Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Еялет Буда або Будинський пашалик осман ایالت بودین адміністративно територіальна одиниця Османської імперії Існував у 1

Буда (еялет)

Буда (еялет)

Еялет Буда або Будинський пашалик (осман. ایالت بودین‎) — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 1541—1686 роках. Утворився внаслідок захоплення османськими військами Угорського королівства. Існував на теперішніх землях Угорщини, північно-східної Хорватії та північної Сербії.

Буда
Дата створення / заснування 1541
image
Країна Османська імперія
Столиця Буда
Замінений на Габсбурзька монархія
На заміну Угорське королівство
Час/дата припинення існування 1686
image
image Буда у Вікісховищі

Координати: 47°28′ пн. ш. 19°03′ сх. д. / 47.467° пн. ш. 19.050° сх. д. / 47.467; 19.050

Історія

У 1520-х роках поновився тиск османських військ на кордони Угорщини. У 1526 році військо султана Сулеймана I у битві при Могачі завдало нищівної поразки королю Лайошу II, який загинув. З цього моменту починається боротьба Османів з Габсбургами за володіннями угорськими землями.

У 1541 році з метою зміцнення своєї влади в королівстві було утворено декілька еялетів. Першим серед них став пашалик у Буді, що згодом перетворився на фактичний центр османського панування в Угорщині. Після успішної військової кампанії проти Австрії у 1543—1544 роках кордони еялету розширено на захід. Спочатку охоплював майже усю Угорщину, але у 1596 році з нього виокремлено еялет Егер, а у 1600 році — Каніж.

З 1620-х років під час військових кампанії будинському паші підпорядковувалися війська еялетів Темешвара, Егер, Варад, Каніж. Внаслідок поразки у Великій турецькій війні у 1686 році було втрачено Буду, а за умовами Карловицького договору 1699 року практично увесь Будинський пашалик відійшов до Австрії. Рештки еялету приєднано до Румелійського еялету.

Поділ

У 1541 році складався з 17 санджаків: Будин, Семендіре, Ізворник, Вулчитрін, Пожега, Сірем, Могач, Секешфегервар, Сегедін, Копан, Шиклош, Печуй, Відін, Алака-Хисар, Ченад, Бечкерек, Гіпово.

У 1566 році відбулося реформування. Збереглися санджаки Будин, Семендіре, Пожега, Могач, Секешфегервар, Сірем, Сегедін, Печуй, Копан, Шиклош. Натомість додалися: Бабоска, Сігетвар, Естергом, Гатван, Філек, Сечень, Сольнок, Сімонторня, Новіград, Сексард, Веспрем.

У 1600 році після виокремлення еялетів Егер та Каніж залишилося 8 санджаків: Семендіре, Сірем, Рацкеве, Могач, Секешфегервар, Копан, Шиклош, Сечуй. У 1610 році після невдач в війні з Австрією відновлено санджак буда, ліквідовано санджаки Секешфегервар, Семендіре, Шиклош і Сечуй.

Втім вже після успіхів у 1650-х роках кількість санджаків збільшено до 9: додано Семендіре, Сімонторня, Сексард, Естергом і Печі (замість ліквідованих Рацкеве і Копан).

Паша еялету водночас був очільником будинського санджаку. під час військових кампаній проти Австрії та її союзників зазвичай очолював передові або основні загони, що діяли у західній Угорщині, Моравії та Австрії. Водночас через диван паші султани здійснювали дипломатичні стосунки зі Священною Римською імперією.

Дохід від хасси (володіння на час каденції) бейлербея становив 880 тис. акце, санджакбеїв — від 210 до 740 тис. акче. Спагіїв, що отримали тімари, нараховували 2722 особи.

Очільники

Джерела

  • Lajos Fekete, Nagy Lajos, Budapest története a török korban (History of Budapest in Ottoman period), Budapest, Akadémia Kiadó, 1986, .
  • Gábor Ágoston e Bruce Alan Masters, Encyclopedia of the Ottoman Empire, Infobase Publishing, 2009, p. 96, .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Буда (еялет)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Eyalet Buda abo Budinskij pashalik osman ایالت بودین administrativno teritorialna odinicya Osmanskoyi imperiyi Isnuvav u 1541 1686 rokah Utvorivsya vnaslidok zahoplennya osmanskimi vijskami Ugorskogo korolivstva Isnuvav na teperishnih zemlyah Ugorshini pivnichno shidnoyi Horvatiyi ta pivnichnoyi Serbiyi Buda Data stvorennya zasnuvannya1541 KrayinaOsmanska imperiya StolicyaBuda Zaminenij naGabsburzka monarhiya Na zaminuUgorske korolivstvo Chas data pripinennya isnuvannya1686 Buda u Vikishovishi Koordinati 47 28 pn sh 19 03 sh d 47 467 pn sh 19 050 sh d 47 467 19 050IstoriyaU 1520 h rokah ponovivsya tisk osmanskih vijsk na kordoni Ugorshini U 1526 roci vijsko sultana Sulejmana I u bitvi pri Mogachi zavdalo nishivnoyi porazki korolyu Lajoshu II yakij zaginuv Z cogo momentu pochinayetsya borotba Osmaniv z Gabsburgami za volodinnyami ugorskimi zemlyami U 1541 roci z metoyu zmicnennya svoyeyi vladi v korolivstvi bulo utvoreno dekilka eyaletiv Pershim sered nih stav pashalik u Budi sho zgodom peretvorivsya na faktichnij centr osmanskogo panuvannya v Ugorshini Pislya uspishnoyi vijskovoyi kampaniyi proti Avstriyi u 1543 1544 rokah kordoni eyaletu rozshireno na zahid Spochatku ohoplyuvav majzhe usyu Ugorshinu ale u 1596 roci z nogo viokremleno eyalet Eger a u 1600 roci Kanizh Z 1620 h rokiv pid chas vijskovih kampaniyi budinskomu pashi pidporyadkovuvalisya vijska eyaletiv Temeshvara Eger Varad Kanizh Vnaslidok porazki u Velikij tureckij vijni u 1686 roci bulo vtracheno Budu a za umovami Karlovickogo dogovoru 1699 roku praktichno uves Budinskij pashalik vidijshov do Avstriyi Reshtki eyaletu priyednano do Rumelijskogo eyaletu PodilU 1541 roci skladavsya z 17 sandzhakiv Budin Semendire Izvornik Vulchitrin Pozhega Sirem Mogach Sekeshfegervar Segedin Kopan Shiklosh Pechuj Vidin Alaka Hisar Chenad Bechkerek Gipovo U 1566 roci vidbulosya reformuvannya Zbereglisya sandzhaki Budin Semendire Pozhega Mogach Sekeshfegervar Sirem Segedin Pechuj Kopan Shiklosh Natomist dodalisya Baboska Sigetvar Estergom Gatvan Filek Sechen Solnok Simontornya Novigrad Seksard Vesprem U 1600 roci pislya viokremlennya eyaletiv Eger ta Kanizh zalishilosya 8 sandzhakiv Semendire Sirem Rackeve Mogach Sekeshfegervar Kopan Shiklosh Sechuj U 1610 roci pislya nevdach v vijni z Avstriyeyu vidnovleno sandzhak buda likvidovano sandzhaki Sekeshfegervar Semendire Shiklosh i Sechuj Vtim vzhe pislya uspihiv u 1650 h rokah kilkist sandzhakiv zbilsheno do 9 dodano Semendire Simontornya Seksard Estergom i Pechi zamist likvidovanih Rackeve i Kopan Pasha eyaletu vodnochas buv ochilnikom budinskogo sandzhaku pid chas vijskovih kampanij proti Avstriyi ta yiyi soyuznikiv zazvichaj ocholyuvav peredovi abo osnovni zagoni sho diyali u zahidnij Ugorshini Moraviyi ta Avstriyi Vodnochas cherez divan pashi sultani zdijsnyuvali diplomatichni stosunki zi Svyashennoyu Rimskoyu imperiyeyu Dohid vid hassi volodinnya na chas kadenciyi bejlerbeya stanoviv 880 tis akce sandzhakbeyiv vid 210 do 740 tis akche Spagiyiv sho otrimali timari narahovuvali 2722 osobi Ochilniki1541 1542 Malkoooglu Yag ya pashazade 1542 1543 1543 1548 1548 1551 vpershe 1551 1553 vpershe 1553 1556 vpershe 1556 1557 vdruge 1557 1557 1558 vdruge 1558 1559 vlruge 1559 1563 1563 1564 1564 1565 1565 1566 1566 1578 1578 1580 1580 1583 vpershe 1583 1586 vpershe 1586 1587 vdruge 1587 1588 vdruge 1588 1590 1590 1592 vpershe 1592 1593 vpershe 1593 1594 1594 1595 vdruge 1595 vpershe 1595 vdruge 1596 vdruge 1596 1597 1597 1598 vtretye 1598 1599 1599 1599 vpershe 1599 1600 1600 1601 vdruge 1601 1601 1602 1602 1604 1604 1605 1605 1605 1609 vpershe 1609 1614 vtretye 1614 1614 1614 1616 vdruge 1616 1617 1617 1618 1618 1621 1621 1621 1622 1622 1622 1623 1623 1623 1626 1626 1630 1630 1631 Bajram pasha 1631 vpershe 1631 1634 1634 1634 Bajram pasha 1634 vdruge 1634 1635 1635 1637 1637 1638 vpershe 1638 1639 1639 1640 Silahtar Mustafa pasha 1640 1640 1640 1644 vdruge 1644 1644 1645 1645 1646 1646 1647 1647 1647 vpershe 1647 1648 1648 1650 1650 1653 1653 1655 1655 1656 vpershe 1656 vdruge 1655 1658 vdruge 1658 1658 1658 1659 vtretye 1659 1660 1660 1663 1663 1663 1663 1664 1664 1666 1666 1667 1667 1667 1667 1670 1670 1672 vpershe 1672 1673 1673 1675 vdruge 1675 1677 1677 1677 1677 1683 vtretye Kara Mehmed pasha 1683 1684 1684 1684 1684 1686DzherelaLajos Fekete Nagy Lajos Budapest tortenete a torok korban History of Budapest in Ottoman period Budapest Akademia Kiado 1986 ISBN 963 05 4394 X Gabor Agoston e Bruce Alan Masters Encyclopedia of the Ottoman Empire Infobase Publishing 2009 p 96 ISBN 978 1 4381 1025 7 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Buda eyalet

Дата публікації:
Топ