Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Братиславська жупа/комітат, або Прешпорська жупа/комітат, або Пожоньский комітат (угор. Pozsony vármegye, словац. Bratislavská župa, Prešpurská stolica/župa, Prešpurský komitát, нім. Komitat Pressburg раніше також; інші назви: Prešporok, Bratislava, для раннього комітату також: Preslava, лат. comitatus Posoniensis) — столична жупа/комітат Угорського королівства.
| Братиславська жупа | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Адм. центр | Братислава | ||
| Країна |  Угорське королівство | ||
| Населення | |||
| - повне | |||
| Площа | |||
| - повна | |||
| Дата заснування | 1000 | ||
| Дата ліквідації | 1920 | ||
| |||
Огляд
Братиславська жупа межує з австрійською землею Нижня Австрія та угорськими комітатами Нітра, Комарно, Дьєр і Мошон. На заході жупа межує з Моравою, на сході з Вагом, на півдні її з Дунаєм. Територія жупи у 1910 році становила 4370 км². В даний час територія жупи майже повністю знаходиться в Словаччині, лише невеликі частини в Угорщині та Австрії. Назва округу навіть не використовується для назви відповідного регіону, для якого використовуються назви Братислава та околиці, Подунайське, Трнава та околиці та Загір'я.
У Словаччині територія колишнього комітату майже ідентична районам Братислави І – V, Дунайська Стреда, Ґаланта, Малацьки, Пезінок, Сенець і Трнава, невеликі частини якої також поширюються на райони Шаля і Сениця.
Центр
Адміністративним центром столицею до XVII століття були Братиславський Град і Шаморін. У 18 столітті Братислава стала центром.
Жупани Братиславської жупи в 1526—1918 роках
Родина Пальфі (історично: Палффйовці) була спадковим префектом Братиславського Престолу з 1580 року.
- 1526—1527 Франтішек Батян (історично: Batthyány)
- 1527—1545 рр. Ян Салай (історично: Szalay)
- 1545—1551 Мікулаш Залм
- 1551—1555 рр. без жупана
- 1555—1574 Псалом Екхія
- 1574—1580 Мікулаш Салм молодший
- 1580—1600 Мікулаш Палфі (історично: Pálffy)
- 1600—1640 Штефан Палфі
- 1641—1653 Павол Палфі
- 1653—1679 Мікулаш Палфі
- 1679—1694 Ян Антон Палфі
- 1694—1732 Мікулаш Палфі
- 1732—1751 Ян Палфі
- 1752—1774 Кароль Павол Енгельберт Пальфі
- 1775—1791 Ян Леопольд Палфі
- 1792—1805 Кароль Ієронім Пальфі
- 1808—1809 Князь Юзеф Палфі
- 1816—1825 Леопольд Пальфі (адміністратор з 1810 р.)
- 1825—1827 Князь Юзеф Палфі
- 1827—1833 Фідель Пальфі
- 1834—1835 Фердинанд Пальфі
- 1835—1847 Фердинанд Леопольд Пальфі-Даун
- 1847—1848 Móric Pálfi
- 1867—1869 Йозеф Пальфі
- 1871—1874 Ян Пальфі
- 1875—1888 Штефан (Алойз Ладіслав Ян Непомуцький Міхал Антон Францішек) Естерхазі
- 1889—1893 Йозеф (Франтішек Серафінський Марія) Зічі
- 1893—1898 Юліус (Рудольф) Шалавський
- 1898—1902 Діоніс (Євген Алойз) Вай
- 1903—1917 Аурел (Юрай Олександр) Бартал
- 1917 — 5 листопада 1918 Юрай Смречаний (Szmrecsányi)
- 1918—1918 Золтан (Людовіт) Янко
Історія
Певний тип територіальної одиниці, подібний до Братиславського комітату, існував ще у 9 столітті за часів Великої Моравії.
Братиславський комітат був одним з перших, що існував уже у Х столітті. На думку деяких угорських істориків, із середини XIII століття на території Братиславського комітату існувало два престоли: Малий Братиславський престол (Posonium minus) у західній частині Житнього острова і Великий Братиславський престол (Posonium maius), на решті території. Проте з кінця 13 століття, безумовно, існувала лише одна Братиславська. Тому ця думка, ймовірно, помилкова, і територія Малого престола, ймовірно, була лише на рівні службового округу.
У 1385 році Сигізмунд Люксембурзький віддав у заставу моравським маркграфам Братиславську столицю (а також 13 спишських міст) разом з Нітрою і Тренчиною, щоб отримати кошти для утвердження своїх претензій на угорський престол.
Войчянська резиденція предиалістів
Вісім поселень предіалістів архиєпископа Естергомського на острові Житний були особливою територією. Центром була Войка на Дунаї, на честь якої і була названа столиця (Sedes praedialistarum Vajkensis, Sedes Archiepiscopalis Vajkensis). У першій половині вона поділялася на служебні округи: Верхній (Processus sedis Vajkensis superior) з селами Бач, Доброгошть, Киселиця і Войка та Нижній (Processus sedis Vajkensis inferior) з селами Дольний Бар, Моравське і Пінкове Крачани та Петрово.
Братислава і Трнава
Братислава і Трнава були одними з найважливіших столиць, вони були одними з провідних центрів культурного життя Угорщини. У 1467 році в Братиславі було засновано Істрополітанський університет, а в 1606 році — євангелічну школу, попередницю ліцею, яка відіграла важливу роль у словацькому національному відродженні.
Трнава була центром рекатолицизації та університетським містом. Університет, заснований у 1635 році архієпископом Петром Пазманем (Pázmány), який мав переважно релігійну місію, навчав юристів, а з 1769 року, як перший в Угорщині, також лікарів.
1918 рік – сьогодення
в У 1918 році Братиславська жупа стала частиною Чехословаччини, а невеликі частини за Дунаєм увійшли до складу Угорщини та Австрії (підтверджено в 1920 році умовами Тріанонського договору). Братиславська жупа проіснував до кінця 1927 року, коли жупний устрій в Словаччині було скасовано.
В Угорщині частини жупи Братислава у міжвоєнний період увійшли до складу округу Дьєр-Мошон-Пожонь.
Під час війни у Словацькій Республіці (1939—1945) Братиславську жупу було відновлено, але її південна частина увійшла до складу Угорщини згідно з Віденським арбітражем і разом з невеликою окупованою частиною колишнього Нітранської жупи стала частиною новоствореної Нітра-Братиславської (Nyitra-Pozsony) жупи з центром у м. Нові Замки.
Після Другої світової війни окуповані частини знову були приєднані до Чехословаччини. В даний час територія Братиславської жупи поділена між Братиславським і Трнавським краями.
Національності
Етнічний характер жупи був досить змішаним. Словаки переважно населяли північ і захід столиці, угорці жили на півдні, німці в Братиславі та інших містах і хорвати, які втекли сюди з Пониззя від турецького гніту.
Райони
Спочатку Братиславська столиця було поділена на чотири службові округи: Перший, Другий, Третій і Четвертий (Processus primus, secundus, tertius і quartus). У 1806 році кількість службових округів зросла до шести: Загорський, Братиславський, Трнавський, Вонкайський, Горноостровський і Нижньоостровський.
У 1910 році територія Братиславської жупи була поділена на такі службові округи:
- Братислава (Прешпорек)
- Шаморін
- Дунайська Стреда
- Ґаланта
- Малацьки
- Трнава
- Сенець
- Муніципальне місто:
- Міста зі створеним муніципалітетом:
Примітки
- Ottov historický atlas Slovensko. 2009. S. 86-87
- FALLENBÜCHL, Zoltán: Magyarország főispánjai — Die Obergespane Ungarns, 1526—1848. Budapest: Argumentum Kiadó, 1994, s. 92 — 93., BOROVSZKY Samu: Magyarország vármegyéi és városai — Pozsony vármegye. Budapest, s. 575, Esterházy a Bartal [ 2014-02-02 у Wayback Machine.] a spresnenia Szalavszky [ 2014-02-04 у Wayback Machine.] a Zichy
- Žudel, Juraj (1984). Stolice na lovensku (словац.) (вид. 1). Bratislava: Vydavateľstvo Obzor. с. 35–46.
{{}}: Вказано більш, ніж один|сторінки=та|сторінка=()
Інша література
- Šľachta Bratislavskej stolice. Series Nobilium. Agentúra Luigi. 2004. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bratislavska zhupa komitat abo Preshporska zhupa komitat abo Pozhonskij komitat ugor Pozsony varmegye slovac Bratislavska zupa Prespurska stolica zupa Prespursky komitat nim Komitat Pressburg ranishe takozh inshi nazvi Presporok Bratislava dlya rannogo komitatu takozh Preslava lat comitatus Posoniensis stolichna zhupa komitat Ugorskogo korolivstva Bratislavska zhupaGerbAdm centr BratislavaKrayina Ugorske korolivstvoNaselennya povnePlosha povnaData zasnuvannya 1000Data likvidaciyi 1920Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bratislavska zhupaOglyadBratislavska zhupa mezhuye z avstrijskoyu zemleyu Nizhnya Avstriya ta ugorskimi komitatami Nitra Komarno Dyer i Moshon Na zahodi zhupa mezhuye z Moravoyu na shodi z Vagom na pivdni yiyi z Dunayem Teritoriya zhupi u 1910 roci stanovila 4370 km V danij chas teritoriya zhupi majzhe povnistyu znahoditsya v Slovachchini lishe neveliki chastini v Ugorshini ta Avstriyi Nazva okrugu navit ne vikoristovuyetsya dlya nazvi vidpovidnogo regionu dlya yakogo vikoristovuyutsya nazvi Bratislava ta okolici Podunajske Trnava ta okolici ta Zagir ya U Slovachchini teritoriya kolishnogo komitatu majzhe identichna rajonam Bratislavi I V Dunajska Streda Galanta Malacki Pezinok Senec i Trnava neveliki chastini yakoyi takozh poshiryuyutsya na rajoni Shalya i Senicya Bratislavskij komitat na pivdennomu zahodi SlovachchiniCentrAdministrativnim centrom stoliceyu do XVII stolittya buli Bratislavskij Grad i Shamorin U 18 stolitti Bratislava stala centrom Zhupani Bratislavskoyi zhupi v 1526 1918 rokahRodina Palfi istorichno Palffjovci bula spadkovim prefektom Bratislavskogo Prestolu z 1580 roku 1526 1527 Frantishek Batyan istorichno Batthyany 1527 1545 rr Yan Salaj istorichno Szalay 1545 1551 Mikulash Zalm 1551 1555 rr bez zhupana 1555 1574 Psalom Ekhiya 1574 1580 Mikulash Salm molodshij 1580 1600 Mikulash Palfi istorichno Palffy 1600 1640 Shtefan Palfi 1641 1653 Pavol Palfi 1653 1679 Mikulash Palfi 1679 1694 Yan Anton Palfi 1694 1732 Mikulash Palfi 1732 1751 Yan Palfi 1752 1774 Karol Pavol Engelbert Palfi 1775 1791 Yan Leopold Palfi 1792 1805 Karol Iyeronim Palfi 1808 1809 Knyaz Yuzef Palfi 1816 1825 Leopold Palfi administrator z 1810 r 1825 1827 Knyaz Yuzef Palfi 1827 1833 Fidel Palfi 1834 1835 Ferdinand Palfi 1835 1847 Ferdinand Leopold Palfi Daun 1847 1848 Moric Palfi 1867 1869 Jozef Palfi 1871 1874 Yan Palfi 1875 1888 Shtefan Alojz Ladislav Yan Nepomuckij Mihal Anton Francishek Esterhazi 1889 1893 Jozef Frantishek Serafinskij Mariya Zichi 1893 1898 Yulius Rudolf Shalavskij 1898 1902 Dionis Yevgen Alojz Vaj 1903 1917 Aurel Yuraj Oleksandr Bartal 1917 5 listopada 1918 Yuraj Smrechanij Szmrecsanyi 1918 1918 Zoltan Lyudovit YankoIstoriyaPevnij tip teritorialnoyi odinici podibnij do Bratislavskogo komitatu isnuvav she u 9 stolitti za chasiv Velikoyi Moraviyi Bratislavskij komitat buv odnim z pershih sho isnuvav uzhe u H stolitti Na dumku deyakih ugorskih istorikiv iz seredini XIII stolittya na teritoriyi Bratislavskogo komitatu isnuvalo dva prestoli Malij Bratislavskij prestol Posonium minus u zahidnij chastini Zhitnogo ostrova i Velikij Bratislavskij prestol Posonium maius na reshti teritoriyi Prote z kincya 13 stolittya bezumovno isnuvala lishe odna Bratislavska Tomu cya dumka jmovirno pomilkova i teritoriya Malogo prestola jmovirno bula lishe na rivni sluzhbovogo okrugu U 1385 roci Sigizmund Lyuksemburzkij viddav u zastavu moravskim markgrafam Bratislavsku stolicyu a takozh 13 spishskih mist razom z Nitroyu i Trenchinoyu shob otrimati koshti dlya utverdzhennya svoyih pretenzij na ugorskij prestol Vojchyanska rezidenciya predialistiv Visim poselen predialistiv arhiyepiskopa Estergomskogo na ostrovi Zhitnij buli osoblivoyu teritoriyeyu Centrom bula Vojka na Dunayi na chest yakoyi i bula nazvana stolicya Sedes praedialistarum Vajkensis Sedes Archiepiscopalis Vajkensis U pershij polovini vona podilyalasya na sluzhebni okrugi Verhnij Processus sedis Vajkensis superior z selami Bach Dobrogosht Kiselicya i Vojka ta Nizhnij Processus sedis Vajkensis inferior z selami Dolnij Bar Moravske i Pinkove Krachani ta Petrovo Bratislava i Trnava Bratislava i Trnava buli odnimi z najvazhlivishih stolic voni buli odnimi z providnih centriv kulturnogo zhittya Ugorshini U 1467 roci v Bratislavi bulo zasnovano Istropolitanskij universitet a v 1606 roci yevangelichnu shkolu poperednicyu liceyu yaka vidigrala vazhlivu rol u slovackomu nacionalnomu vidrodzhenni Trnava bula centrom rekatolicizaciyi ta universitetskim mistom Universitet zasnovanij u 1635 roci arhiyepiskopom Petrom Pazmanem Pazmany yakij mav perevazhno religijnu misiyu navchav yuristiv a z 1769 roku yak pershij v Ugorshini takozh likariv 1918 rik sogodennya v U 1918 roci Bratislavska zhupa stala chastinoyu Chehoslovachchini a neveliki chastini za Dunayem uvijshli do skladu Ugorshini ta Avstriyi pidtverdzheno v 1920 roci umovami Trianonskogo dogovoru Bratislavska zhupa proisnuvav do kincya 1927 roku koli zhupnij ustrij v Slovachchini bulo skasovano V Ugorshini chastini zhupi Bratislava u mizhvoyennij period uvijshli do skladu okrugu Dyer Moshon Pozhon Pid chas vijni u Slovackij Respublici 1939 1945 Bratislavsku zhupu bulo vidnovleno ale yiyi pivdenna chastina uvijshla do skladu Ugorshini zgidno z Videnskim arbitrazhem i razom z nevelikoyu okupovanoyu chastinoyu kolishnogo Nitranskoyi zhupi stala chastinoyu novostvorenoyi Nitra Bratislavskoyi Nyitra Pozsony zhupi z centrom u m Novi Zamki Pislya Drugoyi svitovoyi vijni okupovani chastini znovu buli priyednani do Chehoslovachchini V danij chas teritoriya Bratislavskoyi zhupi podilena mizh Bratislavskim i Trnavskim krayami NacionalnostiEtnichnij harakter zhupi buv dosit zmishanim Slovaki perevazhno naselyali pivnich i zahid stolici ugorci zhili na pivdni nimci v Bratislavi ta inshih mistah i horvati yaki vtekli syudi z Ponizzya vid tureckogo gnitu RajoniSpochatku Bratislavska stolicya bulo podilena na chotiri sluzhbovi okrugi Pershij Drugij Tretij i Chetvertij Processus primus secundus tertius i quartus U 1806 roci kilkist sluzhbovih okrugiv zrosla do shesti Zagorskij Bratislavskij Trnavskij Vonkajskij Gornoostrovskij i Nizhnoostrovskij U 1910 roci teritoriya Bratislavskoyi zhupi bula podilena na taki sluzhbovi okrugi Bratislava Preshporek Shamorin Dunajska Streda Galanta Malacki Trnava Senec Municipalne misto Bratislava Mista zi stvorenim municipalitetom Trnava Modra Pezinok Svyati YurPrimitkiOttov historicky atlas Slovensko 2009 S 86 87 FALLENBUCHL Zoltan Magyarorszag foispanjai Die Obergespane Ungarns 1526 1848 Budapest Argumentum Kiado 1994 s 92 93 BOROVSZKY Samu Magyarorszag varmegyei es varosai Pozsony varmegye Budapest s 575 Esterhazy a Bartal 2014 02 02 u Wayback Machine a spresnenia Szalavszky 2014 02 04 u Wayback Machine a Zichy Zudel Juraj 1984 Stolice na lovensku slovac vid 1 Bratislava Vydavateľstvo Obzor s 35 46 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Vkazano bilsh nizh odin storinki ta storinka dovidka Insha literaturaSľachta Bratislavskej stolice Series Nobilium Agentura Luigi 2004 ISBN 80 969027 0 9