Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бурзян-Тангаурівське повстання (башк. Бөрйән-Түңгәүер ихтилалы) — повстання, що відбувалося в 1920–1921 роках. на території Бурзян-Тангауровського, Там'ян-Катайського, Усерганського кантонів Автономної Башкирської Радянської Республіки.
Причини повстання
Основна причина виникнення повстання полягала у запровадженні радянською владою політики військового комунізму та у зв'язку з відставкою 1-го складу Башкирського військово-революційного комітету у червні 1920 року. Також причинами були арешти деяких делегатів-учасників I з'їзду робітників, селян і червоноармійців Бурзян-Тангауровського кантону, незадоволених проведеною національною політикою Башревкому 2-го складу, Башобкому РКП(б), РНК РРФСР за винятком башкир з посад вищих органів.
Декрет ВЦВК і РНК РРФСР «» від 19 травня 1920 року викликав невдоволення серед башкир і також спричинив основну причину партизанської війни проти центральної влади.
Хід бойових дій
Безпосередньо на території автономії почалося формування башкирських озброєних антирадянських повстанських загонів — подібні події відбувалися в Уфимській, Пермській та інших губерніях раніше — 1918 року. Відмінності у часі пов'язані з діяльністю колишнього складу Башревкому, який проводив окрему внутрішню політику на відміну сусідніх губерній. Наприклад, у республіці не застосовувалася продрозкладка, але з обранням нового складу Башревкому вона стала широко використовуватися, що призвело до численних збройних конфліктів. Ці конфлікти збіглися з переслідуванням прихильників «старого» ревкому. У результаті, влітку 1920 року виникли масові повстання з епіцентром в південно-східних кантонах АБСР (Бурзян-Тангауровському, Там'ян-Катайському, Усерганському кантонах), а у вересні, у зв'язку з появою нових вогнищ повстань, військове становище було введено. Основний кістяк повсталих складали башкири. На їхнє придушення були направлені загони під загальним командуванням В. Полєнова, який, прибувши до Баймака, встановив військову диктатуру, розігнав місцеві органи влади та оголосив «нещадну боротьбу з рухом башкир», називаючи його «бандитським». Загонами ЧК без суду та слідства було розстріляно 10 членів Бурзян-Тангаурівського кантивиконкому, проводилася політика «масового залякування», що супроводжувалася вбивствами та тортурами мирного башкирського населення.
У липні — серпні С. Мурзабулатовим, Х. Унасовим, Ф. Магасумовим, А. Ішмурзіним, Г. Амантаєвим, Г. Аітбаєвим, З. Галіним, М. Мустафіним, М. Расулєвим, М. Сагітова, Ф. Юламанова та іншими створювалися збройні загони, які у вересні були об'єднані в Башкирську Червону Армію. Командувачем Башкирської Червоної Армії було обрано Ф. Б. Магасумов, начальником 1-ї дивізії — Х. Г. Унасов, 2-ї дивізії — Ф. Юламанов. Головою Реввійськради був С. Ш. Мурзабулатов, начальником штабу — Б. Ланін.
Основними вимогами повсталих були:
- позбавлення владних повноважень Башкирського обкому РКП(б);
- повернення до уряду членів Башревкому першого складу;
- про незалежну від РНК РРФСР та ВЦВК роботу Башревкому;
- про припинення політики військового комунізму тощо.
Чисельність повстанських загонів, які ділилися на полки і навіть були зведені в дивізію під командуванням X. Унасова, сягала 3 тисяч осіб. На півночі Там'ян-Катайського кантону діяв загін Фаткулли Магасумова, чисельність якого сягала 3 тисяч повстанців. Загін Ф. Магасумова неодноразово робив напади на Златоуст та інші заводи та населені пункти. У районі Білорецька діяв повстанський загін із чисельністю 4 000 осіб, у районі Аскарово — 1 тис. чол., у районі Байназарове — близько 1 тис. осіб.
Повстанці нападали на радянські установи та продзагони. Прибулі 1 серпня до с. Темясово представник Башкирського ЦВК, Башобкому РКП(б) та БашНК Є. Полєнов та голова Комісії з боротьби з дезертирством М. Руденку, тимчасово припиняють роботу місцевих органів влади. Було організовано штаб боротьби з контрреволюцією і запроваджено військове становище у Бурзян-Тангауровском кантоні. Починаються масштабні арешти, тортури та вбивства башкирського населення.
10 вересня 1920 року в засіданні Там'ян-Катайського кантивиконкому брав участь комбриг Муса Муртазін, який нещодавно повернувся з польського фронту. Він запропонував вивести межі кантону всі російські каральні загони, амністувати повсталих башкир, призначати відповідальні посади башкирських працівників і створити спеціальну слідчу комісію.
У вересні—жовтні у Там'ян-Катайському кантоні (біля н/п Аюсазово, Кутуєво, Кусімове, Муракаєве, Юламанове та ін.) між РСЧА та військами ВОХР з одного боку та повстанцями з іншого відбувалися бої, що закінчилися поразкою останніх.
26 листопада 1920 року між представниками ЦВК БАРСР та представниками Башобкому РКП(б) під керівництвом П. Мостовенка та частиною керівників повстання на чолі із С. Ш. Мурзабулатовим було укладено угоду. Відповідно до нього припиняється робота Реввійськради Башкирської Червоної Армії, гарантується амністія для повстанців, які добровільно склали зброю. Обвинувачені у застосуванні насильства проти башкирського населення Є. Полєнов, М. Руденко та інші мали притягатися до кримінальної відповідальності.
9 грудня 1920 року президія БашЦВК та обком направили для придушення нового спалаху повстання в Усерганському кантоні загін під командуванням Симонова.
На початку 1921 року багато повстанців складають зброю. Весною 1921 року частина повсталих на чолі Р. Амантаєвим та Ф. Магасумовим приєднуються до повстанського руху під проводом Охранюка-Черського.
Підсумки повстання
Відповідно до угод, у грудні 1920 року карателів Є. Полєнова, М. Руденка, А. Бікчуріна, М. Курочкіна, С. Єлкібаєва, Х. Карімова та інших відправляють у Стерлітамакську в'язницю, а 5 лютого 1921 року Є. Полєнова разом із ще 6 комуністами-командирами у розпорядження центрального ВНК. Голова БашЧК І. Каширін заявляв, що всі «звинувачення — вигадки башкирських націоналістів». 11 березня 1921 року було оголошено вирок у цій справі: «Не доведено розстріли, пограбування, вбивства та інші злочини Полєнова та інших», які були звільнені.
Більшість керівників повстання були піддані репресіям та розстріляні. За офіційними даними, під час повстанського руху карателями вбито 10 000 башкир.
Загалом, повстанський рух у 1920—1921 роках. не зумів внести істотних коректив у державно-правове становище Башкирської автономії, хоча деякі поступки з боку центральної влади були.
Див. також
Примітки
- Давлетшин Р. А. Крестьянское повстанческое движение в 1918—1921 гг.// Башкортостан: краткая энциклопедия. — Уфа: Научное издательство «Башкирская энциклопедия», 1996. — 672 с. — С.349—350.
Література
- История башкирского народа : в 7 т./ гл. ред. М. М. Кульшарипов ; Ин-т истории, языка и литературы УНЦ РАН. — Уфа : Гилем, 2010. — Т. V. — 468 с.
- Таймасов Р. С. Участие башкир в Гражданской войне. Книга первая: В лагере контрреволюции (1918 - февраль 1919). — Уфа : РИЦ БашГУ, 2009. — 200 с.
- Зарипов А. Б. Юго-восточный Башкортостан 1917 – 1922 гг. — Уфа, 2001. — 213 с.
- Сафонов Д. А. Великая крестьянская война 1920—1921 гг. и Южный Урал. — Оренбург : Оренбургская губерния, 1999. — 314 с.
Посилання
- Статья в Башкирской энциклопедии[недоступне посилання з июня 2020] (башк.)
- Давлетшин Р. А. Крестьянское повстанческое движение в 1918—1921 гг.// Башкортостан: краткая энциклопедия. — Уфа: Научное издательство «Башкирская энциклопедия», 1996. — 672 с. — С.349—350.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Burzyan Tangaurivske povstannya bashk Borjәn Tүngәүer ihtilaly povstannya sho vidbuvalosya v 1920 1921 rokah na teritoriyi Burzyan Tangaurovskogo Tam yan Katajskogo Userganskogo kantoniv Avtonomnoyi Bashkirskoyi Radyanskoyi Respubliki Prichini povstannyaOsnovna prichina viniknennya povstannya polyagala u zaprovadzhenni radyanskoyu vladoyu politiki vijskovogo komunizmu ta u zv yazku z vidstavkoyu 1 go skladu Bashkirskogo vijskovo revolyucijnogo komitetu u chervni 1920 roku Takozh prichinami buli areshti deyakih delegativ uchasnikiv I z yizdu robitnikiv selyan i chervonoarmijciv Burzyan Tangaurovskogo kantonu nezadovolenih provedenoyu nacionalnoyu politikoyu Bashrevkomu 2 go skladu Bashobkomu RKP b RNK RRFSR za vinyatkom bashkir z posad vishih organiv Dekret VCVK i RNK RRFSR vid 19 travnya 1920 roku viklikav nevdovolennya sered bashkir i takozh sprichiniv osnovnu prichinu partizanskoyi vijni proti centralnoyi vladi Hid bojovih dijBezposeredno na teritoriyi avtonomiyi pochalosya formuvannya bashkirskih ozbroyenih antiradyanskih povstanskih zagoniv podibni podiyi vidbuvalisya v Ufimskij Permskij ta inshih guberniyah ranishe 1918 roku Vidminnosti u chasi pov yazani z diyalnistyu kolishnogo skladu Bashrevkomu yakij provodiv okremu vnutrishnyu politiku na vidminu susidnih gubernij Napriklad u respublici ne zastosovuvalasya prodrozkladka ale z obrannyam novogo skladu Bashrevkomu vona stala shiroko vikoristovuvatisya sho prizvelo do chislennih zbrojnih konfliktiv Ci konflikti zbiglisya z peresliduvannyam prihilnikiv starogo revkomu U rezultati vlitku 1920 roku vinikli masovi povstannya z epicentrom v pivdenno shidnih kantonah ABSR Burzyan Tangaurovskomu Tam yan Katajskomu Userganskomu kantonah a u veresni u zv yazku z poyavoyu novih vognish povstan vijskove stanovishe bulo vvedeno Osnovnij kistyak povstalih skladali bashkiri Na yihnye pridushennya buli napravleni zagoni pid zagalnim komanduvannyam V Polyenova yakij pribuvshi do Bajmaka vstanoviv vijskovu diktaturu rozignav miscevi organi vladi ta ogolosiv neshadnu borotbu z ruhom bashkir nazivayuchi jogo banditskim Zagonami ChK bez sudu ta slidstva bulo rozstrilyano 10 chleniv Burzyan Tangaurivskogo kantivikonkomu provodilasya politika masovogo zalyakuvannya sho suprovodzhuvalasya vbivstvami ta torturami mirnogo bashkirskogo naselennya U lipni serpni S Murzabulatovim H Unasovim F Magasumovim A Ishmurzinim G Amantayevim G Aitbayevim Z Galinim M Mustafinim M Rasulyevim M Sagitova F Yulamanova ta inshimi stvoryuvalisya zbrojni zagoni yaki u veresni buli ob yednani v Bashkirsku Chervonu Armiyu Komanduvachem Bashkirskoyi Chervonoyi Armiyi bulo obrano F B Magasumov nachalnikom 1 yi diviziyi H G Unasov 2 yi diviziyi F Yulamanov Golovoyu Revvijskradi buv S Sh Murzabulatov nachalnikom shtabu B Lanin Osnovnimi vimogami povstalih buli pozbavlennya vladnih povnovazhen Bashkirskogo obkomu RKP b povernennya do uryadu chleniv Bashrevkomu pershogo skladu pro nezalezhnu vid RNK RRFSR ta VCVK robotu Bashrevkomu pro pripinennya politiki vijskovogo komunizmu tosho Chiselnist povstanskih zagoniv yaki dililisya na polki i navit buli zvedeni v diviziyu pid komanduvannyam X Unasova syagala 3 tisyach osib Na pivnochi Tam yan Katajskogo kantonu diyav zagin Fatkulli Magasumova chiselnist yakogo syagala 3 tisyach povstanciv Zagin F Magasumova neodnorazovo robiv napadi na Zlatoust ta inshi zavodi ta naseleni punkti U rajoni Bilorecka diyav povstanskij zagin iz chiselnistyu 4 000 osib u rajoni Askarovo 1 tis chol u rajoni Bajnazarove blizko 1 tis osib Povstanci napadali na radyanski ustanovi ta prodzagoni Pribuli 1 serpnya do s Temyasovo predstavnik Bashkirskogo CVK Bashobkomu RKP b ta BashNK Ye Polyenov ta golova Komisiyi z borotbi z dezertirstvom M Rudenku timchasovo pripinyayut robotu miscevih organiv vladi Bulo organizovano shtab borotbi z kontrrevolyuciyeyu i zaprovadzheno vijskove stanovishe u Burzyan Tangaurovskom kantoni Pochinayutsya masshtabni areshti torturi ta vbivstva bashkirskogo naselennya 10 veresnya 1920 roku v zasidanni Tam yan Katajskogo kantivikonkomu brav uchast kombrig Musa Murtazin yakij neshodavno povernuvsya z polskogo frontu Vin zaproponuvav vivesti mezhi kantonu vsi rosijski karalni zagoni amnistuvati povstalih bashkir priznachati vidpovidalni posadi bashkirskih pracivnikiv i stvoriti specialnu slidchu komisiyu U veresni zhovtni u Tam yan Katajskomu kantoni bilya n p Ayusazovo Kutuyevo Kusimove Murakayeve Yulamanove ta in mizh RSChA ta vijskami VOHR z odnogo boku ta povstancyami z inshogo vidbuvalisya boyi sho zakinchilisya porazkoyu ostannih 26 listopada 1920 roku mizh predstavnikami CVK BARSR ta predstavnikami Bashobkomu RKP b pid kerivnictvom P Mostovenka ta chastinoyu kerivnikiv povstannya na choli iz S Sh Murzabulatovim bulo ukladeno ugodu Vidpovidno do nogo pripinyayetsya robota Revvijskradi Bashkirskoyi Chervonoyi Armiyi garantuyetsya amnistiya dlya povstanciv yaki dobrovilno sklali zbroyu Obvinuvacheni u zastosuvanni nasilstva proti bashkirskogo naselennya Ye Polyenov M Rudenko ta inshi mali prityagatisya do kriminalnoyi vidpovidalnosti 9 grudnya 1920 roku prezidiya BashCVK ta obkom napravili dlya pridushennya novogo spalahu povstannya v Userganskomu kantoni zagin pid komanduvannyam Simonova Na pochatku 1921 roku bagato povstanciv skladayut zbroyu Vesnoyu 1921 roku chastina povstalih na choli R Amantayevim ta F Magasumovim priyednuyutsya do povstanskogo ruhu pid provodom Ohranyuka Cherskogo Pidsumki povstannyaVidpovidno do ugod u grudni 1920 roku karateliv Ye Polyenova M Rudenka A Bikchurina M Kurochkina S Yelkibayeva H Karimova ta inshih vidpravlyayut u Sterlitamaksku v yaznicyu a 5 lyutogo 1921 roku Ye Polyenova razom iz she 6 komunistami komandirami u rozporyadzhennya centralnogo VNK Golova BashChK I Kashirin zayavlyav sho vsi zvinuvachennya vigadki bashkirskih nacionalistiv 11 bereznya 1921 roku bulo ogolosheno virok u cij spravi Ne dovedeno rozstrili pograbuvannya vbivstva ta inshi zlochini Polyenova ta inshih yaki buli zvilneni Bilshist kerivnikiv povstannya buli piddani represiyam ta rozstrilyani Za oficijnimi danimi pid chas povstanskogo ruhu karatelyami vbito 10 000 bashkir Zagalom povstanskij ruh u 1920 1921 rokah ne zumiv vnesti istotnih korektiv u derzhavno pravove stanovishe Bashkirskoyi avtonomiyi hocha deyaki postupki z boku centralnoyi vladi buli Div takozhPrimitkiDavletshin R A Krestyanskoe povstancheskoe dvizhenie v 1918 1921 gg Bashkortostan kratkaya enciklopediya Ufa Nauchnoe izdatelstvo Bashkirskaya enciklopediya 1996 672 s S 349 350 LiteraturaIstoriya bashkirskogo naroda v 7 t gl red M M Kulsharipov In t istorii yazyka i literatury UNC RAN Ufa Gilem 2010 T V 468 s Tajmasov R S Uchastie bashkir v Grazhdanskoj vojne Kniga pervaya V lagere kontrrevolyucii 1918 fevral 1919 Ufa RIC BashGU 2009 200 s Zaripov A B Yugo vostochnyj Bashkortostan 1917 1922 gg Ufa 2001 213 s Safonov D A Velikaya krestyanskaya vojna 1920 1921 gg i Yuzhnyj Ural Orenburg Orenburgskaya guberniya 1999 314 s PosilannyaStatya v Bashkirskoj enciklopedii nedostupne posilannya z iyunya 2020 bashk Davletshin R A Krestyanskoe povstancheskoe dvizhenie v 1918 1921 gg Bashkortostan kratkaya enciklopediya Ufa Nauchnoe izdatelstvo Bashkirskaya enciklopediya 1996 672 s S 349 350