Бреннерський базисний тунель

Бреннерський базисний тунель (нім. Brennerbasistunnel; італ. Galleria di base del Brennero) — 55-кілометровий залізничний базисний тунель, що на 2020 рік споруджується через Східні Альпи, під перевалом Бреннер. Під'їзні колії тунелю починаються від центрального вокзалу Інсбрука (Австрія) і через власне тунель прямують до Фортецца (Італія), замінюючи частину діючої Бреннерської залізниці. Тунель має стати складовою «Лінії 1» (маршрут Берлін — Палермо) транс'європейських транспортних мереж (TEN-T).

Бреннерський базисний тунель
47°03′24″ пн. ш. 11°29′58″ сх. д. / 47.0566670000277725° пн. ш. 11.49972200002777889° сх. д. / 47.0566670000277725; 11.49972200002777889Координати: 47°03′24″ пн. ш. 11°29′58″ сх. д. / 47.0566670000277725° пн. ш. 11.49972200002777889° сх. д. / 47.0566670000277725; 11.49972200002777889
Країна	Австрія і  Італія
Регіон	Тіроль
Система	^d
Тип	залізничний тунель ^d ^d і базисний тунель
Бреннерський базисний тунель Бреннерський базисний тунель (Австрія)
Бреннерський базисний тунель у Вікісховищі

Бреннерський базисний тунель

з Розенгайму з Міст через річку Інн Північний портал Аварійна зупинка Ампасс Відгалуження до Аварійна зупинка Аварійна зупинка Вольф Італійсько-австрійський кордон Аварійна зупинка Маульс Аварійна зупинка Айха Південний портал Бреннербан до Бреннеру Франценфесте Бреннербан до Бріксену Аварійна зупинка Ріггерталь Аварійна зупинка Альбайнс Міст через Бреннербан Аварійна зупинка Клаузен Бреннербан до Вайдбрук Бреннербан до Бозену Аварійна зупинка Бреннербан до Бозену Бреннербан з Верони

Перевал Бреннер є одним з найважливіших транспортних маршрутів між північною і південною Європою, автострада, що прямує через нього, сумнозвісна своїми довгими корками. Забруднення повітря, що здійснює автотранспорт, також є серйозною проблемою. Тунель дозволить полегшити поточну ситуацію, значно поліпшивши залізничне сполучення між Північним і Південним Тиролем — він дозволить потягам перетинати Альпи істотно швидше. На 2010 роки середня швидкість поїздів у регіоні ледь перевищує 70 км/год, перш за все через великі градієнти підйому/спуску теперішніх трас, що прямують на значній висоті.

Проєкт тунелю фінансується спільно Австрією та Італією, а також Європейським союзом. Через масштаб проєкту (планується, що це буде другий за протяжністю тунель у світі, після швейцарського тунелю Готтард). Тунель планується завершити до 2032 року: при його введенні в експлуатацію час у дорозі від Інсбрука до Больцано скоротиться з 2 годин до 50 хвилин.

Передмова

Краєвид на будівельний майданчик Mauls / Mules (2008)

У XXI столітті пасажирський і вантажний потік через Альпи значно збільшився — причому, прогнозується його подальший інтенсивний ріст. Австрія є однією з ключових країн при транзиті вантажів як між північною і південною Європою, так і між Східною і Західною. При цьому регіон Бреннер є складним, з точки зору транспорту, через негативне ставленням місцевих жителів як до внутрішніх, так і до транскордонних транспортних проблем. Тим часом, тільки з 1970 по 1999 рік вантажні перевезення в регіоні збільшилися в сім разів: з 3 до 22 мільйонів тонн. За даними на 1990 рік, 70 % вантажів зі Східної Європи перевозилося по залізниці; решта — автомобільним транспортом.

Сьогодні близько трьох чвертей вантажопотоку через перевал Бреннер прямує за допомогою автомобільного транспорту. І тубільці давно борються за зниження пов'язаного з цим забруднення навколишнього середовища. На думку прихильників будівництва залізничного тунелю, його прокладка необхідна для перекладу вантажних перевезень з автодоріг на залізничний транспорт.

Власне залізниця від Інсбрука до Бозена була побудована в період між 1860 і 1867 роками: при цьому похили до 2,5 % істотно ускладнюють проведення залізничних операцій у регіоні. Покращення стану італійських залізниць, пов'язаних із завершенням модернізації існуючих ліній наприкінці 2008 року, дозволили теоретично пропускати в регіон до 240 поїздів на день.

Нова лінія Бреннера, що включає тунель, матиме максимальний градієнт всього в 1,2 % (градієнт у тунелі — близько 0,7 %), що дозволить локомотивам перевозити в два рази більшу вагу. Вона також скоротила б час у дорозі між Інсбруком і Бозені з другої години сьогодні до неповної години.

Проєкт

Основний тунель

55-кілометровий подвійний тунель починається e передмісті Інсбрука (Вільтен) і проходить в Альпах, досягаючи висоти близько 840 метрів над рівнем моря. Тунель заглиблений до 1600 м нижче поверхні землі. Обсяг скельної породи, що підлягає виїмці в ході будівництва тунелю, оцінюється в 11,1 млн м³, з яких більше половини належить витягнути з австрійської сторони. Основні тунелі матимуть круглий поперечний переріз діаметром в 9,6 метри.

Північний підхід

На своєму північному кінці базисний тунель матиме два входи. Один маршрут буде вести від головної станції Інсбрук, інший — з'єднається з обхідним маршрутом навколо міста. Це додає приблизно 8 км загальної довжини тунелю, з урахуванням чого базисний тунель Бреннер стане найдовшим безперервним залізничним тунелем у світі. Однак, аналогічне доповнення є і у базисного тунелю Готтард, з урахуванням якого він залишиться «найдовшим». В Австрії буде доповнювати між Вергль та Баумкірхен. Ця лінія, відкрита в грудні 2012 року, здатна пропускати до 300 поїздів на день.

Південний підхід

Південний підхід до тунелю Бреннер матиме довжину в 189 кілометрів і має доходити від південного входу у Франценсфеште до Верони. Уряд Італії вже виділив 6 мільярдів євро на будівництво всього підходу. Існує думка, що ця цифра є «занадто оптимістичною».

Примітки

1. Müller-Meiningen, Julius (30 квітня 2008). . (German) . Архів оригіналу за 23 травня 2008. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()

Посилання

• BBT SE [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
• (італ.)