Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Бу́дьки — село в Україні, у Станіславчицькій сільській громаді Жмеринського району Вінницької області.
село Будьки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Жмеринський район |
Громада | Станіславчицька сільська громада |
Основні дані | |
Населення | 622 |
Площа | 2,193 км² |
Густота населення | 283,63 осіб/км² |
Поштовий індекс | 23162 |
Телефонний код | +380 4332 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°57′21″ пн. ш. 28°12′21″ сх. д. / 48.95583° пн. ш. 28.20583° сх. д.Координати: 48°57′21″ пн. ш. 28°12′21″ сх. д. / 48.95583° пн. ш. 28.20583° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 315 м |
Найближча залізнична станція | з.п. Будьки |
Місцева влада | |
Адреса ради | 23161, Вінницька обл., Жмеринський р-н, с. Тарасівка, вул. Шевченка, 17 |
Карта | |
Будьки | |
Будьки | |
Мапа | |
Історія села Будьки
Курган — стародавня поховальна споруда, залишена кочівниками біля села Будьки. Знайдений П. І. Хавлюком у 1986 році. Курган розташований у лісі, на виході з балки за кілометр на захід від села. Висота 3 метри, діаметр 45x48 метрів. Етнічна приналежність не встановлена, але й цього досить, аби зрозуміти: Будьки — давнє поселення.
Як зазначалось у трудах Євфимія Сіцинського, «село знаходиться на відстані 12 верств від залізничної станції Жмеринка і 6-ти — від залізничної станції Ярошенка. Воно розміщене на двох схилах невеликих плоскогір'їв, біля незначних безіменних струмків, що утворюють мілководний став. Навколишня місцевість лісиста, бугриста, на високому водорозділі двох рік — Бугу і Мурафи. Ґрунт місцевості суглинистий і досить родючий, клімат сприятливий для здоров'я людей. Майдан-Будецький лежить на південному сході від Будьок, відділений від цього села полотном Києво-Одеської залізниці і польовим простором у 300 квадратних сажнів і також Ланок. За народними переказами, у середині XVIII ст. у тому місці, де нині розташовані Будьки і Майдан, росли дрімучі ліси, що належали Потоцьким. Останні вирішили влаштувати тут поташний і смоляний заводи і направили сюди партії робітників, які мешкали у нашвидкуруч поставлених шалашах чи будах — будках. З розвитком заводів число робітників збільшувалось за рахунок тих, що поприходили з інших місць, і нарешті, з них виникло ціле постійне поселення Будки, а на деякій відстані від нього, трохи пізніше, і Майдан. У районі останнього й досі є три пагорби із попелу, вугілля та інших залишків лісу, що тут випалювався. Парафіяльний храм в ім'я св. арх. Михаїла, який тут було влаштовано в 1775 році, спочатку був греко-католицьким. Перший священик Григорій Балицький помер у 1798 році православним. Приблизно в цей час у парафії числилось 460 душ. Нині парафіян 1117, все це селяни-малороси, котрі займаються землеробством, крім того, багато з них — виробництвом дерев'яних виробів, возів, коліс, відер, бочок тощо, трохи бджолярством і чоботарством.
Церковно-парафіяльна школа з 1865 року, з 1894 року має окреме приміщення з двома відділеннями, в одному з яких з 1895 р. діє школа грамоти для дівчаток». У Будьках Артур Русановський мав винну лавку з доходом 200 руб., а загальний річний прибуток становив 2093 руб.
За даними В. Крилова, на початку XX ст. село Будьки з приписним Майданом належали А. К. Русяновському, тут нараховувалось 210 дворів і проживало 1133 особи. На фронтах Німецько-радянської війни загинуло 104 воїни. 6 листопада 1965 року відкрито пам'ятник загиблим односельчанам.
Транспорт
На окраїні села знаходиться зупинний пункт «Будьки» на електрифіковані залізниці напрямку Жмеринка-Вапнярка-Одеса. Там зупиняються приміські електропоїзди сполученням Вапнярка-Жмеринка і регіональний поїзд сполученням Київ-Рахни.
Сусідні станції — Ярошенка, Жмеринка. Сусідні вузлові станції — Жмеринка, Вапнярка.
На ст. Вапнярка можна здійснити посадку на електропоїзди до Котовська, Одеси, а також Христинівки (через Ладижин, Зятківці), пасажирські поїзди до ст. Одеса, Умань, Черкаси.
На ст. Жмеринка можна пересісти на приміські електропоїзди до
- Козятина (Гнівань, Вінниця, Калинівка),
- Києва
- Підволочиська (Сербинівці, Дубки, Радівці, Комарівці, Деражня, Богданівці, Хмельницький, Гречани, Волочиськ)
- Могилева-Подільського (Бар, Митки, Котюжани, Вендичани)
Електропоїзди на шляху прямування від Жмеринки до Жуківців проходять такі станції та зупинки: Садова. На шляху від Жуківців до Вапнярки — Будьки, Митланівка, Ярошенка, Краснівка, Бушинка, Рахни, Шпиків, Юрківка, Шура, Журавлівка.
Вартість проїзду
- до Жмеринки 4,5 грн.,
- до Хмельницького 10,00 грн. (105 км),
- до Вінниці 6,55 грн. (52 км),
- до Вапнярки 8,00 грн. (75 км), що непорівняно з іншими видами транспорту!
Також можна здійснювати посадку на пасажирські поїзди на ст. Рахни, Ярошенка, Жмеринка, Вапнярка.
Відомі люди
- Ситник Олександр Степанович — український історик, археолог.
Джерела та посилання
- Біньківський М. І., Овчарук М. М., Райчук М. М. «На перехресті шляхів і доль» — Київ: «ЕксОб», 2002. — С. 269—270.
- Розклад руху приміських поїздів [ 22 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Література
- Тара́сівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.239 (Будьки)
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti veresen 2018 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti veresen 2018 Bu dki selo v Ukrayini u Stanislavchickij silskij gromadi Zhmerinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti selo BudkiKrayina UkrayinaOblast Vinnicka oblastRajon Zhmerinskij rajonGromada Stanislavchicka silska gromadaOsnovni daniNaselennya 622Plosha 2 193 km Gustota naselennya 283 63 osib km Poshtovij indeks 23162Telefonnij kod 380 4332Geografichni daniGeografichni koordinati 48 57 21 pn sh 28 12 21 sh d 48 95583 pn sh 28 20583 sh d 48 95583 28 20583 Koordinati 48 57 21 pn sh 28 12 21 sh d 48 95583 pn sh 28 20583 sh d 48 95583 28 20583Serednya visota nad rivnem morya 315 mNajblizhcha zaliznichna stanciya z p BudkiMisceva vladaAdresa radi 23161 Vinnicka obl Zhmerinskij r n s Tarasivka vul Shevchenka 17KartaBudkiBudkiMapaIstoriya sela BudkiKurgan starodavnya pohovalna sporuda zalishena kochivnikami bilya sela Budki Znajdenij P I Havlyukom u 1986 roci Kurgan roztashovanij u lisi na vihodi z balki za kilometr na zahid vid sela Visota 3 metri diametr 45x48 metriv Etnichna prinalezhnist ne vstanovlena ale j cogo dosit abi zrozumiti Budki davnye poselennya Yak zaznachalos u trudah Yevfimiya Sicinskogo selo znahoditsya na vidstani 12 verstv vid zaliznichnoyi stanciyi Zhmerinka i 6 ti vid zaliznichnoyi stanciyi Yaroshenka Vono rozmishene na dvoh shilah nevelikih ploskogir yiv bilya neznachnih bezimennih strumkiv sho utvoryuyut milkovodnij stav Navkolishnya miscevist lisista bugrista na visokomu vodorozdili dvoh rik Bugu i Murafi Grunt miscevosti suglinistij i dosit rodyuchij klimat spriyatlivij dlya zdorov ya lyudej Majdan Budeckij lezhit na pivdennomu shodi vid Budok viddilenij vid cogo sela polotnom Kiyevo Odeskoyi zaliznici i polovim prostorom u 300 kvadratnih sazhniv i takozh Lanok Za narodnimi perekazami u seredini XVIII st u tomu misci de nini roztashovani Budki i Majdan rosli drimuchi lisi sho nalezhali Potockim Ostanni virishili vlashtuvati tut potashnij i smolyanij zavodi i napravili syudi partiyi robitnikiv yaki meshkali u nashvidkuruch postavlenih shalashah chi budah budkah Z rozvitkom zavodiv chislo robitnikiv zbilshuvalos za rahunok tih sho poprihodili z inshih misc i nareshti z nih viniklo cile postijne poselennya Budki a na deyakij vidstani vid nogo trohi piznishe i Majdan U rajoni ostannogo j dosi ye tri pagorbi iz popelu vugillya ta inshih zalishkiv lisu sho tut vipalyuvavsya Parafiyalnij hram v im ya sv arh Mihayila yakij tut bulo vlashtovano v 1775 roci spochatku buv greko katolickim Pershij svyashenik Grigorij Balickij pomer u 1798 roci pravoslavnim Priblizno v cej chas u parafiyi chislilos 460 dush Nini parafiyan 1117 vse ce selyani malorosi kotri zajmayutsya zemlerobstvom krim togo bagato z nih virobnictvom derev yanih virobiv voziv kolis vider bochok tosho trohi bdzholyarstvom i chobotarstvom Cerkovno parafiyalna shkola z 1865 roku z 1894 roku maye okreme primishennya z dvoma viddilennyami v odnomu z yakih z 1895 r diye shkola gramoti dlya divchatok U Budkah Artur Rusanovskij mav vinnu lavku z dohodom 200 rub a zagalnij richnij pributok stanoviv 2093 rub Za danimi V Krilova na pochatku XX st selo Budki z pripisnim Majdanom nalezhali A K Rusyanovskomu tut narahovuvalos 210 dvoriv i prozhivalo 1133 osobi Na frontah Nimecko radyanskoyi vijni zaginulo 104 voyini 6 listopada 1965 roku vidkrito pam yatnik zagiblim odnoselchanam TransportNa okrayini sela znahoditsya zupinnij punkt Budki na elektrifikovani zaliznici napryamku Zhmerinka Vapnyarka Odesa Tam zupinyayutsya primiski elektropoyizdi spoluchennyam Vapnyarka Zhmerinka i regionalnij poyizd spoluchennyam Kiyiv Rahni Susidni stanciyi Yaroshenka Zhmerinka Susidni vuzlovi stanciyi Zhmerinka Vapnyarka Na st Vapnyarka mozhna zdijsniti posadku na elektropoyizdi do Kotovska Odesi a takozh Hristinivki cherez Ladizhin Zyatkivci pasazhirski poyizdi do st Odesa Uman Cherkasi Na st Zhmerinka mozhna peresisti na primiski elektropoyizdi do Kozyatina Gnivan Vinnicya Kalinivka Kiyeva Pidvolochiska Serbinivci Dubki Radivci Komarivci Derazhnya Bogdanivci Hmelnickij Grechani Volochisk Mogileva Podilskogo Bar Mitki Kotyuzhani Vendichani Elektropoyizdi na shlyahu pryamuvannya vid Zhmerinki do Zhukivciv prohodyat taki stanciyi ta zupinki Sadova Na shlyahu vid Zhukivciv do Vapnyarki Budki Mitlanivka Yaroshenka Krasnivka Bushinka Rahni Shpikiv Yurkivka Shura Zhuravlivka Vartist proyizdu do Zhmerinki 4 5 grn do Hmelnickogo 10 00 grn 105 km do Vinnici 6 55 grn 52 km do Vapnyarki 8 00 grn 75 km sho neporivnyano z inshimi vidami transportu Takozh mozhna zdijsnyuvati posadku na pasazhirski poyizdi na st Rahni Yaroshenka Zhmerinka Vapnyarka Vidomi lyudiSitnik Oleksandr Stepanovich ukrayinskij istorik arheolog Dzherela ta posilannyaBinkivskij M I Ovcharuk M M Rajchuk M M Na perehresti shlyahiv i dol Kiyiv EksOb 2002 S 269 270 Rozklad ruhu primiskih poyizdiv 22 grudnya 2018 u Wayback Machine LiteraturaTara sivka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 239 Budki Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi