Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Березий — місто Чернігівського князівства на правому березі річки Десна, притоку Дніпра, що згадується в літописах.
| Березий | |
|---|---|
| Сучасне розташування | сучасного селища Березна Менського району Чернігівської області |
| Регіон |  Україна |
| Географічні координати | 51°34′11″ пн. ш. 31°47′03″ сх. д. / 51.56972° пн. ш. 31.78417° сх. д. |
| Історія | |
| Заснування | 1152 (перша згадка) |
| Епоха | Київська Русь |
Загальні відомості
Березий розташовується за 36 км на схід від Чернігова, на території сучасного селища Березна Менського району Чернігівської області. Вперше згадується в Іпатіївському літописі в 1152 році з приводу відбиття нападу половців.
Історія
Березий виник у XI столітті, як князівська фортеця на шляху між Черніговом та Новгородом-Сіверським. Близько 1156 року Березий разом з Вщижем виділяється чернігівським князем Святославом Ольговичем у самостійний уділ Вщизького князівства. У 1239 році місто зазнало нападу монголо-татарських військ хана Батия.
Проведені дослідження
Городище Березий виявлено археологами в XVIII столітті. Нині воно розташовується в центрі селища Березна Менського району на Чернігівщині, на невисокому мисі при злитті двох струмків — Сухоносівка та Клевень. Складається з двох майданчиків загальною площею 1,5 га. Потужність культурного шару 0,2—0,3 м. Зі сходу і південно-сходу до городища примикали відкриті посади.
В північній частині городища є некрополь з 32 курганів. Розкопками 16 з них, в 1881 році займався Дмитро Самоквасов. Його експедицією знайдені поховання в дерев'яних трунах XI—XII століть. Вони містили дрібні артефакти (дротові, з срібла і міді, скроневі кільця, бронзові гудзики тощо).
У 1981 і 1989 роках городище досліджувалось групою Володимира Коваленка. Була виявлена двоярусна гончарна піч XII—XIII століть. Знайдено також залишки залізоробного і ковальського обладнання тих років.
Примітки
- Ипатьевская летопись. В кн.: ПСРЛ, т. 2. М.-Л., 1962.
- Самоквасов Д. Я. Могилы русской земли. М., 1908.
- Коваленко В. П. Обстеження літописного Березого. В кн.: Археологічні відкриття в Україні 1993 р. К., 1997.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Berezij misto Chernigivskogo knyazivstva na pravomu berezi richki Desna pritoku Dnipra sho zgaduyetsya v litopisah BerezijSuchasne roztashuvannyasuchasnogo selisha Berezna Menskogo rajonu Chernigivskoyi oblastiRegion UkrayinaGeografichni koordinati51 34 11 pn sh 31 47 03 sh d 51 56972 pn sh 31 78417 sh d 51 56972 31 78417IstoriyaZasnuvannya1152 persha zgadka EpohaKiyivska RusZagalni vidomostiBerezij roztashovuyetsya za 36 km na shid vid Chernigova na teritoriyi suchasnogo selisha Berezna Menskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Vpershe zgaduyetsya v Ipatiyivskomu litopisi v 1152 roci z privodu vidbittya napadu polovciv IstoriyaBerezij vinik u XI stolitti yak knyazivska fortecya na shlyahu mizh Chernigovom ta Novgorodom Siverskim Blizko 1156 roku Berezij razom z Vshizhem vidilyayetsya chernigivskim knyazem Svyatoslavom Olgovichem u samostijnij udil Vshizkogo knyazivstva U 1239 roci misto zaznalo napadu mongolo tatarskih vijsk hana Batiya Provedeni doslidzhennyaGorodishe Berezij viyavleno arheologami v XVIII stolitti Nini vono roztashovuyetsya v centri selisha Berezna Menskogo rajonu na Chernigivshini na nevisokomu misi pri zlitti dvoh strumkiv Suhonosivka ta Kleven Skladayetsya z dvoh majdanchikiv zagalnoyu plosheyu 1 5 ga Potuzhnist kulturnogo sharu 0 2 0 3 m Zi shodu i pivdenno shodu do gorodisha primikali vidkriti posadi V pivnichnij chastini gorodisha ye nekropol z 32 kurganiv Rozkopkami 16 z nih v 1881 roci zajmavsya Dmitro Samokvasov Jogo ekspediciyeyu znajdeni pohovannya v derev yanih trunah XI XII stolit Voni mistili dribni artefakti drotovi z sribla i midi skronevi kilcya bronzovi gudziki tosho U 1981 i 1989 rokah gorodishe doslidzhuvalos grupoyu Volodimira Kovalenka Bula viyavlena dvoyarusna goncharna pich XII XIII stolit Znajdeno takozh zalishki zalizorobnogo i kovalskogo obladnannya tih rokiv PrimitkiIpatevskaya letopis V kn PSRL t 2 M L 1962 Samokvasov D Ya Mogily russkoj zemli M 1908 Kovalenko V P Obstezhennya litopisnogo Berezogo V kn Arheologichni vidkrittya v Ukrayini 1993 r K 1997