Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Будинок Мороза — колишній прибутковий будинок у Києві, розташований за адресою Володимирська вулиця, 61/11. Нині це житлова будівля. Має статус пам'ятки архітектури та містобудування місцевого значення (взято на облік рішенням виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 22.11.1982 № 1804).
| Прибутковий будинок Мороза | |
|---|---|
 | |
| 50°26′23″ пн. ш. 30°30′41″ сх. д. / 50.43972° пн. ш. 30.51139° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Київ |
| Архітектор | Йосип Зекцер, Дмитро Торов |
| Дата початку спорудження | 1910 |
| Дата закінчення спорудження | 1912 |
| Стиль | модерн |
| Адреса | вул. Володимирська, 61/11 |
  Прибутковий будинок Мороза Прибутковий будинок Мороза (Україна) | |
 Прибутковий будинок Мороза у Вікісховищі | |
Історія
Будинок було побудовано впродовж 1910–1912 рр. за проєктом відомого архітектора та забудовника Києва, Йосипа Зекцера у співдружності з Дмитром Торовим.
Архітектори спорудили 7-поверховий прибутковий будинок для купця Мороза, в еклектичних формах, в поєднанні з рисами французького бароко. Будинок у ті часи був дивом інженерної думки та, мабуть, перевершив Маріїнський палац і заможні приватні будинки на Десятинній вулиці. Йосип Зекцер продумав усе до дрібниць, створив тут комфорт і тим прославився у Києві.
До того ж цей кутовий будинок був завжди популярним, адже в ньому, на першому поверсі, був гастроном, куди любили заходити місцеві, студенти. Його називали «професорським будинком», тут жили викладачі Університету Св. Володимира, професори, вчені.
Нерідко цей будинок також називають «будинком Морозова» на московський манер. Але тутешній домовласник, купець першої гільдії Берко Волькович Мороз не мав відношення до знаменитих мануфактурників, навіть не був однофамільцем.
У 1910–20-ті рр. тут мешкав Євген Скловський (1869–1930) — педіатр, співробітник Київського університету, 1918–1920 — завідувач відділу охорони материнства та дитинства Київського окрздороввідділу; 1919–1928 — завідувач кафедри Київського клінічного інституту; з 1929 працював в Українському НДІ охорони материнства і дитинства (нині — Інститут педіатрії, акушерства та гінекології ім. Б. Буйка АМН України). 1911 організував у Києві перші дитячі ясла.
1944 після повернення з евакуації до Києва значна кількість житлових приміщень у будинку була надана АН УРСР. Тут проживали відомі вчені.
До 1960-х рр. — Анатолій Бабко (1905–1968) — хімік, акад. АН УРСР (з 1957), заслужений діяч науки УРСР (з 1966). Завідувач лабораторії Інституту загальної та неорганічної хімії АН УРСР (з 1941), водночас завідував кафедрою аналітичної хімії Київського університету (з 1944). Зробив значний внесок у вивчення розчинів комплексних сполук.
До 1950-х рр. — Іван Білодід (1906–1981) — мовознавець, акад. АН УРСР (з 1957), акад. АН СРСР (з 1972), заслужений діяч науки УРСР (з 1966), віце-президент АН УРСР (1963–1978). У зазначений період — з 1946 — співробітник Інституту мовознавства АН УРСР ім. О. Потебні (з 1961 — директор). Одночасно — завідувач кафедри Київського університету (1947–1957, з 1952 — професор), голова Відділу суспільних наук (1952–1957). Пізніше, обіймаючи посаду міністра освіти УРСР (1957–1962), мешкав на вул. Терещенківській, 5. Наукові праці з історії і сучасного функціонування української та російської літературних мов, лінгвістики, лексикології та лексикографії, мовознавства тощо.
До 1963 р. — Андрій Василенко (1891–1963) — вчений у галузі машинобудування та сільськогосподарської механіки, акад. АН УРСР (з 1948). 1944–1958 — завідувач лабораторії і директор Інституту машинознавства і сільськогосподарської механіки АН УРСР (тепер Фізико-технологічний інститут металів та сплавів НАН України). Професор Київського сільськогосподарського (1944–1945) й Київського автодорожнього (1946–1959) інститутів. Наукові праці присвячено теорії дослідження та конструюванню сільськогосподарських машин. 1950 відзначений Державною премією УРСР.
До 1964 р. — Микола Гришко (1901–1964) — ботанік, акад. АН УРСР (з 1939), директор Інституту ботаніки АН УРСР (1939–1944). У зазначений період — засновник і у 1944–1958 — директор Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР (нині носить його ім'я). 1944–1948 — професор Київського університету. Був головою відділу сільськогосподарських наук АН УРСР (1945–1948). Автор наукових праць з питань селекції, інтродукції та акліматизації рослин.
До 1970 р. — Дмитро Зеров (1895–1971) — ботанік, акад. АН УРСР (з 1948), заслужений діяч науки УРСР (з 1965). Директор Інституту ботаніки АН УРСР (1946–1963), 1963–1971 — завідувач відділу. Одночасно завідувач кафедри нижчих рослин Київського університету (до 1957). Займався вивченням мохоподібних, питаннями палеоботаніки, історії ботаніки. Відзначений Державною премією УРСР (1969). З 1970 жив на вул. Володимирській, 51/53.
До 1958 р. — Микола Корноухов (1903–1958) — вчений у галузі будівельної механіки, акад. АН УРСР (з 1951), заслужений діяч науки і техніки УРСР (з 1954). Працював в Інституті будівельної механіки АН УРСР (тепер — Інститут механіки ім. С. Тимошенка НАН України), у 1940–1944 — його директор. Одночасно завідував кафедрою у Київському інженерно-будівельному інституті. Був головою Відділу технічних наук АН УРСР (1952–1954). Досліджував міцність та стійкість будівельних конструкцій. Відзначений Державною премією СРСР (1950).
До 1960-х рр. — Георгій Сухомел (1888–1966) — вчений у галузі гідравліки та гідромеханіки, акад. АН УРСР (з 1951), заслужений діяч науки і техніки УРСР (з 1957). Працював в Інституті гідрології і гідротехніки (з 1963 — Інститут гідромеханіки) АН УРСР, 1940–1958 — директор, одночасно до 1947 викладав у Київському політехнічному інституті. Розробив теорію руху рідини з вільною поверхнею у відкритих водотоках. Пізніше мешкав у будинку № 16 по Володимиро-Либідській вулиці.
До 1949 р. — Йосип Штокало (1897–1987) — математик, історик науки, акад. АН УРСР (з 1951), заслужений діяч науки УРСР (з 1968), голова Президії Львівської філії АН УРСР (1949–1956). У зазначений період — заступник директора Інституту математики АН УРСР (1946–1948), одночасно — завідувач кафедри Київського університету. Основні дослідження в галузі теорії диференційних рівнянь, операційного числення, історії математики. З 1956 жив у Києві на вул. Шовковичній, 10.
Тепер частину приміщень займають посольства Федеративної Республіки Бразилії та Естонської Республіки, на першому поверсі — магазини.
Будівля
Фасади колишнього прибуткового будинку вирішені у стилі «раціонального модерну», стилістично лаконічні, матеріалом для будівництва була цегла. Наріжну частину увінчує декоративна чотиригранна наметова баня, зорово розрахована на сприймання з далекої відстані. Так само, зважаючи на містобудівне положення споруди, що замикає перспективу вулиці, в оздобленні фасадів використано деталі, які добре помітні здалеку,– великі еркери, залізобетонні огорожі балконів та лоджій, ліпні вставки тощо.
В головному вестибюлі, на сходах та у житлових приміщеннях раніше було багато декоративних деталей, орнаментів та металевих конструкцій. Зараз від художнього оздоблення залишилося небагато. У деяких кімнатах залишилася первісна паркетна щитова підлога, фризи, облицьовані плиткою з орнаментом із квітів. Трапляються такі характерні для модерну елементи, як прямі та вигнуті лінії, що, перетинаючись під різними кутами, утворюють складний орнамент; стилізовані букети з троянд і польових рослин, фризи з квітів та листя маків, стилізовані соняшники, яблуні з плодами, вінки з польових квітів тощо.
Найбільшу мистецьку цінність являє інтер'єр квартири № 8 з первісним плануванням і оздобленням (ліплення, двері, кутня груба, облицьована білими полив'яними кахлями з чавунними орнаментованими дверцятами). Ліпний декор виконано у стилі модерн з елементами неокласицизму та ампіру.
Вестибюль відзначається величезними розмірами, кесонованою стелею, тримаршовими мармуровими сходами, скульптурою жіночої фігури, яка розміщена ліворуч над нішею. Збереглися первісні світильники під стелею, розроблені в стилі модерн.
З самого початку у цьому будинку було передбачено своєрідний ліфт — механічний підйомник, металеві двері якого виходили на кожний поверх й оздоблювались рослинним орнаментом. Бесшумні ліфти були поставлені німецькою фірмою «Шеглер», сантехніку забезпечила англійська фірма «Пуп». Загальнобудинковий пилосмок дивував і приводив усіх у захоплення. Були передбачені пральня, котельня з системою опалення та інші зручності. Кімнати зі стелями висотою до 4-х метрів, з ваннами та переговорними пристроями. Сходи — з карарського мармуру.
Такі квартири наймали заможні клієнти. До речі, цей будинок відвідували Максим Рильський, Амвросій Бучма, Василь Касіян, а в час газифікації міста і Микита Хрущов.
Ще оригінальнішим виявилося планування «будинку Мороза». Адже ця земельна ділянка неправильної форми в плані, — кожна з вулиць, що утворюють перехрестя, має тут істотний ухил. Однак ці труднощі Зекцеру вдалося подолати. Хитромудро накреслене планування залишає місце на невеличкі подвір'я, з трьох боків оточені об'ємом будинку, сполучаються з вулицею і між собою внутрішніми проїздами.
Цікаве
Серед давніх наймачів «будинку Мороза» була ціла низка власників різних громадських закладів, які орендували приміщення в першому і цокольному поверхах. Там діяли, наприклад, кафе-ресторан, булочна-кондитерська, молочний магазин, магазин корсетів, комісійна контора з продажу цукру, більярдна, перукарня, приватна публічна бібліотека, кравецький заклад і навіть майстерня «вегетаріанського взуття» (очевидно, взуття без застосування натуральної шкіри).
Ще одна цікава подробиця: в архівному переліку квартир будинку за 1918 рік не знайти квартири № 13 — замість неї записаний № 12б. У тодішні смутні часи це, мабуть, мало для якогось забобонного квартиранта певне значення.
Див. також
Посилання
Джерела
- Звід пам'яток історії та культури [ 4 квітня 2015 у Wayback Machine.].
- .
- Киев, построенный Зекцером [ 13 квітня 2015 у Wayback Machine.].
- Будував міцно та комфортно Йосип Зекцер [ 12 квітня 2015 у Wayback Machine.].
- Архітектурні стилі київських прибуткових будинків [ 13 квітня 2015 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Budinok Moroza kolishnij pributkovij budinok u Kiyevi roztashovanij za adresoyu Volodimirska vulicya 61 11 Nini ce zhitlova budivlya Maye status pam yatki arhitekturi ta mistobuduvannya miscevogo znachennya vzyato na oblik rishennyam vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskradi narodnih deputativ vid 22 11 1982 1804 Pributkovij budinok Moroza50 26 23 pn sh 30 30 41 sh d 50 43972 pn sh 30 51139 sh d 50 43972 30 51139Krayina UkrayinaRoztashuvannyaKiyivArhitektorJosip Zekcer Dmitro TorovData pochatku sporudzhennya1910Data zakinchennya sporudzhennya1912StilmodernAdresavul Volodimirska 61 11Pributkovij budinok MorozaPributkovij budinok Moroza Ukrayina Pributkovij budinok Moroza u VikishovishiIstoriyaOhoronna tablichka na fasadi Fasad budivli Elementi dekoru na balkonah budivli Budinok bulo pobudovano vprodovzh 1910 1912 rr za proyektom vidomogo arhitektora ta zabudovnika Kiyeva Josipa Zekcera u spivdruzhnosti z Dmitrom Torovim Arhitektori sporudili 7 poverhovij pributkovij budinok dlya kupcya Moroza v eklektichnih formah v poyednanni z risami francuzkogo baroko Budinok u ti chasi buv divom inzhenernoyi dumki ta mabut perevershiv Mariyinskij palac i zamozhni privatni budinki na Desyatinnij vulici Josip Zekcer produmav use do dribnic stvoriv tut komfort i tim proslavivsya u Kiyevi Do togo zh cej kutovij budinok buv zavzhdi populyarnim adzhe v nomu na pershomu poversi buv gastronom kudi lyubili zahoditi miscevi studenti Jogo nazivali profesorskim budinkom tut zhili vikladachi Universitetu Sv Volodimira profesori vcheni Neridko cej budinok takozh nazivayut budinkom Morozova na moskovskij maner Ale tuteshnij domovlasnik kupec pershoyi gildiyi Berko Volkovich Moroz ne mav vidnoshennya do znamenitih manufakturnikiv navit ne buv odnofamilcem U 1910 20 ti rr tut meshkav Yevgen Sklovskij 1869 1930 pediatr spivrobitnik Kiyivskogo universitetu 1918 1920 zaviduvach viddilu ohoroni materinstva ta ditinstva Kiyivskogo okrzdorovviddilu 1919 1928 zaviduvach kafedri Kiyivskogo klinichnogo institutu z 1929 pracyuvav v Ukrayinskomu NDI ohoroni materinstva i ditinstva nini Institut pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi im B Bujka AMN Ukrayini 1911 organizuvav u Kiyevi pershi dityachi yasla 1944 pislya povernennya z evakuaciyi do Kiyeva znachna kilkist zhitlovih primishen u budinku bula nadana AN URSR Tut prozhivali vidomi vcheni Do 1960 h rr Anatolij Babko 1905 1968 himik akad AN URSR z 1957 zasluzhenij diyach nauki URSR z 1966 Zaviduvach laboratoriyi Institutu zagalnoyi ta neorganichnoyi himiyi AN URSR z 1941 vodnochas zaviduvav kafedroyu analitichnoyi himiyi Kiyivskogo universitetu z 1944 Zrobiv znachnij vnesok u vivchennya rozchiniv kompleksnih spoluk Do 1950 h rr Ivan Bilodid 1906 1981 movoznavec akad AN URSR z 1957 akad AN SRSR z 1972 zasluzhenij diyach nauki URSR z 1966 vice prezident AN URSR 1963 1978 U zaznachenij period z 1946 spivrobitnik Institutu movoznavstva AN URSR im O Potebni z 1961 direktor Odnochasno zaviduvach kafedri Kiyivskogo universitetu 1947 1957 z 1952 profesor golova Viddilu suspilnih nauk 1952 1957 Piznishe obijmayuchi posadu ministra osviti URSR 1957 1962 meshkav na vul Tereshenkivskij 5 Naukovi praci z istoriyi i suchasnogo funkcionuvannya ukrayinskoyi ta rosijskoyi literaturnih mov lingvistiki leksikologiyi ta leksikografiyi movoznavstva tosho Do 1963 r Andrij Vasilenko 1891 1963 vchenij u galuzi mashinobuduvannya ta silskogospodarskoyi mehaniki akad AN URSR z 1948 1944 1958 zaviduvach laboratoriyi i direktor Institutu mashinoznavstva i silskogospodarskoyi mehaniki AN URSR teper Fiziko tehnologichnij institut metaliv ta splaviv NAN Ukrayini Profesor Kiyivskogo silskogospodarskogo 1944 1945 j Kiyivskogo avtodorozhnogo 1946 1959 institutiv Naukovi praci prisvyacheno teoriyi doslidzhennya ta konstruyuvannyu silskogospodarskih mashin 1950 vidznachenij Derzhavnoyu premiyeyu URSR Do 1964 r Mikola Grishko 1901 1964 botanik akad AN URSR z 1939 direktor Institutu botaniki AN URSR 1939 1944 U zaznachenij period zasnovnik i u 1944 1958 direktor Centralnogo respublikanskogo botanichnogo sadu AN URSR nini nosit jogo im ya 1944 1948 profesor Kiyivskogo universitetu Buv golovoyu viddilu silskogospodarskih nauk AN URSR 1945 1948 Avtor naukovih prac z pitan selekciyi introdukciyi ta aklimatizaciyi roslin Do 1970 r Dmitro Zerov 1895 1971 botanik akad AN URSR z 1948 zasluzhenij diyach nauki URSR z 1965 Direktor Institutu botaniki AN URSR 1946 1963 1963 1971 zaviduvach viddilu Odnochasno zaviduvach kafedri nizhchih roslin Kiyivskogo universitetu do 1957 Zajmavsya vivchennyam mohopodibnih pitannyami paleobotaniki istoriyi botaniki Vidznachenij Derzhavnoyu premiyeyu URSR 1969 Z 1970 zhiv na vul Volodimirskij 51 53 Do 1958 r Mikola Kornouhov 1903 1958 vchenij u galuzi budivelnoyi mehaniki akad AN URSR z 1951 zasluzhenij diyach nauki i tehniki URSR z 1954 Pracyuvav v Instituti budivelnoyi mehaniki AN URSR teper Institut mehaniki im S Timoshenka NAN Ukrayini u 1940 1944 jogo direktor Odnochasno zaviduvav kafedroyu u Kiyivskomu inzhenerno budivelnomu instituti Buv golovoyu Viddilu tehnichnih nauk AN URSR 1952 1954 Doslidzhuvav micnist ta stijkist budivelnih konstrukcij Vidznachenij Derzhavnoyu premiyeyu SRSR 1950 Do 1960 h rr Georgij Suhomel 1888 1966 vchenij u galuzi gidravliki ta gidromehaniki akad AN URSR z 1951 zasluzhenij diyach nauki i tehniki URSR z 1957 Pracyuvav v Instituti gidrologiyi i gidrotehniki z 1963 Institut gidromehaniki AN URSR 1940 1958 direktor odnochasno do 1947 vikladav u Kiyivskomu politehnichnomu instituti Rozrobiv teoriyu ruhu ridini z vilnoyu poverhneyu u vidkritih vodotokah Piznishe meshkav u budinku 16 po Volodimiro Libidskij vulici Do 1949 r Josip Shtokalo 1897 1987 matematik istorik nauki akad AN URSR z 1951 zasluzhenij diyach nauki URSR z 1968 golova Prezidiyi Lvivskoyi filiyi AN URSR 1949 1956 U zaznachenij period zastupnik direktora Institutu matematiki AN URSR 1946 1948 odnochasno zaviduvach kafedri Kiyivskogo universitetu Osnovni doslidzhennya v galuzi teoriyi diferencijnih rivnyan operacijnogo chislennya istoriyi matematiki Z 1956 zhiv u Kiyevi na vul Shovkovichnij 10 Teper chastinu primishen zajmayut posolstva Federativnoyi Respubliki Braziliyi ta Estonskoyi Respubliki na pershomu poversi magazini BudivlyaFasadi kolishnogo pributkovogo budinku virisheni u stili racionalnogo modernu stilistichno lakonichni materialom dlya budivnictva bula cegla Narizhnu chastinu uvinchuye dekorativna chotirigranna nametova banya zorovo rozrahovana na sprijmannya z dalekoyi vidstani Tak samo zvazhayuchi na mistobudivne polozhennya sporudi sho zamikaye perspektivu vulici v ozdoblenni fasadiv vikoristano detali yaki dobre pomitni zdaleku veliki erkeri zalizobetonni ogorozhi balkoniv ta lodzhij lipni vstavki tosho V golovnomu vestibyuli na shodah ta u zhitlovih primishennyah ranishe bulo bagato dekorativnih detalej ornamentiv ta metalevih konstrukcij Zaraz vid hudozhnogo ozdoblennya zalishilosya nebagato U deyakih kimnatah zalishilasya pervisna parketna shitova pidloga frizi oblicovani plitkoyu z ornamentom iz kvitiv Traplyayutsya taki harakterni dlya modernu elementi yak pryami ta vignuti liniyi sho peretinayuchis pid riznimi kutami utvoryuyut skladnij ornament stilizovani buketi z troyand i polovih roslin frizi z kvitiv ta listya makiv stilizovani sonyashniki yabluni z plodami vinki z polovih kvitiv tosho Najbilshu mistecku cinnist yavlyaye inter yer kvartiri 8 z pervisnim planuvannyam i ozdoblennyam liplennya dveri kutnya gruba oblicovana bilimi poliv yanimi kahlyami z chavunnimi ornamentovanimi dvercyatami Lipnij dekor vikonano u stili modern z elementami neoklasicizmu ta ampiru Vestibyul vidznachayetsya velicheznimi rozmirami kesonovanoyu steleyu trimarshovimi marmurovimi shodami skulpturoyu zhinochoyi figuri yaka rozmishena livoruch nad nisheyu Zbereglisya pervisni svitilniki pid steleyu rozrobleni v stili modern Z samogo pochatku u comu budinku bulo peredbacheno svoyeridnij lift mehanichnij pidjomnik metalevi dveri yakogo vihodili na kozhnij poverh j ozdoblyuvalis roslinnim ornamentom Besshumni lifti buli postavleni nimeckoyu firmoyu Shegler santehniku zabezpechila anglijska firma Pup Zagalnobudinkovij pilosmok divuvav i privodiv usih u zahoplennya Buli peredbacheni pralnya kotelnya z sistemoyu opalennya ta inshi zruchnosti Kimnati zi stelyami visotoyu do 4 h metriv z vannami ta peregovornimi pristroyami Shodi z kararskogo marmuru Taki kvartiri najmali zamozhni kliyenti Do rechi cej budinok vidviduvali Maksim Rilskij Amvrosij Buchma Vasil Kasiyan a v chas gazifikaciyi mista i Mikita Hrushov She originalnishim viyavilosya planuvannya budinku Moroza Adzhe cya zemelna dilyanka nepravilnoyi formi v plani kozhna z vulic sho utvoryuyut perehrestya maye tut istotnij uhil Odnak ci trudnoshi Zekceru vdalosya podolati Hitromudro nakreslene planuvannya zalishaye misce na nevelichki podvir ya z troh bokiv otocheni ob yemom budinku spoluchayutsya z vuliceyu i mizh soboyu vnutrishnimi proyizdami CikaveSered davnih najmachiv budinku Moroza bula cila nizka vlasnikiv riznih gromadskih zakladiv yaki orenduvali primishennya v pershomu i cokolnomu poverhah Tam diyali napriklad kafe restoran bulochna konditerska molochnij magazin magazin korsetiv komisijna kontora z prodazhu cukru bilyardna perukarnya privatna publichna biblioteka kraveckij zaklad i navit majsternya vegetarianskogo vzuttya ochevidno vzuttya bez zastosuvannya naturalnoyi shkiri She odna cikava podrobicya v arhivnomu pereliku kvartir budinku za 1918 rik ne znajti kvartiri 13 zamist neyi zapisanij 12b U todishni smutni chasi ce mabut malo dlya yakogos zabobonnogo kvartiranta pevne znachennya Div takozhArhitektura modernu Pributkovij budinokPosilannyaPortal Arhitektura Portal Modern DzherelaZvid pam yatok istoriyi ta kulturi 4 kvitnya 2015 u Wayback Machine Kiev postroennyj Zekcerom 13 kvitnya 2015 u Wayback Machine Buduvav micno ta komfortno Josip Zekcer 12 kvitnya 2015 u Wayback Machine Arhitekturni stili kiyivskih pributkovih budinkiv 13 kvitnya 2015 u Wayback Machine