Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дауд-хан (бенг. দাউদ খান; д/н — 12 липня 1576) — останній султан Бенгалії у 1572—1576 роках.
| Дауд-хан Каррані | |
|---|---|
 | |
| Помер | 12 липня 1576 |
| Країна |  Бенгальський султанат |
| Посада | d |
| Конфесія | іслам і сунізм |
| Рід | Династія Каррані |
| Батько | Сулейман-хан Каррані |
| |
Життєпис
Походив з династії Каррані. Син султана Сулейман-хана. 1572 року після загибелі брата Баязид-хана виступив проти змовників, зрештою перемігши візира Луді-хана, зайнявши трон. Продовжив політику загиблого брата, спрямовану на незалежність від Великих Моголів.
Невдовзі Дауд-хан захопив фортецю Джаманію біля Газіпура. У відповідь могольський падишах Акбар наказав Мунім-хану, субадару Джаунпура, атакувати бенгальські війська. На бік останнього перейшов Луді-хан, який намагався досягти перемир'я між сторонами. У відповідь султан стратив останнього.
У 1573 році Мунім-хан напав на Біхар, змусивши Дауда відступити та сховатися в Патні. Дауд-хан відправив військо на чолі із Катлу-заном Лохані, Гуджар-ханом Каррані та Шрі Харі проти Мунім-хана, якому на допомогу прийшов Акбар. В багатоденній битві біля Хаджипуру бенгальці зазнали тяжкої поразки. Акбар повернувся до столиці, призначивши Мунім-хана субадаром Біхару. На допомогу йому залишився Тодар Мал.
1575 року почався новий могольський наступ. 3 березня відбулася жорстока битва біля Тукарої (бенгальській армії у складі 140 тис. піхоти, 40 тис. кінноти, 3 600 слонів і 200 гармат протистояла могольська амрія у 150 тис. піхоти, 30 тис. кінноти, 20 тис. мушкетерів), яка не виявила переможця. Але Дауд-хан ненавадився на подальший спротив, відступивши до Каттака в Оріссі. Моголи захопили бенгальську столицю Танду. Мунім-хан, призначений субадаром Бенгалії, переніс резиденцію до Гауру. Дауд-хан вимушен був укласти договір, за яким поступився Бенгалією та Біхаром Акбару, залишивши за собою Оріссу. Через 6 місяців спалахнула чума, і Мунім-хан раптово помер у жовтні 1575 року. Могольська армія була змушена відступити. Зі Східної Бенгалії моголів стали атакувати Калапахар та Іса-хан. Дауд вирушив з Орісси, відновивши владу в Бенгалії.
Акбар послав нову 150-тисячну армію під командуванням хана Джахан Кулі, який захопив важливий перевал Теліагархі. 12 липня 1576 року в битві біля Раджмахала Дауд-хан, маючи 50 тис. вояків, зазнав цілковитої поразки, потрапив у полон й негайно був страчений. Бенгалія була повністю захоплена могольськими військами й перетворено на субу (провінцію). Бенгальський султанат припинив своє існування. Деякий час афганські заміндари відомі як баро-бхуяни на чолі з Іса-ханом продовжували чинити опір моголам, а баязид з династії Каррані залишався правителем Сілхету до 1612 року.
Джерела
- Islam, Sirajul; Miah, Sajahan; Khanam, Mahfuza; Ahmed, Sabbir (eds.). Banglapedia: the National Encyclopedia of Bangladesh. Dhaka, Bangladesh: Banglapedia Trust, Asiatic Society of Bangladesh. 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Daud han beng দ উদ খ ন d n 12 lipnya 1576 ostannij sultan Bengaliyi u 1572 1576 rokah Daud han KarraniPomer12 lipnya 1576 1576 07 12 Krayina Bengalskij sultanatPosadadKonfesiyaislam i sunizmRidDinastiya KarraniBatkoSulejman han Karrani Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dinastiyi Karrani Sin sultana Sulejman hana 1572 roku pislya zagibeli brata Bayazid hana vistupiv proti zmovnikiv zreshtoyu peremigshi vizira Ludi hana zajnyavshi tron Prodovzhiv politiku zagiblogo brata spryamovanu na nezalezhnist vid Velikih Mogoliv Nevdovzi Daud han zahopiv fortecyu Dzhamaniyu bilya Gazipura U vidpovid mogolskij padishah Akbar nakazav Munim hanu subadaru Dzhaunpura atakuvati bengalski vijska Na bik ostannogo perejshov Ludi han yakij namagavsya dosyagti peremir ya mizh storonami U vidpovid sultan strativ ostannogo U 1573 roci Munim han napav na Bihar zmusivshi Dauda vidstupiti ta shovatisya v Patni Daud han vidpraviv vijsko na choli iz Katlu zanom Lohani Gudzhar hanom Karrani ta Shri Hari proti Munim hana yakomu na dopomogu prijshov Akbar V bagatodennij bitvi bilya Hadzhipuru bengalci zaznali tyazhkoyi porazki Akbar povernuvsya do stolici priznachivshi Munim hana subadarom Biharu Na dopomogu jomu zalishivsya Todar Mal 1575 roku pochavsya novij mogolskij nastup 3 bereznya vidbulasya zhorstoka bitva bilya Tukaroyi bengalskij armiyi u skladi 140 tis pihoti 40 tis kinnoti 3 600 sloniv i 200 garmat protistoyala mogolska amriya u 150 tis pihoti 30 tis kinnoti 20 tis mushketeriv yaka ne viyavila peremozhcya Ale Daud han nenavadivsya na podalshij sprotiv vidstupivshi do Kattaka v Orissi Mogoli zahopili bengalsku stolicyu Tandu Munim han priznachenij subadarom Bengaliyi perenis rezidenciyu do Gauru Daud han vimushen buv uklasti dogovir za yakim postupivsya Bengaliyeyu ta Biharom Akbaru zalishivshi za soboyu Orissu Cherez 6 misyaciv spalahnula chuma i Munim han raptovo pomer u zhovtni 1575 roku Mogolska armiya bula zmushena vidstupiti Zi Shidnoyi Bengaliyi mogoliv stali atakuvati Kalapahar ta Isa han Daud virushiv z Orissi vidnovivshi vladu v Bengaliyi Akbar poslav novu 150 tisyachnu armiyu pid komanduvannyam hana Dzhahan Kuli yakij zahopiv vazhlivij pereval Teliagarhi 12 lipnya 1576 roku v bitvi bilya Radzhmahala Daud han mayuchi 50 tis voyakiv zaznav cilkovitoyi porazki potrapiv u polon j negajno buv strachenij Bengaliya bula povnistyu zahoplena mogolskimi vijskami j peretvoreno na subu provinciyu Bengalskij sultanat pripiniv svoye isnuvannya Deyakij chas afganski zamindari vidomi yak baro bhuyani na choli z Isa hanom prodovzhuvali chiniti opir mogolam a bayazid z dinastiyi Karrani zalishavsya pravitelem Silhetu do 1612 roku DzherelaIslam Sirajul Miah Sajahan Khanam Mahfuza Ahmed Sabbir eds Banglapedia the National Encyclopedia of Bangladesh Dhaka Bangladesh Banglapedia Trust Asiatic Society of Bangladesh 2012 ISBN 984 32 0576 6