Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бомбардування Варшави серія авіанальотів німецької авіації на Варшаву під час оборони Варшави у вересні 1939 року Бомбар

Бомбардування Варшави

Бомбардування Варшави

Бомбардування Варшави — серія авіанальотів німецької авіації на Варшаву під час оборони Варшави у вересні 1939 року.

Бомбардування Варшави
Оборона Варшави (1939)
image
Вигляд з повітря на палаючу Варшаву (вересень 1939)

Вигляд з повітря на палаючу Варшаву (вересень 1939)
Дата: 1–27 вересня 1939
Місце: Варшава, Польща
Результат:
Сторони
image Польща image Нацистська Німеччина
Командувачі
невідомо Вольфрам фон Ріхтгофен
Військові сили
image Повітряні сили Польщі
image Протиповітряна оборона 		image Люфтваффе
Втрати
від 6 тис. до 40 тис. осіб принаймні 2 бомбардувальника (25 вересня 1939)

Хід подій

1 вересня 1939 року, після вторгнення до Польщі, Люфтваффе здійснило перший авіаналіт на Варшаву за участю чотирьох груп бомбардувальників. Усього за перший тиждень вересня Варшава кілька разів зазнавала бомбардувань (в основному нальоти відбувалися на військові об'єкти).

8 вересня німецька армія підійшла до Варшави. 140 бомбардувальників Junkers Ju 87 атакували частини міста, розташовані на лівому березі Вісли, а інші бомбардувальники атакували позиції польської армії у західних передмістях Варшави. 13 вересня відбулася атака пікірувальних бомбардувальників Люфтваффе. Також із повітря скидалися пропагандистські листівки. 22-23 був нанесений авіаудар по єврейському кварталу Варшави.

25 вересня дивізія бомбардувальників Люфтваффе під командуванням Вольфрама фон Ріхтгофена здійснила найбільший повітряний наліт, скинувши 560 тонн фугасних бомб і 72 тонни запальних бомб. Протягом 11 години місто бомбардували понад 400 літаків (згодом цей день отримав назву «чорний понеділок»). Сильно постраждав центр Варшави. Встановити точні втрати німецької авіації під час нальоту 25 вересня практично неможливо через знищення багатьох архівних документів, проте відомо, що Люфтваффе втратило принаймні два бомбардувальники Junkers Ju 52.

26 вересня було захоплено три ключові позиції міської оборони, а 28 вересня польське командування підписало капітуляцію, і до міста увійшли німецькі війська. Міжнародна преса повідомила, що було вбито 20 000—40 000 мирних жителів, проте реальна кількість загиблих, ймовірно, нижча (в інших схожих за масштабами бомбардуваннях Другої світової війни кількість загиблих становить приблизно 6000—7000 осіб). 10% будівель міста було зруйновано та ще 40% пошкоджено; однак, частина пошкоджень була спричинена вогнем наземної артилерії, у тому числі вуличними боями між польською та німецькою піхотою та бронетехнікою.

Оборона

Для оборони міста від бомбардувань використовувалися (за даними Інституту національної пам'яті ):

Оцінки та думки

Історик [pl] на одній з наукових конференцій заявив, що багато хто жив у той час, відмітили у своїх щоденниках, що бомбардування 25 вересня було «найбільшим бомбардуванням в ​​історії людства». В публікації «Straty Warszawy» він цитує щоденник мешканки Варшави Галини Регульської:

Після вчорашнього бомбардування лікарень ми вивісили на даху нашого шпиталю прапор Червоного Хреста. У інших лікарнях вчинили так само. Тепер німці будуть знати, де лікарні, і не будуть їх бомбити.

Оригінальний текст (пол.)
Po wczorajszym zbombardowaniu szpitali, na dachu naszego szpitala zawiesiliśmy flagę z czerwonym krzyżem. To samo robiły i inne szpitale. Teraz Niemcy będą już wiedzieć, gdzie znajdują się szpitale i nie będą ich bombardować.

— Щоденник Галини Регульської

Невдовзі з'ясувалися, що це були марні надії. 14 вересня Регульська відмітила:

Знімаємо з лікарень прапори Червоного Хреста, котрі повісили раніше. Виходить, що німці не шкодують лікарень, а навпаки — спеціально їх обстрілюють. Постраждалі, знервовані і стривожені, питають, чи зняли ми вже прапори з даху.

Оригінальний текст (пол.)
W szpitalach zdejmujemy na gwałt wywieszone flagi Czerwonego Krzyża. Okazuje się, że Niemcy nie tylko nie oszczędzają szpitali, lecz przeciwnie – specjalnie je ostrzeliwują. Ranni zdenerwowani i zaniepokojeni dopytują się, czy już zdjęliśmy flagi z dachu

Регульська описує, зокрема, що німецькі льотчики навмисне бомбардували лікарні та спускалися досить низько, щоб розстрілювати людей з автоматів. Також вона наголосила на рекомендації не передавати по радіо адреси лікарень і зняти з них прапори Червоного Хреста, щоб уникнути бомбардувань. На думку деяких істориків та журналістів, основними об'єктами нальотів були густонаселені райони Варшави, громадські будинки, житлові квартали, заклади культури, школи та лікарні; останні зазнали цілеспрямованого бомбардування. Полковник польської армії Томашевський згадував, що «бомбардування зазнали не бойові позиції наших частин, а головним чином місто і населення».

Адольф Гітлер згадав про бомбардування Варшави у своїй промові від 8 листопада 1942 року, стверджуючи, що «вони були максимально гуманними» і що він «хотів врятувати жінок і дітей».

Примітки

  1. Corum, 2013, с. 173.
  2. S. Tucker, P. M. Roberts. Encyclopedia of World War II: a political, social and military history. — ABC-CLI0, 2004. — С. 1613.
  3. Adam Czerniakow Dzienniki, Wacław Lipiński Dziennik. Wrześniowa obrona Warszawy 1939 r. — Warszawa : Pax, 1989. — .
  4. Wrzesień '39. Tego dnia od bomb zginęło 10 tysięcy warszawiaków. PolskieRadio.pl. Процитовано 10 липня 2022.
  5. Corum, 2013, с. 174.
  6. Olga Tumińska. (пол.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 10 липня 2022.
  7. Świadectwo reportera. Życie Warszawy. Процитовано 10 липня 2022.
  8. Alarm dla miasta Warszawy!. Rzeczpospolita (пол.). Процитовано 11 липня 2022.
  9. Grupa Wirtualna Polska. 69 lat temu rozpoczęła się obrona Warszawy, zaatakowanej przez hitlerowskie dywizje pancerne. www.money.pl (пол.). Процитовано 11 липня 2022.

Література

  • Corum, James S. (2013). The Luftwaffe's Campaigns in Poland and the West 1939-1940: A Case Study of Handling Innovation in Wartime. Security and Defence Quarterly. 1 (1): 158—189. doi:10.35467/sdq/103158.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bombarduvannya Varshavi seriya avianalotiv nimeckoyi aviaciyi na Varshavu pid chas oboroni Varshavi u veresni 1939 roku Bombarduvannya VarshaviOborona Varshavi 1939 Viglyad z povitrya na palayuchu Varshavu veresen 1939 Viglyad z povitrya na palayuchu Varshavu veresen 1939 Data 1 27 veresnya 1939Misce Varshava PolshaRezultat StoroniPolsha Nacistska NimechchinaKomanduvachinevidomo Volfram fon RihtgofenVijskovi siliPovitryani sili Polshi Protipovitryana oborona LyuftvaffeVtrativid 6 tis do 40 tis osib prinajmni 2 bombarduvalnika 25 veresnya 1939 Hid podij1 veresnya 1939 roku pislya vtorgnennya do Polshi Lyuftvaffe zdijsnilo pershij avianalit na Varshavu za uchastyu chotiroh grup bombarduvalnikiv Usogo za pershij tizhden veresnya Varshava kilka raziv zaznavala bombarduvan v osnovnomu naloti vidbuvalisya na vijskovi ob yekti 8 veresnya nimecka armiya pidijshla do Varshavi 140 bombarduvalnikiv Junkers Ju 87 atakuvali chastini mista roztashovani na livomu berezi Visli a inshi bombarduvalniki atakuvali poziciyi polskoyi armiyi u zahidnih peredmistyah Varshavi 13 veresnya vidbulasya ataka pikiruvalnih bombarduvalnikiv Lyuftvaffe Takozh iz povitrya skidalisya propagandistski listivki 22 23 buv nanesenij aviaudar po yevrejskomu kvartalu Varshavi 25 veresnya diviziya bombarduvalnikiv Lyuftvaffe pid komanduvannyam Volframa fon Rihtgofena zdijsnila najbilshij povitryanij nalit skinuvshi 560 tonn fugasnih bomb i 72 tonni zapalnih bomb Protyagom 11 godini misto bombarduvali ponad 400 litakiv zgodom cej den otrimav nazvu chornij ponedilok Silno postrazhdav centr Varshavi Vstanoviti tochni vtrati nimeckoyi aviaciyi pid chas nalotu 25 veresnya praktichno nemozhlivo cherez znishennya bagatoh arhivnih dokumentiv prote vidomo sho Lyuftvaffe vtratilo prinajmni dva bombarduvalniki Junkers Ju 52 26 veresnya bulo zahopleno tri klyuchovi poziciyi miskoyi oboroni a 28 veresnya polske komanduvannya pidpisalo kapitulyaciyu i do mista uvijshli nimecki vijska Mizhnarodna presa povidomila sho bulo vbito 20 000 40 000 mirnih zhiteliv prote realna kilkist zagiblih jmovirno nizhcha v inshih shozhih za masshtabami bombarduvannyah Drugoyi svitovoyi vijni kilkist zagiblih stanovit priblizno 6000 7000 osib 10 budivel mista bulo zrujnovano ta she 40 poshkodzheno odnak chastina poshkodzhen bula sprichinena vognem nazemnoyi artileriyi u tomu chisli vulichnimi boyami mizh polskoyu ta nimeckoyu pihotoyu ta bronetehnikoyu OboronaDlya oboroni mista vid bombarduvan vikoristovuvalisya za danimi Institutu nacionalnoyi pam yati 72 zenitni znaryaddya kalibrom 75 mm 24 zenitni znaryaddya kalibrom 40 mm 7 rot zenitnih kulemetiv zagorodzhuvalni aerostati prozhektoriOcinki ta dumkiIstorik pl na odnij z naukovih konferencij zayaviv sho bagato hto zhiv u toj chas vidmitili u svoyih shodennikah sho bombarduvannya 25 veresnya bulo najbilshim bombarduvannyam v istoriyi lyudstva V publikaciyi Straty Warszawy vin cituye shodennik meshkanki Varshavi Galini Regulskoyi Pislya vchorashnogo bombarduvannya likaren mi vivisili na dahu nashogo shpitalyu prapor Chervonogo Hresta U inshih likarnyah vchinili tak samo Teper nimci budut znati de likarni i ne budut yih bombiti Originalnij tekst pol Po wczorajszym zbombardowaniu szpitali na dachu naszego szpitala zawiesilismy flage z czerwonym krzyzem To samo robily i inne szpitale Teraz Niemcy beda juz wiedziec gdzie znajduja sie szpitale i nie beda ich bombardowac Shodennik Galini Regulskoyi Nevdovzi z yasuvalisya sho ce buli marni nadiyi 14 veresnya Regulska vidmitila Znimayemo z likaren prapori Chervonogo Hresta kotri povisili ranishe Vihodit sho nimci ne shkoduyut likaren a navpaki specialno yih obstrilyuyut Postrazhdali znervovani i strivozheni pitayut chi znyali mi vzhe prapori z dahu Originalnij tekst pol W szpitalach zdejmujemy na gwalt wywieszone flagi Czerwonego Krzyza Okazuje sie ze Niemcy nie tylko nie oszczedzaja szpitali lecz przeciwnie specjalnie je ostrzeliwuja Ranni zdenerwowani i zaniepokojeni dopytuja sie czy juz zdjelismy flagi z dachu Regulska opisuye zokrema sho nimecki lotchiki navmisne bombarduvali likarni ta spuskalisya dosit nizko shob rozstrilyuvati lyudej z avtomativ Takozh vona nagolosila na rekomendaciyi ne peredavati po radio adresi likaren i znyati z nih prapori Chervonogo Hresta shob uniknuti bombarduvan Na dumku deyakih istorikiv ta zhurnalistiv osnovnimi ob yektami nalotiv buli gustonaseleni rajoni Varshavi gromadski budinki zhitlovi kvartali zakladi kulturi shkoli ta likarni ostanni zaznali cilespryamovanogo bombarduvannya Polkovnik polskoyi armiyi Tomashevskij zgaduvav sho bombarduvannya zaznali ne bojovi poziciyi nashih chastin a golovnim chinom misto i naselennya Adolf Gitler zgadav pro bombarduvannya Varshavi u svoyij promovi vid 8 listopada 1942 roku stverdzhuyuchi sho voni buli maksimalno gumannimi i sho vin hotiv vryatuvati zhinok i ditej PrimitkiCorum 2013 s 173 S Tucker P M Roberts Encyclopedia of World War II a political social and military history ABC CLI0 2004 S 1613 Adam Czerniakow Dzienniki Waclaw Lipinski Dziennik Wrzesniowa obrona Warszawy 1939 r Warszawa Pax 1989 ISBN 83 211 1061 4 Wrzesien 39 Tego dnia od bomb zginelo 10 tysiecy warszawiakow PolskieRadio pl Procitovano 10 lipnya 2022 Corum 2013 s 174 Olga Tuminska pol Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2016 Procitovano 10 lipnya 2022 Swiadectwo reportera Zycie Warszawy Procitovano 10 lipnya 2022 Alarm dla miasta Warszawy Rzeczpospolita pol Procitovano 11 lipnya 2022 Grupa Wirtualna Polska 69 lat temu rozpoczela sie obrona Warszawy zaatakowanej przez hitlerowskie dywizje pancerne www money pl pol Procitovano 11 lipnya 2022 LiteraturaCorum James S 2013 The Luftwaffe s Campaigns in Poland and the West 1939 1940 A Case Study of Handling Innovation in Wartime Security and Defence Quarterly 1 1 158 189 doi 10 35467 sdq 103158

Дата публікації:
Топ