Берта Савойська або Берта Туринська (нім. Bertha von Savoyen або Bertha von Turin; 21 вересня 1051 — 27 грудня 1087, Майнц) — дружина Генріха IV, римсько-німецька королева та імператриця. Дочка графа Отто Савойського (Савойський дім) та (рід Ардуїнів). Її могила знаходиться у Шпаєрському соборі.
Берта Савойська | |
---|---|
Народилася | 21 вересня 1051 |
Померла | 27 грудня 1087 (36 років) Майнц, Майнцське архієпископство, Священна Римська імперія |
Поховання | Шпаєрський собор |
Діяльність | суверен |
Титул | герцог |
Посада | правляча королева |
Рід | Савойська династія |
Батько | Оттон (граф Савойський)[1][2] |
Мати | d[1][2] |
Брати, сестри | Амадей II[3], П'єтро I (граф Савойський)[3], d[3] і d[3] |
У шлюбі з | Генріх IV[1] |
Діти | Агнеса фон Вайблінген[1], Конрад і Генріх V[1] |
|
Дитинство
Генріх III забрав Берту після свого італійського походу і заручив зі своїм сином Генріхом IV. Це повинно було допомогти утвердити Північну Італію для салійської імперської родини. Заручини відбулися, коли Берті було чотири роки, 25 грудня 1055 року в Цюриху. Берту виховували в салійському дворі. Вона мала тісні стосунки з Генріхом IV протягом усього свого дитинства і її часто показували з ним на публіку.
Шлюб з Генріхом IV
Берта була висвячена і коронована на королеву у Вюрцбурзі наприкінці червня 1066 року. Весільні урочистості відбулися приблизно 13 липня 1066 року в Требурі після весілля у Вюрцбурзі. Відповідно до історочних джерел, Берта була закохана і віддана своєму чоловікові з самого початку, Генріх нібито, навпаки, неприхильно сприймав дружину. Хоча, як кажуть, вона була красивою молодою жінкою, саксонський літописець Бруно — противник Генріха IV — повідомляє про його постійну невірність дружині. У 1069 році Генріх ініціював розлучення.
Німецька конференція єпископів не наважився задовольнити таке прохання про розлучення і звернулася до папи Олександра II. Він відправив легата Петро Даміані на Франкфуртський синод і відмовився розлучати пару. Наступного року народилася перша дочка пари (Адельгейд).
Політична діяльність
За часів правління Берти Генріх IV мав 67 виданих посвідчень про втручання чи заступництво його дружини. Однак це лише чверть загальних документів короля, саме тому Берта мала більш пасивну участь у політиці порівняно з іншими оттонськими та салійськими королевами. Цим часто користувалися придворні короля. Це свідчить про те, що Берта підтримувала міністеріальську політику чоловіка.
З документів майже немає згадок про будь-яку благодійну діяльність для духовних установ на батьківщині Берти в Північній Італії. Виняток становили привілеї для монастирів, як наприклад, для монастиря св. Блазієна. Навіть якщо політична діяльність Берти була досить стриманою, вона підтримувала свого чоловіка Генріха IV у різних ситуаціях.
Берта супроводжувала свого чоловіка в небезпечній мандрівці до Каносси, маючи на руках свого трирічного сина Конрада. З 25 по 28 січня 1077 року вона разом з чоловіком протрималася на лютому холоді поза стінами замку, чекаючи скасування папської анатеми. Вона також підтримувала Генріха IV під час інших важливих подій у його житті. Вона також супроводжувала його на Бресанонському синоді й, можливо, навіть в італійському поході. Зрештою, їхня спільна подорож привела їх до Риму, де 31 березня 1084 року Берта була висвячена на імператрицю Климентом III.
Смерть
Після ранньої смерті Берти 27 грудня 1087 року її тіло спочатку зберігали у невідомому місці. Невдозі, менше ніж за рік, Генріх IV одружився з новою дружиною Євпраксією Всеволодівною. Це, мабуть, і є причиною того, що Генріх IV вшанував пам'ять Берти тільки чотири роки після її смерті (1091 рік). Він зробив пожертву Шпаєрському собору, таким чином Берту було поховано в родинній могилі з двома її маленькими дітьми, які також померли. Навіть після цього Генріх IV мало піклувався про пам'ять померлої дружини.
Діти
У шлюбі з Генріхом народилося п'ятеро дітей:
- Адельгейд (1070 — 4 червня 1079)
- Генріх (1071 — 2 серпня 1071)
- Агнеса фон Вайблінген (1072/73 — 24 вересня 1143)
- Конрад (III) (12 лютого 1074 — 27 липня 1101)
- Генріх V (8 січня 1086 — 23 травня 1125)
Джерела
- Bruno von Merseburg: [de]. Brunos Sachsenkrieg. Übersetzt von [de]. In: Quellen zur Geschichte Kaiser Heinrichs IV. Darmstadt, 1968. (= Ausgewählte Quellen zur deutschen Geschichte des Mittelalters. Freiherr vom Stein-Gedächtnisausgabe Bd. 12). S. 191–405.
Література
- [de]: Bertha von Turin, in: Die Kaiserinnen des Mittelalters, hrsg. von [de], Pustet Verlag, Regensburg 2011, S. 147–160.
- . Bertha von Turin. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1955, Band 2, S. 150 f. (Digitalisat).
Примітки
- Kindred Britain
- http://www.academiesavoie.org/images/discours/communication_michel_bussiere.pdf — С. 5.
- http://www.academiesavoie.org/images/discours/communication_michel_bussiere.pdf
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Berta Savojska abo Berta Turinska nim Bertha von Savoyen abo Bertha von Turin 21 veresnya 1051 10510921 27 grudnya 1087 Majnc druzhina Genriha IV rimsko nimecka koroleva ta imperatricya Dochka grafa Otto Savojskogo Savojskij dim ta rid Arduyiniv Yiyi mogila znahoditsya u Shpayerskomu sobori Berta SavojskaNarodilasya21 veresnya 1051Pomerla27 grudnya 1087 36 rokiv Majnc Majncske arhiyepiskopstvo Svyashenna Rimska imperiyaPohovannyaShpayerskij soborDiyalnistsuverenTitulgercogPosadapravlyacha korolevaRidSavojska dinastiyaBatkoOtton graf Savojskij 1 2 Matid 1 2 Brati sestriAmadej II 3 P yetro I graf Savojskij 3 d 3 i d 3 U shlyubi zGenrih IV 1 DitiAgnesa fon Vajblingen 1 Konrad i Genrih V 1 Mediafajli u VikishovishiDitinstvoGenrih III zabrav Bertu pislya svogo italijskogo pohodu i zaruchiv zi svoyim sinom Genrihom IV Ce povinno bulo dopomogti utverditi Pivnichnu Italiyu dlya salijskoyi imperskoyi rodini Zaruchini vidbulisya koli Berti bulo chotiri roki 25 grudnya 1055 roku v Cyurihu Bertu vihovuvali v salijskomu dvori Vona mala tisni stosunki z Genrihom IV protyagom usogo svogo ditinstva i yiyi chasto pokazuvali z nim na publiku Shlyub z Genrihom IVGenrih IV i Berta Savojska Berta bula visvyachena i koronovana na korolevu u Vyurcburzi naprikinci chervnya 1066 roku Vesilni urochistosti vidbulisya priblizno 13 lipnya 1066 roku v Treburi pislya vesillya u Vyurcburzi Vidpovidno do istorochnih dzherel Berta bula zakohana i viddana svoyemu cholovikovi z samogo pochatku Genrih nibito navpaki neprihilno sprijmav druzhinu Hocha yak kazhut vona bula krasivoyu molodoyu zhinkoyu saksonskij litopisec Bruno protivnik Genriha IV povidomlyaye pro jogo postijnu nevirnist druzhini U 1069 roci Genrih iniciyuvav rozluchennya Nimecka konferenciya yepiskopiv ne navazhivsya zadovolniti take prohannya pro rozluchennya i zvernulasya do papi Oleksandra II Vin vidpraviv legata Petro Damiani na Frankfurtskij sinod i vidmovivsya rozluchati paru Nastupnogo roku narodilasya persha dochka pari Adelgejd Politichna diyalnistGenrih IV i Berta v Kanossi Dzhon Foks 1563 Za chasiv pravlinnya Berti Genrih IV mav 67 vidanih posvidchen pro vtruchannya chi zastupnictvo jogo druzhini Odnak ce lishe chvert zagalnih dokumentiv korolya same tomu Berta mala bilsh pasivnu uchast u politici porivnyano z inshimi ottonskimi ta salijskimi korolevami Cim chasto koristuvalisya pridvorni korolya Ce svidchit pro te sho Berta pidtrimuvala ministerialsku politiku cholovika Z dokumentiv majzhe nemaye zgadok pro bud yaku blagodijnu diyalnist dlya duhovnih ustanov na batkivshini Berti v Pivnichnij Italiyi Vinyatok stanovili privileyi dlya monastiriv yak napriklad dlya monastirya sv Blaziyena Navit yaksho politichna diyalnist Berti bula dosit strimanoyu vona pidtrimuvala svogo cholovika Genriha IV u riznih situaciyah Berta suprovodzhuvala svogo cholovika v nebezpechnij mandrivci do Kanossi mayuchi na rukah svogo tririchnogo sina Konrada Z 25 po 28 sichnya 1077 roku vona razom z cholovikom protrimalasya na lyutomu holodi poza stinami zamku chekayuchi skasuvannya papskoyi anatemi Vona takozh pidtrimuvala Genriha IV pid chas inshih vazhlivih podij u jogo zhitti Vona takozh suprovodzhuvala jogo na Bresanonskomu sinodi j mozhlivo navit v italijskomu pohodi Zreshtoyu yihnya spilna podorozh privela yih do Rimu de 31 bereznya 1084 roku Berta bula visvyachena na imperatricyu Klimentom III SmertBerta Turinska Pislya rannoyi smerti Berti 27 grudnya 1087 roku yiyi tilo spochatku zberigali u nevidomomu misci Nevdozi menshe nizh za rik Genrih IV odruzhivsya z novoyu druzhinoyu Yevpraksiyeyu Vsevolodivnoyu Ce mabut i ye prichinoyu togo sho Genrih IV vshanuvav pam yat Berti tilki chotiri roki pislya yiyi smerti 1091 rik Vin zrobiv pozhertvu Shpayerskomu soboru takim chinom Bertu bulo pohovano v rodinnij mogili z dvoma yiyi malenkimi ditmi yaki takozh pomerli Navit pislya cogo Genrih IV malo pikluvavsya pro pam yat pomerloyi druzhini DitiU shlyubi z Genrihom narodilosya p yatero ditej Adelgejd 1070 4 chervnya 1079 Genrih 1071 2 serpnya 1071 Agnesa fon Vajblingen 1072 73 24 veresnya 1143 Konrad III 12 lyutogo 1074 27 lipnya 1101 Genrih V 8 sichnya 1086 23 travnya 1125 DzherelaBruno von Merseburg de Brunos Sachsenkrieg Ubersetzt von de In Quellen zur Geschichte Kaiser Heinrichs IV Darmstadt 1968 Ausgewahlte Quellen zur deutschen Geschichte des Mittelalters Freiherr vom Stein Gedachtnisausgabe Bd 12 S 191 405 Literatura de Bertha von Turin in Die Kaiserinnen des Mittelalters hrsg von de Pustet Verlag Regensburg 2011 S 147 160 Bertha von Turin Neue Deutsche Biographie Berlin 1955 Band 2 S 150 f Digitalisat PrimitkiKindred Britain d Track Q75653886 http www academiesavoie org images discours communication michel bussiere pdf S 5 http www academiesavoie org images discours communication michel bussiere pdf