Богумир Шмераль (чеськ. Bohumír Šmeral, 25 жовтня 1880, Тршебич — 8 травня 1941, Москва) — австрійський і чехословацький письменник, політик, журналіст, голова Чехословацької соціал-демократичної партії, засновник Комуністичної партії Чехословаччини і теоретик робітничого руху.
Богумир Шмераль | |
---|---|
Народився | 25 жовтня 1880[2][4][…] Тршебич, Тршебич[1][2][…] |
Помер | 8 травня 1941[1][2][…] (60 років) Москва, СРСР[5][1][…] |
Країна | Чехословаччина[7] |
Діяльність | журналіст, політик, письменник, публіцист |
Alma mater | d[4] |
Знання мов | чеська |
Посада | член парламенту[d], d, сенатор і d |
Партія | Чеська соціал-демократична партія і Комуністична партія Чехословаччини |
|
Біографія
Походив із родини вчителя міської школи міста Тршебич Яна Шмерала та його дружини Ружени. Він закінчив гімназію в Тршебічі, а в 1898–1904 рр. вивчав право на юридичному факультеті Університету імені Карла-Фердинанда в Празі, де отримав ступінь доктора права 27 вересня 1904 року. Його промоутером був Богуслав Рігер.
Він уже був політично активним у Австро-Угорщини. Зі студентських років займався соціал-демократичною партією. З 1908 року був редактором [cs]». На виборах до парламенту в 1911 році він став членом Імперської Ради, де був обраний від округу Богемія (12). Він залишався у віденському парламенті до кінця монархії.
Після того, як Томаш Масарик поїхав на заслання, він брав участь у своїй організації опору мафії та поліцейській акції проти неї, відома як [cs]».
Він був переконаним марксистом, його бачення соціалістичної держави ґрунтувалося на створенні парламентської демократії в австрійській державі (так званий австромарксизм). Тому до кінця Першої світової війни він був за збереження Австро-Угорщини і проти створення Чеської (Чехословацької) держави, за що його критикували навіть у власній партії. У вересні 1918 року він став членом Соціалістичної ради (спільний проект соціал-демократів і чеських соціалістів). Після встановлення республіки припинив публічні виступи, відмовився брати участь у Революційних національних зборах і в уряді.
Його вплив на внутрішню політику знову посилився в 1920. Навесні 1920 він відвідав Радянську Росію, де потім вів переговори з Леніном. Після повернення на батьківщину став лідером «марксистської лівої партії». Концепція Шмераля передбачала створення масової марксистської партії з передачею значної частини членської бази існуючої соціал-демократії. Він наголосив на освіті та підготовці робітників. Під час формування комуністичної лівої в соціал-демократії, його поступовий прогрес критикували деякі з більш радикальних послідовників революційної лівої. Після засідання конгресу II інтернаціоналу в липні 1920 тиск на Шмераля посилився. Зрештою розборка відбулася в 1920 році під час грудневого загального страйку. У травні 1921 році брав участь у заснувані Комуністичної партії Чехословаччини, на установчому з'їзді став головним доповідачем, а потім головним представником.
Під час перебування Шмераля на посаді партійного лідера не була повністю недемократичною партією, з точки зору організаційних питань і методів політичної роботи Шмераль дотримувався чеських і центральноєвропейських (долитовських) традицій. Пізніше більшовізацію розпочав Клемент Ґотвальд, який був одним із головних критиків Богумира Шмераля, а термін Шмералізм з’явився в словнику комуністичного міжнародного руху.
На парламентських виборах 1920 року отримав місце в Національних зборах соціал-демократії, пізніше перейшов до Комуністичної партії. Він захистив свій мандат на парламентських виборах у 1925 році і залишався в парламенті до кінця терміну повноважень, тобто до 1929 року. У той час Комуністичної партії Чехословаччини в 1929 році вперше не обрав його членом Центрального Комітету Комуністичної партії Чехословаччини. Потім він працював радше в адміністрації міжнародного комуністичного руху. Лише в другій половині 1930-х років він знову почав говорити навіть у побутових ситуаціях. Однак на той час він уже не був носієм власної політичної концепції і цілком підпорядковувався курсу керівництва Готвальда.
На парламентських виборах 1935 року він отримав місце в сенаторі Національних зборів. Він залишався в сенаті до грудня 1938 року, коли його повноваження закінчилися через розпуск Комуністичної партії. З другої половини 1930-х рр. жив переважно за кордоном. У листопаді 1938 року виїхав до Москви, де й загинув 8 травня 1941 року. 4 грудня 2019 року батьківщина Шмераля стала [cs].
Після Другої світової війни Комуністична партія виграла від конкретного чехословацького шляху Шмераля до соціалізму, заснованого на ідеях не лише Карла Маркса, а й Томаша Масарика та інших.
Література
- Kdo jsou a co chtějí sociální demokraté (1906)
- Materálie k dějinám dělnického hnutí (1906)
- Pravda o sovětském Rusku (1920)
- První cesty do země Leninovy (перше видання 1971)
- Historické práce 1908–1940 (вид. 1962)
- Výbor z díla 1902–1921 (вид. 1981)
- Výbor z díla 1922–1939 (вид. 1981)
Примітки
- Шмераль Богумир // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Czech National Authority Database
- The Fine Art Archive — 2003.
- Studenti pražských univerzit 1882–1945
- http://ro.uow.edu.au/cgi/viewcontent.cgi?article=1608&context=alr
- Encyklopedie ČSSD
- http://www.workersliberty.org/story/2014/07/21/czech-imperialism-and-national-question-central-europe-1938
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bogumir Shmeral chesk Bohumir Smeral 25 zhovtnya 1880 18801025 Trshebich 8 travnya 1941 Moskva avstrijskij i chehoslovackij pismennik politik zhurnalist golova Chehoslovackoyi social demokratichnoyi partiyi zasnovnik Komunistichnoyi partiyi Chehoslovachchini i teoretik robitnichogo ruhu Bogumir ShmeralNarodivsya25 zhovtnya 1880 1880 10 25 2 4 Trshebich Trshebich 1 2 Pomer8 travnya 1941 1941 05 08 1 2 60 rokiv Moskva SRSR 5 1 Krayina Chehoslovachchina 7 Diyalnistzhurnalist politik pismennik publicistAlma materd 4 Znannya movcheskaPosadachlen parlamentu d d senator i dPartiyaCheska social demokratichna partiya i Komunistichna partiya Chehoslovachchini Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPohodiv iz rodini vchitelya miskoyi shkoli mista Trshebich Yana Shmerala ta jogo druzhini Ruzheni Vin zakinchiv gimnaziyu v Trshebichi a v 1898 1904 rr vivchav pravo na yuridichnomu fakulteti Universitetu imeni Karla Ferdinanda v Prazi de otrimav stupin doktora prava 27 veresnya 1904 roku Jogo promouterom buv Boguslav Riger Vin uzhe buv politichno aktivnim u Avstro Ugorshini Zi studentskih rokiv zajmavsya social demokratichnoyu partiyeyu Z 1908 roku buv redaktorom cs Na viborah do parlamentu v 1911 roci vin stav chlenom Imperskoyi Radi de buv obranij vid okrugu Bogemiya 12 Vin zalishavsya u videnskomu parlamenti do kincya monarhiyi Pislya togo yak Tomash Masarik poyihav na zaslannya vin brav uchast u svoyij organizaciyi oporu mafiyi ta policejskij akciyi proti neyi vidoma yak cs Vin buv perekonanim marksistom jogo bachennya socialistichnoyi derzhavi gruntuvalosya na stvorenni parlamentskoyi demokratiyi v avstrijskij derzhavi tak zvanij avstromarksizm Tomu do kincya Pershoyi svitovoyi vijni vin buv za zberezhennya Avstro Ugorshini i proti stvorennya Cheskoyi Chehoslovackoyi derzhavi za sho jogo kritikuvali navit u vlasnij partiyi U veresni 1918 roku vin stav chlenom Socialistichnoyi radi spilnij proekt social demokrativ i cheskih socialistiv Pislya vstanovlennya respubliki pripiniv publichni vistupi vidmovivsya brati uchast u Revolyucijnih nacionalnih zborah i v uryadi Jogo vpliv na vnutrishnyu politiku znovu posilivsya v 1920 Navesni 1920 vin vidvidav Radyansku Rosiyu de potim viv peregovori z Leninom Pislya povernennya na batkivshinu stav liderom marksistskoyi livoyi partiyi Koncepciya Shmeralya peredbachala stvorennya masovoyi marksistskoyi partiyi z peredacheyu znachnoyi chastini chlenskoyi bazi isnuyuchoyi social demokratiyi Vin nagolosiv na osviti ta pidgotovci robitnikiv Pid chas formuvannya komunistichnoyi livoyi v social demokratiyi jogo postupovij progres kritikuvali deyaki z bilsh radikalnih poslidovnikiv revolyucijnoyi livoyi Pislya zasidannya kongresu II internacionalu v lipni 1920 tisk na Shmeralya posilivsya Zreshtoyu rozborka vidbulasya v 1920 roci pid chas grudnevogo zagalnogo strajku U travni 1921 roci brav uchast u zasnuvani Komunistichnoyi partiyi Chehoslovachchini na ustanovchomu z yizdi stav golovnim dopovidachem a potim golovnim predstavnikom Pid chas perebuvannya Shmeralya na posadi partijnogo lidera ne bula povnistyu nedemokratichnoyu partiyeyu z tochki zoru organizacijnih pitan i metodiv politichnoyi roboti Shmeral dotrimuvavsya cheskih i centralnoyevropejskih dolitovskih tradicij Piznishe bilshovizaciyu rozpochav Klement Gotvald yakij buv odnim iz golovnih kritikiv Bogumira Shmeralya a termin Shmeralizm z yavivsya v slovniku komunistichnogo mizhnarodnogo ruhu Na parlamentskih viborah 1920 roku otrimav misce v Nacionalnih zborah social demokratiyi piznishe perejshov do Komunistichnoyi partiyi Vin zahistiv svij mandat na parlamentskih viborah u 1925 roci i zalishavsya v parlamenti do kincya terminu povnovazhen tobto do 1929 roku U toj chas Komunistichnoyi partiyi Chehoslovachchini v 1929 roci vpershe ne obrav jogo chlenom Centralnogo Komitetu Komunistichnoyi partiyi Chehoslovachchini Potim vin pracyuvav radshe v administraciyi mizhnarodnogo komunistichnogo ruhu Lishe v drugij polovini 1930 h rokiv vin znovu pochav govoriti navit u pobutovih situaciyah Odnak na toj chas vin uzhe ne buv nosiyem vlasnoyi politichnoyi koncepciyi i cilkom pidporyadkovuvavsya kursu kerivnictva Gotvalda Na parlamentskih viborah 1935 roku vin otrimav misce v senatori Nacionalnih zboriv Vin zalishavsya v senati do grudnya 1938 roku koli jogo povnovazhennya zakinchilisya cherez rozpusk Komunistichnoyi partiyi Z drugoyi polovini 1930 h rr zhiv perevazhno za kordonom U listopadi 1938 roku viyihav do Moskvi de j zaginuv 8 travnya 1941 roku 4 grudnya 2019 roku batkivshina Shmeralya stala cs Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Komunistichna partiya vigrala vid konkretnogo chehoslovackogo shlyahu Shmeralya do socializmu zasnovanogo na ideyah ne lishe Karla Marksa a j Tomasha Masarika ta inshih LiteraturaKdo jsou a co chteji socialni demokrate 1906 Materalie k dejinam delnickeho hnuti 1906 Pravda o sovetskem Rusku 1920 Prvni cesty do zeme Leninovy pershe vidannya 1971 Historicke prace 1908 1940 vid 1962 Vybor z dila 1902 1921 vid 1981 Vybor z dila 1922 1939 vid 1981 PrimitkiShmeral Bogumir Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Studenti prazskych univerzit 1882 1945 d Track Q102399391 http ro uow edu au cgi viewcontent cgi article 1608 amp context alr Encyklopedie CSSD d Track Q125421597 http www workersliberty org story 2014 07 21 czech imperialism and national question central europe 1938