Битва на Кривавому полі — битва між військами князівства Антіохії і Алеппо. Відбулася 28 червня 1119.
Битва на Кривавому полі | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Хрестові походи | |||||||
Битва на Кривавому полі, мініатюра 1337 | |||||||
Координати: 36°10′44″ пн. ш. 36°43′10″ сх. д. / 36.17888888891677368° пн. ш. 36.71944444447177602° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Артукіди з Алеппо | Антіохійське князівство | ||||||
Командувачі | |||||||
Іль-Газі | Рожер (князь Салерно) † | ||||||
Військові сили | |||||||
20000 | 4200–11000 700 лицарів 500 вірменської кавалерії 3000 піхоти туркополи і допоміжні | ||||||
Втрати | |||||||
Невідомо | Більшість вбито 570 захоплено, з яких 30 страчено |
Передумови
Протягом усього періоду свого існування Антіохія та інші держави хрестоносців знаходилися у стані перманентної війни з мусульманськими державами північній Сирії. Найчастішими були конфлікти з Алеппо і Мосулом. Короткий перепочинок настав у 1113 році, коли смерть правителя Алеппо Ридвана принесла кілька років миру. Однак правителі християнських держав — Рожер Салернський, регент Антіохії при малолітньому Боемунді II, Балдуїн II, граф Едеси і Понс, граф Триполі — тільки піклуючись про власні інтереси, не скористалися нагодою, щоб об'єднатися проти Алеппо.
У травні 1117 року правителем Алеппо став атабек з династії Артукідів. У 1118 році хрестоносці взяли Азаз (сучасний Аазаз) який розташовувався північ до від Алеппо, а в 1119 році була відповідна реакція з боку Іль-Газі — зібравши значну армію з числа туркменів він вторгся на територію князівства Антіохії. Рожер і його воїни висунулися назустріч Іль-Газі з фортеці Артах, хоча князівства не радив залишати цитаделі — вона добре була укріплена, розташовувалася на невеликій відстані від Антіохії і таким чином захищала її рубежі на північному сході. Патріарх запропонував також Рожеру попросити допомоги у Єрусалиму і Триполі, але той не бажав витрачати час на очікування підкріплення і 20 червня розбив табір в околицях гірського проходу Сармада.
Битва
Іль-Газі теж вирішив не чекати підкріплення від еміру Дамаску Тугтегіна і в на ніч 27 червня оточив табір хрестоносців. Армія християн приблизно складалася з 3700 вояків — 700 лицарів і піхотинців 3000, включаючи , з яких було сформовано три дивізії під проводом самого Рожера Салернського, Жоффруа Ченця і Гі де Френеля. Вранці 28 червня хрестоносці виявили, що потрапили в оточення. Спочатку у бою була перевага на їхньому боці, але швидко мусульмани взяли верх над хрестоносцями — вони почали об'єднаний напад з усіх боків, і стріли, подібно сарані, уражали коней і натовп, і вершники були переможені. Християнська армія зазнала поразки — більшість воїнів її пало на полі бою, а Рожер Салернський був убитий ударом меча в обличчя. Масштаби втрат були настільки великі, що вона отримала назву Битва на Кривавому полі.
Наслідки
Результат битви довів, що мусульмани здатні нанести серйозної поразки християнам і без допомоги сельджуків. Проте, Іль-Газі не встиг скористатися перевагою і напасти на Антіохію, де оборону тримав патріарх Бернар, як першим як в місто прибув Балдуїн II — до того часу король Єрусалиму. Армія Іль Газі була відтіснена 14 серпня силами Понса, графа Триполі та Балдуїна II, який став регентом Антіохії. Поразка на Кривавому полі послабила позиції Антіохії, в результаті чого протягом наступного десятиліття князівство неодноразово піддавалося набігам мусульман. Вплив у регіоні був частково відновлений тільки через шість років, коли в 1125 році хрестоносці перемогу здобули в битві при Аазазі.
З часу цього християни змушені були страждати від нестачі бійців, і саме це в той момент, коли вони найпотрібніші. Король Балдуїн II у відповідь на звістку про «криваве поле» звернувся з проханням допомоги до Венеції. Венеція вирішила — хоча й не одноголосно — відгукнутися на цей заклик. З цього часу в хрестовий похід вступили венеціанські хрестоносці.
Примітки
- Tibble, 2018, с. 273.
- Stevenson, 1907, с. 103.
- Smail, 1995, с. 47.
- Tibble, 2018, с. 272.
- Stevenson, 1907, с. 104.
- Smail, R. C. (1995). Crusading Warfare 1097-1193 (вид. 2). Cambridge University Press. ISBN .
- Stevenson, W (1907). The Crusaders in the East: a brief history of the wars of Islam with the Latins in Syria during the twelfth and thirteenth centuries. Cambridge University Press.
- Tibble, Steve (2018). The Crusader Armies 1099-1187. New Haven and London: Yale University Press. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva na Krivavomu poli bitva mizh vijskami knyazivstva Antiohiyi i Aleppo Vidbulasya 28 chervnya 1119 Bitva na Krivavomu poli Hrestovi pohodi Bitva na Krivavomu poli miniatyura 1337 Bitva na Krivavomu poli miniatyura 1337 Koordinati 36 10 44 pn sh 36 43 10 sh d 36 17888888891677368 pn sh 36 71944444447177602 sh d 36 17888888891677368 36 71944444447177602 Data 28 chervnya 1119 Misce Balat poblizu Sarmada Rezultat peremoga Artukidiv Storoni Artukidi z Aleppo Antiohijske knyazivstvo Komanduvachi Il Gazi Rozher knyaz Salerno Vijskovi sili 20000 4200 11000 700 licariv 500 virmenskoyi kavaleriyi 3000 pihoti turkopoli i dopomizhni Vtrati Nevidomo Bilshist vbito 570 zahopleno z yakih 30 strachenoPeredumoviProtyagom usogo periodu svogo isnuvannya Antiohiya ta inshi derzhavi hrestonosciv znahodilisya u stani permanentnoyi vijni z musulmanskimi derzhavami pivnichnij Siriyi Najchastishimi buli konflikti z Aleppo i Mosulom Korotkij perepochinok nastav u 1113 roci koli smert pravitelya Aleppo Ridvana prinesla kilka rokiv miru Odnak praviteli hristiyanskih derzhav Rozher Salernskij regent Antiohiyi pri malolitnomu Boemundi II Balduyin II graf Edesi i Pons graf Tripoli tilki pikluyuchis pro vlasni interesi ne skoristalisya nagodoyu shob ob yednatisya proti Aleppo U travni 1117 roku pravitelem Aleppo stav atabek z dinastiyi Artukidiv U 1118 roci hrestonosci vzyali Azaz suchasnij Aazaz yakij roztashovuvavsya pivnich do vid Aleppo a v 1119 roci bula vidpovidna reakciya z boku Il Gazi zibravshi znachnu armiyu z chisla turkmeniv vin vtorgsya na teritoriyu knyazivstva Antiohiyi Rozher i jogo voyini visunulisya nazustrich Il Gazi z forteci Artah hocha knyazivstva ne radiv zalishati citadeli vona dobre bula ukriplena roztashovuvalasya na nevelikij vidstani vid Antiohiyi i takim chinom zahishala yiyi rubezhi na pivnichnomu shodi Patriarh zaproponuvav takozh Rozheru poprositi dopomogi u Yerusalimu i Tripoli ale toj ne bazhav vitrachati chas na ochikuvannya pidkriplennya i 20 chervnya rozbiv tabir v okolicyah girskogo prohodu Sarmada BitvaIl Gazi tezh virishiv ne chekati pidkriplennya vid emiru Damasku Tugtegina i v na nich 27 chervnya otochiv tabir hrestonosciv Armiya hristiyan priblizno skladalasya z 3700 voyakiv 700 licariv i pihotinciv 3000 vklyuchayuchi z yakih bulo sformovano tri diviziyi pid provodom samogo Rozhera Salernskogo Zhoffrua Chencya i Gi de Frenelya Vranci 28 chervnya hrestonosci viyavili sho potrapili v otochennya Spochatku u boyu bula perevaga na yihnomu boci ale shvidko musulmani vzyali verh nad hrestonoscyami voni pochali ob yednanij napad z usih bokiv i strili podibno sarani urazhali konej i natovp i vershniki buli peremozheni Hristiyanska armiya zaznala porazki bilshist voyiniv yiyi palo na poli boyu a Rozher Salernskij buv ubitij udarom mecha v oblichchya Masshtabi vtrat buli nastilki veliki sho vona otrimala nazvu Bitva na Krivavomu poli NaslidkiRezultat bitvi doviv sho musulmani zdatni nanesti serjoznoyi porazki hristiyanam i bez dopomogi seldzhukiv Prote Il Gazi ne vstig skoristatisya perevagoyu i napasti na Antiohiyu de oboronu trimav patriarh Bernar yak pershim yak v misto pribuv Balduyin II do togo chasu korol Yerusalimu Armiya Il Gazi bula vidtisnena 14 serpnya silami Ponsa grafa Tripoli ta Balduyina II yakij stav regentom Antiohiyi Porazka na Krivavomu poli poslabila poziciyi Antiohiyi v rezultati chogo protyagom nastupnogo desyatilittya knyazivstvo neodnorazovo piddavalosya nabigam musulman Vpliv u regioni buv chastkovo vidnovlenij tilki cherez shist rokiv koli v 1125 roci hrestonosci peremogu zdobuli v bitvi pri Aazazi Z chasu cogo hristiyani zmusheni buli strazhdati vid nestachi bijciv i same ce v toj moment koli voni najpotribnishi Korol Balduyin II u vidpovid na zvistku pro krivave pole zvernuvsya z prohannyam dopomogi do Veneciyi Veneciya virishila hocha j ne odnogolosno vidguknutisya na cej zaklik Z cogo chasu v hrestovij pohid vstupili venecianski hrestonosci PrimitkiTibble 2018 s 273 Stevenson 1907 s 103 Smail 1995 s 47 Tibble 2018 s 272 Stevenson 1907 s 104 Smail R C 1995 Crusading Warfare 1097 1193 vid 2 Cambridge University Press ISBN 0 521 48029 9 Stevenson W 1907 The Crusaders in the East a brief history of the wars of Islam with the Latins in Syria during the twelfth and thirteenth centuries Cambridge University Press Tibble Steve 2018 The Crusader Armies 1099 1187 New Haven and London Yale University Press ISBN 978 0 300 21814 5