Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Семен Мойсейович Бла́йвас (8 серпня 1914, м. Балта, нині Одеська обл. — 23 вересня 1990, Суми) — сценограф, живописець, графік. Член Спілки театральних діячів України (1964), Спілки художників СРСР (1980), Спілки художників УРСР (1984). Учасник Другої світової війни. Чоловік художниці Віри Степанівни Юрченко (1922—1991). Батько мистецтвознавиці Надії Семенівни Юрченко.
| Блайвас Семен Мойсейович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 8 серпня 1914 Балта, Подільська губернія, Російська імперія | |||
| Смерть | 23 вересня 1990 (76 років) | |||
| Суми, Українська РСР, СРСР | ||||
| Поховання | Петропавлівське кладовище | |||
| Країна |  СРСР | |||
| Навчання | Одеське художнє училище (1933) | |||
| Діяльність | сценограф, художник, графік | |||
| Вчитель | Литвиненко Валентин Гаврилович і Синицький Володимир Михайлович | |||
| Працівник | Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії імені Михайла Щепкіна | |||
| Член | Українське театральне товариство, СХ СРСР і Спілка радянських художників України | |||
| У шлюбі з | Юрченко Віра Степанівна | |||
| Діти | Юрченко Надія Семенівна | |||
| Учасник | Друга світова війна | |||
| | ||||
Життєпис
Семен Мойсейович Блайвас народився 8 серпня 1914 року на Одещині. Мистецьку освіту за спеціальністю художника-постановника здобув в Одеському художньому технікумі (1930—1933, викладачі з фаху В. Литвиненко, В. Синицький).
У 1933–40 рр. працював художником-постановником і декоратором у драматичних театрах Челябінська та Харкова.
1940 року переїхав до Сум, розпочав свою роботу в Сумському українському музично-драматичному театрі ім. М. С. Щепкіна (нині — Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна).
З перших днів війни перебував на фронті. В перервах між боями робив замальовки, оформляв воєнні агітки. Був поранений в ноги в боях під Одесою. Нагороджений бойовими медалями, кавалер орденів Червоного Прапора і Червоної Зірки.
Після війни повернувся до Сум, де до 1984 року (з перервами) працював головним художником театру ім. М. С. Щепкіна, а також художником-рекламістом у кінотеатрах.
У 1950—1960-х рр. на запрошення працював художником-постановником у Луганському, Гомельському, Криворізькому, Новочеркаському та інших драматичних театрах.
Від 1957 р. постійний учасник художніх виставок. Персональні виставки відбулися в Сумах 1984, 1989, посмертні — 1999 та 2014 року.
Твори художника зберігаються в Дирекції художніх виставок України, Державному музеї театрального, музичного та кіномистецтва України (Київ), Державному театральному музеї імені О. О. Бахрушина (Москва), Харківському художньому музеї, Сумському обласному художньому музеї імені Н. Онацького, Сумській обласній науковій універсальній бібліотеці.
Помер 23 вересня 1990 року в Сумах, похований на Петропавлівському кладовищі.
Творчість
Працював у галузі сценографії та станкового живопису.
Оформив близько 200 театральних вистав, серед яких: «Маруся Богуславка» М. Старицького (1940), «Платон Кречет» О. Корнійчука (1947), «Отелло» В. Шекспіра (1953), «Шалені гроші» О. Островського (1955), «День народження Терези» Г. Мдівані (1962), «У неділю рано зілля копала» О. Кобилянської (1971), «Камінний господар» Лесі Українки (1973) та інші.
У 1960—1980 рр. створив низку портретів провідних акторів Сумського театру імені М. С. Щепкіна в костюмах тієї чи іншої ролі: Олексія Тарасенка (Отелло у однойменній виставі за трагедією Вільяма Шекспіра), Неоніли Домбровської (Софія в «Безталанній» Івана Карпенка-Карого), Меланії Лісової (Мавра в «У неділлю рано зілля копала…» Ольги Кобилянської), Петра Собецького (Манілов у «Мертвих душах» Миколи Гоголя), Олександри Сокол (Проня у «За двома зайцями» Михайла Старицького), Андрія Носачова (Іван у «Зачарованому вітряку» Михайла Стельмаха), Івана Дехти (дід Щукар у «Піднятій цілині» Михайла Шолохова).
Автор картин, присвячених подіям Другої світової війни: поліптих «Спогади про війну» (1981) «Наша перемога», «Окупація», «Квіти безсмертя» (усі —1982).
Примітки
- Геренко С. Зачерпнути натхнення / С. Геренко // Сумщина. — 1999. — 11 груд. — С. 4.
- В Сумах проходят выставки двух главных художников театра им. Щепкина. Gorod Sumy.ua (рос.) . 19 вересня 2014. Процитовано 20 жовтня 2022.
- Блайвас Семен Моїсейович. Суми : інформаційний портал Сумської міської ради. 18 лютого 2016. Процитовано 20 жовтня 2022.
- Кислиця, Пилип (17 вересня 2014). У Сумах вшанують художника, який створював світ театру. АТС. Процитовано 20 жовтня 2022.
Джерела
- Павленко И. Корифей сумской театральной сцены / И. Павленко // Сумское обозрение. — 1997. — 28 марта. — С. 8. — (рос.).
- Блайвас Семен Моїсейович // Сумщина в іменах: енциклопедичний довідник / голов. ред. В. Б. Звагельський. — 2–ге вид., перероб. та доп. — Суми: Рекл.–вид. об-ня «АСМедіа»; Сум. держ. ун-т ; Видавничий дім «Фолігрант», 2004. — С. 40 : фот.
- Блайвас Семен Мойсейович // Художники Сумщини : альбом Сумської обласної організації Національної спілки художників України. — Суми : Собор, 2006. — С. 145 : іл. — .
- Блайвас Семен Мойсейович // Художньо-мистецька спадщина Сумщини: від давнини до сьогодення / авт.-упоряд. Валентина Єфремова. — Київ Хрещатик, 2007. — С. 48. — .
- Блайвас Семен // Сумщина. Велика спадщина: Образотворче мистецтво / авт. тексту Ірина Павленко. — Суми : Університетська книга, 2018. — С.122 : іл. — .
- Юрченко Н. Блайвас Семен Мойсейович // Словник художників України. Кн. 1 : А—В. — Київ : Вид-во ІМФЕ, 2019. — С. 125.
- Дужа Г. М. Поліптих «Спогади про війну» С. М. Блайваса із зібрання художнього музею у Сумах / Г. М. Дужа // Сто років існування Сумського округового художньо-історичного музею: зб. наук. праць за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю Сумського обласного художнього музею ім. Никанора Онацького. — Суми, 2021. — С. 180—183 : фот.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Semen Mojsejovich Bla jvas 8 serpnya 1914 m Balta nini Odeska obl 23 veresnya 1990 Sumi scenograf zhivopisec grafik Chlen Spilki teatralnih diyachiv Ukrayini 1964 Spilki hudozhnikiv SRSR 1980 Spilki hudozhnikiv URSR 1984 Uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Cholovik hudozhnici Viri Stepanivni Yurchenko 1922 1991 Batko mistectvoznavici Nadiyi Semenivni Yurchenko Blajvas Semen MojsejovichNarodzhennya8 serpnya 1914 1914 08 08 Balta Podilska guberniya Rosijska imperiyaSmert23 veresnya 1990 1990 09 23 76 rokiv Sumi Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaPetropavlivske kladovisheKrayina SRSRNavchannyaOdeske hudozhnye uchilishe 1933 Diyalnistscenograf hudozhnik grafikVchitelLitvinenko Valentin Gavrilovich i Sinickij Volodimir MihajlovichPracivnikSumskij nacionalnij akademichnij teatr drami ta muzichnoyi komediyi imeni Mihajla ShepkinaChlenUkrayinske teatralne tovaristvo SH SRSR i Spilka radyanskih hudozhnikiv UkrayiniU shlyubi zYurchenko Vira StepanivnaDitiYurchenko Nadiya SemenivnaUchasnikDruga svitova vijna U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Blajvas ZhittyepisSemen Mojsejovich Blajvas narodivsya 8 serpnya 1914 roku na Odeshini Mistecku osvitu za specialnistyu hudozhnika postanovnika zdobuv v Odeskomu hudozhnomu tehnikumi 1930 1933 vikladachi z fahu V Litvinenko V Sinickij U 1933 40 rr pracyuvav hudozhnikom postanovnikom i dekoratorom u dramatichnih teatrah Chelyabinska ta Harkova 1940 roku pereyihav do Sum rozpochav svoyu robotu v Sumskomu ukrayinskomu muzichno dramatichnomu teatri im M S Shepkina nini Sumskij nacionalnij akademichnij teatr drami ta muzichnoyi komediyi imeni M S Shepkina Z pershih dniv vijni perebuvav na fronti V perervah mizh boyami robiv zamalovki oformlyav voyenni agitki Buv poranenij v nogi v boyah pid Odesoyu Nagorodzhenij bojovimi medalyami kavaler ordeniv Chervonogo Prapora i Chervonoyi Zirki Pislya vijni povernuvsya do Sum de do 1984 roku z perervami pracyuvav golovnim hudozhnikom teatru im M S Shepkina a takozh hudozhnikom reklamistom u kinoteatrah U 1950 1960 h rr na zaproshennya pracyuvav hudozhnikom postanovnikom u Luganskomu Gomelskomu Krivorizkomu Novocherkaskomu ta inshih dramatichnih teatrah Vid 1957 r postijnij uchasnik hudozhnih vistavok Personalni vistavki vidbulisya v Sumah 1984 1989 posmertni 1999 ta 2014 roku Tvori hudozhnika zberigayutsya v Direkciyi hudozhnih vistavok Ukrayini Derzhavnomu muzeyi teatralnogo muzichnogo ta kinomistectva Ukrayini Kiyiv Derzhavnomu teatralnomu muzeyi imeni O O Bahrushina Moskva Harkivskomu hudozhnomu muzeyi Sumskomu oblasnomu hudozhnomu muzeyi imeni N Onackogo Sumskij oblasnij naukovij universalnij biblioteci Pomer 23 veresnya 1990 roku v Sumah pohovanij na Petropavlivskomu kladovishi TvorchistPracyuvav u galuzi scenografiyi ta stankovogo zhivopisu Oformiv blizko 200 teatralnih vistav sered yakih Marusya Boguslavka M Starickogo 1940 Platon Krechet O Kornijchuka 1947 Otello V Shekspira 1953 Shaleni groshi O Ostrovskogo 1955 Den narodzhennya Terezi G Mdivani 1962 U nedilyu rano zillya kopala O Kobilyanskoyi 1971 Kaminnij gospodar Lesi Ukrayinki 1973 ta inshi U 1960 1980 rr stvoriv nizku portretiv providnih aktoriv Sumskogo teatru imeni M S Shepkina v kostyumah tiyeyi chi inshoyi roli Oleksiya Tarasenka Otello u odnojmennij vistavi za tragediyeyu Vilyama Shekspira Neonili Dombrovskoyi Sofiya v Beztalannij Ivana Karpenka Karogo Melaniyi Lisovoyi Mavra v U nedillyu rano zillya kopala Olgi Kobilyanskoyi Petra Sobeckogo Manilov u Mertvih dushah Mikoli Gogolya Oleksandri Sokol Pronya u Za dvoma zajcyami Mihajla Starickogo Andriya Nosachova Ivan u Zacharovanomu vitryaku Mihajla Stelmaha Ivana Dehti did Shukar u Pidnyatij cilini Mihajla Sholohova Avtor kartin prisvyachenih podiyam Drugoyi svitovoyi vijni poliptih Spogadi pro vijnu 1981 Nasha peremoga Okupaciya Kviti bezsmertya usi 1982 PrimitkiGerenko S Zacherpnuti nathnennya S Gerenko Sumshina 1999 11 grud S 4 V Sumah prohodyat vystavki dvuh glavnyh hudozhnikov teatra im Shepkina Gorod Sumy ua ros 19 veresnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2022 Blajvas Semen Moyisejovich Sumi informacijnij portal Sumskoyi miskoyi radi 18 lyutogo 2016 Procitovano 20 zhovtnya 2022 Kislicya Pilip 17 veresnya 2014 U Sumah vshanuyut hudozhnika yakij stvoryuvav svit teatru ATS Procitovano 20 zhovtnya 2022 DzherelaPavlenko I Korifej sumskoj teatralnoj sceny I Pavlenko Sumskoe obozrenie 1997 28 marta S 8 ros Blajvas Semen Moyisejovich Sumshina v imenah enciklopedichnij dovidnik golov red V B Zvagelskij 2 ge vid pererob ta dop Sumi Rekl vid ob nya ASMedia Sum derzh un t Vidavnichij dim Foligrant 2004 S 40 fot Blajvas Semen Mojsejovich Hudozhniki Sumshini albom Sumskoyi oblasnoyi organizaciyi Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini Sumi Sobor 2006 S 145 il ISBN 966 7164 52 7 Blajvas Semen Mojsejovich Hudozhno mistecka spadshina Sumshini vid davnini do sogodennya avt uporyad Valentina Yefremova Kiyiv Hreshatik 2007 S 48 ISBN 966 581 344 8 Blajvas Semen Sumshina Velika spadshina Obrazotvorche mistectvo avt tekstu Irina Pavlenko Sumi Universitetska kniga 2018 S 122 il ISBN 978 966 680 877 9 Yurchenko N Blajvas Semen Mojsejovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini Kn 1 A V Kiyiv Vid vo IMFE 2019 S 125 Duzha G M Poliptih Spogadi pro vijnu S M Blajvasa iz zibrannya hudozhnogo muzeyu u Sumah G M Duzha Sto rokiv isnuvannya Sumskogo okrugovogo hudozhno istorichnogo muzeyu zb nauk prac za materialami Vseukrayinskoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi prisvyachenoyi 100 richchyu Sumskogo oblasnogo hudozhnogo muzeyu im Nikanora Onackogo Sumi 2021 S 180 183 fot