Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Брайловський Олександр (16 лютого 1896, Київ — 26 травня 1976, Нью-Йорк) — український піаніст, який спеціалізувався на творах Фредеріка Шопена. Вершини слави досяг у період між двома світовими війнами.
| Брайловський Олександр | |
|---|---|
| фр. Alexander Brailowsky | |
 | |
| Олександр Брайловський (1965) | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 16 лютого 1896 |
| Місце народження | Київ, Україна |
| Дата смерті | 26 травня 1976 (80 років) |
| Місце смерті | Нью-Йорк |
| Роки активності | 1919 — 1960-ті |
| Громадянство | Франція, Російська імперія і СРСР |
| Професія | піаніст |
| Освіта | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського[1] |
| Вчителі | d, Теодор Лешетицький[1] і Пухальський Володимир В'ячеславович[1] |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанр | класична музика |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Брайловський народився в Києві (деякі джерела, однак, вважають його поляком). У 1907 р. почав вчитися музики. Батько, власник невеликої нотної лавки на Подолі, дав хлопчику перші уроки гри на роялі, незабаром відчув, що син і справді надзвичайно талановитий, і в 1911 році повіз його до Відня, до знаменитого Лешетицького. Хлопець провчився у нього три роки, а коли вибухнула світова війна, сім'я перебралася до нейтральної Швейцарії; пізніше у 1926 р. Брайловський прийме французьке громадянство. Новим вчителем став Ферруччо Бузоні, який завершив «шліфовку» його таланту.
У 1919 р. Брайловський дебютував в Парижі і викликав таку сенсацію своєю віртуозністю, що контракти буквально посипалися з усіх боків. Одне із запрошень було, втім, незвичайним: воно прийшло від пристрасної шанувальниці музики і скрипаля-любителя королеви Бельгії Єлизавети, з якою він з тих пір часто музичив.
Його перші записи були зроблені в Берліні з 1928 по 1934 рр. (78 пластинок). У 1938 р. він записувався в Лондоні для HMV. Пізніші платівки були записані у RCA Victor, а найостанніші — в 1960-тих роках — у CBS. Окрім свого улюбленого Шопена, Брайловський включав до свого репертуару також Рахманінова, Сен-Санса, Ліста, Дебюссі та інших.
Всього декілька років знадобилося артисту, щоб здобути світову славу. У 1924 р. в Парижі Брайловський грав перший в історії концерт виключно з творів Шопена, використовуючи для частини сольних виступів фортепіано, що належало композиторові. Надалі він поїхав з концертами по всьому світу, відвідавши Нью-Йорк у 1938 р., потім Париж, Брюссель, Цюрих, Мехіко, Буенос-Айрес та Монтевідео. Так він став першим європейським піаністом, що «відкрив» Південну Америку — так багато там ніхто до нього не грав. Одного разу тільки в Буенос-Айресі він за два місяці дав 17 концертів! У багатьох провінційних містах Аргентини та Бразилії вводилися спеціальні потяги, що доставляли охочих послухати Брайловського на концерт і назад.
У 1960 р. він вирішив повторити концерти в Брюсселі та Парижі.
Тріумфи Брайловського асоціювалися, перш за все, з іменами Шопена і Ліста. Любов до них прищепив йому ще Лешетицький, і він проніс її крізь все життя.
В 1961 році, коли убілений сивиною артист вперше гастролював в СРСР, москвичі та ленінградці змогли переконатися в справедливості цих слів і спробувати розгадати «загадку Брайловського». Артист з'явився перед ними у відмінній професійній формі і в своєму коронному репертуарі: він грав Чакону Баха — Бузоні, сонати Скарлатті, «Пісні без слів» Мендельсона, Третю симфонію Прокоф'єва, Сонату сі мінор Ліста і, звичайно, багато творів Шопена, а з оркестром — концерти Моцарта (ля мажор), Шопена (мі мінор) і Рахманінова (до мінор). Публіка гідно оцінила величезну професійну майстерність артиста, «міцність» його гри, властиві їй часом блиск і чарівливість, безперечну щирість. Все це зробило зустріч з Брайловським пам'ятною подією в музичному житті.
Згодом він майже припинив виступати перед публікою і записуватися на пластинки. Його останні записи — Перший концерт Шопена і «Танець смерті» Листа, — зроблені на початку 60-х років, підтверджують, що властиві йому якості піаніст не втратив до кінця своєї професійної кар'єри.
Олександр Брайловський помер у Нью-Йорку у віці 80 років від пневмонії.
Джерела
- Сьомочкіна-Рижко О. М. Браїловський Олександр Петрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — .
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Брайловський Олександр |
- All Music [ 9 травня 2012 у Wayback Machine.]
- European Archive
- Grove Music Online — OUP. — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.A2234530
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Brajlovskij Oleksandr 16 lyutogo 1896 Kiyiv 26 travnya 1976 Nyu Jork ukrayinskij pianist yakij specializuvavsya na tvorah Frederika Shopena Vershini slavi dosyag u period mizh dvoma svitovimi vijnami Brajlovskij Oleksandrfr Alexander BrailowskyZobrazhennyaOleksandr Brajlovskij 1965 Osnovna informaciyaData narodzhennya16 lyutogo 1896 1896 02 16 Misce narodzhennyaKiyiv UkrayinaData smerti26 travnya 1976 1976 05 26 80 rokiv Misce smertiNyu JorkRoki aktivnosti1919 1960 tiGromadyanstvoFranciya Rosijska imperiya i SRSRProfesiyapianistOsvitaNacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni P I Chajkovskogo 1 Vchitelid Teodor Leshetickij 1 i Puhalskij Volodimir V yacheslavovich 1 InstrumentifortepianoZhanrklasichna muzika Fajli u VikishovishiBiografiyaBrajlovskij narodivsya v Kiyevi deyaki dzherela odnak vvazhayut jogo polyakom U 1907 r pochav vchitisya muziki Batko vlasnik nevelikoyi notnoyi lavki na Podoli dav hlopchiku pershi uroki gri na royali nezabarom vidchuv sho sin i spravdi nadzvichajno talanovitij i v 1911 roci poviz jogo do Vidnya do znamenitogo Leshetickogo Hlopec provchivsya u nogo tri roki a koli vibuhnula svitova vijna sim ya perebralasya do nejtralnoyi Shvejcariyi piznishe u 1926 r Brajlovskij prijme francuzke gromadyanstvo Novim vchitelem stav Ferruchcho Buzoni yakij zavershiv shlifovku jogo talantu U 1919 r Brajlovskij debyutuvav v Parizhi i viklikav taku sensaciyu svoyeyu virtuoznistyu sho kontrakti bukvalno posipalisya z usih bokiv Odne iz zaproshen bulo vtim nezvichajnim vono prijshlo vid pristrasnoyi shanuvalnici muziki i skripalya lyubitelya korolevi Belgiyi Yelizaveti z yakoyu vin z tih pir chasto muzichiv Jogo pershi zapisi buli zrobleni v Berlini z 1928 po 1934 rr 78 plastinok U 1938 r vin zapisuvavsya v Londoni dlya HMV Piznishi plativki buli zapisani u RCA Victor a najostannishi v 1960 tih rokah u CBS Okrim svogo ulyublenogo Shopena Brajlovskij vklyuchav do svogo repertuaru takozh Rahmaninova Sen Sansa Lista Debyussi ta inshih Vsogo dekilka rokiv znadobilosya artistu shob zdobuti svitovu slavu U 1924 r v Parizhi Brajlovskij grav pershij v istoriyi koncert viklyuchno z tvoriv Shopena vikoristovuyuchi dlya chastini solnih vistupiv fortepiano sho nalezhalo kompozitorovi Nadali vin poyihav z koncertami po vsomu svitu vidvidavshi Nyu Jork u 1938 r potim Parizh Bryussel Cyurih Mehiko Buenos Ajres ta Montevideo Tak vin stav pershim yevropejskim pianistom sho vidkriv Pivdennu Ameriku tak bagato tam nihto do nogo ne grav Odnogo razu tilki v Buenos Ajresi vin za dva misyaci dav 17 koncertiv U bagatoh provincijnih mistah Argentini ta Braziliyi vvodilisya specialni potyagi sho dostavlyali ohochih posluhati Brajlovskogo na koncert i nazad U 1960 r vin virishiv povtoriti koncerti v Bryusseli ta Parizhi Triumfi Brajlovskogo asociyuvalisya persh za vse z imenami Shopena i Lista Lyubov do nih prishepiv jomu she Leshetickij i vin pronis yiyi kriz vse zhittya V 1961 roci koli ubilenij sivinoyu artist vpershe gastrolyuvav v SRSR moskvichi ta leningradci zmogli perekonatisya v spravedlivosti cih sliv i sprobuvati rozgadati zagadku Brajlovskogo Artist z yavivsya pered nimi u vidminnij profesijnij formi i v svoyemu koronnomu repertuari vin grav Chakonu Baha Buzoni sonati Skarlatti Pisni bez sliv Mendelsona Tretyu simfoniyu Prokof yeva Sonatu si minor Lista i zvichajno bagato tvoriv Shopena a z orkestrom koncerti Mocarta lya mazhor Shopena mi minor i Rahmaninova do minor Publika gidno ocinila velicheznu profesijnu majsternist artista micnist jogo gri vlastivi yij chasom blisk i charivlivist bezperechnu shirist Vse ce zrobilo zustrich z Brajlovskim pam yatnoyu podiyeyu v muzichnomu zhitti Zgodom vin majzhe pripiniv vistupati pered publikoyu i zapisuvatisya na plastinki Jogo ostanni zapisi Pershij koncert Shopena i Tanec smerti Lista zrobleni na pochatku 60 h rokiv pidtverdzhuyut sho vlastivi jomu yakosti pianist ne vtrativ do kincya svoyeyi profesijnoyi kar yeri Oleksandr Brajlovskij pomer u Nyu Jorku u vici 80 rokiv vid pnevmoniyi DzherelaSomochkina Rizhko O M Brayilovskij Oleksandr Petrovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2004 T 3 Bio Bya 695 s ISBN 966 02 2682 9 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Brajlovskij Oleksandr All Music 9 travnya 2012 u Wayback Machine European Archive Grove Music Online OUP doi 10 1093 GMO 9781561592630 ARTICLE A2234530 d Track Q30532476d Track Q217595