Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бернард Рене Жордан маркіз де Лоне фр Bernard René Jourdan de Launay 8 або 9 квітня 1740 14 липня 1789 французький маркі

Бернар Рене де Лоне

Бернар Рене де Лоне

Бернард Рене Жордан, маркіз де Лоне (фр. Bernard-René Jourdan de Launay 8 або 9 квітня 1740 — 14 липня 1789) — французький маркіз, останній комендант Бастилії. Командував гарнізоном фортеці 14 липня 1789 року під час штурму Бастилії.

Бернар Рене де Лоне
фр. Bernard-René Jordan de Launay
image
Ім'я при народженніфр. Bernard-René Jordan de Launay
Народився9 квітня 1740(1740-04-09) або 8 квітня 1740(1740-04-08)
Париж, Королівство Франція
Помер14 липня 1789(1789-07-14)[1][2](49 років)
Париж, Королівство Франція
·різана рана
Країнаimage Франція
Діяльністьвійськовослужбовець
Знання мовфранцузька
Посадаd
Дітиd

Біографія

У 1776 році він змінив на посту коменданта Бастилії Антуана-Жозефа Жюмільяка. Відповідно до законів і звичаїв Франції того часу він купив посаду коменданта у свого попередника, заплативши суму в 300 000 ліврів. Ця посада вважалася хорошим вкладенням грошей і гарантувала її покупцеві суттєві доходи. Один-два роки перебування на посаді дозволяли повернути вкладені в покупку гроші, а виконання обов'язків не вимагало значних зусиль.

До 1777 року він володів маєтком Бретоньєр, у комуні Гольвіль в Нормандії.

За тринадцять років його перебування на посаді не зазначено нічого примітного, крім помилки, вчиненої 19 грудня 1778 року. Не отримавши наказу згори, він не зробив салюту з гармат на честь народження дочки короля Людовика XVI і королеви Марії-Антуанетти, хоча цього вимагала традиція.

Останній день

image
"Така розплата зрадників. "

Гравюра 1789 року. Солдати демонструють голови і маркіза де Лоне на піках.

14 липня 1789 року, під час штурму Бастилії, комендант де Лоне також не отримав наказу з Версаля і був змушений приймати рішення самостійно. В Бастилії сиділо всього сім ув'язнених, але була значна кількість зброї, якою хотіли заволодіти революціонери.

На відміну від коменданта будинку інвалідів, який відразу прийняв вимоги революціонерів, маркіз де Лоне відмовився віддати зброю і порох, за якими, власне, і прийшли революціонери. Однак він обіцяв не стріляти, якщо фортецю не будуть атакувати, і почав переговори з двома делегатами від мерії. Дискусія затяглася і частина натовпу втратила терпіння. Революціонерам вдалося розбити ланцюга підйомного мосту, і натовп увійшов у зовнішній двір фортеці. Після попередження, гарнізон відкрив вогонь з гармат картеччю, що призвело до численних жертв. Облога тривала ще чотири години. В результаті революціонери втратили близько 100 чоловік, а захисники фортеці тільки одного.

У паніці де Лоне погрожував підірвати фортецю і прилеглі околиці. Не отримавши жодного підкріплення, комендант капітулював в обмін на життя для себе і своїх людей. Ці умови були прийняті революціонерами.

Де Лоне був заарештований і в супроводі одного з лідерів повстання, капітана (згодом генерала) , відправлений в мерію. На Гревській площі на коменданта напала розлючена юрба. Згідно з деякими свідченнями де Лоне сам спровокував цю розправу, вдаривши ногою в пах людину з натовпу. Де Лоне закололи багнетами і застрілили. Паризький м'ясник Десно ножем відрізав йому голову. Голови де Лоне і Жака де Флесселя насадили на піки і носили вулицями столиці. Де Лоне вважається однією з перших жертв французької революції.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. La Bastille. Mémoires pour servir à l'histoire secrète du gouvernement Français Par Dufey page 290
  4. [en], 1963. A social history of the French Revolution. P.74-75
  5. . Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 21 вересня 2016.
  6. , Harvey J. Kaye. 2000. Revolutionary Europe, 1783—1815. P.73
  7. Philip G. Dwyer, Peter McPhee. 2002. The French Revolution and Napoleon. P.18
  8. GEO EPOCHE Nr. 22 — 05/06 — Französische Revolution
  9. , Mona Ozouf, . 1989. A Critical Dictionary of the French Revolution. P. 125
  10. Dominique Soulas de Russel, Robert-Thomas Lindet, Comité régional d'histoire de la Révolution française (Haute-Normandie, Un révolutionnaire normand fidèle aux siens, à son terroir et à ses convictions [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.], 4997, P.168.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bernard Rene Zhordan markiz de Lone fr Bernard Rene Jourdan de Launay 8 abo 9 kvitnya 1740 14 lipnya 1789 francuzkij markiz ostannij komendant Bastiliyi Komanduvav garnizonom forteci 14 lipnya 1789 roku pid chas shturmu Bastiliyi Bernar Rene de Lonefr Bernard Rene Jordan de LaunayIm ya pri narodzhennifr Bernard Rene Jordan de LaunayNarodivsya9 kvitnya 1740 1740 04 09 abo 8 kvitnya 1740 1740 04 08 Parizh Korolivstvo FranciyaPomer14 lipnya 1789 1789 07 14 1 2 49 rokiv Parizh Korolivstvo Franciya rizana ranaKrayina FranciyaDiyalnistvijskovosluzhbovecZnannya movfrancuzkaPosadadDitid Mediafajli u VikishovishiBiografiyaU 1776 roci vin zminiv na postu komendanta Bastiliyi Antuana Zhozefa Zhyumilyaka Vidpovidno do zakoniv i zvichayiv Franciyi togo chasu vin kupiv posadu komendanta u svogo poperednika zaplativshi sumu v 300 000 livriv Cya posada vvazhalasya horoshim vkladennyam groshej i garantuvala yiyi pokupcevi suttyevi dohodi Odin dva roki perebuvannya na posadi dozvolyali povernuti vkladeni v pokupku groshi a vikonannya obov yazkiv ne vimagalo znachnih zusil Do 1777 roku vin volodiv mayetkom Bretonyer u komuni Golvil v Normandiyi Za trinadcyat rokiv jogo perebuvannya na posadi ne zaznacheno nichogo primitnogo krim pomilki vchinenoyi 19 grudnya 1778 roku Ne otrimavshi nakazu zgori vin ne zrobiv salyutu z garmat na chest narodzhennya dochki korolya Lyudovika XVI i korolevi Mariyi Antuanetti hocha cogo vimagala tradiciya Ostannij den Taka rozplata zradnikiv Gravyura 1789 roku Soldati demonstruyut golovi i markiza de Lone na pikah 14 lipnya 1789 roku pid chas shturmu Bastiliyi komendant de Lone takozh ne otrimav nakazu z Versalya i buv zmushenij prijmati rishennya samostijno V Bastiliyi sidilo vsogo sim uv yaznenih ale bula znachna kilkist zbroyi yakoyu hotili zavoloditi revolyucioneri Na vidminu vid komendanta budinku invalidiv yakij vidrazu prijnyav vimogi revolyucioneriv markiz de Lone vidmovivsya viddati zbroyu i poroh za yakimi vlasne i prijshli revolyucioneri Odnak vin obicyav ne strilyati yaksho fortecyu ne budut atakuvati i pochav peregovori z dvoma delegatami vid meriyi Diskusiya zatyaglasya i chastina natovpu vtratila terpinnya Revolyucioneram vdalosya rozbiti lancyuga pidjomnogo mostu i natovp uvijshov u zovnishnij dvir forteci Pislya poperedzhennya garnizon vidkriv vogon z garmat kartechchyu sho prizvelo do chislennih zhertv Obloga trivala she chotiri godini V rezultati revolyucioneri vtratili blizko 100 cholovik a zahisniki forteci tilki odnogo U panici de Lone pogrozhuvav pidirvati fortecyu i prilegli okolici Ne otrimavshi zhodnogo pidkriplennya komendant kapitulyuvav v obmin na zhittya dlya sebe i svoyih lyudej Ci umovi buli prijnyati revolyucionerami De Lone buv zaareshtovanij i v suprovodi odnogo z lideriv povstannya kapitana zgodom generala vidpravlenij v meriyu Na Grevskij ploshi na komendanta napala rozlyuchena yurba Zgidno z deyakimi svidchennyami de Lone sam sprovokuvav cyu rozpravu vdarivshi nogoyu v pah lyudinu z natovpu De Lone zakololi bagnetami i zastrilili Parizkij m yasnik Desno nozhem vidrizav jomu golovu Golovi de Lone i Zhaka de Flesselya nasadili na piki i nosili vulicyami stolici De Lone vvazhayetsya odniyeyu z pershih zhertv francuzkoyi revolyuciyi PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 La Bastille Memoires pour servir a l histoire secrete du gouvernement Francais Par Dufey page 290 en 1963 A social history of the French Revolution P 74 75 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2013 Procitovano 21 veresnya 2016 Harvey J Kaye 2000 Revolutionary Europe 1783 1815 P 73 Philip G Dwyer Peter McPhee 2002 The French Revolution and Napoleon P 18 GEO EPOCHE Nr 22 05 06 Franzosische Revolution Mona Ozouf 1989 A Critical Dictionary of the French Revolution P 125 Dominique Soulas de Russel Robert Thomas Lindet Comite regional d histoire de la Revolution francaise Haute Normandie Un revolutionnaire normand fidele aux siens a son terroir et a ses convictions 7 listopada 2017 u Wayback Machine 4997 P 168

Дата публікації:
Топ