Ксенія Леонідівна Богуславська (Богуславська-Пуні, Пуні-Богуславська; 24 січня 1892 — 3 травня 1971) — живописець, графік, театральна художниця, дизайнерка, поетесса.
Ксенія Леонідівна Богуславська | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Ксения Леонидовна Богуславская | ||||
Народження | 20 лютого (4 березня) 1894 Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 28 грудня 1956 (62 роки) | |||
Ербле | ||||
Поховання | цвинтар Монпарнас | |||
Країна | Російська імперія,Франція | |||
Жанр | живопис, графіка | |||
Навчання | Імператорська спілка сприяння мистецтву | |||
Діяльність | художниця, візуальна мисткиня, дизайнерка, сценографка, поетеса, графікеса, ілюстратор, художниця по костюмах | |||
Напрямок | Авангардизм, супрематизм | |||
Член | Супремус | |||
У шлюбі з | Пуні Іван Альбертович | |||
| ||||
Богуславська Ксенія Леонідівна у Вікісховищі | ||||
Нею захоплювались, їй присвячували вірші, згадували у своїх творах, зокрема, В. Хлєбніков, описуючи її як Мавку у творі ,,Ночі в Галичині", та Б.Лівшиць.
Біографія
Ксенія Богуславська, в родині та серед друзів Оксана, походила з української родини. Російська поетка Віра Лур'є залишила спогади про перебування за кордоном, у яких є такі слова:
<<Кубист Іван Пуні був красенем, та жінками взагалі не цікавився, хоча і був жонатий. Його живописна манера залишилась мені чужою. Його дружина, українськая художница Ксенія Леонідівна Богуславська, зі своєї сторони, любила жінок і товаришувала з маловідомою поетесою та художницею Феррарі, котра проживала на Клейстштрассе в Шененберзі, навпроти дому, де було ательє Пуні. Картини Ксениї Богуславської я не можу згадати, ймовірно, вони не особливо мене вразили>>.
Належала до творчого товариства художників-авангардистів «Супремус». Від 1913 року перебувала в шлюбі з Іваном Пуні. Їхня квартира й майстерня на 6-му поверсі будинку 1/56 на в Санкт-Петербурзі, де вони проживали від 1913 до 1915 року, була своєрідним «салоном», місцем зустрічей художників і поетів, авангардистів і :
«…Це був петербурзький різновид будинку Екстер, тільки 'богемніший'. У Пуні бували ми всі: Хлєбников, Маяковський, Бурлюк, Матюшин, Сєверянин. Дотепна, повна енергії, зовні чарівна Ксана Пуні дуже скоро зуміла виявитися центром, до якого тяжіли , чиє існування було досить незатишним.…»(Бенедикт Лівшиць).
Навчалася в художній школі Товариства заохочення мистецтв. У 1911—1913 роках проживала в Парижі, займалася в Російській академії, заробляла розписом тканин для фірми П. Пуаре. 1913 року повернулася до Петербурга. Брала участь у першій футуристичній виставці (1915), виставках «Бубновий валет» (1919), «Світ мистецтва» (1916—1918) та ін.
У 1915-1916 роках перебувала разом з чоловіком у селі Вербівка під Києвом у відомому артцентрі української вишивки, заснованому Наталією Давидовою.
У ці роки Богуславська на свої кошти випустила збірку «Рыкающий Парнас», у якій брали участь Ігор Сєверянин, Микола і Давид Бурлюки, Іван Пуні, Бенедикт Лівшиць та ін. (збірку заборонила цензура, тираж вилучено). 1915 року подружжя Пуні організувало в Петрограді виставки , «0,10», в яких брали участь найвизначніші художники — авангардисти і (, безпредметники). Подружжя Пуні проголошувало в листівці, яку поширювали на виставці «0,10», «свободу предмету від сенсу».
1919 року через Фінляндію емігрувала до Берліна. Виконувала обкладинки для німецьких і російських видавництв, а також займалася сценографією в театрі-кабаре «Синій птах» і Російському романтичному театрі. Від 1920 року проживала в Німеччині. Брала участь у 1-й Російській художній виставці в Берліні (1922). Від 1924 року проживала в Парижі.
У Парижі брала участь разом з чоловіком у виставках українських художників.
У 1925 році виставила свої картини на спільній з чоловіком виставці в галереї [de]. Займалася створенням моделей одягу та малюнками для тканин для різних фірм. Брала участь в Салоні незалежних (1966), салоні Нових реальностей (Vincennes, Parc Floral, 1972). Брала участь в організації виставок Івана Пуні в Musée de l'Orangerie (1966) і галереї Passali (1974). 1959 року подарувала Музею сучасного мистецтва Парижа 12 картин свого чоловіка, у 1966 році передала Національній бібліотеці його гравюри та документи.
Примітки
- БОГУСЛАВСЬКА Ксенія Леонідівна [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Лурье, Вера (2006). . Студия. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 28 грудня 2018.
Джерела
- Віра Лур'є. Спогади [ 26 грудня 2018 у Wayback Machine.] // «Студія», 2006, № 10 (рос.)
- Бенедикт Лівшиць. — Л .: Рад. письменник, 1989. — с. 309—546
- Российское зарубежье во Франции 1919—2000. Л. Мнухин, М. Авриль, В. Лосская. Москва. Наука; Дом-музей Марины Цветаевой. 2008
- [1]
Це незавершена стаття про художницю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kseniya Leonidivna Boguslavska Boguslavska Puni Puni Boguslavska 24 sichnya 1892 3 travnya 1971 zhivopisec grafik teatralna hudozhnicya dizajnerka poetessa Kseniya Leonidivna Boguslavskaros Kseniya Leonidovna BoguslavskayaNarodzhennya20 lyutogo 4 bereznya 1894 1894 03 04 Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiyaSmert28 grudnya 1956 1956 12 28 62 roki ErblePohovannyacvintar MonparnasKrayinaRosijska imperiya FranciyaZhanrzhivopis grafikaNavchannyaImperatorska spilka spriyannya mistectvuDiyalnisthudozhnicya vizualna mistkinya dizajnerka scenografka poetesa grafikesa ilyustrator hudozhnicya po kostyumahNapryamokAvangardizm suprematizmChlenSupremusU shlyubi zPuni Ivan Albertovich Boguslavska Kseniya Leonidivna u Vikishovishi Neyu zahoplyuvalis yij prisvyachuvali virshi zgaduvali u svoyih tvorah zokrema V Hlyebnikov opisuyuchi yiyi yak Mavku u tvori Nochi v Galichini ta B Livshic BiografiyaKseniya Boguslavska v rodini ta sered druziv Oksana pohodila z ukrayinskoyi rodini Rosijska poetka Vira Lur ye zalishila spogadi pro perebuvannya za kordonom u yakih ye taki slova lt lt Kubist Ivan Puni buv krasenem ta zhinkami vzagali ne cikavivsya hocha i buv zhonatij Jogo zhivopisna manera zalishilas meni chuzhoyu Jogo druzhina ukrayinskaya hudozhnica Kseniya Leonidivna Boguslavska zi svoyeyi storoni lyubila zhinok i tovarishuvala z malovidomoyu poetesoyu ta hudozhniceyu Ferrari kotra prozhivala na Klejstshtrasse v Shenenberzi navproti domu de bulo atelye Puni Kartini Kseniyi Boguslavskoyi ya ne mozhu zgadati jmovirno voni ne osoblivo mene vrazili gt gt Nalezhala do tvorchogo tovaristva hudozhnikiv avangardistiv Supremus Vid 1913 roku perebuvala v shlyubi z Ivanom Puni Yihnya kvartira j majsternya na 6 mu poversi budinku 1 56 na v Sankt Peterburzi de voni prozhivali vid 1913 do 1915 roku bula svoyeridnim salonom miscem zustrichej hudozhnikiv i poetiv avangardistiv i Ce buv peterburzkij riznovid budinku Ekster tilki bogemnishij U Puni buvali mi vsi Hlyebnikov Mayakovskij Burlyuk Matyushin Syeveryanin Dotepna povna energiyi zovni charivna Ksana Puni duzhe skoro zumila viyavitisya centrom do yakogo tyazhili chiye isnuvannya bulo dosit nezatishnim Benedikt Livshic Navchalasya v hudozhnij shkoli Tovaristva zaohochennya mistectv U 1911 1913 rokah prozhivala v Parizhi zajmalasya v Rosijskij akademiyi zaroblyala rozpisom tkanin dlya firmi P Puare 1913 roku povernulasya do Peterburga Brala uchast u pershij futuristichnij vistavci 1915 vistavkah Bubnovij valet 1919 Svit mistectva 1916 1918 ta in U 1915 1916 rokah perebuvala razom z cholovikom u seli Verbivka pid Kiyevom u vidomomu artcentri ukrayinskoyi vishivki zasnovanomu Nataliyeyu Davidovoyu U ci roki Boguslavska na svoyi koshti vipustila zbirku Rykayushij Parnas u yakij brali uchast Igor Syeveryanin Mikola i David Burlyuki Ivan Puni Benedikt Livshic ta in zbirku zaboronila cenzura tirazh vilucheno 1915 roku podruzhzhya Puni organizuvalo v Petrogradi vistavki 0 10 v yakih brali uchast najviznachnishi hudozhniki avangardisti i bezpredmetniki Podruzhzhya Puni progoloshuvalo v listivci yaku poshiryuvali na vistavci 0 10 svobodu predmetu vid sensu 1919 roku cherez Finlyandiyu emigruvala do Berlina Vikonuvala obkladinki dlya nimeckih i rosijskih vidavnictv a takozh zajmalasya scenografiyeyu v teatri kabare Sinij ptah i Rosijskomu romantichnomu teatri Vid 1920 roku prozhivala v Nimechchini Brala uchast u 1 j Rosijskij hudozhnij vistavci v Berlini 1922 Vid 1924 roku prozhivala v Parizhi U Parizhi brala uchast razom z cholovikom u vistavkah ukrayinskih hudozhnikiv U 1925 roci vistavila svoyi kartini na spilnij z cholovikom vistavci v galereyi de Zajmalasya stvorennyam modelej odyagu ta malyunkami dlya tkanin dlya riznih firm Brala uchast v Saloni nezalezhnih 1966 saloni Novih realnostej Vincennes Parc Floral 1972 Brala uchast v organizaciyi vistavok Ivana Puni v Musee de l Orangerie 1966 i galereyi Passali 1974 1959 roku podaruvala Muzeyu suchasnogo mistectva Parizha 12 kartin svogo cholovika u 1966 roci peredala Nacionalnij biblioteci jogo gravyuri ta dokumenti PrimitkiBOGUSLAVSKA Kseniya Leonidivna 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Lure Vera 2006 Studiya Arhiv originalu za 26 grudnya 2018 Procitovano 28 grudnya 2018 DzherelaVira Lur ye Spogadi 26 grudnya 2018 u Wayback Machine Studiya 2006 10 ros Benedikt Livshic L Rad pismennik 1989 s 309 546 Rossijskoe zarubezhe vo Francii 1919 2000 L Mnuhin M Avril V Losskaya Moskva Nauka Dom muzej Mariny Cvetaevoj 2008 1 Ce nezavershena stattya pro hudozhnicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi