портрет Богуміла БердиховськаBogumiła Berdychowska SzostakowskaБогуміла Бердиховська 2013 Богуміла Бердиховська 2013 Нар

|портрет=

Богуміла Бердиховська
Bogumiła Berdychowska-Szostakowska
Богуміла Бердиховська (2013) Богуміла Бердиховська (2013)
Народилася	10 січня 1963(1963-01-10) (61 рік) Новий Санч, Малопольське воєводство, Республіка Польща
Країна	Польща
Діяльність	журналістка
Alma mater	Люблінський католицький університет
Галузь	українознавство
Заклад	^d Міністерство культури та національної спадщини Польщі Польське Радіо
Членство	Γромадянький Комітет Солідарністі з Україною
Брати, сестри	^d
Нагороди	Премія фундації Антоновичів (2010)
Висловлювання у Вікіцитатах Богуміла Бердиховська у Вікісховищі

Богуміла Бердиховська (пол. Bogumiła Berdychowska-Szostakowska; нар. 10 січня 1963, Новий Сонч, Малопольське воєводство, Польща) — польська публіцистка, яка спеціалізується на історії України XX століття та на польсько-українських стосунках. Секретар польсько-українського форуму, керівник стипендійних програм Національного центру культури у Варшаві, координує польсько-українські молодіжні обміни. У 1989—1994 роках була директоркою Відділу національних меншин в Міністерстві мистецтва та культури Польщі. У 1994—2002 роках заступник директора Польського радіо. Член редакційної колегії часопису Критика. Сестра політика Зигмунта Бердиховського.

Нагороди

Офіцер Ордена Відродження Польщі (2012);
орден княгині Ольги III ступеня (Україна, 2009) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету України, популяризацію її історичної спадщини і сучасних досягнень та з нагоди 18-ї річниці незалежності України;

Публікації

О. Гнатюк, Б. Бердиховська Бунт покоління. Розмови з українськими інтелектуалами: Розмови з українськими інтелектуалами записали й прокоментували Боґуміла Бердиховська та Оля Гнатюк інтерв'ю із Євгеном Сверстюком, Іваном Дзюбою, Михайлиною Коцюбинською, Михайлом Горинем, Миколою Рябчуком / Пер. з пол. Роксана Харчук. — К.: Дух і літера, 2004. — 344 с. — .
Боґуміла Бердиховська, Юрій Прохасько Україна на шпальтах паризької «Культури» / Пер. з пол. Софія Грачова, Олег Маєвський, Дзвінка Матіяш. — К.: Критика, 2005. — 526 с. — .
Боґуміла Бердиховська Україна: люди і книжки: нарис / Пер. з пол. — К.: «К. І. С.», 2009. — 232 с. — .

Примітки

Prezydent odznaczył kobiety zasłużone dla demokracji / Ordery i odzna…. archive.is (пол.). 6 вересня 2012. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 6 липня 2019.
. poland.mfa.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 23 січня 2021.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Богуміла Бердиховська

Зустріч над могилами? [ 12 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
Bogumiła Berdychowska. Stosunki polsko — ukraińskie po pomarańczowej rewolucji. Propozycje dla polskiej polityki zagraniczne. Dyskusja. [ 26 січня 2009 у Wayback Machine.] (пол.)
Козаченко Б. Дзеркало тижня. — № 11 (486). — 20-26 березня 2004.
Оля Гнатюк Український портрет в інтер'єрі XX ст. [ 6 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Дух і літера. — № 20. (рец. на: Bogumiła Berdychowska. Ukraina: ludzie i ksiżki, Wrocław: Kolegium Europy Wschodniej, 2006, 192 s.)
Войцєх Кононьчук Ґедройць і Осадчук: пів століття у листах [ 17 вересня 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[:0-1] Prezydent odznaczył kobiety zasłużone dla demokracji / Ordery i odzna…. archive.is (пол.). 6 вересня 2012. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 6 липня 2019.

[2] . poland.mfa.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 23 січня 2021.

[3] . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 23 січня 2021.