Брати розбійники рос Братья разбойники поема російського поета О С Пушкіна написана ним у 1821 1822 після короткочасного

«Брати розбійники» (рос. «Братья разбойники») — поема російського поета О. С. Пушкіна, написана ним у 1821-1822, після короткочасного перебування на засланні в Україні - у Катеринославі навесні 1821. За словами автора, заснована на реальних подіях. Як свідчить дослідник Борис Мейлах, автор розвідки "Декабристи і Пушкін", коли Пушкін був ще в Катеринославі, він зі своїм дядьком Микитою Козловим спостерігав за втечею бранців з місцевого острога.

Брати розбійники
рос. Братья разбойники
Видання 1827 року друкарні Августа Семена, при Імператорській мед.-хірургічній академії.
Жанр	поема
Автор	Олександр Пушкін
Мова	російська
Написано	1822
Опубліковано	1825
Видання	1827

Поема належить до числа так званих «південних поем» Пушкіна, куди входять також «Кавказький бранець», «Бахчисарайський фонтан» і «Цигани».

Основні відомості

Твір був частиною задуманої Пушкіним поеми «Розбійники», знищеної письменником. 11 червня 1823 року він писав О. О. Бестужеву: «Розбійників я спалив — і заслужено. Один уривок уцілів у руках Миколи Раєвського…».

Під час свого перебування в Катеринославі Пушкін став свідком описаної в поемі втечі з-під варти двох розбійників, або, можливо, про подію поетові розповіли на обіді у віце-губернатора . Центральні епізоди поеми — доля двох братів (вони були позашлюбні сини катеринославського поміщика), в'язниця (пересильна в"язниця існувала в передмісті Катеринослава Мандриківці - саме у цьому селищі й жив поет), прагнення до звільнення і втеча з в'язниці. Обидва арештанти врятувалися з неволі, кинувшись в Дніпро. Сучасники сприймали образи поеми як символи політичної боротьби.

«Один сучасник, іноземець, очевидно, передаючи російські відгуки на поему "Брати розбійники", формулюючи розуміння її російськими читачами, писав: „Чи не є ця жива любов до незалежності, настільки яскрава печать якої властива поезії Пушкіна, тим, що приваблює читача співчутливою чарівністю. Пушкіна люблять всією силою любові, зверненої до свободи <...> Без сумніву, у вірші: "Мені нудно тут ... Я в ліс хочу", - вкладено глибоке політичне почуття. "" (Гуковский Г. А. Пушкин и русские романтики. М., 1965. С. 221—222)

Екранізації

«Яскравим прикладом парадоксальної конкуренції в німому кіно служить чотириразове звернення до поеми Пушкіна „Брати-розбійники“. Перша екранізація з Іваном Мозжухіним у ролі одного з братів поставлена ще 1911 року. І навіть не потрапила в прокат. Ймовірно, з цієї причини і збереглася до наших днів. Версія Володимира Кривцова вийшла 18 вересня 1912 року і швидко канула в Лету».

Примітки

«Істинна пригода подала мені привід написати цей уривок. У 1820 році, під час перебування мого в Катеринославі, два розбійника, закуті разом, перепливли через Дніпро і врятувалися. Їх відпочинок на острівці, потоплення одного з правоохоронців мною не вигадані». А. С. Пушкин Вяземскому 11 ноября 1823 г. [ 7 березня 2011 у Wayback Machine.]
.

Посилання

Поэма Братья разбойники [ 7 березня 2011 у Wayback Machine.] на сайті rvb.ru
web.archive.org

[1] «Істинна пригода подала мені привід написати цей уривок. У 1820 році, під час перебування мого в Катеринославі, два розбійника, закуті разом, перепливли через Дніпро і врятувалися. Їх відпочинок на острівці, потоплення одного з правоохоронців мною не вигадані». А. С. Пушкин Вяземскому 11 ноября 1823 г. [ 7 березня 2011 у Wayback Machine.]

[сталин-2] .