Будинок військових інвалідів — комплекс споруд раннього історизму на вулиці Клепарівській 35 у Львові, пам'ятка архітектури місцевого значення охоронний № 1280 (ID 46-101-0611), колишній австрійський Будинок військових інвалідів, нині це Львівського державного університету безпеки життєдіяльності.
Будинок військових інвалідів | |
---|---|
49°51′00″ пн. ш. 24°00′51″ сх. д. / 49.85000° пн. ш. 24.01417° сх. д.Координати: 49°51′00″ пн. ш. 24°00′51″ сх. д. / 49.85000° пн. ш. 24.01417° сх. д. | |
Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення |
Країна | Україна |
Розташування | Львів |
Конфесія | УПЦ КП |
Архітектурний стиль | історизм |
Автор проєкту | Теофіл Едвард Гансен |
Архітектор | Едмунд Келер |
Скульптор | Ципріян Ґодебський Абель Марія Пер'є |
Засновник | Франц Йосиф І |
Прийнято рішення про будівництво | 1851 |
Будівництво | 1855 — 1863 |
Адреса | 79000, Львівська область, м. Львів, вул. Клепарівська, 35. |
Будинок інвалідів (Львів) (Львів) | |
Будинок інвалідів у Вікісховищі |
Історія
Будинок інвалідів, для ветеранів з інвалідністю внаслідок війни, було побудовано у 1855-1863 роках за проектом Теофіля Едварда Гансена архітектором Едмундом Келером, за розпорядженням австрійського імператора Франца Йосифа І від 12 грудня 1851 року, та за сприяння генерал-ад'ютанта кайзера графа Ґрюнера.
Будинок військових з інвалідністю внаслідок війни діяв у Львові 1863–1918 роках як філія будинку інвалідів №3 в Тирнау. Військові з інвалідністю та ветерани, які не мали засобів для самостійного утримання, мешкали у закладі державним коштом. Будівлю створено за зразком Віденського арсеналу, автором якого теж був Теофіль Едвард Гансена. На будівництво будинку у Львові було закладено 700 тисяч золотих ринських, та було виділено землі Пилиховської долини з дубовим лісом, ця територія у районі гори Кортумівка на Клепарові належала війську.
Дозвіл на будівництво будинку підписав у грудні 1851 року Франц Йосиф І. Будівельні роботи розпочалися навесні 1856 року.
У 1858 року розпочалося оздоблення фасадів будинку, виконане скульпторами Ципріяном Ґодебським та його учнем Аблем Марією Пер'є. Основні будівельні роботи були завершені в 1860 році, а повністю будівництво завершено у 1863 році.
Урочисте відкриття Будинку інвалідів відбулося 4 жовтня 1863 року в день іменин імператора Франца Йосифа І.
Наприкінці 1870-х років Будинок військових з інвалідністю внаслідок війни у Львові перетворено у самостійний заклад для інвалідів №4. Будинок військових інвалідів у Львові був одним з чотирьох подібних закладів у Австро-Угорщині. Будівля була розрахована на розміщення та утримання на пансіоні 500 осіб з інвалідністю та ветеранів. Центральна частина будівлі призначалася для офіцерів, а ліве та праве крило — для молодших офіцерів та солдатів. У вежах центральної частини будинку інвалідів розміщувалася квартира генерала-коменданта та його канцелярія. В одному крилі знаходилася філія гарнізонного шпиталю.
Будинок інвалідів зазнав пошкоджень в часи Першої світової війни. У міжвоєнний період використовували для потреб осіб з інвалідністю внаслідок війни та ветеранів польського війська, тут розміщувалась філія 6-го Окружного військового шпиталю.
Під час радянської окупації Будинок військових інвалідів належав Радянській армії. У 1939–1941 роках в будинку розмістили 233-й полк НКВС (в/ч 7480), який 10 серпня 1944 року знову тут був розквартирований. Тоді було частково знищене скульптурне оздоблення, руйнувань та вандалізму зазнала також будівля каплиці, де від 1939 року було розміщено речовий склад.
У травні 1954 року в приміщені Будинку інвалідів було розміщено Київське пожежно-технічне училище МВС СРСР, хоча на першому поверсі лівого крила головного корпусу Будинку інвалідів було розташовано військову частину 7480 та батальйон міліції аж до 1972 року. В 1983-1988 роках було надбудовано четвертий поверх головного корпусу, де розмістилися 4 дивізіони.
Після проголошення Незалежності у колишньому Будинку інвалідів діяло Львівське пожежно-технічне училище МВС України. 21 червня 2001 року училище реорганізовано у Львівський державний університет безпеки життєдіяльності.
-
-
-
- Внутрішній дворик
- Вхід
Архітектура
Будинок інвалідів розташований у північній частині міста Львова, на великій ділянці (довжина головного фасаду 165 м), яка є у глибині від вулиці Клепарівської. Триповерхова будівля у формах романської фортеці мурована з нетинькованої жовтої та червоної цегли. Будинок симетричний в плані, з центральним корпусом призматичної конфігурації, доповненим чотирма масивними кутовими вежами, та з великим внутрішнім двориком. Від центрального блоку відходять два крила з бічними ризалітами. Вікна півциркульні. Внутрішня планувальна структура коридорного типу.
На головному та тильному фасадах розміщено 26 скульптурних елементів та 8 барельєфів авторства Ґодебського та Пер'є. На головному фасаді, з обох боків від гербу Австрійської імперії, розміщено майже двометрові фігури чоловіка (Воїн) та жінки (Спокій), палітра та кисть біля їхнього підніжжя символізують Науку та Мистецтво. Над протилежними брамами – і ззовні, і зсередини двору, розміщено чотири барельєфи, що символізують Воїна і Перемогу. Скульптурне оздоблення інтер'єру до наших днів не збереглося. Втрачено багато елементів скульптурного декору, головно із внутрішнього боку, статуї чотирьох славетних австрійських фельдмаршалів та генералів: архікнязя Карла, графа Радецького, князя Шварценберґа і графа Шліка. Не збереглася також зала з фресками.
У комплекс Будинку інвалідів входить каплиця, споруджена на північний захід від основної будівлі, зведена у романо-візантійських формах. Фрагментарно в ній зберігся стінопис. У квітні 1993 року речовий склад з каплиці було перенесено в інше місце та розпочато відновні роботи. У травні 1994 року на куполі каплиці було встановлено хрест. Реставрація та оздоблення каплиці завершено у 1998 році. Урочисте освячення відновленої каплиці відбулося 11 жовтня 1998 року.
- Каплиця у 1870 роках
- Каплиця у 1921 році
- Сучасний стан
Джерела
- Львів. Туристичний путівник. Видавницво: Центр Європи. Львів, 1999. C. 253.
- Lwów. Ilustrowany przewodnik. Lwów: Centrum Europy. Wrocław: Via Nowa, 2001. S. 145.
- Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Część I. Kościoły i klasztory rzyskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Tom 12. Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. Kraków, 2004. S. 67-76.
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 2 вересня 2018.
Посилання
- Будинок військових інвалідів - Львів
- Будинок військових інвалідів (№ 35)
- Будинок інвалідів [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Budinok vijskovih invalidiv kompleks sporud rannogo istorizmu na vulici Kleparivskij 35 u Lvovi pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya ohoronnij 1280 ID 46 101 0611 kolishnij avstrijskij Budinok vijskovih invalidiv nini ce Lvivskogo derzhavnogo universitetu bezpeki zhittyediyalnosti Budinok vijskovih invalidiv49 51 00 pn sh 24 00 51 sh d 49 85000 pn sh 24 01417 sh d 49 85000 24 01417 Koordinati 49 51 00 pn sh 24 00 51 sh d 49 85000 pn sh 24 01417 sh d 49 85000 24 01417Status spadshini pam yatka arhitekturi miscevogo znachennyaKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya LvivKonfesiya UPC KPArhitekturnij stil istorizmAvtor proyektu Teofil Edvard GansenArhitektor Edmund KelerSkulptor Cipriyan Godebskij Abel Mariya Per yeZasnovnik Franc Josif IPrijnyato rishennya pro budivnictvo 1851Budivnictvo 1855 1863Adresa 79000 Lvivska oblast m Lviv vul Kleparivska 35 Budinok invalidiv Lviv Lviv Budinok invalidiv u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Budinok invalidiv IstoriyaBudinok invalidiv dlya veteraniv z invalidnistyu vnaslidok vijni bulo pobudovano u 1855 1863 rokah za proektom Teofilya Edvarda Gansena arhitektorom Edmundom Kelerom za rozporyadzhennyam avstrijskogo imperatora Franca Josifa I vid 12 grudnya 1851 roku ta za spriyannya general ad yutanta kajzera grafa Gryunera Plan Budinku vijskovih invalidiv 1855 roku Budinok vijskovih z invalidnistyu vnaslidok vijni diyav u Lvovi 1863 1918 rokah yak filiya budinku invalidiv 3 v Tirnau Vijskovi z invalidnistyu ta veterani yaki ne mali zasobiv dlya samostijnogo utrimannya meshkali u zakladi derzhavnim koshtom Budivlyu stvoreno za zrazkom Videnskogo arsenalu avtorom yakogo tezh buv Teofil Edvard Gansena Na budivnictvo budinku u Lvovi bulo zakladeno 700 tisyach zolotih rinskih ta bulo vidileno zemli Pilihovskoyi dolini z dubovim lisom cya teritoriya u rajoni gori Kortumivka na Kleparovi nalezhala vijsku Dozvil na budivnictvo budinku pidpisav u grudni 1851 roku Franc Josif I Budivelni roboti rozpochalisya navesni 1856 roku U 1858 roku rozpochalosya ozdoblennya fasadiv budinku vikonane skulptorami Cipriyanom Godebskim ta jogo uchnem Ablem Mariyeyu Per ye Osnovni budivelni roboti buli zaversheni v 1860 roci a povnistyu budivnictvo zaversheno u 1863 roci Urochiste vidkrittya Budinku invalidiv vidbulosya 4 zhovtnya 1863 roku v den imenin imperatora Franca Josifa I Naprikinci 1870 h rokiv Budinok vijskovih z invalidnistyu vnaslidok vijni u Lvovi peretvoreno u samostijnij zaklad dlya invalidiv 4 Budinok vijskovih invalidiv u Lvovi buv odnim z chotiroh podibnih zakladiv u Avstro Ugorshini Budivlya bula rozrahovana na rozmishennya ta utrimannya na pansioni 500 osib z invalidnistyu ta veteraniv Centralna chastina budivli priznachalasya dlya oficeriv a live ta prave krilo dlya molodshih oficeriv ta soldativ U vezhah centralnoyi chastini budinku invalidiv rozmishuvalasya kvartira generala komendanta ta jogo kancelyariya V odnomu krili znahodilasya filiya garnizonnogo shpitalyu Budinok invalidiv zaznav poshkodzhen v chasi Pershoyi svitovoyi vijni U mizhvoyennij period vikoristovuvali dlya potreb osib z invalidnistyu vnaslidok vijni ta veteraniv polskogo vijska tut rozmishuvalas filiya 6 go Okruzhnogo vijskovogo shpitalyu Pid chas radyanskoyi okupaciyi Budinok vijskovih invalidiv nalezhav Radyanskij armiyi U 1939 1941 rokah v budinku rozmistili 233 j polk NKVS v ch 7480 yakij 10 serpnya 1944 roku znovu tut buv rozkvartirovanij Todi bulo chastkovo znishene skulpturne ozdoblennya rujnuvan ta vandalizmu zaznala takozh budivlya kaplici de vid 1939 roku bulo rozmisheno rechovij sklad U travni 1954 roku v primisheni Budinku invalidiv bulo rozmisheno Kiyivske pozhezhno tehnichne uchilishe MVS SRSR hocha na pershomu poversi livogo krila golovnogo korpusu Budinku invalidiv bulo roztashovano vijskovu chastinu 7480 ta bataljon miliciyi azh do 1972 roku V 1983 1988 rokah bulo nadbudovano chetvertij poverh golovnogo korpusu de rozmistilisya 4 divizioni Pislya progoloshennya Nezalezhnosti u kolishnomu Budinku invalidiv diyalo Lvivske pozhezhno tehnichne uchilishe MVS Ukrayini 21 chervnya 2001 roku uchilishe reorganizovano u Lvivskij derzhavnij universitet bezpeki zhittyediyalnosti Vnutrishnij dvorik VhidArhitekturaBudinok invalidiv roztashovanij u pivnichnij chastini mista Lvova na velikij dilyanci dovzhina golovnogo fasadu 165 m yaka ye u glibini vid vulici Kleparivskoyi Tripoverhova budivlya u formah romanskoyi forteci murovana z netinkovanoyi zhovtoyi ta chervonoyi cegli Budinok simetrichnij v plani z centralnim korpusom prizmatichnoyi konfiguraciyi dopovnenim chotirma masivnimi kutovimi vezhami ta z velikim vnutrishnim dvorikom Vid centralnogo bloku vidhodyat dva krila z bichnimi rizalitami Vikna pivcirkulni Vnutrishnya planuvalna struktura koridornogo tipu Na golovnomu ta tilnomu fasadah rozmisheno 26 skulpturnih elementiv ta 8 barelyefiv avtorstva Godebskogo ta Per ye Na golovnomu fasadi z oboh bokiv vid gerbu Avstrijskoyi imperiyi rozmisheno majzhe dvometrovi figuri cholovika Voyin ta zhinki Spokij palitra ta kist bilya yihnogo pidnizhzhya simvolizuyut Nauku ta Mistectvo Nad protilezhnimi bramami i zzovni i zseredini dvoru rozmisheno chotiri barelyefi sho simvolizuyut Voyina i Peremogu Skulpturne ozdoblennya inter yeru do nashih dniv ne zbereglosya Vtracheno bagato elementiv skulpturnogo dekoru golovno iz vnutrishnogo boku statuyi chotiroh slavetnih avstrijskih feldmarshaliv ta generaliv arhiknyazya Karla grafa Radeckogo knyazya Shvarcenberga i grafa Shlika Ne zbereglasya takozh zala z freskami Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici U kompleks Budinku invalidiv vhodit kaplicya sporudzhena na pivnichnij zahid vid osnovnoyi budivli zvedena u romano vizantijskih formah Fragmentarno v nij zberigsya stinopis U kvitni 1993 roku rechovij sklad z kaplici bulo pereneseno v inshe misce ta rozpochato vidnovni roboti U travni 1994 roku na kupoli kaplici bulo vstanovleno hrest Restavraciya ta ozdoblennya kaplici zaversheno u 1998 roci Urochiste osvyachennya vidnovlenoyi kaplici vidbulosya 11 zhovtnya 1998 roku Kaplicya u 1870 rokah Kaplicya u 1921 roci Suchasnij stanDzherelaLviv Turistichnij putivnik Vidavnicvo Centr Yevropi Lviv 1999 C 253 Lwow Ilustrowany przewodnik Lwow Centrum Europy Wroclaw Via Nowa 2001 S 145 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Czesc I Koscioly i klasztory rzyskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Tom 12 Koscioly i klasztory Lwowa z wiekow XIX i XX Krakow 2004 S 67 76 Primitki Arhiv originalu za 3 veresnya 2018 Procitovano 2 veresnya 2018 PosilannyaBudinok vijskovih invalidiv Lviv Budinok vijskovih invalidiv 35 Budinok invalidiv 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine