У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Булатович Примітки Микола Євгенович БулатовичНародився14 лютого 1909 1

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Булатович.

~~|Примітки=~~

Микола Євгенович Булатович
Народився	14 лютого 1909(1909-02-14) Київщина
Помер	3 вересня 1937(1937-09-03) (28 років) Київ
Поховання	Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили»
Громадянство	СРСР
Національність	українець
Діяльність	письменник
Мова творів	українська
Роки активності	з 1927
Жанр	вірш

Мико́ла Євге́нович Булато́вич (14 лютого 1909, Київщина — 3 вересня 1937, Харків) — український радянський поет Розстріляного відродження.

Біографія

Микола Євгенович Булатович народився 14 лютого 1909 року в сім'ї православного священика одного з київських приходів. Маючи нахил до малярства, по закінченні школи поступив у Художній інститут. Проте закінчувати його не побажав, бо зайнявся літературною творчістю.

Творчість

Перші поезії надрукував у журналі «Глобус» у 1927 році. Потім його вірші почали регулярно з'являлися і в «Житті і революції» та «Молодому більшовику». Перша збірка поезій «Книга тривог» вийшла друком 1930 року., за два роки — друга: «Скажу по правді» (1932).

Микола Булатович належав до наймолодшого покоління українських поетів, належав до літературної організації «Нова генерація» потім — ВУСПП. Аби уникнути традиціоналізму, він прагнув перенести на український ґрунт манеру Маяковського.

Творчі пошуки Микола Булатович поєднував із журналістською діяльністю. Він працював у редакціях часописів «Нова генерація», «Заклик», «Літературна газета», «Радянське літературознавство».

Його життєвий шлях трагічно обірвався, коли Миколі Булатовичу виповнилося усього 28 років.

Репресії

14 червня 1937 р. «обермейстер» із IV відділу управління Держбезпеки по компоновці звинувачень художній інтелігенції України Гольдман на підставі якихось матеріалів (певно, доносів) знайшла, що комсомолець Булатович являє собою особливу небезпеку для сталінського режиму, і домоглася прокурорської санкції на його арешт та запроторення у спец-корпус енкаведистської тюрми. Вже на першому допиті слідчий Хаєт висунув проти Булатовича звинувачення в тому, що його батько до революції орендував у Монастирищенському повіті 100 десятин землі, а якийсь далекий родич Баковецький невідомо коли і ким був розстріляний за участь у збройному повстанні.

Та, з погляду Хаєта, найнепрощеннішим гріхом Булатовича було те, що він приятелював із арештованими за контрреволюційну діяльність письменниками: Остапом Вишнею, Чечвянським, Вухналем, Бобинським, Ірчаном, Епіком, Семенком, Чигирином, Шкурупієм, Влизьком, Колесником, Саченком, Калянником, Щупаком, Коваленком, Яловим та іншими «ворогами народу».

Обвинувальний висновок: Булатович М. Є. є членом української націоналістично-фашистської терористичної організації, а отже, відповідно указові від 1 грудня 1934 р., підлягає суду Військової колегії Верховного Суду СРСР.

Його ім'я фігурує у Сталінських списках, де «БУЛАТОВИЧУ Николаю Евгеньевичу» з подання «Центрального аппарата УГБ НКВД УССР» присуджено вирок — «Кат.1», тобто страта. 25 серпня 1937 року, серед багатьох інших, особисто Сталин, Молотов своїми підписами вирок схвалили. Тому засідання виїзної сесії Військової колегії під головуванням диввійськюриста Орлова, що відбулося 2 вересня 1937 р було вже проформою. Як засвідчують документи, вирок було виконано протягом доби: 3 вересня 1937 року, у повній згоді зі згаданим указом від 1 грудня 1934 р.

Реабілітація

20 липня 1957 року Військова комісія Верховного Суду СРСР за поданням Головної військової прокуратури ухвалила: вирок Військової колегії Верховного Суду СРСР від 2 вересня 1937 р. стосовно Миколи Булатовича скасувати і справу припинити за відсутністю складу злочину. Микола Булатович реабілітований посмертно.

Джерела

Письменники Радянської України. 1917–1987: Біобібліографічний довідник/Упорядники В. К. Коваль, В. П. Павловська.— К.: Рад. письменник, 1988.—719 с.
З порога смерті: Письменники України — жертви сталінських репресій/Авт. кол.:Бойко Л. С. та ін. — К.: Рад. письменник, 1991.— Вип. І/Упоряд. О. Г. Мусієнко.— 494 с.

Див. також

Сталінські списки

Примітки

. Архів оригіналу за 17 червня 2013. Процитовано 2 лютого 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

Сталінські списки [ 7 березня 2003 у Wayback Machine.](рос.)
Постанова ЦВК і РНК СРСР 1 грудня 1934 р [ 17 червня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
Булатович М. Скажу по правді : поезії / Микола Булатович. — Харків : Гарт, 1932. – 80 с. [ 3 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
Булатович М. Книга тривог / Микола Булатович. — Харків : Укр. робітник, 1934. – 60 с. [ 3 жовтня 2018 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про українського письменника.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 17 червня 2013. Процитовано 2 лютого 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()