Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Полони́на Боржа́ва — гірський масив на Полонинському хребті в Українських Карпатах, між річками Віча і Рікою. Розташований у межах Воловецького, Міжгірського, Свалявського, Іршавського і (частково) Хустського районів Закарпатської області.
Полонина Боржава | ||||
 | ||||
| Полонина Боржава | ||||
| Країна |  Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Область | Закарпатська область | |||
| Є частиною | Полонинського хребта, Українських Карпат | |||
| Найвища точка | Стій | |||
| - координати | 48°37′16″ пн. ш. 23°11′33″ сх. д. / 48.62111° пн. ш. 23.19250° сх. д. | |||
| - висота | 1681 м | |||
 Полонина Боржава (позначено червоним кольором) | ||||
  Полонина Боржава | ||||
 Полонина Боржава | ||||
 Полонина Боржава у Вікісховищі | ||||
Основні відомості
Довжина масиву близько 50 км, пересічна ширина 3—4 км (місцями до 10 км і більше), висота до 1681 м (г. Стій). Боржава є найдовшою полониною Закарпаття.
До полонини Боржава примикає полонина Кук (1361 м), яку часто розглядають як подовження Боржави. До Боржави також відносять хребет .
Хребет починається біля смт Міжгір'я масивом гори Кук (за іншими даними — хребтом Палений Грунь), далі через перевал Присліп (938 м) і гору Ополонок (1171 м) тягнеться на північний захід з поступовим набором висоти. Від гори Великий Верх (1598 м) у тому ж напрямку (на Воловець) висоти зменшуються — Плай (1350 м), Темнатик (1344 м), а на південний захід збільшуються до гори Стій (1681 м), далі хребет дуже різко обривається.
Центром ландшафту є вершина Великий Верх (1598 м), де перетинаються два головні хребти. Перший хребет простягається з південного сходу на північний захід на 17 км, розпочинається кількома безіменними вершинами, що виходять за ВМЛ заввишки 1194 м, 1189 м і 1212 м, Граб — 1374 м, Магура-Жиде — 1517 м, Курта — 1459 м, Гемба Велика — 1494 м і Гемба Мала — 1430 м, Великий Верх — 1598 м, Багно — 1318 м, Плай — 1350 м, Темнатик — 1344 м. Другий хребет, перпендикулярний до першого, простягається з південного заходу на північний схід на 10 км. Тут є вершини: Скалянка — 1254 м, Зиньова — 1367 м, Стій — 1681 м та інші.
На південних схилах хребта бере свій початок річка Боржава, що прорізує широку долину у Вигорлат-Гутинському (Вулканічному) хребті та впадає в Тису. На півночі та північному сході Полонина Боржава межує із Воловецько-Міжгірською верховиною.
Пригребеневі поверхні вирівняні, з конусуватими вершинами. Західні схили — круті, у нижній частині покриті буковими пралісами з окремими хвойними деревами. Південні та східні схили — більш спадисті, вкриті ділянками лук (полонинами на західних схилах). Північні схили йдуть униз крутими (місцями скелястими) урвищами в долину річки Рипинки та Воловецької верховини.
Масив складається з флішу (у верствах переважають пісковики). Схили помережані притоками річок Боржави, Латориці, Ріки.
На Полонині Боржава верхню межу лісу (ВМЛ) утворюють природний територіальний комплекс (ПТК) з буковими лісами (за винятком частини північно-західного схилу ландшафту). ВМЛ проходить тут на висоті 900—1200 м. над р. м. На Полонині Боржава ландшафтна (природна) ВМЛ взагалі не збереглася. Поконтурна реконструкція післялісових ПТК засвідчила, що ВМЛ раніше проходила на висоті 1450–1500 м. над р. м. (максимальна висота Полонини Боржави — г. Стій 1677 м. над р. м.). Підтвердження цього — окремі екземпляри смереки, що трапляються на західних схилах г. Великий Верх до висоти 1500 м. над р. м. (середня висота смерек 1,0–1,5 м). Незаперечним доказом цього є знахідки К. Малиновським і В. Мельничуком у 1955 році високогірних субальпійських видів під горою Граб на висоті 1420 м. над р. м., а також М. Малохом у 1931 році на г. Темнатик (1347 м. над р. м.).
Букові деревостани світловою повнотою 0,6–0,7 і висотою 16–20 м різко змінюються трав'яно-чагарниковою рослинністю. Окремі буки в смузі ВМЛ характеризуються погнутими товстими стовбурами, на яких трапляється багато наростів та потовщень. Крона у них починається над землею і має переважно асиметричну форму. У зоні ВМЛ серед бучин найбільш поширені асоціації: зубницеві, безщитникові, аденостилові і осоково-злакові. Букове криволісся трапляється рідко. Дерева в таких ПТК мають серпоподібну форму і стеляться вздовж по схилу. Нижні частини стовбурів стеляться по землі на відстані 1–1,5 м, а верхні серпоподібно підіймаються вертикально. Бук досягає у висоту 2–3 м.
Ялина (смерека) в смузі елементарних ПТК, що формуються в зоні ВМЛ практично відсутня. Поодинокі жалюгідні деревця смереки трапляються на схилах різних експозицій г. Плай, а на південно-східному відрозі вершини на незначній площі (0,5 га) вище ПТК з буковими деревостанами трапляються природні комплекси зі смерекою. Від г. Плай по хребту аж до г. Великий Верх трапляються поодинокі смереки заввишки 0,5-1 м.
Вище ВМЛ — полонини. Практично вся полонина вкрита густим чорничником, на якому з липня по вересень місцеві мешканці збирають чорниці (яфини). Також є багато брусниці та місцями лохина.
Вище ВМЛ від висоти 1000–1100 м до 1500–1600 м післялісові ПТК зайняті біловусниками. Покривають вони переважно схили південних і південно-західних експозицій. Слабовипуклі вузькі повздовжньо-хвилясті гребені другорядних хребтів зайняті червонокострицевими луками.
Найвища вершина масиву Боржава — гора Стій (1681 м) — знаходиться на південно-західній віднозі масиву. Раніше на ній стояли військові антени, які було видно зі значної відстані з багатьох місць Закарпаття. Нині антени демонтовано.
Полонина Боржава — популярний район туризму.
Деякі вершини
- Стій (1681 м);
- Великий Верх (1598 м);
- Жид-Магура (1518 м);
- Гемба (1494 м);
- Іволове (1415 м);
- Граб (1374 м);
- Кук (1361 м);
- Томнатик (1343 м);
- Плай (1323 м);
- Кучера-Кругла (1240 м);
- Ряпецка (1210 м);
- Кругла (1208 м);
- Ополонок (1171 м);
- Звір (1154 м);
- Великий Ожинянець (1142 м);
- Леневець (1078 м).
Галерея
 Вид на Полонину Боржаву |  Гора Великий Верх (1598 м) |  Гора Гемба (1494 м) |  Гора Томнатик (1343 м) |  Схили Полонини Боржави |
Природоохоронні території та пам'ятки природи
- Заказник Росішний (на західних схилах гори Стій);
- Заказник Потік Оса;
- Заказник Річанський;
- Водоспад Шипіт.
Панорама
Примітки
- Байцар А. Л., Байцар І. А. Верхня межа лісу в ландшафті Полонина Боржава, її охорона та оптимізація / А.Байцар, І. Байцар // Проблеми геоморфології і палеографії Українських Карпат і прилеглих територій. Збірник наук. праць. – Львів, 2016. - С. 32-38.
- Байцар А. Л. Верхня межа лісу в ландшафтах Українських Карпат, її охорона та оптимізація / А.Байцар // Вісник Львів. ун-ту серія географ. Вип. 45.– Львів, 2014. — С. 166—177.
- Байцар А. Л. Типи верхньої межі лісу в Українських Карпатах та їх охорона // Вісник Львів. ун-ту серія географ. Вип. 40. Частина І. — Львів, 2012, с. 101—107.
Література
- Ковальчук І. П. Божава — гірський масив // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1989. — Т. 1 : А — Ж. — 416 с. — 33 000 екз. — . — С. 117.
- Ковальчук І. П. Божава — гірський масив // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — . — С. 288.
- Байцар А. Л. Верхня межа лісу в ландшафтах Українських Карпат, її охорона та оптимізація / А.Байцар // Вісник Львів. ун-ту серія географ. Вип. 45.– Львів, 2014. — С. 166—177
- Байцар А. Л., Байцар І. А. Верхня межа лісу в ландшафті Полонина Боржава, її охорона та оптимізація / А.Байцар, І. Байцар // Проблеми геоморфології і палеографії Українських Карпат і прилеглих територій. Збірник наук. праць. – Львів, 2016. - С. 32-38.
Посилання
- Триденний похід Боржавою
- Українські Карпати: Боржава
- Полонина Боржава в фотографіях
- Полонина Боржана — маршрут
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Borzhava Poloni na Borzha va girskij masiv na Poloninskomu hrebti v Ukrayinskih Karpatah mizh richkami Vicha i Rikoyu Roztashovanij u mezhah Voloveckogo Mizhgirskogo Svalyavskogo Irshavskogo i chastkovo Hustskogo rajoniv Zakarpatskoyi oblasti Polonina Borzhava Polonina Borzhava Polonina Borzhava Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Ye chastinoyu Poloninskogo hrebta Ukrayinskih Karpat Najvisha tochka Stij koordinati 48 37 16 pn sh 23 11 33 sh d 48 62111 pn sh 23 19250 sh d 48 62111 23 19250 visota 1681 m Polonina Borzhava poznacheno chervonim kolorom Polonina Borzhava poznacheno chervonim kolorom Polonina Borzhava Polonina Borzhava Polonina Borzhava u VikishovishiOsnovni vidomostiVid na goru Stij Dovzhina masivu blizko 50 km peresichna shirina 3 4 km miscyami do 10 km i bilshe visota do 1681 m g Stij Borzhava ye najdovshoyu poloninoyu Zakarpattya Do polonini Borzhava primikaye polonina Kuk 1361 m yaku chasto rozglyadayut yak podovzhennya Borzhavi Do Borzhavi takozh vidnosyat hrebet Hrebet pochinayetsya bilya smt Mizhgir ya masivom gori Kuk za inshimi danimi hrebtom Palenij Grun dali cherez pereval Prislip 938 m i goru Opolonok 1171 m tyagnetsya na pivnichnij zahid z postupovim naborom visoti Vid gori Velikij Verh 1598 m u tomu zh napryamku na Volovec visoti zmenshuyutsya Plaj 1350 m Temnatik 1344 m a na pivdennij zahid zbilshuyutsya do gori Stij 1681 m dali hrebet duzhe rizko obrivayetsya Centrom landshaftu ye vershina Velikij Verh 1598 m de peretinayutsya dva golovni hrebti Pershij hrebet prostyagayetsya z pivdennogo shodu na pivnichnij zahid na 17 km rozpochinayetsya kilkoma bezimennimi vershinami sho vihodyat za VML zavvishki 1194 m 1189 m i 1212 m Grab 1374 m Magura Zhide 1517 m Kurta 1459 m Gemba Velika 1494 m i Gemba Mala 1430 m Velikij Verh 1598 m Bagno 1318 m Plaj 1350 m Temnatik 1344 m Drugij hrebet perpendikulyarnij do pershogo prostyagayetsya z pivdennogo zahodu na pivnichnij shid na 10 km Tut ye vershini Skalyanka 1254 m Zinova 1367 m Stij 1681 m ta inshi Na pivdennih shilah hrebta bere svij pochatok richka Borzhava sho prorizuye shiroku dolinu u Vigorlat Gutinskomu Vulkanichnomu hrebti ta vpadaye v Tisu Na pivnochi ta pivnichnomu shodi Polonina Borzhava mezhuye iz Volovecko Mizhgirskoyu verhovinoyu Prigrebenevi poverhni virivnyani z konusuvatimi vershinami Zahidni shili kruti u nizhnij chastini pokriti bukovimi pralisami z okremimi hvojnimi derevami Pivdenni ta shidni shili bilsh spadisti vkriti dilyankami luk poloninami na zahidnih shilah Pivnichni shili jdut uniz krutimi miscyami skelyastimi urvishami v dolinu richki Ripinki ta Voloveckoyi verhovini Masiv skladayetsya z flishu u verstvah perevazhayut piskoviki Shili pomerezhani pritokami richok Borzhavi Latorici Riki Zakaznik Potik Osa Gora Gemba vzimku Polonina Borzhava Vid z gori Vigorlat Vodospad Shipit Na Polonini Borzhava verhnyu mezhu lisu VML utvoryuyut prirodnij teritorialnij kompleks PTK z bukovimi lisami za vinyatkom chastini pivnichno zahidnogo shilu landshaftu VML prohodit tut na visoti 900 1200 m nad r m Na Polonini Borzhava landshaftna prirodna VML vzagali ne zbereglasya Pokonturna rekonstrukciya pislyalisovih PTK zasvidchila sho VML ranishe prohodila na visoti 1450 1500 m nad r m maksimalna visota Polonini Borzhavi g Stij 1677 m nad r m Pidtverdzhennya cogo okremi ekzemplyari smereki sho traplyayutsya na zahidnih shilah g Velikij Verh do visoti 1500 m nad r m serednya visota smerek 1 0 1 5 m Nezaperechnim dokazom cogo ye znahidki K Malinovskim i V Melnichukom u 1955 roci visokogirnih subalpijskih vidiv pid goroyu Grab na visoti 1420 m nad r m a takozh M Malohom u 1931 roci na g Temnatik 1347 m nad r m Bukovi derevostani svitlovoyu povnotoyu 0 6 0 7 i visotoyu 16 20 m rizko zminyuyutsya trav yano chagarnikovoyu roslinnistyu Okremi buki v smuzi VML harakterizuyutsya pognutimi tovstimi stovburami na yakih traplyayetsya bagato narostiv ta potovshen Krona u nih pochinayetsya nad zemleyu i maye perevazhno asimetrichnu formu U zoni VML sered buchin najbilsh poshireni asociaciyi zubnicevi bezshitnikovi adenostilovi i osokovo zlakovi Bukove krivolissya traplyayetsya ridko Dereva v takih PTK mayut serpopodibnu formu i stelyatsya vzdovzh po shilu Nizhni chastini stovburiv stelyatsya po zemli na vidstani 1 1 5 m a verhni serpopodibno pidijmayutsya vertikalno Buk dosyagaye u visotu 2 3 m Yalina smereka v smuzi elementarnih PTK sho formuyutsya v zoni VML praktichno vidsutnya Poodinoki zhalyugidni derevcya smereki traplyayutsya na shilah riznih ekspozicij g Plaj a na pivdenno shidnomu vidrozi vershini na neznachnij ploshi 0 5 ga vishe PTK z bukovimi derevostanami traplyayutsya prirodni kompleksi zi smerekoyu Vid g Plaj po hrebtu azh do g Velikij Verh traplyayutsya poodinoki smereki zavvishki 0 5 1 m Vishe VML polonini Praktichno vsya polonina vkrita gustim chornichnikom na yakomu z lipnya po veresen miscevi meshkanci zbirayut chornici yafini Takozh ye bagato brusnici ta miscyami lohina Vishe VML vid visoti 1000 1100 m do 1500 1600 m pislyalisovi PTK zajnyati bilovusnikami Pokrivayut voni perevazhno shili pivdennih i pivdenno zahidnih ekspozicij Slabovipukli vuzki povzdovzhno hvilyasti grebeni drugoryadnih hrebtiv zajnyati chervonokostricevimi lukami Najvisha vershina masivu Borzhava gora Stij 1681 m znahoditsya na pivdenno zahidnij vidnozi masivu Ranishe na nij stoyali vijskovi anteni yaki bulo vidno zi znachnoyi vidstani z bagatoh misc Zakarpattya Nini anteni demontovano Polonina Borzhava populyarnij rajon turizmu Deyaki vershiniStij 1681 m Velikij Verh 1598 m Zhid Magura 1518 m Gemba 1494 m Ivolove 1415 m Grab 1374 m Kuk 1361 m Tomnatik 1343 m Plaj 1323 m Kuchera Krugla 1240 m Ryapecka 1210 m Krugla 1208 m Opolonok 1171 m Zvir 1154 m Velikij Ozhinyanec 1142 m Lenevec 1078 m GalereyaVid na Poloninu Borzhavu Gora Velikij Verh 1598 m Gora Gemba 1494 m Gora Tomnatik 1343 m Shili Polonini BorzhaviPrirodoohoronni teritoriyi ta pam yatki prirodiZakaznik Rosishnij na zahidnih shilah gori Stij Zakaznik Potik Osa Zakaznik Richanskij Vodospad Shipit PanoramaPanorama zakaznika Potik OsaPrimitkiBajcar A L Bajcar I A Verhnya mezha lisu v landshafti Polonina Borzhava yiyi ohorona ta optimizaciya A Bajcar I Bajcar Problemi geomorfologiyi i paleografiyi Ukrayinskih Karpat i prileglih teritorij Zbirnik nauk prac Lviv 2016 S 32 38 Bajcar A L Verhnya mezha lisu v landshaftah Ukrayinskih Karpat yiyi ohorona ta optimizaciya A Bajcar Visnik Lviv un tu seriya geograf Vip 45 Lviv 2014 S 166 177 Bajcar A L Tipi verhnoyi mezhi lisu v Ukrayinskih Karpatah ta yih ohorona Visnik Lviv un tu seriya geograf Vip 40 Chastina I Lviv 2012 s 101 107 LiteraturaKovalchuk I P Bozhava girskij masiv Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K Ukrayinska Radyanska Enciklopediya imeni M P Bazhana 1989 T 1 A Zh 416 s 33 000 ekz ISBN 5 88500 005 0 S 117 Kovalchuk I P Bozhava girskij masiv Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2004 T 3 Bio Bya 695 s ISBN 966 02 2682 9 S 288 Bajcar A L Verhnya mezha lisu v landshaftah Ukrayinskih Karpat yiyi ohorona ta optimizaciya A Bajcar Visnik Lviv un tu seriya geograf Vip 45 Lviv 2014 S 166 177 Bajcar A L Bajcar I A Verhnya mezha lisu v landshafti Polonina Borzhava yiyi ohorona ta optimizaciya A Bajcar I Bajcar Problemi geomorfologiyi i paleografiyi Ukrayinskih Karpat i prileglih teritorij Zbirnik nauk prac Lviv 2016 S 32 38 PosilannyaTridennij pohid Borzhavoyu Ukrayinski Karpati Borzhava Polonina Borzhava v fotografiyah Polonina Borzhana marshrut