Бенедетто I Дзаккарія (італ. Benedetto I Zaccaria; бл. 1235—1307) — адмірал, посол і державний діяч Генуезької Республіки. Він був третім сеньйором Фокеї (з 1288 р.) і першим сеньйором Хіоса (з 1304 р.), а також засновником володінь родини Дзаккарія у Візантії та Латинській Греції. На різних етапах свого життя він був дипломатом, авантюристом, найманцем і державним діячем.
Бенедетто I Дзаккарія | |
---|---|
італ. Benedetto I Zaccaria | |
Народився | 1240-ві[3] Генуя, Італія |
Помер | 1307[1][2] Хіос |
Країна | Генуезька республіка |
Діяльність | торговець, дипломат, офіцер, мандрівник-дослідник |
Військове звання | адмірал |
Рід | Дзаккарія |
Брати, сестри | d |
У шлюбі з | Q61021273? |
Діти | d |
|
Біографія
Бенедетто був другим сином Фулконе Дзаккарія та однієї з його дружин: Джульєтти або Беатріче. Бенедетто допомагав своїм братам Мануелю та Ніколіно, своєму племіннику Тедісіо та синові Палеологу в їхніх комерційних підприємствах.
Бенедетто потрапив у полон до венеційців під час облоги Тира в 1258 році. Багатообіцяючий для Генуї Візантійсько-генуезький союз, закріплений Німфейським договором 1261 року був поставлений під загрозу вже в 1264 році, коли генуезький подеста в Константинополі був звинувачиний в участі у змові здати місто Манфреду Сицилійському, після чого імператор вигнав генуезців з міста до Гераклеї Перинфської. В цьому ж році Бенедетто був посланий генуезьким послом до візантійського двору Михаїла VIII Палеолога. Хоча його місія була невдалою, його знайомство з імператором прислужилося йому в майбутньому. Після одинадцяти років переговорів, які завершилися поновленням угоди між Візантійською імперією та Генуєю, в 1275 році Бенедетто знову з'явився в Константинополі зі своїм братом Мануеле. Бенедетто одружився з однією із сестер імператора, а Мануеле отримав контроль над цінними копальнями галунів у Фокеї на узбережжі Малої Азії. Це був надзвичайно прибутковий бізнес, особливо після того, як Мануеле посів майже монопольне становище, переконавши Михаїла VIII заборонити імпорт галуну з Чорного моря, хоча ця торгівля також була в руках генуезьких купців.
Бенедетто діяв як посол візантійського імператора до Педро III Арагонського в 1280—1282 роках і брав участь у переговорах, які призвели до візантійсько-арагонського альянсу та початку війни Сицилійської вечірні, яка поклала край загрозі вторгнення Карла I Анжуйського у Візантію .
Бенедетто повернувся до Генуї в 1284 році і отримав звання адмірала. Він був одним з командувачів генуезького флоту, який розгромив Пізу в битві при Мелорії. Він очолював флотилію із двадцяти галер, відокремлених від основного генуезького флоту та спочатку прихованих від очей. Його раптовий напад призвів до вирішальної перемоги генуезців і остаточного занепаду військової та торговельної могутності Пізи.
В 1291 році він брав участь разом з кастильцями під керівництвом Санчо IV у переможній кампанії проти марокканських Маринідів. Приблизно в той же час він служив королю Франції Філіппу IV Вродливому у чині адмірала, блокуючи англійські та фламандські порти.
Перед тим, як звернутись по допомогу до османів і венеційців, візантійський імператор Андронік II Палеолог звернувся до Бенедетто. У 1296 році, під час венеційсько-генуезької Війни Курцоли, венеційський адмірал Руджеро Морозіні зруйнував Фокею.
У 1302 році Дзаккарія був призначений адміралом французького короля Філіпа IV, на цій посаді він завоював острів Хіос (1304), який до того часу був у руках мусульманських корсарів. Спочатку він передав управління островом своєму племіннику Тедісіо. У 1304 році він також зайняв Самос і Кос, які були майже повністю позбавлені населення, і імператор передав йому суверенітет над цими островами та Хіосом на два роки під візантійським сюзеренітетом. Саме з цієї дати Бенедетто вважається володарем Хіосу і починає свою кар'єру державного діяча та правителя. У 1306 році Тедісіо зайняв Тасос, який тоді був притулком грецьких піратів.
Бенедетто помер у 1307 році, а його брат Мануеле — у 1309 році. Наступником Бенедетто на посаді сеньйора Хіоса та решти володінь став його син Палеолого. Дружиною Дзаккарії була неназвана жінка, яка мала певне відношення до Палеологів.
Примітки
- opac.vatlib.it
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Bezzina D. Dizionario Biografico degli Italiani — 2020. — Vol. 100.
- Miller, 1921, с. 284.
- Miller, 1921, с. 284—285.
- Nicol, 1993, с. 69—70.
Джерела
- Miller, William (1921). "The Zaccaria of Phocaea and Chios (1275-1329)". Essays on the Latin Orient. Cambridge: Cambridge University Press. pp. 283–298. OCLC 457893641.
- Nicol, Donald M. (1993). The Last Centuries of Byzantium, 1261–1453 (Second ed.). London: Rupert Hart-Davis Ltd. .
- LOPEZ, Roberto S., Genova marinara nel Duecento. Benedetto Zaccaria ammiraglio e mercante, Messina-Milano, 1933.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Benedetto I Dzakkariya ital Benedetto I Zaccaria bl 1235 1307 admiral posol i derzhavnij diyach Genuezkoyi Respubliki Vin buv tretim senjorom Fokeyi z 1288 r i pershim senjorom Hiosa z 1304 r a takozh zasnovnikom volodin rodini Dzakkariya u Vizantiyi ta Latinskij Greciyi Na riznih etapah svogo zhittya vin buv diplomatom avantyuristom najmancem i derzhavnim diyachem Benedetto I Dzakkariyaital Benedetto I ZaccariaNarodivsya1240 vi 3 Genuya ItaliyaPomer1307 1 2 HiosKrayina Genuezka respublikaDiyalnisttorgovec diplomat oficer mandrivnik doslidnikVijskove zvannyaadmiralRidDzakkariyaBrati sestridU shlyubi zQ61021273 Ditid Mediafajli u VikishovishiBiografiyaBenedetto buv drugim sinom Fulkone Dzakkariya ta odniyeyi z jogo druzhin Dzhulyetti abo Beatriche Benedetto dopomagav svoyim bratam Manuelyu ta Nikolino svoyemu pleminniku Tedisio ta sinovi Paleologu v yihnih komercijnih pidpriyemstvah Benedetto potrapiv u polon do venecijciv pid chas oblogi Tira v 1258 roci Bagatoobicyayuchij dlya Genuyi Vizantijsko genuezkij soyuz zakriplenij Nimfejskim dogovorom 1261 roku buv postavlenij pid zagrozu vzhe v 1264 roci koli genuezkij podesta v Konstantinopoli buv zvinuvachinij v uchasti u zmovi zdati misto Manfredu Sicilijskomu pislya chogo imperator vignav genuezciv z mista do Gerakleyi Perinfskoyi V comu zh roci Benedetto buv poslanij genuezkim poslom do vizantijskogo dvoru Mihayila VIII Paleologa Hocha jogo misiya bula nevdaloyu jogo znajomstvo z imperatorom prisluzhilosya jomu v majbutnomu Pislya odinadcyati rokiv peregovoriv yaki zavershilisya ponovlennyam ugodi mizh Vizantijskoyu imperiyeyu ta Genuyeyu v 1275 roci Benedetto znovu z yavivsya v Konstantinopoli zi svoyim bratom Manuele Benedetto odruzhivsya z odniyeyu iz sester imperatora a Manuele otrimav kontrol nad cinnimi kopalnyami galuniv u Fokeyi na uzberezhzhi Maloyi Aziyi Ce buv nadzvichajno pributkovij biznes osoblivo pislya togo yak Manuele posiv majzhe monopolne stanovishe perekonavshi Mihayila VIII zaboroniti import galunu z Chornogo morya hocha cya torgivlya takozh bula v rukah genuezkih kupciv Benedetto diyav yak posol vizantijskogo imperatora do Pedro III Aragonskogo v 1280 1282 rokah i brav uchast u peregovorah yaki prizveli do vizantijsko aragonskogo alyansu ta pochatku vijni Sicilijskoyi vechirni yaka poklala kraj zagrozi vtorgnennya Karla I Anzhujskogo u Vizantiyu Genealogichne derevo rodu Dzakkariya v Latinskij Greciyi Benedetto povernuvsya do Genuyi v 1284 roci i otrimav zvannya admirala Vin buv odnim z komanduvachiv genuezkogo flotu yakij rozgromiv Pizu v bitvi pri Meloriyi Vin ocholyuvav flotiliyu iz dvadcyati galer vidokremlenih vid osnovnogo genuezkogo flotu ta spochatku prihovanih vid ochej Jogo raptovij napad prizviv do virishalnoyi peremogi genuezciv i ostatochnogo zanepadu vijskovoyi ta torgovelnoyi mogutnosti Pizi V 1291 roci vin brav uchast razom z kastilcyami pid kerivnictvom Sancho IV u peremozhnij kampaniyi proti marokkanskih Marinidiv Priblizno v toj zhe chas vin sluzhiv korolyu Franciyi Filippu IV Vrodlivomu u chini admirala blokuyuchi anglijski ta flamandski porti Pered tim yak zvernutis po dopomogu do osmaniv i venecijciv vizantijskij imperator Andronik II Paleolog zvernuvsya do Benedetto U 1296 roci pid chas venecijsko genuezkoyi Vijni Kurcoli venecijskij admiral Rudzhero Morozini zrujnuvav Fokeyu U 1302 roci Dzakkariya buv priznachenij admiralom francuzkogo korolya Filipa IV na cij posadi vin zavoyuvav ostriv Hios 1304 yakij do togo chasu buv u rukah musulmanskih korsariv Spochatku vin peredav upravlinnya ostrovom svoyemu pleminniku Tedisio U 1304 roci vin takozh zajnyav Samos i Kos yaki buli majzhe povnistyu pozbavleni naselennya i imperator peredav jomu suverenitet nad cimi ostrovami ta Hiosom na dva roki pid vizantijskim syuzerenitetom Same z ciyeyi dati Benedetto vvazhayetsya volodarem Hiosu i pochinaye svoyu kar yeru derzhavnogo diyacha ta pravitelya U 1306 roci Tedisio zajnyav Tasos yakij todi buv pritulkom greckih pirativ Benedetto pomer u 1307 roci a jogo brat Manuele u 1309 roci Nastupnikom Benedetto na posadi senjora Hiosa ta reshti volodin stav jogo sin Paleologo Druzhinoyu Dzakkariyi bula nenazvana zhinka yaka mala pevne vidnoshennya do Paleologiv Primitkiopac vatlib it d Track Q84353965 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Bezzina D Dizionario Biografico degli Italiani 2020 Vol 100 d Track Q1128537 Miller 1921 s 284 Miller 1921 s 284 285 Nicol 1993 s 69 70 DzherelaMiller William 1921 The Zaccaria of Phocaea and Chios 1275 1329 Essays on the Latin Orient Cambridge Cambridge University Press pp 283 298 OCLC 457893641 Nicol Donald M 1993 The Last Centuries of Byzantium 1261 1453 Second ed London Rupert Hart Davis Ltd ISBN 0 246 10559 3 LOPEZ Roberto S Genova marinara nel Duecento Benedetto Zaccaria ammiraglio e mercante Messina Milano 1933