Брегалья ломбард Val Bargaja нім das Bergell ретороман Val Bregaglia це альпійська долина у Швейцарії та Італії через як

Брегалья (ломбард. Val Bargaja, нім. das Bergell, ретороман. Val Bregaglia) — це альпійська долина у Швейцарії та Італії, через яку протікає річка (ломбард. Maira).

Брегалья

Країна	Швейцарія
Адміністративна одиниця	Граубюнден
Розташовується на водоймі	^d
Висота над рівнем моря	785 м


Брегалья у Вікісховищі

Координати: 46°19′56″ пн. ш. 9°30′50″ сх. д. / 46.33240000002777492° пн. ш. 9.51400000002777801° сх. д.

Більша частина долини знаходиться у швейцарському окрузі в кантоні Граубюнден, нижня частина в межах італійської провінції Сондріо. Долина включає швейцарські колишні муніципалітети , , , та (нині об'єднані в муніципалітет Брегалья); та італійські муніципалітети Вілла-ді-К'явенна, П'юро та К'явенна.

Швейцарська частина долини населена нащадками італійських протестантів, які прибули до Швейцарії в середині XVI століття, щоб уникнути переслідувань з боку інквізиції, і сьогодні близько 75 % населення є протестантами. Місцева говірка — це різновид ломбардійської мови, схожий на сусідні діалекти ретороманської мови.

Відновлювальні джерела енергії

Електрична компанія міста Цюрих (нім. Elektrizitätswerk der Stadt Zürich, скорочено EWZ) експлуатує три гідроелектростанції в долині Вікосопрано, Бондо та Кастазенья. Гідроелектростанція у Вікосопрано була сформована шляхом дамбування річки Альбінья, утворюючи озеро . Розташоване приблизно на 1000 м над містом і назад, до цього місця можна дістатися по Альбіньській залізниці (нім. Albigna Bahn), повітряній трамвайній дорозі, оператором якої є EWZ. Урочище долини площею 108 км² було визначене BirdLife International як важливий район для птахів.

Географія

Долина починається біля перевалу Малоя (1815 м), який з’єднує її з Енгадіном (долиною річки Інн, яка є частиною басейну Дунаю). Там річка Орленья протікає на захід і впадає до річки Мера біля К'явенни, після чого майже одразу Мера зливається з і повертає на південь, до озера Комо. Від Кьявенни до Малої, на відстані 32 км, долина підіймається на 1482 м.

У цій долині беруть початок джерела трьох важливих басейнів: Рейну (через ), що впадає до Північного моря, Інну, що впадає до Дунаю (біля Пассау), та річок Мера та Адда, що впадають у По.

Хребет — це група гір на південь від долини.

Назва

Деякі вчені, в тому числі Е. Дюбуа та Джеймс С. Рід, стверджують, що долина бере свою назву від альпійського племені Бергалей, яке населяло її. Ця назва була практично втрачена, за винятком згадки у , римській табличці. З іншого боку, документи XVIII століття виводять сучасну ломбардську назву Bregaglia із середньолатинської Pregallia («до-Галлія, передня Галлія»). Латинська назва Pregallia використовувалася для назви долини принаймні з XIII століття.

Примітки

Elsbeth Brun-Enderlin, July/August 2002, Seit 450 Jahren ist das Bergell protestantisch: Grosse Entscheidung der armen Leute^{[недоступне посилання з 01.07.2018]}. Bündner Kirchenbote, no. 7. Retrieved 2008-10-22. (нім.)
Bergell німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії, 2005-11-15.
. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 19 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
E. Dubois in Revue de législation ancienne et moderne française et étrangère (1872), p. 28
The Municipalities of the Roman Empire By James S. Reid page 166
Egbert Friedrich von Mülinen, Prodromus: einer schweizerischen Historiographie (1874), p. 106.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Брегалья (долина)

[1] Elsbeth Brun-Enderlin, July/August 2002, Seit 450 Jahren ist das Bergell protestantisch: Grosse Entscheidung der armen Leute^{[недоступне посилання з 01.07.2018]}. Bündner Kirchenbote, no. 7. Retrieved 2008-10-22. (нім.)

[2] Bergell німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії, 2005-11-15.

[3] . Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 19 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[4] E. Dubois in Revue de législation ancienne et moderne française et étrangère (1872), p. 28

[5] The Municipalities of the Roman Empire By James S. Reid page 166

[6] Egbert Friedrich von Mülinen, Prodromus: einer schweizerischen Historiographie (1874), p. 106.