Боярські книги рос Боярские книги обліковий документ для вищого прошарку російського дворянства Книги що складалися в Ро

Боярські книги (рос. Боярские книги) — обліковий документ для вищого прошарку російського дворянства.

Книги, що складалися в Розрядному наказі. У Боярські книги заносився список імен згідно чинів у наступному порядку: боярин, окольничий, кравчий зі шляхом, кравчі, скарбники, думні генерали, ^[ru], постільничий, ^[ru], ^[ru] з ключем, ^[ru], дяки ^[ru], московський ловчий, укладничий, ясельничий, кімнатні стольники, стольник, стольники в генералах, полковники, стольники государинь, патріарші стольники, стряпчі з вбранням, стряпчі в полковників, підполковники, ^[ru], дворяни в полковників, дворяни цариць, іноземці, поляки прийнявші православ'я та новохрещені татари, дяки за наказами, ^[ru], ^[ru].

У цих осіб вказувалися: оклади ^[ru] та грошові, всі зміни, що відбувалися в їх службовій діяльності з короткими біографічними нотатками (підвищення в чині, надбавка окладу, відставка, полон, хвороба, смерть, ^[ru], постриг у монастир та інше).

Боярські книги розкривають повноту службової діяльності, повідомляють біографічні відомості, розкривають устрій придворної служби. Як офіційні документи вони мають важливе значення при визначенні походження давніх родів (^[ru]) і при доказуванні дворянського походження, служб предків. Боярські книги займають найважливіше значення у шерегу історичних джерел.

Час укладання

Час формування Боярських книг невідомий, але ґрунтуючись на історичних даних, можна віднести їх до царювання Івана III. Швидке розширення Московського князівства, за рахунок приєднання удільних князівств і переходу їх на службу до великого князя, збільшення числа військових конфліктів, шлюб Івана III з грецькою царівною та введення візантійських звичаїв, все це вимагало значного збільшення числа чинів й посад. Таке збільшення вимагало розмежування службових відносин та обов'язків, а особливо системи помісних окладів і суперечки по місництву, змушували московський уряд постійно мати на увазі всіх служачих осіб і стежити за їх службовою діяльністю. Тому були заведені особливі списки, що отримали назву Боярських книг.

Час укладання Боярських книг підтверджено і тим, що найдавніша з них подарована Шереметєвою Марією Петрівною ^[ru] і відноситься до 1462 р..

Збережені книги

Всього відомо 12 книг від 1627 р. до 1692 р., з додатком останнього тому до 1715 року. Ці знаходяться в Російському державному архіві давніх актів у м. Москві. Найдавніші книги втрачені у добу Смутного часу; тільки дві з них 1573 і 1611 років, вціліли від винищення і були відомі, але також і вони загинули під час пожежі в Москві в 1812 році.

До XXI століття вціліли Боярські книги за роки: 1627, 1629, 1636, 1640, 1658, 1668, 1676 (дві книги), 1677, 1686, 1692 (дві книги). Ці книги містять відомості також за проміжні роки. Всього в цих книгах до 8000 сторінок. Книги 1668 і 1677 років скріплені підписом дяків, інші цього скріплення не мають.

Примітки

(рос.) «Алфавитный указатель фамилий и лиц, упоминаемых в Боярских книгах, хранящихся в I-ом отделении московского архива министерства юстиции, с обозначением служебной деятельности каждого лица и годов состояния, в занимаемых должностях». М., Типогр: С. Селивановского. 1853 г. — стр. «Введение».

Джерела

(рос.) «Алфавитный указатель фамилий и лиц, упоминаемых в боярских книгах, хранящихся в 1-м отделении Московского архива министерства юстиции с обозначением служебной деятельности каждого лица» (Москва, 1853 год).
(рос.) Боярская книга 1658 года. [ 18 грудня 2013 у Wayback Machine.]
(рос.) Захаров А. В., Боярские списки XVIII века [ 15 червня 2010 у Wayback Machine.], 2013.

[Введение-1] (рос.) «Алфавитный указатель фамилий и лиц, упоминаемых в Боярских книгах, хранящихся в I-ом отделении московского архива министерства юстиции, с обозначением служебной деятельности каждого лица и годов состояния, в занимаемых должностях». М., Типогр: С. Селивановского. 1853 г. — стр. «Введение».