|
Бенгальська суба — одна з суб імперії Великих Моголів від 1574 до 1757 року. 25 вересня 1574 року Мунім-хан, командувач могольскої армії, захопив Танду, столицю останнього афганського правителя Бенгалії Дауд-хана Каррані. Таким чином в Бенгалії було введено могольське панування. У 1713 році Муршид Кулі-хан отримав посаду наїб назіма (заступника субадара) Бенгалії. У 1717 році він став її субадаром (правителем суби), і Бенгалія стала повністю незалежною від імперського контролю. Слідом за поразкою останнього незалежного субадара Бенгалії Сирадж уд-Даула в битві під Плессі 23 червня 1757 року і його смертю 2 липня 1757 року Бенгалія перейшла під контроль Британської Ост-Індійської компанії.
Бенгалія у 16-18 ст. була найбагатшим та індустріально найрозвиненішим місцем у світі, а її економіка демонструвала ознаки промислової революції.
Могольська Бенгалія описувалася як «рай народів», а рівень життя та реальна заробітна плата її жителів були одними з найвищих у світі. Вона становила 12 % світового ВВП. Східна частина Бенгалії була одним із світових лідерів у галузях текстильного виробництво та суднобудування; вона була головним світовим експортером шовку, бавовни, сталі, селітри, сільськогосподарської та промислової продукції. Її столиця Джахангір Нагар (зараз Дакка), мала понад 1 мільйон населення.
Історія
25 вересня 1574 року , командувач могольської армії, захопив , столицю останнього афганського правителя Бенгалії Дауд-хана Каррані. Після розгрому бенгальського султана Дауда Хана Каррані в Раджмахалі в 1576 році, могольський падишах (імператор) Акбар Великий оголосив про створення Бенгалії як однієї з оригінальних дванадцяти суб (провінції верхнього рівня), що межувала з субами Біхар і Оріасою, а також з Бірмою. Так у Бенгалії було встановлено могольське правління. 1713 року Муршид Кулі-хан отримав посаду (заступника субадара) Бенгалії. 1717 року він став її субадаром або назімом, а Бенгалія стала цілком незалежною від імперського контролю. Слідом за поразкою останнього незалежного субадара Бенгалії Сіраджа уд-Даули у битві під Плессі 23 червня 1757 року та його смертю 2 липня 1757 року Бенгалія перейшла під контроль Британської Ост-Індійської компанії. Наступники Сіраджа уд-Даули були просто ляльками в руках останньої.
Адміністративний поділ
Відповідно до системи стягнення земельного податку Тодар Мала 1582 року Бенгальська суба поділялась на 24 (округи), що включали 19 саркар власне Бенгалії та 5 саркар Одіши. 1607 року, за часів правління Джаханґіра Одіша стала окремою субою. 19 саркар згодом було розділено на 682 . 1658 року, після реформи системи земельного оподаткування Шах Шуджі, було додано 15 нових саркар і 361 нова паргана. 1722 року Муршід Кулі-хан розділив усю субу на 13 чакал, які згодом було розділено на 1660 парган.
Первинно столицею суби була Танда. 9 листопада 1595 року новою столицею став Раджмахал завдяки Ман Сінгху I, який перейменував його на Акбарнагар. 1610 року столицю було перенесено з Раджмахала до Дакки й перейменовано на Джаханґірнагар. 1639 року Шах Шуджа знову переніс столицю до Раджмахала. 1660 року Муаззам-хан () знову переніс столицю до Дакки. 1703 року Муршід Кулі-хан, потім дивані (головний податковий інспектор) Бенгалії та майбутній наваб Бенгалії, переніс своє відомство з Дакки до Максудабада, а згодом перейменував його на Муршідабад.
19 саркар
Саркар | Кількість парган |
---|---|
Удамабар (Танда) | 52 |
66 | |
Фатхабад | 31 |
Махмудабад | 88 |
Халіфатабад | 35 |
Бакла | 4 |
9 | |
Таджпур | 29 |
Гхорагхат | 84 |
Пінджара | 21 |
Барбакабад | 38 |
Базуха | 32 |
52 | |
Сілет | 8 |
Читтагонг | 7 |
Шарифабад | 26 |
31 | |
53 | |
Мандаран | 16 |
Список субадарів Бенгалії
У списку подано імена і дати правління субадарів Бенгалії у 1574—1757 роках:
Ім'я | Термін правління |
---|---|
25 вересня 1574 — 23 жовтня 1575 | |
15 листопада 1575 — 19 грудня 1578 | |
Музаффар-хан Турбаті | 1579—1580 |
1582—1583 | |
18 травня 1583—1585 | |
Садік-хан | 1585—1586 |
Вазір-хан | 1586—1587 |
1587—1594 | |
Ман I Сінґх | 4 червня 1594—1606 |
Кутб уд-Дін-хан Кока | 2 вересня 1606 — травень 1607 |
Джаханґір Кулі Бек | 1607—1608 |
Червень 1608—1613 | |
Касім-хан Чішті | 1613—1617 |
Ібрагім-хан | 1617—1624 |
Махабат-хан | 1625—1626 |
Мукаррам-хан | 1626—1627 |
Фідаї-хан | 1627—1628 |
1628—1632 | |
Азам-хан Мір Мухаммед Бакар | 1632—1635 |
1635—1639 | |
Шах Шуджа | 1639—1660 |
Травень 1660 — 30 березня 1663 | |
Березень 1664—1678 | |
Фідаї-хан (Азам-хан Кока) | 1678 |
Мухаммад Азам Шах | 1678—1679 |
Шаїста-хан | 1679—1688 |
Хан-і-Джахан Бахадур-хан | 1688—1689 |
Ібрагім-хан | 1689—1697 |
1697—1712 | |
Хан-і-Джахан | 1712—1713 |
Джаханґір-Шах Багадур (Фархунда-Сійяр) | Лютий 1713 — травень 1713 |
Музаффар Джанг Мір Джумла | 1713—1716 |
1717—1727 | |
1727—1739 | |
Сарфараз-хан | 1739—1740 |
Аліварді-хан | 1740—1756 |
Сірадж уд-Даула | 1756 — 2 липня 1757 |
Примітки
- Voss, Lex Heerma van; Hiemstra-Kuperus, Els; Meerkerk, Elise van Nederveen (2010). The Ashgate Companion to the History of Textile Workers, 1650-2000 (англ.). Ashgate Publishing, Ltd. ISBN .
- . web.archive.org. 17 травня 2019. Архів оригіналу за 17 травня 2019. Процитовано 22 травня 2020.
- Alam, M. (5 лютого 2016). Poverty From The Wealth of Nations: Integration and Polarization in the Global Economy since 1760 (англ.). Springer. ISBN .
- . go.gale.com. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 22 травня 2020.
- Ray, Indrajit (9 серпня 2011). Bengal Industries and the British Industrial Revolution (1757-1857) (англ.). Routledge. ISBN .
- . The Daily Star (англ.). 31 липня 2015. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 22 травня 2020.
- Eaton, Richard M. (1993). The Rise of Islam and the Bengal Frontier, 1204-1760. Berkeley: University of California Press. с. 325-6. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bengalska suba pers صوبه بنگال beng ব ল র স ব হ Suba imperiyi Velikih Mogoliv 1576 1757 Prapor imperiyi Velikih Mogoliv Stolicya 1574 1595 Radzhmahal 1595 1610 Dakka 1610 1639 Radzhmahal 1639 1660 Dakka 1660 1703 Murshidabad vid 1703 Subadar Poperednik Nastupnik Bengalskij sultanat Navab Bengaliyi Britanska Ost Indijska kompaniya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bengalska suba Bengalska suba odna z sub imperiyi Velikih Mogoliv vid 1574 do 1757 roku 25 veresnya 1574 roku Munim han komanduvach mogolskoyi armiyi zahopiv Tandu stolicyu ostannogo afganskogo pravitelya Bengaliyi Daud hana Karrani Takim chinom v Bengaliyi bulo vvedeno mogolske panuvannya U 1713 roci Murshid Kuli han otrimav posadu nayib nazima zastupnika subadara Bengaliyi U 1717 roci vin stav yiyi subadarom pravitelem subi i Bengaliya stala povnistyu nezalezhnoyu vid imperskogo kontrolyu Slidom za porazkoyu ostannogo nezalezhnogo subadara Bengaliyi Siradzh ud Daula v bitvi pid Plessi 23 chervnya 1757 roku i jogo smertyu 2 lipnya 1757 roku Bengaliya perejshla pid kontrol Britanskoyi Ost Indijskoyi kompaniyi Bengaliya u 16 18 st bula najbagatshim ta industrialno najrozvinenishim miscem u sviti a yiyi ekonomika demonstruvala oznaki promislovoyi revolyuciyi Mogolska Bengaliya opisuvalasya yak raj narodiv a riven zhittya ta realna zarobitna plata yiyi zhiteliv buli odnimi z najvishih u sviti Vona stanovila 12 svitovogo VVP Shidna chastina Bengaliyi bula odnim iz svitovih lideriv u galuzyah tekstilnogo virobnictvo ta sudnobuduvannya vona bula golovnim svitovim eksporterom shovku bavovni stali selitri silskogospodarskoyi ta promislovoyi produkciyi Yiyi stolicya Dzhahangir Nagar zaraz Dakka mala ponad 1 miljon naselennya Istoriya25 veresnya 1574 roku komanduvach mogolskoyi armiyi zahopiv stolicyu ostannogo afganskogo pravitelya Bengaliyi Daud hana Karrani Pislya rozgromu bengalskogo sultana Dauda Hana Karrani v Radzhmahali v 1576 roci mogolskij padishah imperator Akbar Velikij ogolosiv pro stvorennya Bengaliyi yak odniyeyi z originalnih dvanadcyati sub provinciyi verhnogo rivnya sho mezhuvala z subami Bihar i Oriasoyu a takozh z Birmoyu Tak u Bengaliyi bulo vstanovleno mogolske pravlinnya 1713 roku Murshid Kuli han otrimav posadu zastupnika subadara Bengaliyi 1717 roku vin stav yiyi subadarom abo nazimom a Bengaliya stala cilkom nezalezhnoyu vid imperskogo kontrolyu Slidom za porazkoyu ostannogo nezalezhnogo subadara Bengaliyi Siradzha ud Dauli u bitvi pid Plessi 23 chervnya 1757 roku ta jogo smertyu 2 lipnya 1757 roku Bengaliya perejshla pid kontrol Britanskoyi Ost Indijskoyi kompaniyi Nastupniki Siradzha ud Dauli buli prosto lyalkami v rukah ostannoyi Administrativnij podilVidpovidno do sistemi styagnennya zemelnogo podatku Todar Mala 1582 roku Bengalska suba podilyalas na 24 okrugi sho vklyuchali 19 sarkar vlasne Bengaliyi ta 5 sarkar Odishi 1607 roku za chasiv pravlinnya Dzhahangira Odisha stala okremoyu suboyu 19 sarkar zgodom bulo rozdileno na 682 1658 roku pislya reformi sistemi zemelnogo opodatkuvannya Shah Shudzhi bulo dodano 15 novih sarkar i 361 nova pargana 1722 roku Murshid Kuli han rozdiliv usyu subu na 13 chakal yaki zgodom bulo rozdileno na 1660 pargan Pervinno stoliceyu subi bula Tanda 9 listopada 1595 roku novoyu stoliceyu stav Radzhmahal zavdyaki Man Singhu I yakij perejmenuvav jogo na Akbarnagar 1610 roku stolicyu bulo pereneseno z Radzhmahala do Dakki j perejmenovano na Dzhahangirnagar 1639 roku Shah Shudzha znovu perenis stolicyu do Radzhmahala 1660 roku Muazzam han znovu perenis stolicyu do Dakki 1703 roku Murshid Kuli han potim divani golovnij podatkovij inspektor Bengaliyi ta majbutnij navab Bengaliyi perenis svoye vidomstvo z Dakki do Maksudabada a zgodom perejmenuvav jogo na Murshidabad 19 sarkar Sarkar Kilkist pargan Udamabar Tanda 52 66 Fathabad 31 Mahmudabad 88 Halifatabad 35 Bakla 4 9 Tadzhpur 29 Ghoraghat 84 Pindzhara 21 Barbakabad 38 Bazuha 32 52 Silet 8 Chittagong 7 Sharifabad 26 31 53 Mandaran 16Spisok subadariv BengaliyiU spisku podano imena i dati pravlinnya subadariv Bengaliyi u 1574 1757 rokah Im ya Termin pravlinnya 25 veresnya 1574 23 zhovtnya 1575 15 listopada 1575 19 grudnya 1578 Muzaffar han Turbati 1579 1580 1582 1583 18 travnya 1583 1585 Sadik han 1585 1586 Vazir han 1586 1587 1587 1594 Man I Singh 4 chervnya 1594 1606 Kutb ud Din han Koka 2 veresnya 1606 traven 1607 Dzhahangir Kuli Bek 1607 1608 Cherven 1608 1613 Kasim han Chishti 1613 1617 Ibragim han 1617 1624 Mahabat han 1625 1626 Mukarram han 1626 1627 Fidayi han 1627 1628 1628 1632 Azam han Mir Muhammed Bakar 1632 1635 1635 1639 Shah Shudzha 1639 1660 Traven 1660 30 bereznya 1663 Berezen 1664 1678 Fidayi han Azam han Koka 1678 Muhammad Azam Shah 1678 1679 Shayista han 1679 1688 Han i Dzhahan Bahadur han 1688 1689 Ibragim han 1689 1697 1697 1712 Han i Dzhahan 1712 1713 Dzhahangir Shah Bagadur Farhunda Sijyar Lyutij 1713 traven 1713 Muzaffar Dzhang Mir Dzhumla 1713 1716 1717 1727 1727 1739 Sarfaraz han 1739 1740 Alivardi han 1740 1756 Siradzh ud Daula 1756 2 lipnya 1757PrimitkiVoss Lex Heerma van Hiemstra Kuperus Els Meerkerk Elise van Nederveen 2010 The Ashgate Companion to the History of Textile Workers 1650 2000 angl Ashgate Publishing Ltd ISBN 978 0 7546 6428 4 web archive org 17 travnya 2019 Arhiv originalu za 17 travnya 2019 Procitovano 22 travnya 2020 Alam M 5 lyutogo 2016 Poverty From The Wealth of Nations Integration and Polarization in the Global Economy since 1760 angl Springer ISBN 978 0 333 98564 9 go gale com Arhiv originalu za 11 kvitnya 2020 Procitovano 22 travnya 2020 Ray Indrajit 9 serpnya 2011 Bengal Industries and the British Industrial Revolution 1757 1857 angl Routledge ISBN 978 1 136 82552 1 The Daily Star angl 31 lipnya 2015 Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 22 travnya 2020 Eaton Richard M 1993 The Rise of Islam and the Bengal Frontier 1204 1760 Berkeley University of California Press s 325 6 ISBN 0 520 20507 3