Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бернське високогір'я (нім. Berner Oberland) — високогірні частини кантону Берн у Швейцарії. Містить регіон довкола озер Тун та Бріенц та долини і гори на південь від них до межі з кантоном Вале. Ця частина Швейцарії через свою природну красу є одним з найпопулярніших туристичних місць в країні.
Історія
Назва Бернське високогір'я походить від створення в 1798 році Наполеоном Бонапартом кантону Оберленд зі столицею в місті Тун. І хоча вже через 5 років в 1803 році цей кантон було приєднано до кантону Берн самим Наполеоном за Актом посередництва, у мешканців регіону залишилось відчуття приналежності до «оберлендців», особливої спільності в межах кантону.
Прапор Бернського високогір'я
Прапор Бернського високогір'я було розроблено архітектором Б.фон Родтом та офіційно визнано Радою кантону Берн 29.05.1953.
Географія
Бернське високогір'я прорізане багатьма долинами, які спускаються від основної гряди Бернських Альп у північному напрямку. Вода, що стікає з гір по цих долинах, через струмки та річечки попадає в Ааре, що починається на сході Бернського високогір'я, а потім тече по півночі цього регіону через озера Бріенц та Тун. На північному заході піднімається масив з Бернського передгір'я (нім. Berner Mittelland). Льодовики покривають лише основну гряду Бернських Альп.
Бернське високогір'я охоплює річковий басейн та долини альпійської частини Ааре та її приток на півдні кантону Берн, а також (, Заанен), яка примикає до регіону з заходу та чиї долини відкриваються не до річкового басейна Ааре, а в кантони Во та Фрібур. Лінія від Генталю через Майрінґен, та , Зефіненфурге, Хохтюрлі, Кандерштег, Адельбоден до Ленку ділить Бернське високогір'я на північну передальпійську зону, в якій жодна вершина не перевищує 3 000 м.н.м., та південну альпійську зону, чия найвища вершина Фінстераархорн досягає 4 274 м.н.м.
Для Альп зі сторони кантону Берн характерні різки обриви з північної сторони, особливо виражені на Північній стіні Айгеру, яка при горизонтальній відстані 5 км падає у висоті на 3 км. Більшість високих гір належить до автохтонного масиву Аар, який закінчується на заході неподалік від Блюмлісальп. З півночі до нього примикає вузька вапнякова зона. Гори біля озера Бріенц та у передальпійській зоні належать до та складаються частково з крейди, частково з флішу. Гори та на захід від озера Тун належать до (складаються з брекчії).
Льодовики останніх декількох льодовикових періодів розрізали Бернське високогір'я на шматки — для нього характерні глибокі терасовані долини у формі латинської букви U (наприклад долина Лаутербруннен), спрямовані відкритим кінцем в напрямку озер Тун та Бріенц, що завдячують своїм існуванням Аарському льодовику. Його язики у часи заледеніння сягали від Іннерткірхену/Майрінґену до околиць Берну та утворили долини, які потім частково були засипані породою та осадами та утворили рівнини між Майрінґеном та Бріенцом, Бьоделі (довкола Інтерлакена, розділяє озера Тун та Бріенц), між Туном та Берном,.
Жодна з долин регіону не є перетинає основну гряду Бернських Альп, тому вони не мають транзитного значення для шляху на південь.
Основні гори південної, альпійської зони регіону (Бернські Альпи):
- Фінстераархорн (4 274 м.н.м., найвища гора Бернського високогір'я)
- Юнгфрау (4 158 м.н.м.)
- Мьонх (4 107 м.н.м.)
- Айгер (3 970 м.н.м.)
- Блюмлісальп (Блюмлісальпхорн — 3 664 м.н.м., Віссі Фрау — 3652 м.н.м., Моргенхорн — 3 626 м.н.м.)
- (3 243,5 м.н.м.)
Основні гори північної, передальпійської зони регіону:
- (2 970 м.н.м.), разом з панорамним рестораном на вершині «Піц Глорія», де знімались сцени з фільму про Джеймса Бонда «На секретній службі Її Величності»
- (2 681 м.н.м.)
- (2 350 м.н.м.)
- (2 249 м.н.м.)
Окремі регіони та місця
- долина з Майрінґеном, Хаслібергом, Іннерткірхеном
- озеро Бріенц з , Рінггенбергом, Ізельтвальдом
- регіон Юнгфрау з Грінделвальдом, , , долиною з її водоспадами
- долина Бьоделі з Інтерлакеном, Маттеном, Вільдерсвілем, Бьонігеном
- озеро Тун містами Тун, Шпіц та Беатенберг
- Фрутигланд mit Адельбоденом, Фрутігеном, Кандерштегом та Кінталем
- долина з Ленком та Цвайзімменом
- Зааненланд з
Туризм
Воротами до Бернського високогір'я є місто Тун, однак вихідними пунктами для туризму є в першу чергу міста Шпіц та Інтерлакен. Туризм в цих місцях почався досить рано і спочатку був пов'язаний з підкоренням гір у 19 сторіччі, однак потім популяризований через літературу. Туристичні містечка регіону розташовані і внизу долин, і на вході до них, і на терасах долин, а також на берегах озер Тун та Бріенц.
Головна гряда Бернських Альп все ще створює перепони для поїздок на південь, так з регіону через Альпи існують лише декілька автомобільних доріг через перевали, які відкритті лише влітку, найважливіші з них — перевали Зустен та , які пов'язують регіон з долиною річки Ройс в кантоні Урі та з Гомсом в кантоні Вале. Цілорічно відкритий перевал Брюніг пов'язує регіон з центральною Швейцарією. Території довкола озер Тун та Бріенц можна дістатися з Берну швейцарським автобаном 6, який в місті Тун переходить в автобан 8, прокладений по південним берегам обох озер до перевалу Брюніг в напрямку міста Люцерн.
Залізничне сполучення пов'язує Тун та Шпіц з Берном, а лінія (MOB) сполучає його з регіоном Женевського озера. З регіону на південь через Бернські Альпи залізницею можливо дістатися через Лечберзький тунель, а з 2007 року — і через Лечберзький базисний тунель.
З огляду на популярність регіону у туристів, багато гір на початку 20-ст. стали доступними завдяки гірським (зубчастим) залізницям, серед них вершини Нісен, Бріенцький Ротхорн, Шільтхорн та Юнгфрау. Пізніше було побудовано і багато підйомників, фунікулерів та канатних доріг. Фунікулер на Веттерхорн був першим фунікулером в Швейцарії (з 4-х станцій було побудовано тільки одну, а з 1918 року він припинив роботу). Від Грінделвальду на Меннліхен веде найдовша гондольна канатна дорога світу, .
Посилання
- Офіційний сайт Бернського високогір'я [Архівовано 22 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Anne-Marie Dubler. «Berner Oberland» в Historische Lexikon der Schweiz [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Примітки
- G. Zeugin: Eine Landesteilfahne für das Berner Oberland. В «Archivum heraldicum» Bd. 68 (1954), S. 19.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bernske visokogir ya nim Berner Oberland visokogirni chastini kantonu Bern u Shvejcariyi Mistit region dovkola ozer Tun ta Brienc ta dolini i gori na pivden vid nih do mezhi z kantonom Vale Cya chastina Shvejcariyi cherez svoyu prirodnu krasu ye odnim z najpopulyarnishih turistichnih misc v krayini Prapor Bernskogo visokogir ya Zmist 1 Istoriya 2 Prapor Bernskogo visokogir ya 3 Geografiya 4 Okremi regioni ta miscya 5 Turizm 6 Posilannya 7 PrimitkiIstoriyared Nazva Bernske visokogir ya pohodit vid stvorennya v 1798 roci Napoleonom Bonapartom kantonu Oberlend zi stoliceyu v misti Tun I hocha vzhe cherez 5 rokiv v 1803 roci cej kanton bulo priyednano do kantonu Bern samim Napoleonom za Aktom poserednictva u meshkanciv regionu zalishilos vidchuttya prinalezhnosti do oberlendciv osoblivoyi spilnosti v mezhah kantonu Prapor Bernskogo visokogir yared Prapor Bernskogo visokogir ya bulo rozrobleno arhitektorom B fon Rodtom ta oficijno viznano Radoyu kantonu Bern 29 05 1953 1 Geografiyared nbsp Gori Ajger Monh ta Yungfrau Bernske visokogir ya prorizane bagatma dolinami yaki spuskayutsya vid osnovnoyi gryadi Bernskih Alp u pivnichnomu napryamku Voda sho stikaye z gir po cih dolinah cherez strumki ta richechki popadaye v Aare sho pochinayetsya na shodi Bernskogo visokogir ya a potim teche po pivnochi cogo regionu cherez ozera Brienc ta Tun Na pivnichnomu zahodi pidnimayetsya masiv Shtokhornu z Bernskogo peredgir ya nim Berner Mittelland Lodoviki pokrivayut lishe osnovnu gryadu Bernskih Alp Bernske visokogir ya ohoplyuye richkovij basejn ta dolini alpijskoyi chastini Aare ta yiyi pritok na pivdni kantonu Bern a takozh Zaanenland Gshtaad Zaanen yaka primikaye do regionu z zahodu ta chiyi dolini vidkrivayutsya ne do richkovogo basejna Aare a v kantoni Vo ta Fribur Liniya vid Gentalyu cherez Majringen Grosse Shajdegg ta Klyajne Shajdegg Zefinenfurge Hohtyurli Kandershteg Adelboden do Lenku dilit Bernske visokogir ya na pivnichnu peredalpijsku zonu v yakij zhodna vershina ne perevishuye 3 000 m n m ta pivdennu alpijsku zonu chiya najvisha vershina Finsteraarhorn dosyagaye 4 274 m n m Dlya Alp zi storoni kantonu Bern harakterni rizki obrivi z pivnichnoyi storoni osoblivo virazheni na Pivnichnij stini Ajgeru yaka pri gorizontalnij vidstani 5 km padaye u visoti na 3 km Bilshist visokih gir nalezhit do avtohtonnogo masivu Aar yakij zakinchuyetsya na zahodi nepodalik vid Blyumlisalp Z pivnochi do nogo primikaye vuzka vapnyakova zona Gori bilya ozera Brienc ta u peredalpijskij zoni nalezhat do gelvetichnoyi sistemi ta skladayutsya chastkovo z krejdi chastkovo z flishu Gori Nisen ta Shtokhorn na zahid vid ozera Tun nalezhat do Friburzkih Peredalp skladayutsya z brekchiyi nbsp Bodeli dolina mizh ozerami Tun ta Brienc Vidno misto Interlaken ta richku Aare yaka vitikaye z ozera Brienc ta vpadaye v Tun Lodoviki ostannih dekilkoh lodovikovih periodiv rozrizali Bernske visokogir ya na shmatki dlya nogo harakterni gliboki terasovani dolini u formi latinskoyi bukvi U napriklad dolina Lauterbrunnen spryamovani vidkritim kincem v napryamku ozer Tun ta Brienc sho zavdyachuyut svoyim isnuvannyam Aarskomu lodoviku Jogo yaziki u chasi zaledeninnya syagali vid Innertkirhenu Majringenu do okolic Bernu ta utvorili dolini yaki potim chastkovo buli zasipani porodoyu ta osadami ta utvorili rivnini mizh Majringenom ta Briencom Bodeli dovkola Interlakena rozdilyaye ozera Tun ta Brienc mizh Tunom ta Bernom Zhodna z dolin regionu ne ye peretinaye osnovnu gryadu Bernskih Alp tomu voni ne mayut tranzitnogo znachennya dlya shlyahu na pivden Osnovni gori pivdennoyi alpijskoyi zoni regionu Bernski Alpi Finsteraarhorn 4 274 m n m najvisha gora Bernskogo visokogir ya Yungfrau 4 158 m n m Monh 4 107 m n m Ajger 3 970 m n m Blyumlisalp Blyumlisalphorn 3 664 m n m Vissi Frau 3652 m n m Morgenhorn 3 626 m n m Vildshtrubel 3 243 5 m n m Osnovni gori pivnichnoyi peredalpijskoyi zoni regionu Shilthorn 2 970 m n m razom z panoramnim restoranom na vershini Pic Gloriya de znimalis sceni z filmu pro Dzhejmsa Bonda Na sekretnij sluzhbi Yiyi Velichnosti Faulhorn 2 681 m n m Brienckij Rothorn 2 350 m n m Morgenberghorn 2 249 m n m Okremi regioni ta miscyared dolina Haslital z Majringenom Haslibergom Innertkirhenom ozero Brienc z Briencom Ringgenbergom Izeltvaldom region Yungfrau z Grindelvaldom Vengenom Myurrenom dolinoyu Lauterbrunnen z yiyi vodospadami dolina Bodeli z Interlakenom Mattenom Vildersvilem Bonigenom ozero Tun mistami Tun Shpic ta Beatenberg Frutigland mit Adelbodenom Frutigenom Kandershtegom ta Kintalem dolina Zimmental z Lenkom ta Cvajzimmenom Zaanenland z GshtaadomTurizmred nbsp Vid z Niderhornu na misto ta ozero Tun nbsp Vid z Faulhornu na gori Bernskogo visokogir ya Vorotami do Bernskogo visokogir ya ye misto Tun odnak vihidnimi punktami dlya turizmu ye v pershu chergu mista Shpic ta Interlaken Turizm v cih miscyah pochavsya dosit rano i spochatku buv pov yazanij z pidkorennyam gir u 19 storichchi odnak potim populyarizovanij cherez literaturu Turistichni mistechka regionu roztashovani i vnizu dolin i na vhodi do nih i na terasah dolin a takozh na beregah ozer Tun ta Brienc Golovna gryada Bernskih Alp vse she stvoryuye pereponi dlya poyizdok na pivden tak z regionu cherez Alpi isnuyut lishe dekilka avtomobilnih dorig cherez perevali yaki vidkritti lishe vlitku najvazhlivishi z nih perevali Zusten ta Grimzel yaki pov yazuyut region z dolinoyu richki Rojs v kantoni Uri ta z Gomsom v kantoni Vale Cilorichno vidkritij pereval Bryunig pov yazuye region z centralnoyu Shvejcariyeyu Teritoriyi dovkola ozer Tun ta Brienc mozhna distatisya z Bernu shvejcarskim avtobanom 6 yakij v misti Tun perehodit v avtoban 8 prokladenij po pivdennim beregam oboh ozer do perevalu Bryunig v napryamku mista Lyucern Zaliznichne spoluchennya pov yazuye Tun ta Shpic z Bernom a liniya Montreux Oberland Bahn MOB spoluchaye jogo z regionom Zhenevskogo ozera Z regionu na pivden cherez Bernski Alpi zalizniceyu mozhlivo distatisya cherez Lechberzkij tunel a z 2007 roku i cherez Lechberzkij bazisnij tunel Z oglyadu na populyarnist regionu u turistiv bagato gir na pochatku 20 st stali dostupnimi zavdyaki girskim zubchastim zaliznicyam sered nih vershini Nisen Brienckij Rothorn Shilthorn ta Yungfrau Piznishe bulo pobudovano i bagato pidjomnikiv funikuleriv ta kanatnih dorig Funikuler na Vetterhorn buv pershim funikulerom v Shvejcariyi z 4 h stancij bulo pobudovano tilki odnu a z 1918 roku vin pripiniv robotu Vid Grindelvaldu na Mennlihen vede najdovsha gondolna kanatna doroga svitu Gondelbahn Grindelwald Mannlichen Posilannyared Oficijnij sajt Bernskogo visokogir ya Arhivovano 22 travnya 2014 u Wayback Machine Anne Marie Dubler Berner Oberland v Historische Lexikon der Schweiz Arhivovano 29 listopada 2014 u Wayback Machine Primitkired G Zeugin Eine Landesteilfahne fur das Berner Oberland V Archivum heraldicum Bd 68 1954 S 19 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bernske visokogir 27ya amp oldid 42715434