Би́тва під Браї́ловим сталася 19 грудня 1666 року, під час польсько-козацько-татарської війни 1666—1671.
Битва під Браїловом 1666 | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Польсько-козацькі війни | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Річ Посполита | Кримське ханство Військо Запорозьке | ||||||
Командувачі | |||||||
Девлет-Гірей, Петро Дорошенко | |||||||
Військові сили | |||||||
1,000 | 10-15 000 татар 8 000 козаків | ||||||
Втрати | |||||||
100 |
Історичне підґрунтя
Улітку 1666 року почалися переговори між Московським царством і Річчю Посполитою в Андрусові про укладення перемир'я, при тому королівський уряд почав схилятися до думки про доцільність розподілу козацької України по Дніпру. Король Ян Казимир після завершення з Єжи Себастьяном Любомирським 13 серпня 1666 року видав коронному війську універсал вирушити на постій в Україну.
Тим часом у вересні 1666 року на допомогу гетьману Правобережної України Дорошенкові прибуло близько 20-30 тисяч татар під проводом нуреддин-султана Девлет-Гірея, котрі, прагнучи здобичі, наполягали на поході на Лівобережжя. 21 вересня 1666 гетьман Дорошенко скаржився коронному маршалку, польному гетьману Яну Собеському: «Не маючи [власної] сили, я так мушу танцювати, як мені заграють». У жовтні він змушений був послати татар на Лівобережжя, де вони займалися переважно грабунком населення та захопленням його в ясир. У листопаді частина татар повернулася до Криму.
Петро Дорошенко скликав старшинську раду, яка схвалила запропоновану ним програму — вигнати усіх ляхів з України до Польщі і, заручившись підтримкою хана Адиль-Гірея, під гетьманською булавою об'єднати Лівобережжя та Правобережжя. Тоді ж новий гетьман розпочав переговори з Портою, йдучи слідами нереалізованих намірів Богдана Хмельницького.
Початок війни
У листопаді 1666 року стали прибувати перші польські корогви з теренів Польщі, які розташовувалися в подільських містах між Південним Бугом і Дністром. Призначений головнокомандувачем полковник , зупинившись у Брацлаві, розіслав у різні поселення уповноважених для складання списків будинків, де мали проживати жовніри. Цей захід викликав обурення у міщан, які пов'язали уповноважених. Мешканці Ставища, котрі розпочали відроджувати місто категорично відмовилися впускати жовнірів. «Вже досить наробили нам лиха поляки, — заявили вони С.Маховському, — якщо вони тепер хочуть знову ж це саме вчинити, ми будемо захищатися до останнього: що залишилося з давніх пожеж, допалимо до решти, а самі з жінками і дітьми кинемося у вогнище».
Петро Дорошенко вирішив не допустити розташування на теренах козацької України польських підрозділів. З другої половини листопада 1666 року козаки й татари стали витісняти з Брацлавщини ворожі корогви. За визнанням Я.Дробиша Тушинського, «нас поволі виперли з України».
О цій порі на терени подільського воєводства вступили основні сили коронного війська. Відомості про немилосердні утиски жовнірів породили паніку серед селян і міщан. 8 грудня 1666 року з Кам'янця писали: «До нас, до міста, як від ворога, звідусіль звозяться хлопи… Ото, з-за такого нікчемного жовніра, хлопи, мимо своєї волі, мусять бунтувати. О, Боже! Щоб і нам чого поганого не дісталося в Кам'янці». Через день анонімний автор повідомляв з міста, що перед польським військом, «як перед ворогом, хлопи утікають до Волоської землі. Хоча і там їм зле і тяжко дуже для них, а все ж воліють [дістатися туди], а ніж потрапити під насильство наших». Об'єднавшись у другій декаді грудня з ними, , маючи 6 тисяч жовнірів (згідно із Смолієм та Степанковим, 10 тисяч разом зі слугами), подався до Браїлова, щоб увійти на Київщину через північні райони Брацлавщини й «провчити» правобережного гетьмана (за словами останнього, йшли «з погрозами на моє життя»).
Битва
Петро Дорошенко розсудив не очікувати противника, а завдати удару по ньому на марші. Маючи в розпорядженні 20 тисяч (8-10 тисяч за Смолієм та Степанковим) козаків і 15-20 тис. татар, у ніч з 18 на 19 грудня за 10-11 км від Браїлова «у порожньому містечку» він атакував поляків, які просувалися під захистом табору. Відчувши силу нападників, , залишивши для затримання наступу противника потужний ар'єргард (під захистом табору), став готувати кінноту для битви під містом. Він розташував її в долині за 3,5 км від Браїлова на льоду (мабуть, р. Рів). Під ранок 19 грудня сюди відступив ар'єргард. Зустрівши спочатку татар і українців вогнем, розпочав контратаку, намагаючись збити татарську кінноту, але, за даними В.Коховського, «наскочив на самого Дорошенка».
Якщо це повідомлення відповідає дійсності, то стає зрозумілим, яким чином козакам і татарам вдалося перемогти якісно набагато сильнішу польську кінноту. Контратака Маховського була націлена на татарську кінноту. Татари чи то згідно з наперед узгодженим планом бою, чи спонтанно, вивели атакуючих поляків під вогонь козацького табору. Лави польської кінноти змішалися, її атака втратила імпульс, і цим замішанням швидко скористалися татари, що числом кількаразово переважали супротивника.
В жорстокому бою, що тривав дві години, було знищено 17 корогов (у тому числі чотири корогви польських татар під проводом Мустафи Косинського, Самуїла Сулеймановича, Давида Романовського і Улана Засульського), решта вдалася до втечі. Розпочався погром війська. Більшість вояків полягла чи потрапила до полону (серед останніх виявився і ). Татари й козаки гнали втікачів аж до Летичева (понад 60 км). Повернувшись до Чигирина, гетьман розпочав облогу польської залоги замку, а в лютому 1667 р. — Білої Церкви.
Польські історики стверджують, що марш на Ладижин був спробою дивізії, що стояла на зимових квартирах, вийти із оточуючих його багаторазовао переважаючих сил козаків і татар.
Наслідки битви
Після здобутої перемоги татари й окремі підрозділи козаків вирушили на терени Полісся (Житомирщина), Подільського, Волинського й Руського воєводств, де знайшли підтримку з боку місцевих повстанців — опришків (левенців) і дейнеків. Татарські чамбули проникли до Овруча, Дубна й за Львів, несучи руйнування українським поселенням (були спалені Плоскіров, Зборів, Глиняни та інші міста), смерть і неволю їхнім жителям (за надзвичайно перебільшеними даними, в ясир потрапило 106 тис. осіб). Так повторювалася велика трагедія західноукраїнських земель кінця 40-х -першої половини 50-х рр., коли вони, опинившись за межами Української держави, розглядалися Кримською верхівкою як складова Польщі.
Погром війська Маховського означав тепер для виснаженої Польщі те саме, що погром під Жовтими Водами й Корсунем 20 років тому. Це прискорило укладання нею договору в Андрусові (13 січня 1667 р.). На основі цього договору встановлялося перемир'я з Москвою на 13 років; лівобережна Україна залишалася під Москвою, правобережна під Польщею; Київ залишався в московських руках тільки на два роки; Запорожжя мало зоставатися під спільною зверхністю Польщі й Москви. Андрусівський трактат зустріли однаково неприхильне як Дорошенко, так і турки й татари: для першого він дуже утруднював його програму злуки обох частин України, а для Туреччини й Криму виникала небезпека спільного супроти них фронту Польщі й Москви, а на лівобережній Україні звістка про Андрусівську угоду викликала справжню паніку.
Але зречення московського уряду претензій до правобережної України розв'язувало Дорошенкові руки в одному відношенні: щодо боротьби проти Польщі в союзі з Кримом і Туреччиною.
Додаток
Літопис Грабянки:
З тією ж таки ордою Дорошенко виступив і проти Моховського, що став в Україні на зиму на постій і сильно збиткувався над людом. Дорошенко переміг його під Браїловом, самого взяв у полон і майже усіх його воїнів віддав у ясир татарам. Задля цього козаки відреклися від короля.
Літопис Самовидця:
Того ж часу тая ж орда напала на Маховского, бо Маховскій посланній бил з войском на становиско на Україну, которій пришовши под Івангород, которого не хотіли пустити под Івангород, оній достал и испустошил, людей вистинал, о чом знати дано Дорошенкові гетманові.
И так Дорошенко з тоею ордою и козаками напал на Маховского и его войско в Браїлові, которій был рушил до бору, и там тое войско розбили и самого Маховского реїментара поймали, и жолнірства много в неволю взято, с которого войска мало хто заледво увойшол. И от того часу знову сталося розервання козаком от короля.
Літопис Величка:
Гетьман Дорошенко, одержавши певну звістку про такий некорисний для всіх козаків Андрусівський торг, жалобливо доніс про те Діенлету Кереїну, тодішньому кримському ханові. Потім, коли завітала сподівана весна до вдячних очей і сердець людських і прикрасила землю квітами, то й Марс, спраглий на людську кров, не зволив лишатись у мирному домі, але запалив серце короля ЯнаКазимира виправити коронні війська на крайнє розорення тогобічної України і щоб прихилити до себе нейтраліста Дорошенка з козаками. Король Казимир був тоді певний через Андрусівські договори миру з росіянами і зараз навесні безпечно виправив коронні війська зі значним рейментарем Маховським на Україну, дозволивши їм плюндрувати Україну вогнем та мечем і отак прихиляти її до Корони Польської. Маховський тоді, прибувши на Україну, кілька місяців, не маючи відсічі від Дорошенка, плюндрував її біля Браславля та по різних інших місцях. Дорошенко ж сам з козаками не посмів вийти супроти Маховського, лишався тільки в поготовності, а послав до хана, просячи на поміч орду. Також і Маховський, наблизившись до Чигрина, не посмів більше наступати. Коли ж прибув із Криму до Чигрина від хана один Нурадин-солтан з татарами, то й Дорошенко відразу ж стягнув докупи козацьке військо, що було в поготовності, і, рушивши разом із солтаном на Маховського, прибув до Кальника. Провідавши про те, Маховський позадкував з України і став обозом біля Немирова, коло села Печер. Дорошенко ж, не рушаючи сам з Кальника за Маховським, виправив від себе з козаками й ордою уманського полковника Білогруда.
Білогруд тоді, прибувши до Печер і завівши бій з Маховським, розгромив його при всесильній божій помочі так, що той, покинувши свій обоз з усіма користями й тяжарами, налегці рушив до міста Браїлова, що біля Бара й Межибожа. Але й там не збувся, бо Білогруд, приспівши з козаками й ордою слідцем за ним, Маховським, до Браїлова, осадив Браїлів ордою, а сам з козаками пішов на Браїлів штурмом, в який вломився без великого утруднення й шкоди і почав громити ляхів. Тоді Маховський, зневірившись, що лишиться живий, вихопився з Браїлова з трьома лишень найнадійнішими хоругвами, сподіваючись пробитися з ними через орду і вислизнути до Польщі, але і в тому одурила його надія, оскільки ординська сила оточила його з хоругвами і одних поляків вибила, а інших, разом з Маховським, забрала в неволю, звідкіля він потім викупився за немалу ціну. Отож не без причини пролилися на Маховського сльози православних українських людей, бо через те, що поводився немилосердно з тими бідними людьми, і сам за божим правосуддям підпав із військом під знищення й повну поразку.
Примітки
- Смолій В. А., Степанков В. М. Українська національна революція XVII ст. (1648—1676 рр.). — (Сер. Україна крізь віки) Т.7. — К.: Альтернативи, 1999.— 352 с. стор. 282. Події викладено переважно за цим джерелом
- Наталія Яковенко, Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. Розділ V. Козацька ера. § 2. Руїна (1658—1686)--Андрусівське розполовинення. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 12 листопада 2008.
- Цитується за Смолій В. А., Степанков В. М. Українська національна революція XVII ст. (1648—1676 рр.). — (Сер. Україна крізь віки) Т.7. — К.: Альтернативи, 1999. — 352 с. стор.283
- Цитується за Смолій В. А., Степанков В. М. Українська національна революція XVII ст. (1648—1676 рр.). — (Сер. Україна крізь віки) Т.7. — К.: Альтернативи, 1999. — 352 с.
- . Архів оригіналу за 16 червня 2008. Процитовано 12 листопада 2008.
- Смолій В. А., Степанков В. М. Українська національна революція XVII ст. (1648—1676 рр.). — (Сер. Україна крізь віки) Т.7. — К.: Альтернативи, 1999. — 352 с.
- . Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 12 листопада 2008.
Література
- Leszek Podhorodecki, Chanat Krymski, , str. 210—213
- Mała Encyklopedia Wojskowa, 1967, Wydanie I
- Piotr Borawski, «Tatarzy w dawnej Rzeczypospolitej», Warszawa 1986,
- Opis starożytney Polski, przez Tomasza Święckiego (…), Tom II, Warszawa 1816, s. 152.
- Микола Маркевич, История Малой России, T. II, Глава XXIX, Москва 1842—1843, [ 16 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Наталія Яковенко, Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. Розділ V. Козацька ера. § 2. Руїна (1658—1686)--Андрусівське розполовинення [Архівовано 19 серпня 2011 у WebCite]
- Смолій В. А., Степанков В. М. Українська національна революція XVII ст. (1648—1676 рр.). — (Сер. Україна крізь віки) Т.7. — К.: Альтернативи, 1999. — 352 с.
- Дмитро Дорошенко Нарис історії України 1966 Видавництво «Дніпрова хвиля» — Мюнхен/«ГЛОБУС» Київ, 1992. Том 2, розділ 4 [ 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Літопис Самовидця. видання підготував Я. І. Дзира. — Київ: «Наукова думка», 1971. — 208 с [ 8 квітня 2005 у Wayback Machine.]
- Величко С. В. Літопис. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.— 371 с.; Літопис. Т. 2. / Пер. з книжної української мови, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.— 642 с. [ 9 січня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bi tva pid Brayi lovim stalasya 19 grudnya 1666 roku pid chas polsko kozacko tatarskoyi vijni 1666 1671 Bitva pid Brayilovom 1666Polsko kozacki vijniData 19 grudnya 1666 rokuMisce BrayilivRezultat povna peremoga kozacko tatarskogo vijskaStoroniRich Pospolita Krimske hanstvo Vijsko ZaporozkeKomanduvachiDevlet Girej Petro DoroshenkoVijskovi sili1 000 10 15 000 tatar 8 000 kozakivVtrati100Istorichne pidgruntyaUlitku 1666 roku pochalisya peregovori mizh Moskovskim carstvom i Richchyu Pospolitoyu v Andrusovi pro ukladennya peremir ya pri tomu korolivskij uryad pochav shilyatisya do dumki pro docilnist rozpodilu kozackoyi Ukrayini po Dnipru Korol Yan Kazimir pislya zavershennya z Yezhi Sebastyanom Lyubomirskim 13 serpnya 1666 roku vidav koronnomu vijsku universal virushiti na postij v Ukrayinu Tim chasom u veresni 1666 roku na dopomogu getmanu Pravoberezhnoyi Ukrayini Doroshenkovi pribulo blizko 20 30 tisyach tatar pid provodom nureddin sultana Devlet Gireya kotri pragnuchi zdobichi napolyagali na pohodi na Livoberezhzhya 21 veresnya 1666 getman Doroshenko skarzhivsya koronnomu marshalku polnomu getmanu Yanu Sobeskomu Ne mayuchi vlasnoyi sili ya tak mushu tancyuvati yak meni zagrayut U zhovtni vin zmushenij buv poslati tatar na Livoberezhzhya de voni zajmalisya perevazhno grabunkom naselennya ta zahoplennyam jogo v yasir U listopadi chastina tatar povernulasya do Krimu Petro Doroshenko sklikav starshinsku radu yaka shvalila zaproponovanu nim programu vignati usih lyahiv z Ukrayini do Polshi i zaruchivshis pidtrimkoyu hana Adil Gireya pid getmanskoyu bulavoyu ob yednati Livoberezhzhya ta Pravoberezhzhya Todi zh novij getman rozpochav peregovori z Portoyu jduchi slidami nerealizovanih namiriv Bogdana Hmelnickogo Pochatok vijniShidna Yevropa v 1648 1682 U listopadi 1666 roku stali pribuvati pershi polski korogvi z tereniv Polshi yaki roztashovuvalisya v podilskih mistah mizh Pivdennim Bugom i Dnistrom Priznachenij golovnokomanduvachem polkovnik zupinivshis u Braclavi rozislav u rizni poselennya upovnovazhenih dlya skladannya spiskiv budinkiv de mali prozhivati zhovniri Cej zahid viklikav oburennya u mishan yaki pov yazali upovnovazhenih Meshkanci Stavisha kotri rozpochali vidrodzhuvati misto kategorichno vidmovilisya vpuskati zhovniriv Vzhe dosit narobili nam liha polyaki zayavili voni S Mahovskomu yaksho voni teper hochut znovu zh ce same vchiniti mi budemo zahishatisya do ostannogo sho zalishilosya z davnih pozhezh dopalimo do reshti a sami z zhinkami i ditmi kinemosya u vognishe Petro Doroshenko virishiv ne dopustiti roztashuvannya na terenah kozackoyi Ukrayini polskih pidrozdiliv Z drugoyi polovini listopada 1666 roku kozaki j tatari stali vitisnyati z Braclavshini vorozhi korogvi Za viznannyam Ya Drobisha Tushinskogo nas povoli viperli z Ukrayini O cij pori na tereni podilskogo voyevodstva vstupili osnovni sili koronnogo vijska Vidomosti pro nemiloserdni utiski zhovniriv porodili paniku sered selyan i mishan 8 grudnya 1666 roku z Kam yancya pisali Do nas do mista yak vid voroga zvidusil zvozyatsya hlopi Oto z za takogo nikchemnogo zhovnira hlopi mimo svoyeyi voli musyat buntuvati O Bozhe Shob i nam chogo poganogo ne distalosya v Kam yanci Cherez den anonimnij avtor povidomlyav z mista sho pered polskim vijskom yak pered vorogom hlopi utikayut do Voloskoyi zemli Hocha i tam yim zle i tyazhko duzhe dlya nih a vse zh voliyut distatisya tudi a nizh potrapiti pid nasilstvo nashih Ob yednavshis u drugij dekadi grudnya z nimi mayuchi 6 tisyach zhovniriv zgidno iz Smoliyem ta Stepankovim 10 tisyach razom zi slugami podavsya do Brayilova shob uvijti na Kiyivshinu cherez pivnichni rajoni Braclavshini j provchiti pravoberezhnogo getmana za slovami ostannogo jshli z pogrozami na moye zhittya BitvaPetro Doroshenko rozsudiv ne ochikuvati protivnika a zavdati udaru po nomu na marshi Mayuchi v rozporyadzhenni 20 tisyach 8 10 tisyach za Smoliyem ta Stepankovim kozakiv i 15 20 tis tatar u nich z 18 na 19 grudnya za 10 11 km vid Brayilova u porozhnomu mistechku vin atakuvav polyakiv yaki prosuvalisya pid zahistom taboru Vidchuvshi silu napadnikiv zalishivshi dlya zatrimannya nastupu protivnika potuzhnij ar yergard pid zahistom taboru stav gotuvati kinnotu dlya bitvi pid mistom Vin roztashuvav yiyi v dolini za 3 5 km vid Brayilova na lodu mabut r Riv Pid ranok 19 grudnya syudi vidstupiv ar yergard Zustrivshi spochatku tatar i ukrayinciv vognem rozpochav kontrataku namagayuchis zbiti tatarsku kinnotu ale za danimi V Kohovskogo naskochiv na samogo Doroshenka Yaksho ce povidomlennya vidpovidaye dijsnosti to staye zrozumilim yakim chinom kozakam i tataram vdalosya peremogti yakisno nabagato silnishu polsku kinnotu Kontrataka Mahovskogo bula nacilena na tatarsku kinnotu Tatari chi to zgidno z napered uzgodzhenim planom boyu chi spontanno viveli atakuyuchih polyakiv pid vogon kozackogo taboru Lavi polskoyi kinnoti zmishalisya yiyi ataka vtratila impuls i cim zamishannyam shvidko skoristalisya tatari sho chislom kilkarazovo perevazhali suprotivnika V zhorstokomu boyu sho trivav dvi godini bulo znisheno 17 korogov u tomu chisli chotiri korogvi polskih tatar pid provodom Mustafi Kosinskogo Samuyila Sulejmanovicha Davida Romanovskogo i Ulana Zasulskogo reshta vdalasya do vtechi Rozpochavsya pogrom vijska Bilshist voyakiv polyagla chi potrapila do polonu sered ostannih viyavivsya i Tatari j kozaki gnali vtikachiv azh do Leticheva ponad 60 km Povernuvshis do Chigirina getman rozpochav oblogu polskoyi zalogi zamku a v lyutomu 1667 r Biloyi Cerkvi Polski istoriki stverdzhuyut sho marsh na Ladizhin buv sproboyu diviziyi sho stoyala na zimovih kvartirah vijti iz otochuyuchih jogo bagatorazovao perevazhayuchih sil kozakiv i tatar Naslidki bitviPislya zdobutoyi peremogi tatari j okremi pidrozdili kozakiv virushili na tereni Polissya Zhitomirshina Podilskogo Volinskogo j Ruskogo voyevodstv de znajshli pidtrimku z boku miscevih povstanciv oprishkiv levenciv i dejnekiv Tatarski chambuli pronikli do Ovrucha Dubna j za Lviv nesuchi rujnuvannya ukrayinskim poselennyam buli spaleni Ploskirov Zboriv Glinyani ta inshi mista smert i nevolyu yihnim zhitelyam za nadzvichajno perebilshenimi danimi v yasir potrapilo 106 tis osib Tak povtoryuvalasya velika tragediya zahidnoukrayinskih zemel kincya 40 h pershoyi polovini 50 h rr koli voni opinivshis za mezhami Ukrayinskoyi derzhavi rozglyadalisya Krimskoyu verhivkoyu yak skladova Polshi Pogrom vijska Mahovskogo oznachav teper dlya visnazhenoyi Polshi te same sho pogrom pid Zhovtimi Vodami j Korsunem 20 rokiv tomu Ce priskorilo ukladannya neyu dogovoru v Andrusovi 13 sichnya 1667 r Na osnovi cogo dogovoru vstanovlyalosya peremir ya z Moskvoyu na 13 rokiv livoberezhna Ukrayina zalishalasya pid Moskvoyu pravoberezhna pid Polsheyu Kiyiv zalishavsya v moskovskih rukah tilki na dva roki Zaporozhzhya malo zostavatisya pid spilnoyu zverhnistyu Polshi j Moskvi Andrusivskij traktat zustrili odnakovo neprihilne yak Doroshenko tak i turki j tatari dlya pershogo vin duzhe utrudnyuvav jogo programu zluki oboh chastin Ukrayini a dlya Turechchini j Krimu vinikala nebezpeka spilnogo suproti nih frontu Polshi j Moskvi a na livoberezhnij Ukrayini zvistka pro Andrusivsku ugodu viklikala spravzhnyu paniku Ale zrechennya moskovskogo uryadu pretenzij do pravoberezhnoyi Ukrayini rozv yazuvalo Doroshenkovi ruki v odnomu vidnoshenni shodo borotbi proti Polshi v soyuzi z Krimom i Turechchinoyu DodatokLitopis Grabyanki Z tiyeyu zh taki ordoyu Doroshenko vistupiv i proti Mohovskogo sho stav v Ukrayini na zimu na postij i silno zbitkuvavsya nad lyudom Doroshenko peremig jogo pid Brayilovom samogo vzyav u polon i majzhe usih jogo voyiniv viddav u yasir tataram Zadlya cogo kozaki vidreklisya vid korolya Litopis Samovidcya Togo zh chasu taya zh orda napala na Mahovskogo bo Mahovskij poslannij bil z vojskom na stanovisko na Ukrayinu kotorij prishovshi pod Ivangorod kotorogo ne hotili pustiti pod Ivangorod onij dostal i ispustoshil lyudej vistinal o chom znati dano Doroshenkovi getmanovi I tak Doroshenko z toeyu ordoyu i kozakami napal na Mahovskogo i ego vojsko v Brayilovi kotorij byl rushil do boru i tam toe vojsko rozbili i samogo Mahovskogo reyimentara pojmali i zholnirstva mnogo v nevolyu vzyato s kotorogo vojska malo hto zaledvo uvojshol I ot togo chasu znovu stalosya rozervannya kozakom ot korolya Litopis Velichka Getman Doroshenko oderzhavshi pevnu zvistku pro takij nekorisnij dlya vsih kozakiv Andrusivskij torg zhaloblivo donis pro te Dienletu Kereyinu todishnomu krimskomu hanovi Potim koli zavitala spodivana vesna do vdyachnih ochej i serdec lyudskih i prikrasila zemlyu kvitami to j Mars spraglij na lyudsku krov ne zvoliv lishatis u mirnomu domi ale zapaliv serce korolya YanaKazimira vipraviti koronni vijska na krajnye rozorennya togobichnoyi Ukrayini i shob prihiliti do sebe nejtralista Doroshenka z kozakami Korol Kazimir buv todi pevnij cherez Andrusivski dogovori miru z rosiyanami i zaraz navesni bezpechno vipraviv koronni vijska zi znachnim rejmentarem Mahovskim na Ukrayinu dozvolivshi yim plyundruvati Ukrayinu vognem ta mechem i otak prihilyati yiyi do Koroni Polskoyi Mahovskij todi pribuvshi na Ukrayinu kilka misyaciv ne mayuchi vidsichi vid Doroshenka plyundruvav yiyi bilya Braslavlya ta po riznih inshih miscyah Doroshenko zh sam z kozakami ne posmiv vijti suproti Mahovskogo lishavsya tilki v pogotovnosti a poslav do hana prosyachi na pomich ordu Takozh i Mahovskij nablizivshis do Chigrina ne posmiv bilshe nastupati Koli zh pribuv iz Krimu do Chigrina vid hana odin Nuradin soltan z tatarami to j Doroshenko vidrazu zh styagnuv dokupi kozacke vijsko sho bulo v pogotovnosti i rushivshi razom iz soltanom na Mahovskogo pribuv do Kalnika Providavshi pro te Mahovskij pozadkuvav z Ukrayini i stav obozom bilya Nemirova kolo sela Pecher Doroshenko zh ne rushayuchi sam z Kalnika za Mahovskim vipraviv vid sebe z kozakami j ordoyu umanskogo polkovnika Bilogruda Bilogrud todi pribuvshi do Pecher i zavivshi bij z Mahovskim rozgromiv jogo pri vsesilnij bozhij pomochi tak sho toj pokinuvshi svij oboz z usima koristyami j tyazharami nalegci rushiv do mista Brayilova sho bilya Bara j Mezhibozha Ale j tam ne zbuvsya bo Bilogrud prispivshi z kozakami j ordoyu slidcem za nim Mahovskim do Brayilova osadiv Brayiliv ordoyu a sam z kozakami pishov na Brayiliv shturmom v yakij vlomivsya bez velikogo utrudnennya j shkodi i pochav gromiti lyahiv Todi Mahovskij znevirivshis sho lishitsya zhivij vihopivsya z Brayilova z troma lishen najnadijnishimi horugvami spodivayuchis probitisya z nimi cherez ordu i visliznuti do Polshi ale i v tomu odurila jogo nadiya oskilki ordinska sila otochila jogo z horugvami i odnih polyakiv vibila a inshih razom z Mahovskim zabrala v nevolyu zvidkilya vin potim vikupivsya za nemalu cinu Otozh ne bez prichini prolilisya na Mahovskogo slozi pravoslavnih ukrayinskih lyudej bo cherez te sho povodivsya nemiloserdno z timi bidnimi lyudmi i sam za bozhim pravosuddyam pidpav iz vijskom pid znishennya j povnu porazku PrimitkiSmolij V A Stepankov V M Ukrayinska nacionalna revolyuciya XVII st 1648 1676 rr Ser Ukrayina kriz viki T 7 K Alternativi 1999 352 s ISBN 966 7217 26 4 stor 282 Podiyi vikladeno perevazhno za cim dzherelom Nataliya Yakovenko Naris istoriyi Ukrayini z najdavnishih chasiv do kincya XVIII st Rozdil V Kozacka era 2 Ruyina 1658 1686 Andrusivske rozpolovinennya Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 12 listopada 2008 Cituyetsya za Smolij V A Stepankov V M Ukrayinska nacionalna revolyuciya XVII st 1648 1676 rr Ser Ukrayina kriz viki T 7 K Alternativi 1999 352 s ISBN 966 7217 26 4 stor 283 Cituyetsya za Smolij V A Stepankov V M Ukrayinska nacionalna revolyuciya XVII st 1648 1676 rr Ser Ukrayina kriz viki T 7 K Alternativi 1999 352 s ISBN 966 7217 26 4 Arhiv originalu za 16 chervnya 2008 Procitovano 12 listopada 2008 Smolij V A Stepankov V M Ukrayinska nacionalna revolyuciya XVII st 1648 1676 rr Ser Ukrayina kriz viki T 7 K Alternativi 1999 352 s ISBN 966 7217 26 4 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2013 Procitovano 12 listopada 2008 LiteraturaLeszek Podhorodecki Chanat Krymski ISBN 83 05 11618 2 str 210 213 Mala Encyklopedia Wojskowa 1967 Wydanie I Piotr Borawski Tatarzy w dawnej Rzeczypospolitej Warszawa 1986 ISBN 83 205 3747 9 Opis starozytney Polski przez Tomasza Swieckiego Tom II Warszawa 1816 s 152 Mikola Markevich Istoriya Maloj Rossii T II Glava XXIX Moskva 1842 1843 16 chervnya 2008 u Wayback Machine Nataliya Yakovenko Naris istoriyi Ukrayini z najdavnishih chasiv do kincya XVIII st Rozdil V Kozacka era 2 Ruyina 1658 1686 Andrusivske rozpolovinennya Arhivovano 19 serpnya 2011 u WebCite Smolij V A Stepankov V M Ukrayinska nacionalna revolyuciya XVII st 1648 1676 rr Ser Ukrayina kriz viki T 7 K Alternativi 1999 352 s ISBN 966 7217 26 4 Dmitro Doroshenko Naris istoriyi Ukrayini 1966 Vidavnictvo Dniprova hvilya Myunhen GLOBUS Kiyiv 1992 Tom 2 rozdil 4 15 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Litopis Samovidcya vidannya pidgotuvav Ya I Dzira Kiyiv Naukova dumka 1971 208 s 8 kvitnya 2005 u Wayback Machine Velichko S V Litopis T 1 Per z knizhnoyi ukrayinskoyi movi vst stattya koment V O Shevchuka Vidp red O V Mishanich K Dnipro 1991 371 s Litopis T 2 Per z knizhnoyi ukrayinskoyi movi koment V O Shevchuka Vidp red O V Mishanich K Dnipro 1991 642 s 9 sichnya 2008 u Wayback Machine