Бешта́у — конусоподібна п'ятивершинна гора, що круто підноситься над рівниною біля міста П'ятигорська (Північний Кавказ). Розташована у Ставропольському краї, Росія.
- Висота гори — 1400 м
- Утворена з магматичних порід ( і ), які є добрим будівельним матеріалом
- Схили вкриті листяними лісами
Бештау | ||||
44°05′53″ пн. ш. 43°01′20″ сх. д. / 44.09805555558377677° пн. ш. 43.02222222224977344° сх. д.Координати: 44°05′53″ пн. ш. 43°01′20″ сх. д. / 44.09805555558377677° пн. ш. 43.02222222224977344° сх. д. | ||||
Країна | Росія | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Ставропольський край | |||
Система | [ru] | |||
Тип | гора d і d | |||
Висота | 1401 м | |||
Маршрут | з м. П'ятигорськ (та Желєзноводськ) | |||
Бештау Бештау (Росія) | ||||
Бештау у Вікісховищі |
Цю гору згадує М. Лермонтов в своєму опіданні «Княжна Мері», яке потім увійшло до другої частини повісті «Герой нашого часу».
Геологічна будова
Відносно полога (7—8°) нижня частина гори складена морськими палеогеновими глинами, рідше мергелями й алевролітами й розсічена радіальною системою глибоких балок. Починаючи з висоти 820 м верхня частина являє собою інтенсивно розчленований скельний масив бештаунітів площею близько 3 км², з окремими блоками вапняків, пісковиків і глинистих сланців крейдового віку. Вона складається з головного конуса — Великого Бештау (1400 м) — і радіально розбіжних від нього семи відрогів з вершинами:
- Малий Бештау (1254 м),
- Козячі Скелі (1167 м),
- Два Брати (1124 м),
- Кошлата (Кудлата) (1080 м).
Підніжжя скель і розпадини засіяні великими кам'яними осипами. У сідловині між Великим і Малим Бештау зберігся залишок покриву строкатих пізолітових туфів — слідів неогенової вулканічної діяльності.
Корисні копалини
З інтрузією бештаунітів зв'язане , що розроблялося в 50—70-і роки XX століття, із центром їх видобутку й збагачення в місті Лермонтов. У складі руд переважають оксиди й водні фосфати (слюдки) урану. Рідше зустрічається уранвмісний титаново-рідкісноземельний мінерал давидит і знайдений тільки на Бештау водний фосфат урану, церію й кальцію — лермонтовіт. Супутні мінерали: кварц, халцедон, кальцит, флюорит, датоліт, пірит, лімоніт.
Головне природне багатство гори — мінеральні води — утворюють два родовища й експлуатаційну ділянку. На південно-західному схилі гори, у верхньоюрсько-нижньокрейдових шарах формується Бештаугірське родовище, що містить два типи вод: гарячі (65—75 °С) вуглекислі гідрокарбонатно-сульфатні з підвищеним вмістом кремнію й сірководню, близькі до желєзноводських, і слабковуглекислі сульфатно-гідрокарбонатні кальцієво-натрієві, із загальним дебітом близько 450 м³ на добу.
У тріщинуватих вапняках верхньої крейди на східному схилі Бештау розвідане Іноземцевське родовище вуглекислих сульфатно-гідрокарбонатних натрієвих вод желєзноводського типу з розвіданими запасами 360 м³ на добу. У верхній частині гори, у тріщинуватих бештаунітах добуваються холодні сульфатно-гідрокарбонатні кальцієві радонові води, що входять у Бештаугірську експлуатаційну ділянку, із запасами близько 300 м³ у добу. Деякі джерела упоряджені. Мінеральні води Бештау входять у ресурсні потенціали міст-курортів Єсентуки й Желєзноводськ, та насамперед П'ятигорськ. по мінералопроводу подаються в лікарні і водолікарні П'ятигорська.
Рослинний і тваринний світ
На Бештау зберігається острівний біогеоценоз, що не має аналогів, реліктовий, з висотної поясністю. До висоти 1100 м схили покриті дубово-ясенево-грабовим лісом, що становлять основну частину Бештаугірського лісового масиву, що складається з більш ніж 60 порід дерев і чагарників. Насадження бука східного займає 177 га. У субальпійській зоні широколистяний ліс змінюється холодостійкими березою бородавчастою й горобиною кавказькою. Вище розташована зона субальпійських лугів, що утворюють на головній вершині галявину площею 461 га. На ній зустрічаються представники типової субальпійської лугової флори — первоцвіт чарівний, митник Вільгельма, рододендрон жовтий.
Серед ендеміків гори відомий мак, що відрізняється дуже великими квітами. Ліс багатий грибами, переважно пластинчастими (особливо печерицями, лисичками, волнушками, груздями, парасолями). Фауна гори також відрізняється різноманітністю: кабани, хижі птахи, фазани, зайці, лисиці.
Посилання
- МПРиООС СК: гора Бештау[недоступне посилання з лютого 2019]
- Отчёт о геологическом исследовании региона КМВ[недоступне посилання з лютого 2019]
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Beshta u konusopodibna p yativershinna gora sho kruto pidnositsya nad rivninoyu bilya mista P yatigorska Pivnichnij Kavkaz Roztashovana u Stavropolskomu krayi Rosiya Visota gori 1400 m Utvorena z magmatichnih porid i yaki ye dobrim budivelnim materialom Shili vkriti listyanimi lisamiBeshtauBeshtau44 05 53 pn sh 43 01 20 sh d 44 09805555558377677 pn sh 43 02222222224977344 sh d 44 09805555558377677 43 02222222224977344 Koordinati 44 05 53 pn sh 43 01 20 sh d 44 09805555558377677 pn sh 43 02222222224977344 sh d 44 09805555558377677 43 02222222224977344Krayina RosiyaRegion Stavropolskij krajSistema ru Tip gora d i dVisota 1401 mMarshrut z m P yatigorsk ta Zhelyeznovodsk BeshtauBeshtau Rosiya Beshtau u Vikishovishi Cyu goru zgaduye M Lermontov v svoyemu opidanni Knyazhna Meri yake potim uvijshlo do drugoyi chastini povisti Geroj nashogo chasu Geologichna budovaVidnosno pologa 7 8 nizhnya chastina gori skladena morskimi paleogenovimi glinami ridshe mergelyami j alevrolitami j rozsichena radialnoyu sistemoyu glibokih balok Pochinayuchi z visoti 820 m verhnya chastina yavlyaye soboyu intensivno rozchlenovanij skelnij masiv beshtaunitiv plosheyu blizko 3 km z okremimi blokami vapnyakiv piskovikiv i glinistih slanciv krejdovogo viku Vona skladayetsya z golovnogo konusa Velikogo Beshtau 1400 m i radialno rozbizhnih vid nogo semi vidrogiv z vershinami Malij Beshtau 1254 m Kozyachi Skeli 1167 m Dva Brati 1124 m Koshlata Kudlata 1080 m Pidnizhzhya skel i rozpadini zasiyani velikimi kam yanimi osipami U sidlovini mizh Velikim i Malim Beshtau zberigsya zalishok pokrivu strokatih pizolitovih tufiv slidiv neogenovoyi vulkanichnoyi diyalnosti Korisni kopaliniVid na Beshtau z gori Z intruziyeyu beshtaunitiv zv yazane sho rozroblyalosya v 50 70 i roki XX stolittya iz centrom yih vidobutku j zbagachennya v misti Lermontov U skladi rud perevazhayut oksidi j vodni fosfati slyudki uranu Ridshe zustrichayetsya uranvmisnij titanovo ridkisnozemelnij mineral davidit i znajdenij tilki na Beshtau vodnij fosfat uranu ceriyu j kalciyu lermontovit Suputni minerali kvarc halcedon kalcit flyuorit datolit pirit limonit Golovne prirodne bagatstvo gori mineralni vodi utvoryuyut dva rodovisha j ekspluatacijnu dilyanku Na pivdenno zahidnomu shili gori u verhnoyursko nizhnokrejdovih sharah formuyetsya Beshtaugirske rodovishe sho mistit dva tipi vod garyachi 65 75 S vuglekisli gidrokarbonatno sulfatni z pidvishenim vmistom kremniyu j sirkovodnyu blizki do zhelyeznovodskih i slabkovuglekisli sulfatno gidrokarbonatni kalciyevo natriyevi iz zagalnim debitom blizko 450 m na dobu U trishinuvatih vapnyakah verhnoyi krejdi na shidnomu shili Beshtau rozvidane Inozemcevske rodovishe vuglekislih sulfatno gidrokarbonatnih natriyevih vod zhelyeznovodskogo tipu z rozvidanimi zapasami 360 m na dobu U verhnij chastini gori u trishinuvatih beshtaunitah dobuvayutsya holodni sulfatno gidrokarbonatni kalciyevi radonovi vodi sho vhodyat u Beshtaugirsku ekspluatacijnu dilyanku iz zapasami blizko 300 m u dobu Deyaki dzherela uporyadzheni Mineralni vodi Beshtau vhodyat u resursni potenciali mist kurortiv Yesentuki j Zhelyeznovodsk ta nasampered P yatigorsk po mineraloprovodu podayutsya v likarni i vodolikarni P yatigorska Roslinnij i tvarinnij svitNa Beshtau zberigayetsya ostrivnij biogeocenoz sho ne maye analogiv reliktovij z visotnoyi poyasnistyu Do visoti 1100 m shili pokriti dubovo yasenevo grabovim lisom sho stanovlyat osnovnu chastinu Beshtaugirskogo lisovogo masivu sho skladayetsya z bilsh nizh 60 porid derev i chagarnikiv Nasadzhennya buka shidnogo zajmaye 177 ga U subalpijskij zoni shirokolistyanij lis zminyuyetsya holodostijkimi berezoyu borodavchastoyu j gorobinoyu kavkazkoyu Vishe roztashovana zona subalpijskih lugiv sho utvoryuyut na golovnij vershini galyavinu plosheyu 461 ga Na nij zustrichayutsya predstavniki tipovoyi subalpijskoyi lugovoyi flori pervocvit charivnij mitnik Vilgelma rododendron zhovtij Sered endemikiv gori vidomij mak sho vidriznyayetsya duzhe velikimi kvitami Lis bagatij gribami perevazhno plastinchastimi osoblivo pechericyami lisichkami volnushkami gruzdyami parasolyami Fauna gori takozh vidriznyayetsya riznomanitnistyu kabani hizhi ptahi fazani zajci lisici PosilannyaMPRiOOS SK gora Beshtau nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Otchyot o geologicheskom issledovanii regiona KMV nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi