Битва при Сомосьєррі — бій Наполеонівських воєн, що стався 30 листопада 1808 року, в період заняття Наполеоном Іспанії.
Битва при Сомосьєррі | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Координати: 41°07′57″ пн. ш. 3°34′54″ зх. д. / 41.13250000002777540° пн. ш. 3.581670000028° зх. д. | |||||||
|
Передісторія
У 1807 році Португалія порушила , у рамках якої на Британію було накладено економічне ембарго. Через це Наполеон потребував від іспанського короля, свого союзника, право на розміщення французьких гарнізонів і складів у найважливіших містах Іспанії. Це було не до вподоби іспанцям. Скориставшись моментом, Наполеон скинув монархію Бурбонів в Іспанії і посадив на стіл свого брата Жозефа Бонапарта, цим самим зробив Іспанію васалом Імперії.
Повстання 1808 року
Проте, іспанці не довго терпіли ярмо французів й у 1808 році це невдоволення переросло у повстання. Жозеф покинув Мадрид. Незабаром до повстанців приєдналася іспанська армія. Дізнавшись про події в Іспанії, Наполеон вирішив негайно придушити повстання до того, як його вогонь пошириться всим Піренейским півостровом. Зібрав армію для походу і особисто очолив її. По дорозі до Мадрида здобув декілька незначних перемог та восени 1808 року повів ударну силу близько 40000 на Мадрид. Його армія наступала на столицю з півночі, при цьому дорога робила крутий поворот на високогірний перевал, де містилося невеличке поселення Сомосьєрра.
У цей же час іспанський генерал Беніто Сан-Хуан хотів виграти час до підходу британців, генерал зробив головну ставку на перевал біля Сомосьєрри, щоб тим самим потягнути час й хоч як-небудь захистити столицю. Наполеон рухався й діяв із притаманною йому швидкістю.
29 листопада 1808 року головні сили французів підійшли до вищевказаного перевалу. Іспанці перекрили дорогу, поставивши по 8 батарей, у кожній по дві гармати, з невеликим інтервалом для прикриття батарей ворог розмістив 9000 піхотинців. Наполеон віддав наказ генералу силами в одну дивізію очистити дорогу від супротивника. Рюфен повів солдатів прямо на батареї. Іспанці зустріли колишніх союзників гарматною «квасолею». Перший штурм закінчився невдало. Наступного ранку 1808 року французькі війська знов пішли на штурм.
Вступ у битву поляків
Після серій переможних кампаній з 1805 до 1807 поляки загорілися надією визволення з-під ярма Росії, Пруссії та Австрії, тому одразу, як Наполеон вступив до Польщі, почався величезний потік добровольців у Велику армію на знак надання полякам фактичної незалежності у вигляді герцогство Варшавське. Так з'явився полк польських улан — chevau-leger lancier (шево-лежер лансьєр).
Тимчасом поки Наполеон роздивлявся позиції іспанців, гарматні ядра ворога падали біля нього. Полковник Іполіт де Піре отримав наказ від імператора розвідати обстановку біля перевалу. Повернувшись доповів, що перевал взяти неможливо. Почувши це Бонапарт виголосив: «Неможливо?! Я не знаю що означає це слово!» Потім він звернувся до начальника його особистого ескадрону польських улан зі словами: «Візьміть цю позицію на повному галопі».
Початок атаки улан
Козетульський, нікого не чекаючи, під'їхав до свого ескадрону (150 чоловік) і вимовив: «Уперед, собачі діти! Імператор дивиться на вас!» У відповідь пройшло голосне: «Vive L'Empereur!»
Дружньою квасолею зустріли іспанці відважних поляків. Падали коні та вершники, ескадрон йшов та йшов до своєї мети. Ворог був здивований, коли один єдиний ескадрон безстрашно на повному галопі мчав до них. Захопивши першу батарею іспанців, улани побачили другу батарею, вони помчали до неї, але втративши більше половини чисельності зупинилися біля останніх 4 батарей. У цей час солдати Рюфена, натхненні шаленою атакою поляків, пішли на ворога в багнети. Перевал був узятий, і дорога на Мадрид лежала відкритою.
Після битви
Наполеон роздивлявся за розвитком подій із підзорної труби. Побачивши штандарт , який майорів на горі, він не гаючи часу поскакав по крутій доріжці до гори. Серед офіцерів був Луї-Александр Бертьє. Перед самою смертю прохрипів імператору: «Ось гармати, сір!» Наполеон особисто шукував серед мертвих тіл ще живих поляків. Серед них був Ян Козетульський. Імператор покликав лікаря, встав на коліно перед відважним поляком і зняв із себе орден Почесного легіону та прикріпив на Козетульського. Після цього Імператор встав і заявив, що поляки найхоробріші солдати в його армії.
Джерела
- Войны и сражения эпохи Наполеона. Автори: Роберт Брюс, Йен Дікі, Кевін Кайлі, Майкл Павкович, Фредерик Шнейд.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pri Somosyerri bij Napoleonivskih voyen sho stavsya 30 listopada 1808 roku v period zanyattya Napoleonom Ispaniyi Bitva pri Somosyerri Koordinati 41 07 57 pn sh 3 34 54 zh d 41 13250000002777540 pn sh 3 581670000028 zh d 41 13250000002777540 3 581670000028 Data 30 listopada 1808 Misce Rezultat PeredistoriyaU 1807 roci Portugaliya porushila u ramkah yakoyi na Britaniyu bulo nakladeno ekonomichne embargo Cherez ce Napoleon potrebuvav vid ispanskogo korolya svogo soyuznika pravo na rozmishennya francuzkih garnizoniv i skladiv u najvazhlivishih mistah Ispaniyi Ce bulo ne do vpodobi ispancyam Skoristavshis momentom Napoleon skinuv monarhiyu Burboniv v Ispaniyi i posadiv na stil svogo brata Zhozefa Bonaparta cim samim zrobiv Ispaniyu vasalom Imperiyi Povstannya 1808 rokuProte ispanci ne dovgo terpili yarmo francuziv j u 1808 roci ce nevdovolennya pereroslo u povstannya Zhozef pokinuv Madrid Nezabarom do povstanciv priyednalasya ispanska armiya Diznavshis pro podiyi v Ispaniyi Napoleon virishiv negajno pridushiti povstannya do togo yak jogo vogon poshiritsya vsim Pirenejskim pivostrovom Zibrav armiyu dlya pohodu i osobisto ocholiv yiyi Po dorozi do Madrida zdobuv dekilka neznachnih peremog ta voseni 1808 roku poviv udarnu silu blizko 40000 na Madrid Jogo armiya nastupala na stolicyu z pivnochi pri comu doroga robila krutij povorot na visokogirnij pereval de mistilosya nevelichke poselennya Somosyerra U cej zhe chas ispanskij general Benito San Huan hotiv vigrati chas do pidhodu britanciv general zrobiv golovnu stavku na pereval bilya Somosyerri shob tim samim potyagnuti chas j hoch yak nebud zahistiti stolicyu Napoleon ruhavsya j diyav iz pritamannoyu jomu shvidkistyu 29 listopada 1808 roku golovni sili francuziv pidijshli do vishevkazanogo perevalu Ispanci perekrili dorogu postavivshi po 8 batarej u kozhnij po dvi garmati z nevelikim intervalom dlya prikrittya batarej vorog rozmistiv 9000 pihotinciv Napoleon viddav nakaz generalu silami v odnu diviziyu ochistiti dorogu vid suprotivnika Ryufen poviv soldativ pryamo na batareyi Ispanci zustrili kolishnih soyuznikiv garmatnoyu kvasoleyu Pershij shturm zakinchivsya nevdalo Nastupnogo ranku 1808 roku francuzki vijska znov pishli na shturm Vstup u bitvu polyakivPislya serij peremozhnih kampanij z 1805 do 1807 polyaki zagorilisya nadiyeyu vizvolennya z pid yarma Rosiyi Prussiyi ta Avstriyi tomu odrazu yak Napoleon vstupiv do Polshi pochavsya velicheznij potik dobrovolciv u Veliku armiyu na znak nadannya polyakam faktichnoyi nezalezhnosti u viglyadi gercogstvo Varshavske Tak z yavivsya polk polskih ulan chevau leger lancier shevo lezher lansyer Timchasom poki Napoleon rozdivlyavsya poziciyi ispanciv garmatni yadra voroga padali bilya nogo Polkovnik Ipolit de Pire otrimav nakaz vid imperatora rozvidati obstanovku bilya perevalu Povernuvshis dopoviv sho pereval vzyati nemozhlivo Pochuvshi ce Bonapart vigolosiv Nemozhlivo Ya ne znayu sho oznachaye ce slovo Potim vin zvernuvsya do nachalnika jogo osobistogo eskadronu polskih ulan zi slovami Vizmit cyu poziciyu na povnomu galopi Pochatok ataki ulanKozetulskij nikogo ne chekayuchi pid yihav do svogo eskadronu 150 cholovik i vimoviv Upered sobachi diti Imperator divitsya na vas U vidpovid projshlo golosne Vive L Empereur Druzhnoyu kvasoleyu zustrili ispanci vidvazhnih polyakiv Padali koni ta vershniki eskadron jshov ta jshov do svoyeyi meti Vorog buv zdivovanij koli odin yedinij eskadron bezstrashno na povnomu galopi mchav do nih Zahopivshi pershu batareyu ispanciv ulani pobachili drugu batareyu voni pomchali do neyi ale vtrativshi bilshe polovini chiselnosti zupinilisya bilya ostannih 4 batarej U cej chas soldati Ryufena nathnenni shalenoyu atakoyu polyakiv pishli na voroga v bagneti Pereval buv uzyatij i doroga na Madrid lezhala vidkritoyu Pislya bitviNapoleon rozdivlyavsya za rozvitkom podij iz pidzornoyi trubi Pobachivshi shtandart yakij majoriv na gori vin ne gayuchi chasu poskakav po krutij dorizhci do gori Sered oficeriv buv Luyi Aleksandr Bertye Pered samoyu smertyu prohripiv imperatoru Os garmati sir Napoleon osobisto shukuvav sered mertvih til she zhivih polyakiv Sered nih buv Yan Kozetulskij Imperator poklikav likarya vstav na kolino pered vidvazhnim polyakom i znyav iz sebe orden Pochesnogo legionu ta prikripiv na Kozetulskogo Pislya cogo Imperator vstav i zayaviv sho polyaki najhorobrishi soldati v jogo armiyi DzherelaVojny i srazheniya epohi Napoleona Avtori Robert Bryus Jen Diki Kevin Kajli Majkl Pavkovich Frederik Shnejd