Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нікола Буало Депрео фр Nicolas Boileau Despréaux 1 листопада 1636 Париж 13 березня 1711 Париж французький поет критик те

Буало Нікола

Буало Нікола

Нікола Буало-Депрео (фр. Nicolas Boileau-Despréaux; 1 листопада 1636, Париж — 13 березня 1711, Париж) — французький поет, критик, теоретик класицизму.

Нікола Буало
фр. Nicolas Boileau
image
Народився 1 листопада 1636(1636-11-01)[1][2][…]
Париж, Королівство Франція[4]
Помер 13 березня 1711(1711-03-13)[1][2][…] (74 роки)
Париж, Королівство Франція[4]
Поховання Сен-Жермен-де-Пре (абатство)
Країна image Франція
Діяльність поет, письменник, літературний критик, адвокат, історик
Сфера роботи d[6] і переклад[6]
Alma mater Паризький університет, d, d і Ліцей Сент-Луї
Мова творів французька
Членство Французька академія (11 березня 1711)[7] і Академія надписів та красного письменства (1711)[8]
Брати, сестри d і d
Автограф image
image Нікола Буало у Вікісховищі
image  Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія та творчість

Народився Нікола Буало в сім'ї паризького чиновника і виховувався в буржуазному середовищі, яке дало французькій літературі П. Корнеля, Ж. Расіна, Ж. Лафонтена. За бажанням батька навчався в єзуїтському коледжі, а після його закінчення займався богословськими науками і правом у Сорбонні. Однак, як тільки помер батько, залишивши синові спадщину, щоб жити без турбот про хліб, Буало залишив заняття, крім літератури, яку дуже любив.

image
Статуя Нікола Буало роботи Ш. Е. Сьорра. Близько 1853 року. Париж, Лувр, двір Наполеона

Починаючи з 1660 р., коли була написана перша сатира Буало «Про незручності мешкання у великих містах», він цілком віддається літературній роботі. Протягом кількох років Буало написав близько десятка сатир, памфлетів, кілька послань тощо. Ці твори зробили його ім'я відомим у літературних колах. Він знайомиться з Ж.-Б. Мольєром і Ж. Расіном, які стали його близькими друзями на багато років. Проте сатири Буало, спрямовані проти аристократичної знаті, єзуїтів, бездарних віршомазів, принесли авторові і немало ворогів. Буало володів нестримним темпераментом бійця і гострим пером сатирика. Особливо нещадно він розправлявся зі своїми літературними противниками, бездарними поставниками нудних манірних романів і поем, від яких віяло штучною, неприродною мовою та вигаданими героями. Крім цієї, так званої преціозної літератури, об'єктом критичних атак Буало стали також твори бурлескного жанру, на думку Буало, надто грубого і простонародного.

Так, в іроікомічній поемі «Налой» (написана одночасно з «Мистецтвом поетичним») Буало виступив саме проти «низького» бурлескного стилю, написавши твір на побутову тему у «високому стилі», щось на зразок «перелицьованого бурлеска». Поема цікава комічними картинками з життя церковників, живими, вихопленими з дійсності сценами і характерами. В ній поет вступав у суперечність з Буало-теоретиком: ігноруючи в своїй теорії чуттєву природу людний, у поемі «Налой» він виявив неабиякий інтерес саме до живих, а не абстрактних рис людського характеру.

image
Гіацинт Ріґо. Портрет Н. Буало

Сатира Буало

Свої сатири Буало присвячував найрізноманітнішим моральним і естетичним проблемам, виступаючи проти пороків аристократичної знаті. Він викривав ханжество, скупість, славолюбство вельмож, лицемірність священиків. Найцікавішими з художнього погляду є III і VI сатири, а також в окремих місцях X сатира. Викривальна гострота його сатир дещо знижувалася абстрактним викриттям «людини взагалі», відсутністю соціальної адреси.

Буало зробив сатиру знаряддям критичного втручання в літературу, гострою зброєю в боротьбі за утвердження нових художніх принципів. Він по праву вважається першим літературним критиком-професіоналом у Франції і у всій Європі. Його літературно-критичні виступи проти бездарних і нікчемних своїх сучасників (абат Котен, , Шаплен, , Кіно), проти преціозної манірної поезії, з одного боку, і «низької» бурлескної — з другого, найчастіше здійснювалися в жанрі поетичної сатири.

Літературні вороги Буало незабаром мусили відступити і навіть шукати з ним дружби, адже письменник і полеміст виявив таку мужність і несхитність у відстоюванні своїх поглядів, що міг викликати тільки повагу до себе. До того ж Буало на той час став близькою людиною до королівського двору і користувався підтримкою й покровительством монарха. З 1667 р. Людовік XIV призначив Буало і Ж. Расіна на посаду придворних історіографів.

Політичні погляди

Політичні погляди Буало цілком збігалися з офіційною ідеологією абсолютизму. В цей час визначається і його літературно-естетична позиція. Він не тільки органічно сприйняв світоглядні художні ідеали класицизму, але й відразу став активно розвивати, утверджувати і відстоювати ці ідеали в боротьбі зі своїми літературними ворогами.

«Мистецтво поетичне» (1674)

Докладніше: Мистецтво поетичне
image
Початок першої пісні «Мистецтво поетичне». Видання 1674 року

У середині XVII ст., коли Буало вступав у літературу, французький класицизм уже здобув певні позиції і виявив основні свої риси як літературний напрям. Ще П. Ронсар та інші поети «Плеяди», як Ж. дю Белле, вносили в поезію животворний дух гуманізму, виявляли глибокий інтерес до внутрішнього життя людини, зближували людину з природою і, прагнучи «високого» мистецтва, звертали погляд до античних зразків. Так, Ф. Малерб здійснив реформу поетичної мови та віршування. Його поетика цілком відповідала творчим принципам класиків, хоч класицизм сформувався пізніше. Своїми великими трагедіями П. Корнель уже заклав основи класичного театру. На цей же час з'явились і теоретичні праці, в яких розроблялися питання класичної поетики. Широкої популярності набув філософський трактат Р. Декарта «Міркування про метод» (1636 р.), де були викладені основи раціоналістичної філософії, естетичним адекватом якої були принципи теорії класицизму. Отже, класицизм уже існував на практиці, хоч теорія його ще не була приведена в систему. Це зробив Буало в своєму (1674 р.), основному творі серед багатьох інших, як вважав письменник. Цей твір приніс авторові голосну славу та незаперечний авторитет законодавця літературних правил. здобуло підтримку державної влади. Людовік XIV був у захопленні від цього твору. Буало у своєму трактаті захищав від нападок твори Ж. Расіна, Ж.-Б. Мольєра, Ж. Лафонтена. Помітним епізодом у діяльності Буало як критика і теоретика класицизму була його полеміка з Ш. Перро (нашому сучасникові він більше відомий як автор казок) стосовно значення давньої літератури. Намагаючись довести, що класичні зразки мистецтва стоять на неосяжній висоті і в порівнянні з ними сучасна література нічого не варта, Буало по суті став на позиції заперечення прогресу в мистецтві і тут зазнав неминучої поразки. Проти автора уже виступав сам час (полеміка відбулася у 80-х рр. XVII ст.), переконливо засвідчивши неспроможність претензій класицистичної теорії на вічність і незмінність. Так, ще за життя Буало почався перегляд тих принципів класицизму, які утверджував у своїй поетиці теоретик.

Твори

Les Satires
  • «Сатири» (Satires, 1660—1668).
  • «Послання» (Épîtres, 1669—1695)
  • «Мистецтво поетичне» (Art poétique, 1674)
  • «Трактат про високе» (Traité du sublime, 1674)
  • «Налой» (Le Lutrin, 1674—1683)
  • «Діалог про героїв роману» (Dialogue sur les héros de roman, 1688)
  • «Критичні роздуми про Лонгона» (Réflexions critiques sur Longin, 1694—1710)
  • «Листи Шарлю Перро» (Lettres à Charles Perrault, 1700)

Переклади українською

  •  Французькі клясики XVII сторіччя. Буальо, Корнель, Мольєр, Расін. Пер. з французької Максима Рильського. — Харків: Література і мистецтво, 1931.

Цікаві факти

У дитинстві з Нікола Буало стався нещасний випадок: індик пошкодив йому геніталії, і після операції хлопець залишився кастратом. Завдяки тому, що у XVIII — на початку ХХ століття цей факт біографії Буало був широко відомим в освіченому середовищі, його часто обігрували в епіграмах та анекдотах (наприклад, уживали іронічний вислів закоханий, мов Буало).

Джерела

  • Буало Нікола. Мистецтво поетичне [ 23 червня 2017 у Wayback Machine.]. — К.: Мистецтво, 1967. — 130 с.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118512986 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. International Music Score Library Project — 2006.
    d:Track:Q523660
  4. Буало Никола // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  6. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  7. Académie française
    d:Track:Q107214508
  8. https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
  9. Буало-Депрео, Николай // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. IVа. — С. 821–822.
    d:Track:Q24353881d:Track:Q602358d:Track:Q4065721d:Track:Q19908137d:Track:Q656d:Track:Q23892899
  10. Французькі клясики XVII сторіччя. Буальо, Корнель, Мольєр, Расін. Пер. з французької Максима Рильського. — Харків: Література і мистецтво, 1931 Зміст: Корнель — «Сід»; Расін — «Федра»; Мольєр — «Мізантроп», Буало — «Мистецтво поетичне».
  11. Rieger C. Die Castration in rechtlicher, Socialer und vitaler Hinsicht. Jena: Fischer Verlaf, 1900. S. 84-87
  12. Чиж В. Ф. Болезнь Н. В. Гоголя. Глава VII

Посилання

  • Буало-Депрео Нікола // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 197. — .
  • Буало-Депро // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
  • Коротка біографія та бібліографія на сайті Французької академії (фр.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nikola Bualo Depreo fr Nicolas Boileau Despreaux 1 listopada 1636 Parizh 13 bereznya 1711 Parizh francuzkij poet kritik teoretik klasicizmu Nikola Bualofr Nicolas BoileauNarodivsya 1 listopada 1636 1636 11 01 1 2 Parizh Korolivstvo Franciya 4 Pomer 13 bereznya 1711 1711 03 13 1 2 74 roki Parizh Korolivstvo Franciya 4 Pohovannya Sen Zhermen de Pre abatstvo Krayina FranciyaDiyalnist poet pismennik literaturnij kritik advokat istorikSfera roboti d 6 i pereklad 6 Alma mater Parizkij universitet d d i Licej Sent LuyiMova tvoriv francuzkaChlenstvo Francuzka akademiya 11 bereznya 1711 7 i Akademiya nadpisiv ta krasnogo pismenstva 1711 8 Brati sestri d i dAvtograf Nikola Bualo u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiya ta tvorchistNarodivsya Nikola Bualo v sim yi parizkogo chinovnika i vihovuvavsya v burzhuaznomu seredovishi yake dalo francuzkij literaturi P Kornelya Zh Rasina Zh Lafontena Za bazhannyam batka navchavsya v yezuyitskomu koledzhi a pislya jogo zakinchennya zajmavsya bogoslovskimi naukami i pravom u Sorbonni Odnak yak tilki pomer batko zalishivshi sinovi spadshinu shob zhiti bez turbot pro hlib Bualo zalishiv zanyattya krim literaturi yaku duzhe lyubiv Statuya Nikola Bualo roboti Sh E Sorra Blizko 1853 roku Parizh Luvr dvir Napoleona Pochinayuchi z 1660 r koli bula napisana persha satira Bualo Pro nezruchnosti meshkannya u velikih mistah vin cilkom viddayetsya literaturnij roboti Protyagom kilkoh rokiv Bualo napisav blizko desyatka satir pamfletiv kilka poslan tosho Ci tvori zrobili jogo im ya vidomim u literaturnih kolah Vin znajomitsya z Zh B Molyerom i Zh Rasinom yaki stali jogo blizkimi druzyami na bagato rokiv Prote satiri Bualo spryamovani proti aristokratichnoyi znati yezuyitiv bezdarnih virshomaziv prinesli avtorovi i nemalo vorogiv Bualo volodiv nestrimnim temperamentom bijcya i gostrim perom satirika Osoblivo neshadno vin rozpravlyavsya zi svoyimi literaturnimi protivnikami bezdarnimi postavnikami nudnih manirnih romaniv i poem vid yakih viyalo shtuchnoyu neprirodnoyu movoyu ta vigadanimi geroyami Krim ciyeyi tak zvanoyi precioznoyi literaturi ob yektom kritichnih atak Bualo stali takozh tvori burlesknogo zhanru na dumku Bualo nadto grubogo i prostonarodnogo Tak v iroikomichnij poemi Naloj napisana odnochasno z Mistectvom poetichnim Bualo vistupiv same proti nizkogo burlesknogo stilyu napisavshi tvir na pobutovu temu u visokomu stili shos na zrazok perelicovanogo burleska Poema cikava komichnimi kartinkami z zhittya cerkovnikiv zhivimi vihoplenimi z dijsnosti scenami i harakterami V nij poet vstupav u superechnist z Bualo teoretikom ignoruyuchi v svoyij teoriyi chuttyevu prirodu lyudnij u poemi Naloj vin viyaviv neabiyakij interes same do zhivih a ne abstraktnih ris lyudskogo harakteru Giacint Rigo Portret N BualoSatira BualoSvoyi satiri Bualo prisvyachuvav najriznomanitnishim moralnim i estetichnim problemam vistupayuchi proti porokiv aristokratichnoyi znati Vin vikrivav hanzhestvo skupist slavolyubstvo velmozh licemirnist svyashenikiv Najcikavishimi z hudozhnogo poglyadu ye III i VI satiri a takozh v okremih miscyah X satira Vikrivalna gostrota jogo satir desho znizhuvalasya abstraktnim vikrittyam lyudini vzagali vidsutnistyu socialnoyi adresi Bualo zrobiv satiru znaryaddyam kritichnogo vtruchannya v literaturu gostroyu zbroyeyu v borotbi za utverdzhennya novih hudozhnih principiv Vin po pravu vvazhayetsya pershim literaturnim kritikom profesionalom u Franciyi i u vsij Yevropi Jogo literaturno kritichni vistupi proti bezdarnih i nikchemnih svoyih suchasnikiv abat Koten Shaplen Kino proti precioznoyi manirnoyi poeziyi z odnogo boku i nizkoyi burlesknoyi z drugogo najchastishe zdijsnyuvalisya v zhanri poetichnoyi satiri Literaturni vorogi Bualo nezabarom musili vidstupiti i navit shukati z nim druzhbi adzhe pismennik i polemist viyaviv taku muzhnist i neshitnist u vidstoyuvanni svoyih poglyadiv sho mig viklikati tilki povagu do sebe Do togo zh Bualo na toj chas stav blizkoyu lyudinoyu do korolivskogo dvoru i koristuvavsya pidtrimkoyu j pokrovitelstvom monarha Z 1667 r Lyudovik XIV priznachiv Bualo i Zh Rasina na posadu pridvornih istoriografiv Politichni poglyadiPolitichni poglyadi Bualo cilkom zbigalisya z oficijnoyu ideologiyeyu absolyutizmu V cej chas viznachayetsya i jogo literaturno estetichna poziciya Vin ne tilki organichno sprijnyav svitoglyadni hudozhni ideali klasicizmu ale j vidrazu stav aktivno rozvivati utverdzhuvati i vidstoyuvati ci ideali v borotbi zi svoyimi literaturnimi vorogami Mistectvo poetichne 1674 Dokladnishe Mistectvo poetichne Pochatok pershoyi pisni Mistectvo poetichne Vidannya 1674 roku U seredini XVII st koli Bualo vstupav u literaturu francuzkij klasicizm uzhe zdobuv pevni poziciyi i viyaviv osnovni svoyi risi yak literaturnij napryam She P Ronsar ta inshi poeti Pleyadi yak Zh dyu Belle vnosili v poeziyu zhivotvornij duh gumanizmu viyavlyali glibokij interes do vnutrishnogo zhittya lyudini zblizhuvali lyudinu z prirodoyu i pragnuchi visokogo mistectva zvertali poglyad do antichnih zrazkiv Tak F Malerb zdijsniv reformu poetichnoyi movi ta virshuvannya Jogo poetika cilkom vidpovidala tvorchim principam klasikiv hoch klasicizm sformuvavsya piznishe Svoyimi velikimi tragediyami P Kornel uzhe zaklav osnovi klasichnogo teatru Na cej zhe chas z yavilis i teoretichni praci v yakih rozroblyalisya pitannya klasichnoyi poetiki Shirokoyi populyarnosti nabuv filosofskij traktat R Dekarta Mirkuvannya pro metod 1636 r de buli vikladeni osnovi racionalistichnoyi filosofiyi estetichnim adekvatom yakoyi buli principi teoriyi klasicizmu Otzhe klasicizm uzhe isnuvav na praktici hoch teoriya jogo she ne bula privedena v sistemu Ce zrobiv Bualo v svoyemu 1674 r osnovnomu tvori sered bagatoh inshih yak vvazhav pismennik Cej tvir prinis avtorovi golosnu slavu ta nezaperechnij avtoritet zakonodavcya literaturnih pravil zdobulo pidtrimku derzhavnoyi vladi Lyudovik XIV buv u zahoplenni vid cogo tvoru Bualo u svoyemu traktati zahishav vid napadok tvori Zh Rasina Zh B Molyera Zh Lafontena Pomitnim epizodom u diyalnosti Bualo yak kritika i teoretika klasicizmu bula jogo polemika z Sh Perro nashomu suchasnikovi vin bilshe vidomij yak avtor kazok stosovno znachennya davnoyi literaturi Namagayuchis dovesti sho klasichni zrazki mistectva stoyat na neosyazhnij visoti i v porivnyanni z nimi suchasna literatura nichogo ne varta Bualo po suti stav na poziciyi zaperechennya progresu v mistectvi i tut zaznav neminuchoyi porazki Proti avtora uzhe vistupav sam chas polemika vidbulasya u 80 h rr XVII st perekonlivo zasvidchivshi nespromozhnist pretenzij klasicistichnoyi teoriyi na vichnist i nezminnist Tak she za zhittya Bualo pochavsya pereglyad tih principiv klasicizmu yaki utverdzhuvav u svoyij poetici teoretik TvoriLes Satires Satiri Satires 1660 1668 Poslannya Epitres 1669 1695 Mistectvo poetichne Art poetique 1674 Traktat pro visoke Traite du sublime 1674 Naloj Le Lutrin 1674 1683 Dialog pro geroyiv romanu Dialogue sur les heros de roman 1688 Kritichni rozdumi pro Longona Reflexions critiques sur Longin 1694 1710 Listi Sharlyu Perro Lettres a Charles Perrault 1700 Perekladi ukrayinskoyu Francuzki klyasiki XVII storichchya Bualo Kornel Molyer Rasin Per z francuzkoyi Maksima Rilskogo Harkiv Literatura i mistectvo 1931 Cikavi faktiU ditinstvi z Nikola Bualo stavsya neshasnij vipadok indik poshkodiv jomu genitaliyi i pislya operaciyi hlopec zalishivsya kastratom Zavdyaki tomu sho u XVIII na pochatku HH stolittya cej fakt biografiyi Bualo buv shiroko vidomim v osvichenomu seredovishi jogo chasto obigruvali v epigramah ta anekdotah napriklad uzhivali ironichnij visliv zakohanij mov Bualo DzherelaBualo Nikola Mistectvo poetichne 23 chervnya 2017 u Wayback Machine K Mistectvo 1967 130 s PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118512986 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Bualo Nikola Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 SNAC 2010 d Track Q29861311 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Academie francaise d Track Q107214508 https aibl fr academiciens depuis 1663 Bualo Depreo Nikolaj Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1891 T IVa S 821 822 d Track Q24353881d Track Q602358d Track Q4065721d Track Q19908137d Track Q656d Track Q23892899 Francuzki klyasiki XVII storichchya Bualo Kornel Molyer Rasin Per z francuzkoyi Maksima Rilskogo Harkiv Literatura i mistectvo 1931 Zmist Kornel Sid Rasin Fedra Molyer Mizantrop Bualo Mistectvo poetichne Rieger C Die Castration in rechtlicher Socialer und vitaler Hinsicht Jena Fischer Verlaf 1900 S 84 87 Chizh V F Bolezn N V Gogolya Glava VIIPosilannyaBualo Depreo Nikola Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 197 ISBN 966 692 578 8 Bualo Depro Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Korotka biografiya ta bibliografiya na sajti Francuzkoyi akademiyi fr

Дата публікації:
Топ