennifr Jean Baptiste Joseph Dieudonne Boussingault 1 Narodivsya1 lyutogo 1801 1801 02 01 2 3 4 d Parizh Franciya 5 1 Pomer11 travnya 1887 1887 05 11 6 2 86 rokiv Parizh Franciya 5 PohovannyaPer Lashez 8 9 i dKrayina FranciyaDiyalnisthimik politik naukovo pedagogichnij pracivnik vikladach universitetu fermer agronom vijskovosluzhbovecAlma materEcole nationale superieure des mines de Saint EtienneGaluzhimiya agronomiya geologiya i meteorologiyaZakladLionskij universitetPosadadeputat Nacionalnoyi asambleyi Franciyi d i prezidentVidomi uchniTimiryazyev Kliment Arkadijovich dChlenstvod Shvedska korolivska akademiya nauk Francuzka akademiya nauk Prusska akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShADitidNagorodiRoboti u Vikidzherelah Zhan Batist Bussengo u Vikishovishi Doslidzhuvav zhivlennya roslin Pershim pochav vivchati koloobig rechovin u zemlerobstvi Doviv sho vsi roslini krim bobovih berut Nitrogen iz gruntu a bobovi sami zdatni nagromadzhuvati jogo Doviv sho vmist Karbonu v urozhayi ne pov yazanij z vmistom jogo v gnoyi i sho dzherelom Karbonu dlya zelenih roslin ye vuglekislij gaz povitrya Vivchav gazoobmin u roslin i tvarin vpliv nitrativ ta fosfativ na rozvitok roslin BiografiyaNarodivsya v Parizhi Jogo batko buv soldatom v vidstavci mati dochkoyu burgomistra Veclara Sim ya ne mogla sobi pozvoliti dati sinu licejsku osvitu i Bussengo zajmavsya samoosvitoyu vidviduyuchi publichni lekciyi Koledzhu de Frans i Nacionalnogo muzeyu V 1818 roci postupiv v shkolu Sant Etyen V Shkoli poznajomivsya z B Furneronom Dekan shkoli L A Bonye zahoplenij zdibnostyami skoro stav doruchati jomu provedennya eksperimentiv i molodij Bussengo dokazav sho stal mistit kremin V 1820 cherez pivtora roku navchannya vin distav diplom z vidznakoyu V 1822 roci pislya doruchennya anglijskogo girskogo tovaristva z rekomendaciyeyu A Gumboldta poyihav v Pivdennu Ameriku de protyagom kilkoh rokiv vivchav meteorologiyu i geologichni osoblivosti And podorozhuyuchi po Venesueli Kolumbiyi Peru Chili Ekvadori v skladi armiyi generala Sajmona Bolivara Bussengo vikonuvav funkciyi girskogo inzhenera V chisli inshih doslidzhen v cej period Zh B Bussengo vivchav zemletrusi tropichni doshi rodovisha chilijskoyi selitri viznachav sklad gaziv v kraterah vulkaniv buv pershim yevropejcem sho pidnyavsya na vulkan Chimboraso Ekvador 6267 m Provadiv zolotodobuvannyam dlya anglijskoyi kompaniyi Pislya povernennya v Franciyu v 1839 Bussengo potraplyaye v Akademiyu nauk potim staye profesorom himiyi v Lionei potim v Versalskij agrohimichnomu instituti V 1841 roci distav misce profesora na kafedri silskogo hazyajstva i kafedri analitichnoyi himiyi v pereyizhdzhaye v Parizh Svoyi doslidni roboti Bussengo provodiv v laboratoriyi v Behelbroni V 1848 roci Zh B Bussengo obirayetsya v Nacionalne zibrannya vid departamentu Nizhnogo Rejnu de vistupaye za respublikanski poziciyi Za tri roki jogo zvilnyayut z posadi profesora za politichni perekonannya ale pid tiskom naukovogo svitu kolegi Bussengo pogrozili zvilnitisya povnim skladom ponovlyuyut na posadi V 1849 1851 rokah Bussengo staye chlenom Derzhavnoyi radi ale z utvorennyam Drugoyi imperiyi vin vidhodit vid politiki Bussengo distav ordena Pochesnogo legionu V 1878 distav medal Kopli vishi nagorodu Korolivskogo tovaristva Naukovi praciPershi roki Zh B Bussengo pisav memuari na geologichni i meteorologichni temi zi materialami zibranimi pid chas perebuvannya v Pivnichnij Americi Z 1836 roku Bussengo prisvyachuye sebe perevazhno agrohimiyi i fiziologiyi roslin Roboti Bussengo v oblasti agrohimiyi nastilki prosunuli molodu nauku sho vchenij vvazhayetsya odnim z yiyi osnovopolozhnikiv a takozh odnim z zasnovnikiv naukovogo roslinnictva Takozh praci Bussengo mali velikij vpliv na gruntoznavstvo Zroblena Zh B Bussengo v 1835 roci naukova silskogospodarska stanciya Behelbronn persha v Zahidnij Yevropi V doslidah Bussengo vikoristovuvav tochnij himichnij analiz skladu gruntu i organichnih produktiv Sered naukovih dosyagnen Zh B Bussengo mozhna nazvati vvedennya v nauku uyavlennya pro krugoobig elementiv i jogo naslidki razom z Libihom dovedennya prisutnosti azotu ne tilki v tvarinah yak dumali ranishe ale i v roslinah gipoteza pro te sho roslinam neobhidnij azot z gruntu i eksperimentalna perevirka yiyi Doslidnim shlyahom Bussengo zaperechiv predstavlennya Libiha pro te sho roslini otrimuyut azot listyam z povitrya i dokazav neobhidnist dlya bilshosti roslin vnesennya v grunt azotnih dobriv V 1840 roci pokazav sho roslini otrimuyut azot z nitrativ gruntu takozh vivchav vpliv fosfativ vidkrittya azotofiksaciyi bobovih roslin razom z G Gelrigelem V 1830 h rokah Bussengo viyaviv sho bobovi ne tilki ne poglinayut azot gruntu ale i vikidayut v nogo azot provedennya doslidiv z goduvannyam tvarin riznimi produktami pokazavshi sho bagati azotom kormi dayut lipshi rezultati vivchennya skladiv stalej i rozrobka pershih hromistih stalej vivchennya tochnogo skladu povitrya doslidzhennya harchovoyi cinnosti deyakih produktiv vivchennya himichnogo skladu prirodnogo asfaltu roboti nad poshukom mish yaku PrimitkiArchives de Paris S 34 d Track Q2860432 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Sycomore Assemblee nationale d Track Q193582d Track Q15271528 baza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 Bussengo Zhan Batist Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Deutsche Nationalbibliothek Record 101165250 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Jouin H La sculpture dans les cimetieres de Paris Nouvelles archives de l art francais 1897 Vol 3e serie tome 13 P 126 ISSN 0994 8066 2419 2465 d Track Q13418328d Track Q13418329d Track Q14693937 Moiroux J Le cimetiere du Pere Lachaise Paris 1908 P 83 d Track Q13413655d Track Q13413705d Track Q90 Gabrielli D Dictionnaire historique du Pere Lachaise 2002 P 73 ISBN 978 2 85917 346 3 d Track Q14905669d Track Q14905678 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2012 Ce nezavershena stattya pro himika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi